"Стимулювання розвитку малого підприємництва як складова диверсифікації економіки Сходу України". Аналітична записка

Анотація

 

У аналітичній записці визначено пріоритетні сфери диверсифікації економіки Сходу України шляхом використання потенціалу малого підприємництва. Розкрито стратегічний потенціал малого підприємництва у стимулюванні розвитку вуглевидобутку та сфери послуг.

 

СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ЯК СКЛАДОВА ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ЕКОНОМІКИ СХОДУ УКРАЇНИ

 

Однією з складових диверсифікації регіональної економіки Сходу України є стимулювання розвитку малого підприємництва. Розширення сфери економічної діяльності малого бізнесу сприяє розвитку перспективних напрямів сфери реального виробництва, збільшення присутності малого бізнесу в агропромисловому секторі, транспортному комплексі, забезпечує зростання якості послуг у нових секторах регіональної економіки.

 

На Сході України сектор підприємництва традиційно відіграє важливу роль у стимулюванні економічної активності. Так, за загальною кількістю малих підприємств, а також за кількістю зайнятих на них робітників Донецька область у 2012 році посіла друге місце після міста Києва. У 2012 р. у Донецькій області діяло 26170 малих підприємств, у тому числі – 21948 мікропідприємств (що становило 84 % від загальної кількості малих підприємств). Загальна чисельність зайнятих у сфері малого підприємництва Донецької області у 2012 році склала 159,7 тис. осіб. У Луганській області працювало 10732 малих підприємств, що становило 2,9 % від їх загальної кількості по Україні. На малих підприємствах Луганської області у 2012 році працювало 61,0 тис. осіб, що становило 17,2 % від загальної кількості найманих працівників регіону.

 

Розвиток малого підприємництва на території Сходу України характеризується наступними дисбалансами:

- зберігається диспропорція спеціалізації малих підприємств за видами економічної діяльності. В основному, мале підприємництво є орієнтованим на посередницьку, торговельну діяльність (що гарантує прибуток на короткостроковому часовому періоді);

 

Довідково: У 2012 році у структурі малих підприємств Донецької області за видами економічної діяльності частка малих підприємств, які займалися оптовою і роздрібною торгівлею, складала 34,6 %. У Луганській області за той самий період торгівлею займались 36 % малих підприємств. У промисловості Донецької області малий бізнес був представлений 12,1 % підприємств, а у промисловості Луганської області – 2,3 %. Частка малого бізнесу у сільському господарстві Луганської області становила 20,6 %, Донецької області – 6,7 %.

 

- спостерігається диспропорційне (нерівномірне) розміщення малих підприємств на території регіону, незначна присутність малого бізнесу у віддалених від промислових центрах містах (регіонах), що негативно впливає на процеси активізації економічної діяльності та створення робочих місць на території віддалених, периферійних районів;

 

Довідково. За підрахунками Головного управління статистики у Донецькій області, у 2012 році майже три чверті малих підприємств було зосереджено у п’яти великих містах – у м. Донецьку (47,3 %), м. Маріуполі (10,6 %), м. Макіївці (6,3 %), м. Краматорську (4,2 %), м. Горлівці (4,0 %)[1]. Аналогічною є ситуація у Луганській області, де 60 % малих підприємств зосереджено у трьох великих містах: м. Луганську (44,2 %), м. Сєверодонецьку (7,1 %), м. Алчевську (6,3 %).

 

- у регіоні існують нелегально діючі малі підприємства, зокрема, з видобутку вугілля (так звані «копанки»), які здійснюють економічну діяльність, не маючи офіційної реєстрації (тобто, працюють «у тіні»). Аналогічна ситуація спостерігається і щодо розвитку підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі (особливо – у сфері роздрібної торгівлі на ринках міст, малих міст, на території сільських поселень Сходу України). Це свідчить про вагомий потенціал легалізації діяльності малого бізнесу. 

 

Пріоритетними напрямками диверсифікації регіональних економічних комплексів Сходу України шляхом активізації розвитку малого підприємництва є:

1. Розвиток вугледобувної галузі шахтарських міст, у т.ч. шляхом створення малих підприємств з видобутку вугілля та легалізації «копанок»

Реструктуризація вугільної галузі Сходу України спровокувала низку соціально-економічних і екологічних проблем, які виникли внаслідок безсистемної ліквідації вугільних підприємств, що негативно вплинуло на життя переважної більшості населення регіону. Зокрема, лише протягом 2012 року Луганською обласною державною адміністрацією було визначено перелік, до якого увійшли 44 населених пункти області, що економічно постраждали внаслідок ліквідації (закриття) нерентабельних шахт. Закриття містоутворюючих підприємств (як правило, для малих шахтарських міст – це єдина шахта), відсутність вільних вакансій на місцевому ринку праці стимулювали пошук населенням різних варіантів самозайнятості, найпростішим з яких виявився нелегальний видобуток корисних копалин (вугілля).

 

Питання легалізації видобутку вугілля «шахтами-копанками» залишається вкрай актуальним і значущим для Сходу України. Ситуація погіршується через наявність попиту на внутрішньому тіньовому ринку на вугілля з «копанок», ціна якого у 3-3,5 разу нижча порівняно з ринковою ціною вугілля, яке офіційно видобувається на легальних підприємствах. Попит на вугілля стимулює подальший розвиток значної кількості несанкціонованих ділянок з видобутку вугілля, збільшення масштабів нелегального видобутку вугільної продукції.

 

Довідково: За даними Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, у 2010–2011 рр. у Донецькій області нараховувалось 410 несанкціонованих ділянок вуглевидобутку. За даними офіційної статистики Міненергвугілля, у 2012 р. обсяг споживання вугілля, у тому числі – електростанціями, складав 93434,7 тис. тонн, а офіційні показники видобутку вугілля в Україні були на рівні 85946,0 тис. тонн[2]. Таким чином, різниця у 8488,7 тис. тонн між офіційними обсягами виробництва і споживання вугілля оцінюється як частка, яку видобувають нелегально працюючі «копанки».

 

За 12 місяців 2012 року у галузі надрокористування у Донецькій області було порушено 68 кримінальних справ, з яких 60 по ч. 2 ст. 240 КК України – незаконний видобуток корисних копалин.

 

Легалізація «копанок» та залучення до процесу легального видобутку вугілля малого бізнесу може стати дієвим механізмом подолання негативних соціально-економічних проблем на територіях, де були закриті вугільні підприємства, що мали статус містоутворюючих. Офіційна реєстрація малих шахт частково знизить рівень безробіття за рахунок легального працевлаштування спеціалістів шахтарських кваліфікацій, забезпечить можливість здійснювати державний нагляд за технікою безпеки на виробництві, легалізує заробітну плату та соціальні внески, сприятиме зростанню показників життєвого рівня населення і поповненню місцевих бюджетів.

 

На території Сходу України вже існують позитивні приклади перетворення «копанок» на легально працюючі малі підприємства. У Перевальському районі Луганської області реалізуються заходи щодо недопущення незаконного видобутку вугілля, закриття «копанок», які здійснюють вугледобувну діяльність без оформлення дозвільних документів, і передання їх на умовах оренди приватним підприємствам: «Профцентру», «Углеінвесту», «Перевальському торговому дому». Після легалізації вугледобувної діяльності цими підприємствами були офіційно працевлаштовані понад 500 безробітних гірників.

 

Поряд з цим, з метою спрощення механізму отримання дозвільних документів для підприємців з відкриття малих шахт та запобігання несанкціонованому надрокористуванню у сфері вуглевидобутку, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Деякі питання вугільних шахт» № 751 від 04.07.2011 р. У Постанові були визначені критерії набуття вугільними шахтами статусу «малих» шахт. Так, перший критерій – встановлений запас вугілля, що має бути не менше 5 млн тонн; другий критерій – проектна потужність з видобутку вугілля не повинна перевищувати 180 тис. тонн на рік. Також Постановою було встановлено термін у 30 календарних днів щодо прийняття рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами.

 

2. Залучення малого бізнесу до процесів модернізації комплексу житлово-комунального господарства на регіональному рівні

 

Високі показники технічної зношеності об’єктів житлово-комунального господарства, використання застарілих технологій опалення, водопостачання та водовідведення - серед базових причин незадовільної роботи житлово-комунального господарства (у т.ч. на території регіонів Сходу України). Переважна більшість підприємств ЖКГ на Сході України працює понад 50 років. І у деяких випадках, рівень фізичної зношеності основних фондів об’єктів ЖКГ перевищує 60 %. Особливо така ситуація притаманна малим шахтарським містам, де об’єкти ЖКГ, переважно, були введені в експлуатацію ще у 60-ті роки ХХ ст. Зокрема, вкрай складним становище підприємств ЖКГ є на території населених пунктів, де вони перебували на балансі містоутворюючих підприємств (у т.ч. – шахт), а після їх закриття були передані до управління місцевим органам влади (які, як правило, виділяють кошти на утримання ЖКГ за залишковим принципом). У перспективі це призводить до стану хронічного занепаду комунального господарства.

 

Довідково: За даними галузевої статистичної звітності, з початку 2013 року підприємства житлово-комунального господарства Донецької області отримали збитків на суму 127,2 млн грн (по Україні в цілому – 2069,9 млн грн).

 

Сучасний стан більшості комунальних підприємств/об’єктів, що діють на регіональному рівні свідчить про неспроможність державних установ самостійно утримувати об’єкти ЖКГ, власним коштом фінансувати їх модернізацію та забезпечувати надання якісних, доступних та своєчасних послуг населенню. Отже, виникає доцільність розвитку зазначеної сфери за рахунок збільшення питомої ваги приватного сектору, задіяння потенціалу малого бізнесу.

 

Довідково: На початок 2012 року частка підприємств приватної форми власності у Донецькій області, які займалися експлуатацією та утриманням житлового фонду, складала 35,3 % (84 приватні підприємства), ними обслуговувалось 18,9 млн кв. м житлового фонду. Найбільшу частку житлового фонду обслуговують приватні підприємства у містах Краматорськ (100 %), Дзержинськ (100 %), Красноармійськ (97,56 %), Дружківка (96,65 %). У Луганській області функціонувало 19 приватних підприємств з утримання житлового фонду, які надають послуги мешканцям 1774 будинків загальною площею 4629 тис. м² житла.

 

Важливим напрямком розвитку ЖКГ регіону є збільшення частки підприємств малого бізнесу у сфері обслуговування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), у т.ч. ремонту, обслуговування внутрішньо-будинкових комунікацій, приміщень; прибирання прибудинкових територій; збір, вивезення та переробки побутових відходів тощо.

 

Довідково: За даними Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, станом на кінець 2012 р. у області фактично було створено 2686 ОСББ. У Луганській області (станом на кінець 2012 р.) функціонувало 720 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

 

Задіяння наявного потенціалу малого бізнесу, прагнення представників малого бізнесу долучатися до діяльності у сфері послуг житлово-комунального господарства регіону гальмуються дією низки наступних чинників:

- високий рівень фінансових ризиків, відсутність цільових програм надання довгострокових кредитів малому бізнесу, діяльність якого пов’язана з розвитком сфери ЖКГ;

- відсутність реальної підтримки малих підприємств на рівні органів місцевого самоврядування та місцевої влади малих шахтарських міст, районних центрів, селищ (у т.ч. збереження бюрократичної системи при оформленні документів, високі ставки орендної плати, гальмування вирішення земельних питань тощо);

- низький рівень залучення малого бізнесу до участі у отриманні міських замовлень на проведення робіт і надання послуг, що суттєво знижує зацікавленість підприємців у відкритті власної справи у галузі благоустрою територій, розвитку комунального господарства, сфери ЖКГ.

 

3. Залучення малого бізнесу до розвитку альтернативної енергетики, зменшення енерговитрат, підвищення енергоефективності на місцевому, регіональному рівнях

 

Наявність природних ресурсів, кліматичних умов, місцевої сировини у регіоні сприяють розвитку альтернативної енергетики на Сході України.

 

Довідково: Донецька область має один з найбільших потенціалів енергії біомаси (відходи рослинництва, тваринництва, деревини): 1,8–2,3 млн т на рік. Потенціал Луганської області у цій сфері оцінюється на рівні  0,8–1,3 млн т на рік. Найбільший потенціал у обох східних областях України має використання енергії біомаси соняшника: 2800–3400 МВт/год і 1900–2800 тис. МВт/год у Донецькій та Луганській областях відповідно.

 

Технічно досяжний потенціал Луганської області у наявній сільськогосподарській біомасі оцінюється у 510 тис. т  на рік, при економічно доцільному потенціалі у 380 тис. т  на рік, що заміщує 331 млн м³ природного газу на рік.

 

Створення малих підприємств з виготовлення твердого палива з сільськогосподарської біомаси, виробництва біогазу з відходів тваринного походження має особливу актуальність для населених пунктів, у яких відсутні мережі газопостачання. Відкриття подібних підприємств, а також спеціалізованих служб з обслуговування котелень на твердому паливі дозволить не лише вирішити проблеми з теплопостачанням, а й сприятиме збільшенню працевлаштування місцевого населення.

 

Довідково: За підрахунками Головного управління статистики у Луганській області, станом на 01.01.2013 р. було газифіковано лише 58,7 % селищ міського типу та 51,3 % сільських населених пунктів[3].

 

Перспективним напрямом задіяння потенціалу малого бізнесу для стимулювання економічної активності на місцевому, регіональному рівні та диверсифікації регіонального виробництва є встановлення блочно-модульних котелень на твердому паливі, з використанням продукції малих підприємств у тих котельнях, які зараз працюють на газі. В цілому застосування такого підходу допоможе зняти проблему енергозалежності від імпорту природного газу більшості територій Сходу України.

 

Серед базових перешкод у сфері розвитку малого підприємництва у галузі виробництва альтернативних видів палива слід відзначити:

- недостатньо розвинутий внутрішній ринок споживання енергії, виробленої завдяки залученню альтернативних технологій (у т.ч. альтернативна, відновлювана енергетика);

- труднощі отримання доступних кредитів суб’єктами малого підприємництва для відкриття і розвитку підприємств з виготовлення продукції альтернативних джерел енергії;

- відсутність унормованого інституційно-правового забезпечення підтримки малого бізнесу у сфері використання альтернативної енергетики, розвитку/реформування комунальної системи опалення і споживання електроенергії.

 

Довідково: За даними Міністерства регіонального розвитку, лише близько 1 % котелень в Україні переведені на альтернативне паливо. Поряд з цим, обладнання практично всіх котелень має показник фізичної зношеності понад 80 % і водночас – майже дві третини українських котелень мають коефіцієнт корисної дії (ККД) нижче 80 %. За експертними оцінками, витрати на технічне переоснащення котелень, оснащених застарілими котлами, тільки за рахунок економії на паливі будуть компенсовані вже впродовж першого опалювального сезону.

 

4.  Задіяння потенціалу малого підприємництва для розвитку сільських територій Сходу України.

 

Розвиток фермерства, стимулювання підприємницької ініціативи та малого підприємництва дозволять пом’якшити проблему зайнятості у сільській місцевості, сприятимуть іншим позитивним соціально-економічним перетворенням на селі, забезпечать зростання обсягів вітчизняного агровиробництва.

 

Довідково: Станом на початок 2013 р. у Донецькій області нараховувалося 1526 фермерських господарств, найбільша кількість яких була зареєстрована у Новоазовському (151), Волноваському (139), Великоновосілківському (136), Артемівському (123), Амвросіївському (97), Слов’янському (86), Володарському (82) районах. У Луганській області зареєстровано 1686 фермерських господарств. Лідерами за кількістю фермерських господарств у Луганській області є Старобільський (167), Сватівський (158) та Кремінський (103) райони, на долю яких припадає 32,6 % фермерських господарств області. У користуванні фермерських господарств Донецької області перебуває 206,2 тис. га сільськогосподарських угідь, Луганської області – 263,7 тис. га.

 

Прийняття місцевою владою рішень щодо збільшення площі сільськогосподарських угідь, які надаються у користування фермерським господарствам, позитивно впливає на розвиток малого підприємництва на Сході України.

 

Довідково: За даними Луганської облдержадміністрації площа сільськогосподарських угідь, які перебувають у користуванні фермерських господарств області, у 2012 році збільшилась порівняно з 2011 роком на 0,6 %. У користуванні фермерських господарств Донецької області перебуває 212,1 тис. га сільськогосподарських угідь.

 

Незважаючи на позитивну динаміку щодо розвитку фермерських господарств, слід зазначити, що існують невирішені проблеми, які заважають малому підприємництву на селі стати стабільно працюючою, ефективною ланкою економіки сільських територій:

- «малоземелля» фермерських господарств на території Сходу України, що призводить до нарощування тенденції щодо зменшення кількості фермерських господарств внаслідок їх неефективної діяльності, нерентабельності, відсутності необхідних коштів для ведення господарської діяльності та закупівлі власної сільгосптехніки.

 

Довідково: За оцінками експертів, ефективне ведення бізнесу у галузі рослинництва на селі можна забезпечити на площі від 3 тис. га і більше. Між тим, у середньому на одне фермерське господарство, що діє на території Донецької області, припадає 135,1 га сільськогосподарських угідь; а на території Луганської області – 253 га.

 

- повільне формування регіональних оптових ринків сільськогосподарської продукції, неврегульованість механізму реалізації сільськогосподарської продукції/сировини малими партіями, що забезпечило б для селян/фермерів можливість самостійного виходу безпосередньо на кінцевого споживача продукції, уникаючи посередників. Проблема малих фермерських підприємств, у даному аспекті, полягає у практичній неможливості забезпечити ефективне використання логістики збуту продукції на відміну від великих агропромислових компаній або кооперативів;

- низька активність щодо об’єднання роздрібних фермерських господарств у кооперативи, низька інтенсивність процесу формування на базі фермерських господарств системи обслуговуючих кооперативів, що надавали б фермерам послуги у сфері збуту продукції. 

 

5. Залучення малого підприємництва до сфери розвитку транспортно-транзитних послуг на місцевому, регіональному рівні

 

Транспортний комплекс Донецької та Луганської областей представлений розгалуженою мережею доріг, магістралей та автобанів, забезпечує масштабні вантажоперевезення та пасажироперевезення усіма видами транспорту. В процесі розбудови, обслуговування транспортної сфери регіону, під час надання транспортно-транзитних послуг важливу роль відіграють представники малого бізнесу, приватні компанії-перевізники.

 

Довідково: На автобусних маршрутах Донецької області у 2012 році працювало понад 15 тис. одиниць автотранспорту, у службах таксі – 7 тис. автомобілів таксі, що є приватною власністю автопідприємств та суб’єктів підприємницької діяльності.

 

Особливого значення для регіону набувають питання організації внутрішньообласних, міжміських перевезень. Специфіка розміщення потужних промислових об’єктів (металургійних заводів, підприємств машинобудування, шахт тощо), а саме – висока концентрація їх розміщення та формування у межах міста (у т.ч. у приміських територіях) так званих «спальних районів», де проживає переважна більшість працюючих – робить актуальним питання щодо логістики та мобільного внутрішньорегіонального пересування робочої сили. Це розширює ємність ринку послуг транспортно-транзитних перевезень, створює сприятливі умови для розвитку малого підприємництва та диверсифікації економіки Сходу України (у т.ч. за рахунок розвитку сфери транспортно-транзитних послуг, розвитку транспортної інфраструктури (СТО, мийки машин, розвиток сфери громадського харчування та роздрібної торгівлі на автозаправках тощо). Це, у свою чергу, сприятливо позначиться на працевлаштуванні та самозайнятості населення міст, приміських та сільських територій регіону. 

 

Довідково: Донецька область посідає перше місце в Україні з перевезень пасажирів автобусами, питома вага яких перевищує 14 % від загального обсягу наданих послуг у цій сфері. На одного мешканця області за рік припадало у середньому 118 автобусних поїздок, а у м. Донецьку – 236 (у середньому по Україні – 79 поїздок). Щодня послугами перевізників у Донецькій області користуються 1,4 мільйону осіб. При цьому 88 % від обсягу перевезень становлять міські перевезення, 10 % – приміські та 2 % – міжміські перевезення. Автомобільні перевезення, в основному, здійснюють фізичні особи-підприємці, які забезпечують половину пропозиції пасажирських перевезень в регіоні[4].

 

За наявності міжнародних транспортних коридорів, що діють на шляхах Сходу України, в регіоні існують сприятливі передумови для залучення малого підприємництва до міжнародних перевезень. Зокрема, перспективним є розвиток мережі транспортно-складських комплексів та підприємств, що надають вантажні послуги. Також вагомою є участь малого підприємництва у розбудові сфери послуг дорожнього сервісу (СТО, дорожні мотелі, АЗС, дорожні кафе тощо).

 

Існуючий потенціал залучення малого підприємництва до сфери розвитку транспортно-транзитних послуг на місцевому, регіональному рівні потребує підтримки з боку органів державної влади у вирішенні низки наступних проблем:

- високих ризиків збільшення збитковості малого підприємництва, компаній-перевізників внаслідок високої частки пасажирів-пільговиків та відсутності своєчасної та у повному обсязі компенсації коштів за перевезення пасажирів пільгових категорій;

- відсутності дієвого та регулярного контролю за технічним станом автомобільного транспорту, станом здоров’я водіїв, що породжує ризики у сфері безпеки перевезень пасажирів;

- низької якості дорожнього покриття, що призводить до скорочення терміну експлуатації автотранспорту і вимагає від власників значних капіталовкладень на ремонт та придбання нових транспортних засобів.

 

Розвиток малого підприємництва прискорить процеси диверсифікації регіональної економіки на Сході України, сприятиме створенню нових робочих місць, формуванню додаткових джерел наповнення місцевих бюджетів, сприятиме насиченню місцевих, регіональних ринків товарами та послугами національного походження.

 

Серед першочергових завдань стимулювання розвитку малого підприємництва як складової диверсифікації регіональної економіки слід визначити:

- розгляд можливостей встановлення диференційованих ставок оподаткування малого бізнесу у населених пунктах, у яких були ліквідовані або знаходяться у стадії ліквідації містоутворюючі підприємства (шахти, промислові підприємства тощо);

- надання пільгових кредитів суб’єктам малого підприємництва, які створюють робочі місця у населених пунктах, на території яких ліквідовані/ліквідуються містоутворюючі підприємства;

- оцінку та створення реєстру об’єктів, які місцева влада може запропонувати малому бізнесу на правах оренди;

- розробку й прийняття цільових програм підтримки та розвитку підприємницької діяльності у населених пунктах, на території яких ліквідовані/ліквідуються містоутворюючі підприємства.

 

У напрямку сприяння розвитку малого підприємництва у сфері вуглевидобутку, у т.ч. легалізації вугледобувної діяльності малих шахт необхідно:

- започаткувати впровадження «пілотних проектів» щодо видобутку вугілля малими приватними підприємствами як альтернативи «копанкам», передбачивши чіткий механізм контролю за виконанням соціальних зобов’язань щодо працівників цих підприємств;

- передбачити надання пільгових «податкових канікул» підприємцям, які перетворили «шахти-копанки» на легально працюючі малі вугільні підприємства;

- посилити правоохоронний контроль за нелегально працюючими «копанками» та збільшити міру покарання осіб-організаторів незаконного вуглевидобутку;

- розширити повноваження природоохоронної прокуратури щодо контролю за екологічною безпекою та використанням природних ресурсів;

- розробити чіткий правовий механізм виведення земель з категорії «сільськогосподарські» та переведення їх у категорії «з корисними копалинами».

 

У напрямку залучення малого бізнесу до модернізації інфраструктури регіонального комплексу житлово-комунального господарства:

- ввести до регіональних програм розвитку малого підприємництва положення щодо механізмів покращення підприємницького клімату у галузі ЖКГ;

- забезпечити малий бізнес гарантіями щодо отримання місцевих замовлень;

- ініціювати створення органами місцевого самоуправління реєстру об’єктів комунальної власності, які можуть бути передані у концесію, довготривалу оренду, управління.

 

У напрямку стимулювання малого підприємництва у сільській місцевості:

- підтримати на регіональному і місцевому рівнях розвиток кооперації (збутової, споживчої, кредитної тощо) суб’єктів малого підприємництва;

- ініціювати підтримку малого підприємництва шляхом формування і розміщення місцевою владою замовлень на сільськогосподарську продукцію.

 

У напрямку залучення малого підприємництва до розвитку альтернативної енергетики:

- передбачити у регіональних програмах соціально-економічного розвитку започаткування «пілотних проектів» щодо відкриття малих підприємств з виготовлення нетрадиційних/відновлюваних джерел енергії та їх виробничої кооперації у систему регіональної економіки;

-  розробити комплекс заходів щодо стимулювання і використання альтернативних видів палива у теплопостачанні, комбінованому виробництві теплової та електричної енергії, включно з положеннями стосовно спільного спалювання біомаси та вугілля;

- ініціювати перегляд обсягів біоенергетики у енергетичному балансі країни в бік збільшення, відповідно до Енергетичної стратегії України до 2030 року.

 

У напрямку розвитку автотранспортних перевезень:

- розробити та запровадити дієвий механізм щодо забезпечення прозорості у проведенні конкурсів (тендерів) для автоперевізників на місцевих маршрутах;

- створити регіональні програми компенсації відсоткової ставки за кредитами на придбання нових автобусів малими підприємствами на прийнятних для місцевої влади і малого підприємництва умовах;

- задіяти механізм громадських слухань, налагодити ефективну взаємодію на рівні «влада – бізнес структури – громадськість» стосовно підвищення соціальної відповідальності малого підприємництва за вироблені товари, надані послуги, їх якість, безпеку та умови реалізації на місцевих, регіональних ринках.

 

Регіональний філіал у м. Донецьку

 (Н.В. Кокора)