"Щодо перспектив розвитку промислового туризму на Сході України". Аналітична записка

Анотація

 

У аналітичній записці визначено стан, системні перешкоди та перспективи розвитку непрофільного та профільного промислового туризму на території регіонів Сходу України. Визначено ризики, які негативно впливають на динаміку туристичних потоків на Сході України, ускладнюють розвиток промислового туризму як нового сегменту ринку туристичних послуг. Надано рекомендації, зорієнтовані на розвиток промислового туризму та його інфраструктури як одну із складових забезпечення довгострокової стабільності становища на Сході України.

 

ЩОДО ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ТУРИЗМУ НА СХОДІ УКРАЇНИ

 

Подолання обмеженості перспектив розвитку економік старопромислових регіонів Сходу України як однієї з глибинних передумов нарощування соціальної напруженості в регіоні, вимагатиме пошуку нових напрямків економічної діяльності, диверсифікації виробництва, зокрема – розвитку сфери послуг. Саме тому актуальності набувають аналіз перспектив та стратегічних пріоритетів поки ще не досить поширеного різновиду туристичної діяльності – промислового туризму, а також оцінка перспектив розвитку інфраструктури промислового туризму на Сході України.

 

В умовах реформування економіки старопромислових регіонів розвиток такої галузі як промисловий (індустріальний) туризм є нагальною потребою, оскільки це не тільки активізуватиме громадське та економічне життя депресивних територій (монофункціональних міст та міст-супутників Сходу України), але й сприятиме залученню потенціалу промислових об’єктів до роботи в нових − альтернативних індустріальним – галузях сфери послуг (у т.ч. у сфері туризму).

 

Довідково: За прогнозами ЮНВТО, у найближчі десятиліття очікується «бум» розвитку туризму. Очікується, що до 2020 р. обсяги міжнародних туристичних прибутків зростуть у 2,2 разу відносно показників 2000 р. (з 698 млн до 1,561 млрд поїздок). Прогнозується зростання частки доходів від туризму: з 476 млрд дол. США до 2 трлн дол. США. Індустрія туризму, а також суміжні туризму сектори національної економіки, за прогнозами, забезпечуватимуть  зайнятість до 12 % працездатного населення ЄС, створюючи до 10 % ВВП Євросоюзу (що оцінюється на рівні 24 млн робочих місць)[1].

 

Після Євро-2012 на Сході України у 2013 р. спостерігалось збільшення потоку туристів, зацікавлених у відвідуванні нових креативних туристичних брендів, у т.ч. – розташованих у промислових зонах. На жаль, внаслідок ускладнення політичної ситуації на Сході України та проведення на зазначеній території антитерористичної операції (АТО) говорити про зростання туристичних потоків у регіон наразі неможливо. Через великі ризики військових дій, пограбування на дорогах, ризики мародерства, викрадення людей тощо – в’їзний туризм на території Сходу України, взагалі, може бути припинено.

 

Довідково: У цілому, за результатами діяльності туристичних підприємств регіону в 2013 р., Східну Україну відвідали 170,39 тис. осіб, що на 1,5 % більше порівняно з 2012 р. Внутрішній туризм (за кількістю відвідувачів) за підсумками 2013 р. (порівняно з 2012 р.) збільшився на 6 % і склав 70,7 тис. осіб. Обсяг наданих туристичних послуг за відповідний період збільшився на 6,4 % та склав 581,7 млн грн. До бюджету Донецької області тільки за надання туристичних послуг за 2013 р. надійшло 12,9 млн грн[2].

 

Зрозуміло, що військові загрози на регіональному рівні не сумісні із створенням успішних туристичних брендів, унеможливлюють на цей час розвиток туризму на території Сходу України. Водночас, вибудовуючи позитивну перспективу – стабілізацію ситуації на Сході України, розвиток Донецької та Луганської областей, вже сьогодні слід говорити про перспективи розвитку туристичної сфери регіону, у т.ч. про перспективи розвитку промислового туризму та його інфраструктури.

 

На Сході України сформувались наступні напрямки промислового туризму:

 

І. Непрофільний промисловий туризм.

Оцінка перспективних напрямів використання потенціалу старопромислових територій із занедбаними та непрацюючими індустріальними комплексами для стимулювання їх розвитку та заохочення до економічної діяльності у новій, перспективній галузі дала можливість в рамках профільного напрямку промислового туризму виділити дві перспективні течії:

 

1. Створення на базі непрацюючих, «законсервованих» підприємств мистецьких центрів, стартових майданчиків для організації виставкових арт‑центрів та театральних сцен.

 

Розглядаючи депресивні міста не лише як центри економічного занепаду, але й з позицій можливого розвитку соціокультурного середовища, слід зазначити, що вони можуть стати своєрідною платформою – простором для ведення міжкультурного діалогу. Це дасть можливість перейти від промислової до «символічної» економіки. Такий приклад вдалої конверсії було створено у м. Донецьку, де з 2011 р. діє проект фонду «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив» з організації виставкового арт-центру «Ізоляція 2.0» на базі зруйнованого шлакоблочного цеху заводу з виробництва ізоляційних матеріалів на окраїні міста. Проект реконструкції промислової будівлі та освоєння прилеглих територій презентували британські архітектори Крис Ернстсонс і Рік Роуботем.

 

На базі типової будівлі-ангару, зібраної із залізобетонних плит, створено галерею з виставковим залом, медіа-центром і терасою на даху, а прилеглий терикон перетворено на парк і майданчик для ландшафтних арт‑проектів. Показовим у контексті культурної конверсії промислових міст є художньо-виставковий центр «АртДонбас», на базі якого не лише експонуються зразки сучасного образотворчого мистецтва, але відбуваються вистави та проводиться перфоменс.

 

− організація простору занедбаних та закритих індустріальних комплексів для проведення спортивно-розважальних заходів, у т.ч.: паркуру, стратегій, пейнтболу, спортивного орієнтування, руфінгу. У м. Донецьку за ініціативою міського голови у 2009 р. було виділено занедбану територію між залізничним полотном та парком Щербакова на якій створено спеціалізований майданчик для занять паркуром і воркаутом.

 

Довідково: На території зазначеного комплексу в рамках фестивалю здорового способу життя 25.05.2013 р. були проведені всеукраїнські змагання з паркуру. В Луганській області впродовж останніх п’яти років на занедбаних об’єктах промислових підприємств депресивного міста Кременне та селища Валуйське відбуваються змагання з спортивного орієнтування. У м. Донецьку діють пейнтбольні клуби «Маршал Жуков», «Аеропорт», «swat», які роблять вагомий внесок не тільки у розвиток економіки міста, але й у створення спортивних центрів у промислових зонах, мають мультифункціональний характер.

 

Серед ключових проблем, що гальмують розвиток непрофільного промислового туризму, слід виокремити:

 

1. Ускладненість процедур погоджень та збереження бюрократичних перешкод з боку органів місцевої влади, що гальмують ініціативи (які, переважно, надходять від приватних осіб) стосовно проектів включення занедбаних промислових територій до спортивно-культурного простору регіону (у т.ч. шляхом перетворення їх на центри промислового туризму).

 

2. Відсутність чіткого правового механізму щодо передачі занедбаних територій промислових зон та об’єктів промислових підприємств (що не використовуються) у власність/довгострокову оренду/користування підприємцям, які виступають з ініціативою створення на таких базах культурних/туристичних об’єктів (у т.ч. кластерів).

 

3. Недосконалість державної політики у сфері культури та спорту. Об’єкти промислового туризму, а також арт-центри, галереї, площі для нетрадиційних видів спорту, створені на основі занедбаних промислових об’єктів, все ще залишаються екзотичним та досить рідкісним різновидом розвитку сфери послуг.

 

4. Недосконалість рекламних заходів для формування цільової аудиторії та відсутність ефективних механізмів залучення потенційних споживачів сучасного перфоменсу для відвідування центрів промислового непрофільного туризму.

 

5. Відсутність зручної транспортної розв’язки та сучасних об’єктів транспортної інфраструктури. Це робить арт-центри, галереї та організовані простори об’єктів промислової власності, які використовуються для нетрадиційних різновидів спорту, і які, як правило, розташовані на окраїнах міст, недоступними для відвідування пересічними громадянами.

 

ІІ. Профільний промисловий туризм

Аналіз можливостей діючих промислових підприємств щодо організації та проведення екскурсій по їхніх об’єктах, у т.ч. для здійснення цільової патріотичної та іміджевої політики, популяризації конкурентоспроможних торговельних марок на міжнародних ринках є перспективним напрямком розвитку промислового туризму. Це допоможе створити позитивний імідж Сходу України як регіону, що має розвинуту промисловість та популяризує її (у т.ч. для залучення інвестицій) з використанням потенціалу туристичної індустрії.

 

Профільний напрямок промислового туризму на Сході України представлений наступними течіями:

 

– перетворення промислових об’єктів на центри культури та відпочинку;

 

Довідково: Соляні шахти м. Соледар Донецької області занесені до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Крім видобутку солі, екскурсій та музичних концертів на їх території розвивається спелеотерапія. У м. Докучаєвськ Донецької області на базі Докучаєвського флюсодоломітного комбінату (ДФДК) створено розважальний комплекс, до складу якого входять музей кар’єрної техніки та зоопарк. Цікавим є досвід реставраційної фабрики-музею ретро-автомобілів «Самохід», що діє у м. Краматорську;

 

– просвітницькі екскурсії до діючих промислових підприємств, адже ознайомлення з технологічним процесом може стати однією з перспективних маркетингових стратегій для заохочення потенційних інвесторів та споживачів.

 

Довідково: Так компанія NORD, як один з найбільших у Східній Європі виробників побутової техніки та торговельного обладнання має не тільки сучасне виробництво повного циклу, але й власну науково-конструкторську базу з сучасним обладнанням. Компанія NORD практикує організацію екскурсій у якості основної іміджевої та маркетингової стратегії просування товарів.

 

- просвітницькі екскурсії до діючих промислових підприємств для студентської молоді та молоді, що навчається у ПТУ, коледжах тощо, створює позитивні передумови для залучення молодих кваліфікованих фахівців до виробництва.

 

Довідково: Цікавим є досвід Донецької залізниці: у приміщенні дореволюційного паровозного депо станції Юзово було створено найбільший в Україні музей історії залізниці. Потребує розповсюдження і досвід металургійного комбінату Азовсталь, який за допомогою «Метінвест-Холдингу» створив наочні працюючі моделі металургійного обладнання, що використовується і як об’єкт для екскурсантів.

 

− ознайомлення з виробничими технологіями на підприємствах харчової промисловості, організація екскурсій, дегустацій тощо.

 

Довідково: Прикладом успішної діяльності підприємств харчової промисловості  (де поряд з виробництвом основної продукції запроваджуються і екскурсійні маршрути) є Артемівський завод шампанських вин – найбільший виробник ігристих вин у Східній Європі, розташований в одному з найстаріших міст Донецької області – Артемівську. Поряд з цим, серед об’єктів промислового туризму є кондитерська фабрика «АВК» та пивоварний завод «Сармат» у м. Донецьку.

 

Серед ключових проблем, що гальмують розвиток профільного промислового туризму, слід виокремити:

 

1. Відсутність державної програми щодо регіональної стратегії розвитку бренду Сходу України як туристичного регіону з унікальними можливостями промислового туризму, повільність процесу задіяння ефективних механізмів щодо його популяризації.

 

2. Недосконалість існуючого законодавства щодо надання дозвільних документів на реінжиніринг діючих (та законсервованих) підприємств з огляду на створення оптимально безпечних умов їх відвідування туристами.

 

3. Невизначеність організаційно-економічних, нормативно-правових та інформаційних механізмів забезпечення розвитку промислового туризму на регіональному рівні.

 

4. Низька економічна ефективність профільного промислового туризму через упереджене ставлення власників підприємств до екскурсій, не як до джерела додаткових фінансових надходжень, а лише як до рекламного заходу та додаткової популяризації марки продукції, що виробляється на об’єктах відвідування.

 

5. Неналагодженість зв’язків між підприємствами, що практикують проведення екскурсій, та туристичними агентствами, які комплексно надають послуги у сфері туризму  і розробляють туристичні маршрути.

 

Аналіз потенціалу наявної туристичної інфраструктури регіону для розвитку промислового туризму на Сході України

 

Важливою складовою комплексного задіяння та стабільного розвитку туристичного потенціалу регіону є ресурсні можливості та стан туристичної інфраструктури. Серед особливостей функціонування інфраструктури, пов’язаної з розвитком промислового туризму, слід назвати:

 

1. Наявність унікальних туристичних об’єктів промислового характеру – заводи, фабрики, терикони – як основа місцевого ландшафту.

 

2. Використання об’єктів інфраструктури, створених під час підготовки до Євро-2012, у т.ч.: мережі закладів торгівлі, громадського харчування та готельних комплексів.

 

Довідково: Готельне господарство Донецької області (станом на кінець 2013 р.) нараховувало: 71 готель на 3058 номерів (5424 місця); Луганської – 27 готелів на 1866 номерів (3309 місць).

 

3. Залишається невирішеною проблема незадовільного стану переважної кількості об’єктів комунального господарства в регіоні. Відповідно, це знижує рівень якості супутніх туристичних послуг: погані дороги, незадовільна робота громадського транспорту, застарілі (фізично зношені) фонди комунального господарства тощо.

 

Вирішення означених вище проблем потребує залучення інвестиційних ресурсів, заохочення підприємців до освоєння нового ринку туристичних послуг – інвестування у розвиток промислового туризму.

 

Залучення іноземного капіталу, розвиток державно-приватного партнерства, міжрегіонального та міжмуніципального співробітництва – розглядається як дієвий механізм реалізації проектів промислового туризму на Сході України:

 

1. Використання міжмуніципального співробітництва, а також міждержавного співробітництва (зокрема, у рамках Єврорегіону «Донбас») дає можливість підвищити конкурентоспроможність рекреаційно-туристичного потенціалу регіонів Сходу України у т.ч. на основі задіяння потенціалу промислового туризму.

 

Довідково: У рамках проекту Міждержавної цільової програми інноваційного співробітництва держав-учасниць СНД на період до 2020 рік прийнято Концепцію створення в м. Єнакієвому Донецької області політехнічного музею «Український техноленд». Цей музей позиціонують як освітній, туристичний і дослідницький музейний центр історії науки і техніки -  єдиний в країнах СНД.

 

Вугільні шахти «Червоний Профінтерн» і «Юний Комунар», побудовані за участю бельгійського капіталу наприкінці ХІХ та початку ХХ століть, стали базовими об’єктами Музею. Відповідно до державного плану реструктуризації вугільної промисловості у місті Єнакієвому видобуток вугілля на зазначених шахтах припинено.

 

2. Перспективним є налагодження тісної міждержавної співпраці – Донецької ОДА з Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ GmbH у рамках проекту «Сприяння місцевому економічному розвитку промислових міст». Метою проекту є професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників ринку туристичних послуг (з урахуванням використання потенціалу промислового туризму). Ефективне використання потенціалу туристично-рекреаційної сфери, розвиток нового напрямку – промислового туризму – надає можливості щодо створення нових робочих місць, активізації економічної ініціативи на місцевому рівні а отже – сприяє вирішенню соціальних проблем регіону та покращення туристичного іміджу регіону.

 

Довідково: За даними Всесвітньої туристичної організації частка туризму у світовому ВВП (2013 р.) становить 9,4 %. Зокрема, частка туризму у ВВП Росії дорівнює 3 %, Туреччини - 3,5 %, Великобританії – 4 – 5 %, Німеччини – 8 %, Хорватії – 17 %, в ОАЕ (емірат Дубай) - досягає 30 % ВВП країни за 2013 р.. Внесок туризму у світову економіку оцінюється у 3,5 трлн дол. США, що дорівнює майже 10,9 % світового ВВП[3].

 

Системний підхід щодо аналізу стану та загальних трендів модернізації ринку туристичних послуг на Сході України (у т.ч. з урахуванням перспектив розвитку промислового туризму та його інфраструктури) дозволяє виокремити комплекс взаємопов’язаних між собою чинників (економічних, правових та інформаційних), удосконалення дії яких приведе до поліпшення ситуації у цій сфері:

 

1. До економічних чинників, що мають безпосередній вплив на організацію мережі індустріальних туристичних об’єктів, належать:

• Відсутність значних капіталовкладень у розвиток інфраструктури, необхідної для задоволення потреб та забезпечення безпеки туристів, що планують відвідати об’єкти промислового туризму.
• Відсутність логістичних транспортних та інфраструктурних мереж, зорієнтованих на перевезення туристів; відсутність розвинутої мережі закладів громадського харчування, готелів тощо у промислових зонах, на об’єктах промислового туризму.
• Організація внутрішнього ринку промислового туризму та диверсифікація послуг цього ринку гальмуються відсутністю загальної стратегії розвитку індустрії туризму на Сході України.
• Хронічна проблема недофінансування програм модернізації інфраструктури регіонів Сходу України. Розвиток інфраструктурних об’єктів туристичної сфери активізувався у рамках підготовки до ЄВРО-2012 (зокрема, йдеться про забезпечення якісного водопостачання питної води, про утилізацію ТПВ, про підтримку у належному стані дорожньо-транспортної інфраструктури регіону тощо). Водночас, після проведення ЄВРО-2012 цей процес було припинено.
• Структура об’єктів відвідування промислового туризму Сходу України слабко диверсифікована. Діапазон послуг промислового туризму – доволі обмежений. Як наслідок, спостерігається втрата потенційних клієнтів, а разом з тим – зменшення фінансових потоків (інвестицій) на подальший розвиток цієї сфери.

2. Правові чинники, що впливають на розвиток промислового туризму, туристично-рекреаційної сфери Сходу України, країни в цілому:

• Відсутність єдиних державних стандартів щодо організації та проведення екскурсій на промислові об’єкти; відсутність чітких правил та норм щодо надання туристичних послуг у сфері промислового туризму.
• Недосконалість нормативно-правового забезпечення розвитку промислового туризму – нормативна невизначеність самої категорії «промисловий туризм», «туристичні послуги у сфері промислового туризму», відсутність правового регулювання питань відповідальності організаторів тур агентств (що працюють у сфері промислового туризму) за життя та здоров’я туристів.
• Невпорядкованість повноважень місцевої влади щодо сприяння розвитку промислового туризму (у т.ч. щодо виділення земельних ділянок для розвитку інфраструктурних об’єктів). Ускладнена процедура узгоджень дозволів з місцевими органами влади щодо розвитку промислового туризму, що гальмує його розвиток та ускладнює роботу туристичних агентств стосовно розробки промислових турів.
  • Правова неузгодженість відповідальності у питаннях дотримання техніки безпеки та у випадку її порушення туристами; відповідальність за настання нещасних випадків. Законодавчо й досі не розподілено повноваження в організації технічної безпеки між туроператором та промисловим підприємством, що дає страховим компаніям привід для відмови у страхуванні учасників промислових туристичних турів.
  • Відсутність страхового забезпечення (супроводження) розвитку промислового туризму (у т.ч. страхування відповідальності третіх осіб) як обов’язкової умови видачі ліцензій туристичним агентствам (фірмам), що надають послуги у сфері промислового туризму.

3. Інформаційні чинники, що впливають на розвиток туристично-рекреаційної сфери Сходу України, у т.ч. на розвиток промислового туризму:

• Відсутність продуманих та чітко спланованих рекламних акцій (рекламної політики), що не дозволяє максимально ефективно використовувати існуючі на території Сходу України об’єкти промисловості для розвитку промислового туризму.
• На регіональному (та загальнонаціональному) рівні відсутня політика підтримки розвитку внутрішнього туризму, зорієнтована на популяризацію промислових індустрій (що ускладнює процес розробки та просування туроператорами нових екскурсійних напрямків (маршрутів) у сфері промислового туризму).
• Місцеві органи влади, сприймаючи Схід України як традиційно промисловий регіон, не стимулюють працюючі підприємства для прийому туристів, оскільки домінує думка, що зазначені заходи не приносять прибутку та не впливають на загальний інвестиційно-промисловий імідж регіону.
• На регіональних сайтах не представлено путівника промислових об’єктів регіонів Сходу України, що ускладнює залучення туристів на об’єкти промислового туризму.

Схід України має значний ресурсний потенціал, сприятливий для всебічного розвитку промислового туризму. Наявні ресурси та існуюча інфраструктура створюють привабливі умови для інвестування у цю сферу туристичних послуг. Промисловий туризм дозволяє не тільки популяризувати товари та послуги, виробництво яких розташоване в регіоні, систематично проводити рекламу торговельних марок, але й збільшувати збут продукції, що виробляється під час відвідування туристами фірмових магазинів (особливо, коли йдеться про розвиток туристичних об’єктів на базі об’єктів харчової промисловості). Розвиток промислового туризму стимулює розвиток відразу декількох галузей (сфер) економіки, суміжних з ними (сфери торгівлі, громадського харчування, транспортно-транзитних перевезень, страхування тощо). Це сприяє збільшенню податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів, позитивно позначається на створенні нових робочих місць.

 

Крім зазначеного, розвиток промислового туризму на Сході України сприятиме модернізації туристичної інфраструктури, оновленню комунального господарства, розробці нових маршрутів громадського транспорту; позитивно позначається на розвитку інфраструктури промислового туризму (у т.ч. на основних магістралях, на шляхах до туристичних об’єктів); сприяє розвитку транспортно-транзитної інфраструктури регіону, розвитку об’єктів соціального сервісу тощо. Усі ці заходи також позитивно позначаються на створенні нових робочих місць, розвитку підприємництва в регіоні та поповненні бюджетів.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для стимулювання розвитку промислового туризму та об’єктів інфраструктури промислового туризму на Сході України необхідно вжити наступні заходи.

 

І, На загальнодержавному та регіональному рівні:

- створити дієвий правовий механізм передачі промислових об’єктів, що не використовуються за їх прямим призначенням, у власність (оренду, користування тощо) підприємцям, які виступають із ініціативою розвивати галузь промислового туризму;

- оптимізувати діяльність узгоджувальних інстанцій з огляду на можливість спрощення процедур реєстрації, отримання дозвільних документів щодо включення об’єктів промислового туризму у туристичні маршрути; дозволів на реінжиніринг діючих та законсервованих підприємств для створення оптимально безпечних умов їх відвідування туристами;

-  удосконалити (внести відповідні зміни) до регіональних стратегій Сходу України з огляду на визнання ролі промислового туризму, розвитку інфраструктури промислового туризму як одного з базових пріоритетів розвитку туристичної сфери на регіональному рівні;

- сприяти розробці та популяризації бренду Сходу України як туристичного регіону з унікальними можливостями щодо розвитку промислового туризму;

-  запровадити механізми страхування відповідальності третіх осіб як умову отримання туристичними фірмами ліцензії на розвиток промислового туризму;

- задіяти всі засоби комунікації щодо популяризації промислового туризму на Сході України;

- задіяти потенціал партнерства держави з приватним бізнесом для сприяння участі української сторони у грантових (інвестиційних) проектах, що надасть можливість розвивати туристично-рекреаційний потенціал регіону із задіянням міжнародних грантів (інвестицій).

 

ІІ. На місцевому (локальному) рівні:

- спростити процедури погоджень та усунути бюрократичні перешкоди (на рівні органів місцевого самоврядування та державних узгоджувальних закладів) щодо включення об’єктів промисловості (які не використовуються за призначенням) до переліку об’єктів промислового туризму на місцях;

- проводити на всеукраїнському та регіональному телебаченні рекламні кампанії з пропаганди промислового туризму на Сході України;

- розробити туристичні бренди промислових об’єктів регіону;

- забезпечити формування іміджевої політики промислового туристичного потенціалу регіону, з урахуванням місцевих особливостей, цільової туристичної аудиторії;

- оптимізувати на місцях роботу транспортних засобів, місцевого громадського транспорту, з огляду на потребу підвищення локальної доступності об’єктів промислового туризму для відвідування;

- створити логістичні зв’язки між традиційними туристичними маршрутами на регіональному рівні та об’єктами промислового туризму;

- забезпечити розвиток локальної інфраструктури промислового туризму в регіоні (у т.ч. об’єктів транспортно-транзитної сфери, громадського харчування, готельного господарства, інформаційно-комунікаційної сфери тощо) на засадах використання потенціалу механізмів державно-приватного партнерства, оренди, концесії тощо;

- розробити та розмістити на регіональних (та районних) сайтах путівник промислових об’єктів регіонів Сходу України, що надасть необхідну інформацію для залучення туристів на об’єкти промислового туризму;

- сприяти налагодженню прямих зв’язків між підприємствами (що мають належні можливості для регулярних відвідувань туристами, проведення екскурсій) та туристичними агентствами, що розробляють внутрішні туристичні маршрути.

 

Регіональний філіал у м. Донецьку

 (О.Ю. Клименко)