Анотація
У аналітичній записці представлена характеристика передумов, визначено перспективи реалізації туристично-рекреаційного та природно-ресурсного потенціалу як одного з пріоритетних напрямів розвитку прикордонних територій західних регіонів України. Виявлено системні перешкоди використанню туристичного потенціалу прикордонних територій західних регіонів України. Визначено чинники, обґрунтовано механізми та напрями підвищення ефективності використання туристичного потенціалу прикордонних територій західних регіонів України.
МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ ЗАХІДНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
Західні регіони України, зокрема прикордонні території, володіють унікальними туристично-рекреаційними, природними ресурсами та багатою екосистемою, проте існуючий ресурсний потенціал для розвитку туризму й рекреації досі використовується неефективно. Відтак актуалізувалася потреба в реалізації механізмів державної та регіональної політики, спрямованих на формування і ефективне використання туристично-рекреаційного потенціалу зазначених територій, що створює дієві можливості для забезпечення соціально-економічного розвитку, зростання ділової активності та підприємницької ініціативи, розвитку туристичного бізнесу, ділової та комунікаційної інфраструктури, збільшення зайнятості, надходжень до місцевих бюджетів і підвищення рівня та якості життя населення.
Об’єктивними передумовами віднесення туризму до пріоритетного напряму розвитку прикордонних територій західних регіонів України є:
Діють 6 національних парків – Шацький, Яворівський, Бескиди Сколівські, Синевирський, Ужанський, Карпатський біосферний заповідник, які дозволяють розвивати спеціалізований туризм (спостереження за природою, полювання з камерою, пішохідний, велосипедний, водний туризм та ін.).
Гірські прикордонні території західних регіонів України не мають альтернативи в Україні щодо розвитку гірськолижного спорту (потенціал якого відповідає вимогам кращих світових (у т.ч. європейських) стандартів. Активний розвиток зимових видів спорту у Карпатському регіоні актуалізував питання щодо підготовки Національного проекту «Олімпійська надія – 2022».
Довідково: Вже декілька років проходять змагання всеукраїнського та європейського рівня у ВК «Буковель» (Івано-Франківська область), НСБ «Тисовець» (с. Сколе, Львівська область), ГЛСК «Красія» (Закарпатська область).
Впродовж останніх років, в тому числі за сприяння та впровадження досвіду країн ЄС, активізувався розвиток велотуризму на західних прикордонних територіях нашої держави. Поступово розвивається відповідна інфраструктура, розробляються та маркуються нові маршрути, популяризуються велорух і туризм у містах, через які пролягають веломаршрути.
Довідково: Розвитку велотуризму у західних регіонах України сприяє реалізація громадською організацією «Центр соціальних та ділових ініціатив» (м. Яремче) за участі партнерських організацій та підтримки ЄС проекту «ВелоКраїна»[[1]], метою якого є створення інфраструктури для рекреаційних велосипедних поїздок у горах та популяризація цього способу відпочинку серед українських та іноземних туристів. Територія проекту включає Івано-Франківську, Закарпатську та Чернівецьку області. Осередки проекту базуються у населених пунктах, добре відомих серед туристів – Яремче, Ворохта, Яблуниця, Верховина, Коломия, Косів, Рахів та Вижниця. Проект пропонує понад 50 ознакованих маршрутів різної складності.
На Закарпатті в смт. Вилок відкрито першу транскордонну велодоріжку Вилок–Пийтерфолво, яку прокладено через дві країни. Велодоріжка була побудована в рамках проекту «Інтегрована система велосипедних туристичних шляхів вздовж українсько-угорського кордону» за підтримки ЄС та фінансування Програми прикордонного співробітництва ЄІСП «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013». Основні організатори – Центр українсько-угорського регіонального розвитку, Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, Музей ім. Ондраша Йовша (Угорщина), сільська рада с. Береґшурань (Угорщина). Цей проект включав низку заходів із розвитку велосипедного туризму на Закарпатті та в сусідньому угорському Саболч-Сотмарському регіоні. Його практичними наслідками стали два пункти прокату велосипедів при турінфоцентрах мм. Берегова та Ужгорода, видання путівника веломаршрутами Закарпаття, започаткування курсів з навчання велосипедних гідів у Берегівському турінфоцентрі. Ключовим моментом проекту має стати відкриття двох велодоріжок на українських кордонах при прикордонних пунктах «Лужанка» та «Вилок»[[2]; [3]].
2. Вигідне географічне положення прикордонних територій західних регіонів України у центрі Європи та їх транспортна доступність. Територією Львівської області проходять три міжнародних транспортних коридори (далі – МТК) (МТК № 3 Берлін-Дрезден-Вроцлав-Львів-Київ; МТК № 5 Трієст-Любляна-Бухарест-Будапешт-Львів; МТК Європа-Азія). Через територію Закарпатської області пролягає МТК № 5 (Критський) за маршрутом Лісабон-Трієст-Любляна-Будапешт-Київ-Волгоград, який сполучає західно- і східноєвропейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі у напрямку Європа-Азія. Вказаний транспортний коридор, зокрема його допоміжні транспортні мережі на території Закарпатської області, перетинаються із відгалуженнями міждержавного транспортного коридору Балтійське море – Чорне море (Гданськ-Одеса) для перевезення пасажирів і вантажів із півночі на південь Європи і у зворотному напрямі.
Щільна мережа транспортних шляхів, у тому числі й міжнародного значення, міжнародне авіасполучення, державний кордон з п’ятьма країнами є сприятливими факторами залучення не лише внутрішніх туристів, але й контингенту відпочиваючих із багатьох країн світу, в тому числі з країн ЄС.
Довідково: Прикордонні райони західних регіонів України межують з кількома країнами, у тому числі країнами-членами ЄС. Так:
- Закарпатська область межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією (облаштовано 16 пунктів пропуску та митних постів, з яких 9 із статусом міжнародних, 6 – міждержавних та 8 пунктів спрощеного переходу; діє міжнародний повітряний пункт перетину кордону – аеропорт «Ужгород»);
- Львівська область межує з Республікою Польща (облаштовано 8 міжнародних пунктів перетину кордону, з них 4 автомобільні та 4 залізничні; діє міжнародний повітряний пункт перетину кордону – аеропорт «Львів»);
- Івано-Франківська область межує з Румунією (не має облаштованих автомобільних, залізничних чи пішохідних пунктів перетину кордону; діє міжнародний повітряний пункт перетину кордону – аеропорт «Івано-Франківськ»);
- Чернівецька область межує з Румунією та Молдовою (облаштовано 19 пунктів перетину кордону, з яких із статусом міжнародних – 10, міждержавних – 1; діє міжнародний повітряний пункт перетину кордону – аеропорт «Чернівці»)[[4]].
3. Безвізовий режим в’їзду (до 90 діб протягом 180 діб) в Україну для громадян країн ЄС та низки інших країн світу, в тому числі для тих, що безпосередньо межують з прикордонними районами західних регіонів України (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія).
Громадяни держав, з якими Україна уклала міжнародні договори про безвізові поїздки, в’їжджають в Україну за дійсним паспортним документом. Це надзвичайно сприятливий фактор розвитку в’їзного туризму, тим більше, що у цьому списку є країни, які є найбільшими постачальниками туристів у світі. Для прикордонних районів західних регіонів України безвізовий режим з країнами-сусідами є, безперечно, вигідним для розвитку туризму «вихідного дня» та закупівельного туризму, що сприяє зростанню надходжень до місцевих бюджетів та покращенню добробуту населення.
Довідково: За даними Міністерства закордонних справ України безвізовий режим щодо в’їзду громадян іноземних держав на територію України дійсний з наступними країнами: Австрія, Андорра, Аргентина, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Бразилія, Ватикан, Великобританія, Вірменія, Греція, Данія, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Канада, Киргизія, Кіпр, Корея, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Македонія, Мальта, Монако, Монголія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Панама, Парагвай, Польща, Португалія, Російська Федерація, Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, США, Таджикистан, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Японія[[5]].
Довідково: В структурі реалізованих проектів у рамках Програми добросусідства Польща-Білорусь-Україна Interreg IIIA/Tacis CBC 2004 – 2006 рр. частка проектів за пріоритетом «туризм» склала 10 % (рис. 1). Це означає, що туризм розглядався і розглядається надалі одним з ефективних стимуляторів розвитку прикордонних територій.
Частина українсько-польських проектів у рамках Програми добросусідства Польща-Білорусь-Україна Interreg IIIA/Tacis CBC 2004-2006 рр. реалізовувалася з метою покращення туристичної інфраструктури прикордонних західних регіонів України. Серед таких проектів варто відзначити: «Створення туристичної інформаційної інфраструктури у м. Львові», «Створення міжнародної українсько-польської Асоціації провідників по Карпатах», «Нова якість добросусідських відносин: розробка польсько-української регіональної транскордонної стратегії».
Рис. 1. Структура реалізованих проектів у рамках транскордонної програми «Польща-Білорусь-Україна» INTERREG III A/Tacis CBC 2004 – 2006, у %.
У рамках Програми добросусідства Польща-Білорусь-Україна 2007‑2013 було підписано 117 контрактів про співфінансування проектів, загальна вартість яких становила 174,1 млн євро, з них 74 польсько-українських проектів (107,9 млн євро) та 14 тристоронніх проектів (7,7 млн євро)[[6]]. На противагу Програмі 2004-2006 рр. частка проектів за напрямом розвитку туризму збільшилася до 22,2 % (26 проектів), зокрема 18,8 % (22 проекти) – це виключно українсько-польські проекти розвитку туризму в прикордонних регіонах України.
З 22 українсько-польських проектів туристичного спрямування 16 проектів реалізовується у межах Пріоритету 1 – Підвищення конкурентоспроможності прикордонних територій (захід 1.2 – Розвиток туризму); 2 проекти в межах Пріоритету 3 – Інституційна співпраця та підтримка ініціатив місцевих громад (захід 3.1 – Покращення можливостей транскордонного співробітництва на регіональному та місцевому рівні), і ще 4 «парасолькових» проекти в межах заходу 3.2 – Ініціативи місцевих громад[[7]].
Кошти цієї Програми нададуть можливість прикордонним регіонам використати багато спільних можливостей у сферах розвитку підприємництва, туризму, охорони навколишнього середовища, культурної інтеграції та допоможуть покращити загальну і туристичну інфраструктуру прикордонних регіонів.
Довідково: В Україні спільні міжнародні проекти (у т.ч. з орієнтацією на туристичне спрямування) реалізовуються у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській і Тернопільській областях. В 74 польсько-українських проектах головний партнер переважно представлений Люблінським воєводством (29 проектів), далі – Підкарпатським (24 проекти), Мазовецьким (2 проекти) та Підляським (1 проект). За впровадження решти 18 польсько-українських проектів відповідає українська сторона. За реалізацію 8 тристоронніх польсько-білорусько-українських проектів відповідають організації з Польщі (5 проектів з Люблінського воєводства, по 1 з решти воєводств з території підтримки). За наступні 5 – білоруська сторона та за 1 – українська сторона.
У Програмі транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007‑2013 реалізовувались наступні проекти туристичного спрямування: «Любашів-Яворів: два потенціали, спільний шанс»; «Гео-Карпати – створення польсько-українського туристичного маршруту»; «Партнерська побудова спільного туристичного простору на основі нових центрів туризму та рекреації молоді»; «Підземне місто: розвиток та популяризація туризму шляхом створення транскордонного туристичного маршруту підземними шляхами Львова, Жешува та Любліна»; «Стимулювання розвитку туризму в Карпатському регіоні шляхом вдосконалення системи туристичних послуг та безпеки»; «Тут тільки один король! Маршрут Яна III Собеського як транснаціональний туристичний продукт»; «Полянчик і Східниця – використаємо разом наші туристичні та культурні потенціали для покращення конкурентоспроможності Карпатського краю»; «Ярослав – Ужгород: спільна ініціатива щодо поліпшення туристичної привабливості історичних міст-партнерів»; «Польсько-українське співробітництво для розвитку туризму в районі кордону»; «Розвиток співробітництва в галузі санаторно-курортного туризму на польсько-українському прикордонні»; «Розвиток транскордонного туризму в партнерстві»; «Розвиток міст-курортів Хоринєць-Здруй та Моршин – шанс для активізації польсько-українського кордону»; «Модернізація зоологічних садів в Замостьє та Луцьку та розвиток концепції створення зони відпочинку в місті Жешув в цілях розвитку якісного природнього транскордонного туризму»; «Створення інформаційного комплексу у сфері транскордонного екологічного туризму в Єврорегіоні «Буг»»; «Скарби прикордоння – зберігаючи культурну спадщину»; «Транскордонні центри діалогу культур в Лосице і Вороцевичах»[[8]].
Довідково: На території чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам’яток архітектури IX-XX ст., серед яких особливе місце займають споруди Львова, Жовкви, Підгірців, Галича, Ужгорода, Мукачева, Хотина, Чернівців та ін. Світову славу здобули місцеві пам’ятки дерев’яної архітектури XIV-XIX ст. В регіонах знаходиться низка археологічних пам’яток міжнародного значення – трипільські поселення на Дністрі, старослов'янські городища у Стільському, Пліснеську, Звенигороді, Василеві, Непоротові, Рухотині; залишки стародавнього Галича у Крилосі, руїни скельних фортець у Спасі, Уричі, Розгірче, Бубнищі.
Довідково: Частка Карпатського туристичного регіону за питомою вагою туристів та екскурсантів, що обслуговуються туроператорами та турагентами (у 2011 р. – 28,8 %, у 2012 р. – 30,2 %), майже вдвічі переважає частку Кримського туристичного регіону (у 2011 р. – 14,9 %, у 2012 р. – 13,3 %), а найбільша кількість екскурсантів припадала на Івано-Франківську область Карпатського регіону – 342 тис. осіб у 2011 р. та 360 тис. осіб у 2012 р.[[9]; [10]; [11]] Необхідно відзначити, що туристичні оператори та туристичні агенти (разом фізичні та юридичні особи) Івано-Франківської області надають екскурсійні послуги понад 50 % від загальної кількості екскурсантів, що обслуговуються в Україні (див. Додаток 1).
За кількістю готелів та аналогічних засобів розміщення до 2011 р. Карпатський туристичний регіон випереджав Кримський (799 та 651 відповідно), а за кількістю номерів для приїжджих Карпатський та Кримський регіони майже не відрізнялися (14925 та 14407 відповідно)[[12]]. Проте у 2012 р. у Карпатському регіоні кількість готелів та аналогічних засобів розміщення скоротилася до 648, тоді як у Кримському регіоні їх кількість зросла до 748 одиниць. При цьому варто зауважити зростання кількості номерів в обох туристичних регіонах з виразною перевагою Кримського регіону (Карпатський регіон – 15318, Кримський регіон – 17267)[[13]](див. Додаток 2).
У порівнянні з іншими туристичними регіонами Карпатський регіон має відносно невелику кількість санаторно-курортних закладів. Водночас Карпатський регіон має значний потенціал неосвоєних природних ресурсів з лікувальними властивостями для відкриття нових закладів, а також можливості введення в експлуатацію низки непрацюючих («законсервованих») санаторно-курортних закладів (створених ще за часів СРСР). Так, за кількістю санаторно-курортних та оздоровчих закладів тривалого перебування Карпатський регіон поступається решті основних туристичних регіонів України. Зокрема у 4 областях Карпатського регіону у 2010-2011 рр. функціонувало 208 закладів (у Причорноморському регіоні – 632; у Кримському – 543; у Приазовському – 449 санаторно-курортних закладів [10]) (див. Додаток 3).
Важливим чинником розвитку туризму та використання природно-ресурсного потенціалу в прикордонних районах західних регіонів України є зростання кількості та активізація діяльності об’єктів сільського «зеленого» туризму. За офіційними даними (йдеться про зареєстровані об’єкти фізичних осіб-підприємців) у 2012 р. в Україні було зареєстровано 230 садиб, з них 158 – у Івано-Франківській області, 31 – у Львівській області та 17 – у Чернівецькій області [11].
Позитивна динаміка зростання кількості іноземних та внутрішніх туристів на західних прикордонних територіях України забезпечується:
наявністю значної кількості історико-архітектурних та культурних об’єктів, у тому числі включених до світової спадщини ЮНЕСКО (лише на території Львівської області зосереджено 25 % всієї історико-архітектурної спадщини України – близько 4000 пам’яток);
- збереженням та підтримкою традицій та культурної самобутності (у віддалених районах Західної України проводиться значна кількість традиційних фестивалів та ярмарків);
- розмаїттям природних ресурсів, які забезпечують розвиток туризму у всі пори року (гірськолижний туризм взимку у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській областях; відпочинок на озерах влітку у Волинській області; лікувально-оздоровчий відпочинок цілий рік)
- прикордонним розміщенням, що сприяє збільшенню туристів, у тому числі іноземних громадян;
- відносно розвиненою матеріально-технічною базою.
Довідково: Пріоритетність розвитку туризму у Львівській області було визначено Стратегією розвитку Львівської області до 2015 року, однією з цілей якої встановлено: «Львівщина – регіон чистого та привабливого навколишнього середовища, культури, туризму та рекреації», та Програмою розвитку туризму та рекреації у Львівській області на 2011-2013 рр.
У Закарпатській області комплексно підійшли до стратегічного планування регіонального розвитку в туристичній сфері. В Регіональній стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року, Стратегії розвитку екологічного туризму та еколого-освітньої діяльності на території Закарпатської області та у Програмі розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на період 2011-2015 рр. визначається не лише пріоритетність розвитку туризму та рекреації, але й необхідність активізації конкретних видів туризму («зеленого», сільського, санаторно-курортного, оздоровчого, екстремального, екологічної освіти), які є складовими процесів соціально-економічного розвитку регіону.
В Івано-Франківській області пріоритетність туризму визначена у Стратегії економічного та соціального розвитку територій Івано-Франківської області до 2015 року, Регіональній програмі розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2011‑2015 рр.
У Чернівецькій області пріоритетність туристичного комплексу для розвитку регіону визначена у Стратегії розвитку області на період до 2015 року.
Головними проблемами та чинниками низької ефективності використання туристичного потенціалу прикордонних районів західних регіонів України залишаються:
- Недосконалість та слабкість інституційного та нормативно-правового забезпечення розвитку туризму, що проявляється у відсутності науково обґрунтованого супроводу розвитку туристичної галузі, комплексної державної та відповідно й регіональних програм просування та інформаційного, маркетингового супроводу туризму; деталізованих комплексних статистичних досліджень обсягів, структури, спрямованості туристичних потоків, тривалості туристичних візитів, обсягів та структури витрат туристів (у т.ч. в прикордонних районах).
- Відсутність комплексної інформаційно-маркетингової та рекламної підтримки розвитку туризму та залучення інвестицій.
- Невідповідність засобів розміщення туристів та якості їх послуг світовим стандартам та завищення ціни на туристичні послуги при нижчій якості послуг. Існуюча проблема спричинена відсутністю кваліфікованих кадрів у сфері готельного управління та бізнесу, браком досвіду західного готельного менеджменту у персоналу закладів готельного типу та готелів. Окрім того, зважаючи на невисокий рівень завантаженості колективних закладів розміщення туристів у «низький» відпочинковий сезон, політика ціноутворення передбачає завищенні ціни у період «високого» сезону при незмінно невисокій якості сервісу.
- Високий рівень моральної і фізичної зношеності об’єктів туристично-рекреаційної інфраструктури, занедбаний стан культурних пам’яток, що становлять туристичний інтерес. Занедбані та напівзруйновані пам’ятки замково-палацової культури, дерев’яної архітектури, часто незадовільний матеріально-технічний стан закладів культури і мистецтва, відсутність сучасних систем охорони та утримування музейних і мистецьких експонатів призводять до втрати окремих цінних експонатів з музеїв, галерей, формують негативний імідж територій та «відштовхують» потенційних туристів від здійснення повторних візитів та рекомендації мандрівок знайомим.
- Незадовільна якість комунальної, транспортної, фінансової, інформаційної інфраструктури та проблеми транспортної доступності туристично-рекреаційних об’єктів.
- Недостатня кількість економічних (податкових та фінансово-кредитних) стимулів для розвитку туризму, туристично-рекреаційного бізнесу, залучення інвестицій у туристичну галузь.
- Низький рівень активності участі суб’єктів туристичної діяльності, об’єктів туристичної інфраструктури, закладів культури, власників агросадиб, місцевих жителів прикордонних територій у Програмі транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007‑2013 внаслідок браку доступної та зрозумілої інформації про можливість реалізації проектів розвитку туризму та рекреації для потенційних бенефіціаріїв.
Зважаючи на об’єктивні передумови та негативні аспекти розвитку туризму на прикордонних територіях західних регіонів України пріоритетами державної регіональної політики мають стати покращення планування та більш ефективне використання туристично-рекреаційного та природно-ресурсного потенціалу цих територій шляхом:
- довгострокового комплексного науково-обґрунтованого стратегічного програмування та фінансування розвитку туризму і рекреації;
- рекламно-інформаційного та маркетингового забезпечення туристично-рекреаційної сфери у межах країни та за її кордоном;
- економічного стимулювання розвитку туризму та рекреації;
- реалізації механізмів державно-приватного партнерства та концесійних угод у сфері інфраструктурних та туристичних проектів;
- покращення кадрового забезпечення розвитку туристичної галузі та готельного господарства, оптимізації загальної інфраструктури та інфраструктури туризму і культури;
- формування привабливого інвестиційного клімату для реалізації проектів у сфері туризму та рекреації.
З метою усунення перешкод та проблем неефективного використання туристично-рекреаційного потенціалу прикордонних територій західних регіонів України органам державного управління та місцевого самоврядування необхідно:
- розробити комплексну систему статистичних обстежень туристичної діяльності, туристичних потоків та туристичних ринків. До її розробки доцільно залучити Науковий центр розвитку туризму України та відповідні структурні підрозділи Державної служби статистики України, Головні управління статистики західних регіонів України, використавши при цьому досвід статистичних обстежень розвитку туризму прикордонних регіонів країн-сусідів (Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії);
Довідково: У Польщі значна увага приділяється систематичному моніторингу та діагностиці туристичних потоків в прикордонних регіонах, моніторингу обсягів та структури витрат туристів, тривалості подорожей, місцю зупинки туристів, інтенсивності відвідувань регіону.
- передбачити реформування системи туристичної освіти, зокрема відкрити нові напрями підготовки фахівців у туристичній сфері, рекреації, «зеленому» туризмі, культурному туризмі, туризмі Карпатського регіону. Важливим чинником формування ніші високоспеціалізованих фахівців у сфері туризму та готельного менеджменту має стати розвиток професійної освіти із залученням до навчального процесу представників західних шкіл готельного менеджменту та формування договірної бази про співробітництво та стажування з готельними закладами іноземних країн. До реформування системи туристичної освіти потрібно залучити Міністерство освіти та науки України, Державне агентство України з туризму та курортів;
- розробити довгострокові регіональні стратегії та програми розвитку туризму на прикордонних територіях з деталізацією пріоритетів конкретних видів, напрямів розвитку туризму залежно від місцевої спеціалізації та географічних, природо-ресурсних, інфраструктурних передумов.
Для підвищення ефективності роботи щодо популяризації туристично-рекреаційного потенціалу прикордонних територій західних регіонів України необхідно:
- розробити програму та забезпечити фінансування створення уніфікованої мережі туристично-інформаційних центрів (ТІЦ) вздовж трас, на автостанціях, центральних площах населених пунктів, на територіях туристичних об’єктів;
- представникам обласних і місцевих відділів та департаментів з розвитку туризму, рекреації та культури взяти участь у всеукраїнських, обласних та міжнародних виставках, ярмарках, салонах консолідованим стендом Карпатського туристичного регіону, рекламувати об’єднані можливості туристичного регіону кількох західних областей України або окремих туристично-рекреаційних сегментів (доцільним є створення для цього кластерних структур);
- відкрити туристичні представництва України за кордоном (передусім у Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії).
Довідково: Швейцарсько-український проект FORZA – проект розвитку лісового господарства на Закарпатті передбачав розвиток туризму на базі лісових екосистем, підтримку у впровадженні кластерного менеджменту у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях[[14]]. Кластерна форма розвитку туристичної сфери у прикордонних районах Карпатського туристичного регіону дозволить залучити потенціал всіх зацікавлених у цьому процесі, у т.ч. туристичних об’єктів та підприємців, навчальних закладів, органів місцевого самоврядування, місцевого населення шляхом налагодження ефективного партнерства та співробітництва у цій сфері. У свою чергу, формування на місцевому рівні туристичних комплексів сприятиме (як свідчить досвід ЄС) формуванню партнерських груп самонавчання, самоорганізації та самофінансування, що розширить можливості залучення туристів у регіон за рахунок диверсифікації асортименту туристичних послуг, підвищення їх якості.
Серед прикладів формування та діяльності кластерних утворень у сфері туризму та культури в західних регіонах Україні можна виокремити кластер народних промислів «Сузір’я» (Івано-Франківська обл.), мегакластер підтримки регіонів – переможців Всеукраїнського конкурсу «Сім чудес України» (ініціатор – Чернівецька область).
Зокрема, для активізації будівництва готелів та інших закладів р