Анотація
Проаналізовано положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо розвитку громадянського суспільства. Визначені першочергові заходи з удосконалення нормативно-правового забезпечення організацій громадянського суспільства в Україні у контексті імплементації вказаної угоди.
УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У КОНТЕКСТІ ПІДПИСАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ
Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (далі – УА) виводить на новий, більш високий рівень взаємодію між її сторонами як безпосередньо у сфері розвитку громадянського суспільства, так і (враховуючи системний характер цього акту) стосовно активізації громадської участі в інших галузях співробітництва та досягнення основних цілей УА. Важливими напрямами реалізації завдань УА та імплементації її положень є співробітництво безпосередньо між організаціями громадянського суспільства (далі – ОГС) України та ЄС, участь незалежних громадських експертів та їх об’єднань у діяльності всіх двосторонніх органів, що утворюються для інституціонального забезпечення дієвості УА, подальше наближення вітчизняного законодавства (як в цілому, так і щодо громадянського суспільства) до відповідних європейських стандартів [1].
Стан та проблеми виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо питань розвитку громадянського суспільства
З 1 листопада 2014 року розпочалася імплементація тих частин УА, що стосуються політичної (визначені статті розділів І, ІІ та ІІІ), економічної (визначені статті розділів V-VІ), а також інституційної (розділ VІІ) складових УА. Механізм режиму тимчасового застосування УА передбачено самим її текстом (пп. 3-7 ст. 486). Це дає можливість розпочати виконання багатьох положень УА сторонами ще до повного завершення процедури ратифікації. Адже для повного набуття чинності УА потрібно, щоб її ратифікували всі 28 держав-членів ЄС та дві міжнародні організації (ЄС та Євратом).
Показово, що до положень, тимчасове застосування яких вже розпочалося, віднесена й гл. 26 «Співробітництво з питань громадянського суспільства» [2]. Це свідчить про те, яке велике значення надається підписантами співробітництву у даній сфері, його впливу на перебіг співробітництва в інших сферах та реалізації УА в цілому. Крім того, тим самим визнається певна ступінь готовності інститутів громадянського суспільства України до такої співпраці.
У «Порядку денному асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію» передбачено, зокрема, «створення сприятливих правових та організаційних умов для діяльності інститутів громадянського суспільства, зокрема для заохочення залучення громадян та їх участі у процесах прийняття державних рішень» та «здійснення конкретних заходів щодо прийняття законодавства про свободу мирних зібрань» [3].
Важливим кроком до практичної реалізації положень Угоди стало ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 346 «Про Урядовий офіс з питань європейської інтеграції». На її виконання було утворено Урядовий офіс з питань європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, який є його окремим структурним підрозділом.
Основними завданнями офісу є забезпечення діяльності у сфері європейської інтеграції, зокрема, щодо координації діяльності органів виконавчої влади з розроблення та здійснення заходів, спрямованих на виконання УА. Серед численних функцій на Урядовий офіс покладена і така, як підготовка і подання пропозицій щодо «…залучення представників громадянського суспільства до процесу прийняття Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади рішень у сфері європейської інтеграції» [4].
Кабінет Міністрів України у вересні 2014 р. своїм розпорядженням затвердив план заходів з імплементації Угоди на 2014-2017 рр. В його пп. 467 та 468 стосовно співробітництва з питань громадянського суспільства в означений період планується здійснити лише таке, як: «організація заходів щодо підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування з питань взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з громадськістю у процесі формування та реалізації державної політики, в тому числі на регіональному рівні» та «посилення контактів та взаємного обміну досвідом з інститутами громадянського суспільства держав - членів ЄС, зокрема шляхом проведення професійних семінарів та інших заходів з підвищення кваліфікації» [5]. Тобто, про удосконалення нормативно-правого забезпечення громадянського суспільства шляхом наближення його до європейських стандартів у вказаному плані не йдеться.
Між тим, про актуальність цього завдання свідчить, зокрема, те, що за Індексом Східного партнерства, який оцінює зближення країн цього проекту (України, Молдови та Грузії) з ЄС, Україна знаходиться на останньому місці серед країн, що підписали Угоди про асоціацію. Індекс Східного партнерства вимірюється у трьох блоках – зв’язок з ЄС, наближення (нормативної бази) до норм ЄС, а також менеджмент в сфері євроінтеграції. Україна продемонструвала найгірший показник не лише за загальним індексом, але й, зокрема, за напрямом наближення нормативної бази до норм ЄС [6].
Проблеми наближення правового середовища організацій громадянського суспільства до європейських стандартів та його інституційного забезпечення
У попередні роки значний обсяг роботи з удосконалення нормативно-правого забезпечення ОГС здійснювався Координаційною радою з питань розвитку громадянського суспільства (далі – КР) у рамках реалізації Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Адже одним із пріоритетних завдань цієї стратегії є саме «приведення національного законодавства щодо діяльності інститутів громадянського суспільства у відповідність з європейськими стандартами…» [10].
Значна частина заходів передбачених цим документом у частині удосконалення нормативно-правого забезпечення громадянського суспільства була виконана: прийнято новий базовий Закон України «Про громадські об’єднання», Закони України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» та низка інших нормативно-правових актів.
Так, за визнанням вітчизняних та зарубіжних експертів, Закон України «Про громадські об’єднання» максимально наближений до відповідних європейських стандартів зафіксованих, зокрема, у «Фундаментальних принципах щодо статусу неурядових організацій в Європі» (2002 р.) та Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам – членам стосовно правового статусу неурядових організацій у Європі № СМ / Rec (2007) 14 (2007 р.). Його ухвалення стало виконанням однієї з вимог передбачених «Планом дій Україна – ЄС на 2005-2007 рр.». Введення у дію Закону України «Про громадські об’єднання» сприяло, зокрема, згідно офіційних статистичних даних, зростанню кількості зареєстрованих громадських об’єднань та скороченню частки відмов у їх реєстрації.
Разом з тим, залишаються актуальними питання удосконалення окремих норм Закону України «Про громадські об’єднання» та практичної реалізації деяких його положень. Зокрема, мають бути усунені конкретні недоліки у функціонуванні Реєстру громадських об’єднань створеного згідно положень цього закону (незручна система пошуку у реєстрі, несвоєчасне внесення до нього нових даних, обмеженість корисної інформації щодо діяльності конкретних громадських об’єднань, існування перешкод стосовно обміну відомостями з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Новації Закону України «Про громадські об’єднання» мають бути враховані у ході триваючої в Україні конституційної реформи.
Щодо необхідності інституційно-правового забезпечення взаємодії між органами державної влади і ОГС в імплементації положень УА
Значна частина завдань, передбачених Стратегією державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, залишається невиконаною. Одне з найважливіших серед них – ухвалення закону про свободу мирних зібрань, що передбачено також «Порядком денним асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію».
Тривалий процес удосконалення нормативно-правової бази ОГС був перерваний через гостру суспільно-політичну кризу, що охопила Україну внаслідок відмови режиму В. Януковича від підписання УА на Вільнюському саміті 2013 р. Її наслідками, серед іншого, стало призупинення функціонування КР та реалізації Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства.
Наразі залишаються чинними Указ Президента України № 32/2012 від 25 січня 2012 року «Питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні», (яким передбачалось створення КР) та більшість положень Указу Президента України № 212/2012 від 24 березня 2012 року «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації».
Нещодавно Указом Президента України від 2 вересня 2014 року № 701/2014 була ліквідована низка консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, що були утворені раніше Президентом України [11]. Однак, серед їх переліку немає Координаційної ради з питань громадянського суспільства. Тобто, де-юре вона продовжує існувати, але де-факто залишається недіючою.
Тому, на нашу думку, доцільно поновити при Адміністрації Президента України роботу КР, оновити її персональний склад і переформатувати діяльність відповідно до нових суспільно-політичних умов, шляхом ухвалення відповідного Указу Президента України та доручити новоствореній КР розробку нової редакції Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Одним із основних пріоритетів останньої визначити реалізацію положень УА.
Узагальнення, ретельного вивчення та імплементації потребують різноманітні проекти та пропозиції підготовлені експертами громадського сектору щодо удосконалення нормативно-правого забезпечення ОГС та наближення його до європейських стандартів, зокрема, щодо необхідності вивчення та застосування досвіду імплементації угод ЄС з іншими країнами аналогічними УА[12].
Особливої уваги заслуговують пропозиції «Реанімаційного пакету реформ» – ініціативи понад 300 експертів, активістів, журналістів, науковців, правозахисників з 50-ти найвідоміших українських аналітичних центрів та громадських організацій, що виникла в січні 2014 р. під час Євромайдану. Адже за їхньої участі (розробки чи доопрацювання) після утворення нової більшості у Верховній раді України VII скликання, було ухвалено 17 законів. Зокрема, слушними, на нашу думку, є такі їх пропозиції: «Переглянути та вдосконалити існуючу Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, або ж максимально наблизити їх; здійснити підготовку нормативно-правових актів, необхідних для дієвої імплементації Угоди, зокрема Національної програми імплементації та низки галузевих законопроектів; забезпечити повноцінне і системне виконання зобов’язань, взятих Україною в рамках Угоди про асоціацію, створити відповідну систему індикаторів їх виконання» [13]. Роботу з їх реалізації також могла би координувати КР у співпраці з Платформою громадянського суспільства.
Стан формування Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, як однієї з інституційних передумов реалізації УА
У листопаді 2014 р. після тривалої підготовчої роботи відбулися установчі збори, де було проголошено про створення української частини Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, передбаченої ст. 469-470 УА. У процесі її формування взяли участь понад 200 авторитетних громадських об’єднань. У складі платформи створено 15 робочих груп, напрямки роботи яких збігаються з ключовими змістовними напрямками УА [7].
Проте, як з’ясувалося, на Форумі громадянського суспільства Східного партнерства, який відбувся 21 листопада 2014 р. у м. Батумі, Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК) поставив вимогу про введення до складу української частини Платформи громадянського суспільства вже зареєстрованих в ЄС «соціальних партнерів» – декількох профспілок, Федерації роботодавців України та Українського союзу промисловців та підприємців з метою забезпечення в ній представництва сторін соціального діалогу. ЄЕСК ініціює багатосторонні консультації з даного питання. Невиконання цієї вимоги може призвести до затягування початку повноцінного функціонування Платформи громадянського суспільства [8].
На нашу думку, доцільно до виконання даної вимоги ЄЕСК долучити українську Національну службу посередництва і примирення. Так як саме, Національна служба посередництва і примирення за результатами оцінки відповідності критеріям репрезентативності і підтвердження репрезентативності приймає відповідні рішення, згідно із Законом України «Про соціальний діалог в Україні», і веде реєстр суб’єктів сторони профспілок та сторони роботодавців [9].
Висновки та рекомендації
Окремі положення УА спеціально присвячені співробітництву щодо наближення до європейської нормативно-правової бази, як у цілому, так і щодо громадянського суспільства, зокрема. Водночас, положення УА не містять з цього приводу деталізації чи певних вимог. Тому з метою конкретного наповнення та реалізації положень УА у частині удосконалення нормативно-правового забезпечення ОГС, а також його інституційного забезпечення слід здійснити наступні заходи.
1. Адміністрації Президента України підготувати Указ Президента України, який має передбачати:
1) Поновлення роботи Координаційної ради з питань громадянського суспільства (враховуючи необхідність визначення її нового персонального складу та переформатування діяльності відповідно до нових суспільно-політичних умов);
2) Доручення новоствореній Координаційній раді з питань громадянського суспільства розробку нової редакції Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та Плану першочергових заходів щодо її реалізації, одним із пріоритетів яких має стати імплементація положень УА.
2. Національній службі посередництва і примирення, із залученням представників ОГС, підготувати рекомендації щодо включення до складу Платформи громадянського суспільства з боку України представників організацій роботодавців та профспілок у відповідності до вимог Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК) щодо репрезентативності.
3. Міністерству юстиції України повторно подати на розгляд Верховної Ради України як першочерговий проект закону «Про свободу мирних зібрань» (з урахуванням останніх зауважень та пропозицій під час його обговорення).
4. Кабінету Міністрів України розробити та забезпечити внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» (прийнятий у 2004 р.; останні зміни вносилися від 08.07.2011 р.) у зв’язку з підписанням та початком застосування УА та ухвалити відповідні підзаконні акти.
5. Державній реєстраційній службі України здійснити заходи щодо удосконалення функціонування Реєстру громадських об’єднань та усунення недоліків в його роботі, зокрема, наданням йому функції суспільного контролю шляхом розміщення у Реєстрі інформації щодо статутів та звітів про діяльність громадських об’єднань.
6. Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України при його підготовці врахувати необхідність приведення конституційних статей, що визначають право на свободу об’єднання у відповідність з європейськими стандартами закріпленими у нормах Закону України «Про громадські об’єднання».
Відділ розвитку політичної системи
(Опалько Ю.В.)
№ 6, Серія «Громадянське суспільство»
Додаток
Аналіз положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом
щодо питань розвитку громадянського суспільства
В преамбулі УА серед інших чинників, що спричинили до її підписання та мотивують доцільність такого кроку, зазначається «…ураховуючи міцну громадську підтримку в Україні європейського вибору країни…» та «бажаючи просувати процес реформ та адаптації законодавства в Україні, що сприятиме поступовій економічній інтеграції і поглибленню політичної асоціації…»
Принципове значення щодо зміцнення політико-правових засад громадянського суспільства має положення задеклароване у ст. 2 Розділу І «Загальні принципи»: «Повага до демократичних принципів, прав людини та основоположних свобод, …а також повага до принципу верховенства права повинні формувати основу внутрішньої та зовнішньої політики Сторін і є основними елементами цієї Угоди».
Серед цілей політичного діалогу у ст. 4 Розділу ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» ключове місце займає «…зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного врядування, прав людини та основоположних свобод, …а також внесок у консолідацію внутрішніх політичних реформ…», що нерозривно пов’язано зі створенням необхідних передумов функціонування громадянського суспільства.
Стосовно діалогу і співробітництва з питань внутрішніх реформ підкреслюється, що сторони співпрацюють з метою забезпечення того, щоб їхня внутрішня політика ґрунтувалася на спільних принципах, зокрема таких, як стабільність і дієвість демократичних інституцій, верховенство права, та повага до прав людини і основоположних свобод (ст. 6). Про це ж йдеться також у положенні про співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки (ст. 14).
Низка положень УА визначає залучення ОГС до окремих напрямів секторального співробітництва. Так, співробітництво в аудіовізуальній галузі може включати підготовку журналістів та інших працівників медіа сфери, як друкованих, так і електронних видань, а також підтримку засобів масової інформації (громадських і приватних), з метою посилення їхньої незалежності, професіоналізму та зв’язків з іншими європейськими ЗМІ відповідно до європейських стандартів (гл. 15, ст. 396). Щодо співробітництва в освітній сфері передбачається, серед іншого, сприяння молоді в отриманні знань, навичок та професійних умінь поза освітньою системою, зокрема волонтерство, та визнання цінності такого досвіду, а також розвиток співробітництва між молодіжними організаціями (гл. 23, ст. 434). Заохочується міжкультурний діалог між індивідуумами та організаціями, які представляють інтереси громадянського суспільства та культурних інституцій України та ЄС (гл. 24, ст. 438). Передбачається обмін інформацією та провідним досвідом щодо популяризації фізичної культури і спорту через освітню систему у взаємодії з державними установами та недержавними організаціями (гл. 25, ст. 441). Також представники громадянського суспільства мають залучатися до «створення каналів зв’язку та активізації обміну інформацією» у процесі розвитку транскордонного та регіонального співробітництва сторін (гл. 27 ст. 446).
У гл. 26 «Співробітництво з питань громадянського суспільства» Розділу V УА визначено цілі такого співробітництва: «a) посилення контактів та взаємного обміну досвідом між всіма секторами громадянського суспільства в державах-членах ЄС та в Україні; b) залучення організацій громадянського суспільства до реалізації даної Угоди, зокрема моніторинг її виконання, а також щодо розвитку двосторонніх відносин Україна – ЄС; c) забезпечення кращої обізнаності та розуміння щодо України в державах-членах ЄС, зокрема її історію та культуру; d) забезпечення кращої обізнаності та розуміння щодо Європейського Союзу в Україні, зокрема його базові цінності, функціонування та політику» (ст. 443).
У цій же главі декларується, що сторони сприяють діалогу та співробітництву між учасниками громадянського суспільства з обох сторін, як невід’ємної частини відносин між Україною та ЄС, та визначається, яким чином досягаються вищезазначені цілі, а саме:
- посилення контактів та взаємного обміну досвідом між ОГС в державах-членах ЄС та в Україні, зокрема проведення професійних семінарів, підвищення кваліфікації тощо;
- сприяння процесу інституційної розбудови та консолідації ОГС, зокрема, серед іншого, лобістську діяльність, неформальне спілкування, візити та семінари тощо;
- забезпечення інформованості українських представників щодо організації в рамках ЄС консультацій та діалогу між соціальними і громадськими партнерами з метою інтеграції громадянського суспільства до політичного процесу в Україні (ст. 444).
Питання інституційного забезпечення співробітництва між Україною та ЄС у сфері розвитку громадянського суспільства висвітлюються у заключному Розділі VII УА «Інституційні, загальні та прикінцеві положення». Його ст. 469 передбачено, що сторони також сприяють проведенню регулярних засідань представників їхнього громадянського суспільства з метою інформування їх про виконання УА та врахування їхнього внеску для її виконання. З цією метою створюється Платформа громадянського суспільства, яка складається з представників громадянського суспільства України, з одного боку, і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК), з іншого боку, і є форумом для них, з метою проведення зустрічей та обміну думками. Платформа громадянського суспільства самостійно визначає регулярність своїх засідань та встановлює власний регламент. Головування у Платформі громадянського суспільства здійснюється по черзі відповідно представниками громадянського суспільства від української сторони і представником Європейського економічного і соціального комітету, згідно з положеннями, викладеними в її регламенті.
Платформа громадянського суспільства не лише повинна бути поінформованою про рішення та рекомендації Ради асоціації, але й, своєю чергою, може надавати їй рекомендації. Комітет асоціації та Парламентський комітет асоціації мають здійснювати регулярні контакти з представниками Платформи громадянського суспільства з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей Угоди.
У ст. 474 передбачено, що згідно з цілями УА, Україна здійснюватиме поступове наближення свого законодавства до норм і стандартів права ЄС відповідно до певних положень та зобов’язань, визначених у ній. УА передбачає концепцію динамічного зближення, оскільки законодавство ЄС не є статичним і постійно розвивається. Тому процес наближення матиме динамічний характер, а його темп повинен відповідати основним реформам в ЄС, але пропорційно здатності України реалізовувати таке наближення.
УА передбачає також залучення ОГС до моніторингу її виконання. У ній визначено, що «моніторинг означає безперервну оцінку прогресу у виконанні і впровадженні всіх заходів, які охоплюються Угодою» та «включає оцінку наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу, як це визначено в цій Угоді, в тому числі аспекти виконання та впровадження» (ст. 475). Моніторинг може включати роботу місій з перевірки на місцях за участю установ ЄС, органів і агентств, неурядових організацій, наглядових органів, незалежних експертів.
Отже, хоча УА передбачає, як один із основних інструментів реалізації її положень наближення українського законодавства (як в цілому, так і щодо громадянського суспільства) до відповідних європейських стандартів у її тексті не міститься положень, що конкретно визначають, які саме зміни необхідно здійснити з цією метою.
-----------------------------------------------------
[1] Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/docs/EA/00_Ukraine-EU_Association_Agreement_(…
[2] Тимчасове застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?=1&art_id=247667894&ca…
[3] Порядок денний асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/document/246467463/EU-Ukraine_AAg_with_changes_Uk…
[4] Про Урядовий офіс з питань європейської інтеграції : постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 346 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/346-2014-%D0%BF
[5] Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 847-р // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/847-2014-%D1%80
[6] Україна на останньому місці за інтеграцією з ЄС серед підписантів асоціації // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/11/21/7028016/
[7] Розпочинає роботу перший орган, утворений в рамках Угоди про асоціацію // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/experts/2014/11/11/7027682/
[8] Створення органу асоціації з Україною під питанням // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2014/11/21/7045033/
[9] Основні завдання Національної служби посередництва і примирення [Електронний ресурс]. – Режим доступу:// http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1&I…
[10] Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації : указ Президента України від 24 березня 2012 року № 212/2012 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/212/2012
[11] Про ліквідацію консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України : указ Президента України від 2 вересня 2014 року № 701/2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/701/2014
[12] Громадянське суспільство в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС / Солоненко І., Хорольський Р., Шаповалова Н., Лациба М. – К.: Громадська рада при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, 2008. - 21 с.
[13] Євроінтеграція. Основні завдання реформи: // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://platforma-reform.org/?p=183