"Щодо вдосконалення конституційного статусу Вищої ради юстиції". Аналітична записка

24.12.2014

Анотація

В аналітичній записці розглянуто проблемні аспекти формування та реалізації повноважень такого конституційного органу України, як Вища рада юстиції. Запропоновано зміни до Основного Закону України, що посилять інституційну спроможність Вищої ради юстиції щодо формування неупередженого суддівського корпусу та забезпечення гарантій його незалежності при здійсненні правосуддя.

ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СТАТУСУ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ

«Стратегія реформ – 2020» окреслила пріоритетність реформування системи правосуддя, що зумовлено необхідністю утвердження справедливого та неупередженого суду в Україні, створення дієвого механізму судового захисту прав і свобод людини та громадянина на засадах верховенства права, повернення довіри до судової влади з боку українських громадян, а також реалізації положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Успішність проведення судової реформи в Українській державі значною мірою залежатиме від удосконалення конституційних засад судоустрою, статусу суддів та здійснення судочинства шляхом створення дієвого інституційного підґрунтя для формування неупередженого та високопрофесійного суддівського корпусу, забезпечення гарантій його незалежності при здійсненні правосуддя, а також встановлення ефективного контролю за його функціонуванням. В Україні відповідними повноваженнями наділений такий конституційний орган, як Вища рада юстиції.

Аналіз норм Основного Закону України свідчить про деяку конституційну невизначеність статусу Вищої ради юстиції в системі органів державної влади, що зумовлено нечітким формулюванням статті 131 Конституції України, яка доволі спірно визначає повноваження Вищої ради юстиції (коло питань, що належать до її відання), а також лише обмежується приписом, що в Україні діє Вища рада юстиції. Така недосконалість унормування статусу Вищої ради юстиції на конституційному рівні сприяє неоднозначності щодо тлумачення конституційних положень[1] та можливим маніпулюванням відносно їх реалізації.[2]

Прикладом цього можуть слугувати спроби реформування судової системи України у 2010 р. Так, наявний конституційний порядок формування Вищої ради юстиції дозволив тодішньому Президенту України В. Януковичу фактично її контролювати, а нечітке конституційне визначення повноважень Вищої ради юстиції дозволило суттєво їх розширити. Зважаючи на значну роль Вищої ради юстиції в організаційному забезпеченні функціонування судів вона фактично може бути використана в якості інструменту політичного тиску на судовий корпус, нівелюючи при цьому принцип незалежності судової гілки влади.

Відповідно до частини другої статті 131 Конституції України, Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Також Основний Закон України встановлює загальні вимоги до її формування. Так, Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції також входять за посадою голова Верховного Суду України, міністр юстиції України, генеральний прокурор України. Більш детально порядок утворення Вищої ради юстиції врегульовано розділом ІІ Закону України «Про Вищу раду юстиції».

Разом з тим конституційно визначений склад та порядок формування Вищої ради юстиції України не зовсім відповідає положенням міжнародно-правових документів у сфері гарантування незалежного та неупередженого правосуддя, про що свідчить низка зауважень з боку європейських інституцій. Так, відповідно до міжнародних стандартів створення органів, подібних до Вищої ради юстиції, більшість складу таких органів повинні становити судді, що обрані самими суддями.

Натомість внесенні зміни до Закону України «Про Вищу раду юстиції» у 2010 р.[3] хоч і дозволили збільшити чисельність суддів у складі Вищої ради юстиції, однак в силу конституційних вимог змінити коло суб’єктів її формування є неможливим. Тому, для системного запровадження міжнародних стандартів у систему вітчизняного правосуддя необхідні зміни до Основного Закону України.

Окрім того, відповідно до п. 1.3 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» формування аналогічних Вищій раді юстиції органів має передбачати найширше представництво у них судової влади,[4] а тому обрання суддів до складу Вищої ради юстиції повинно здійснюватися з урахуванням принципів спеціалізації та інстанційності. З метою уникнення суддівського корпоративізму до складу Вищої ради юстиції також неодмінно мають входити науковці, адвокати, представники правозахисних організацій, визнані фахівці як у галузі права, так і в інших сферах діяльності.

Варто зазначити, що проблема визначення складу Вищої ради юстиції та суб’єктів її формування є найбільш дискусійним питанням в експертному середовищі під час обговорення судової та конституційної реформ в Україні. Зокрема, це стосується доцільності представництва прокурорів у Вищій раді юстиції.

Однак у разі входження прокуратури до складу судової влади[5] таке представництво варто зберегти, обмежившись при цьому лише участю в її формуванні Генерального прокурора України. У цьому разі, відповідно до п. 38-39, 60 Висновку Венеціанської комісії CDL-AD(2013)014[6] Генеральний прокурор України не повинен мати права голосу при вирішенні питань щодо кар’єри та відповідальності суддів.

Деякі фахівці пропонують очолювати Вищу раду юстиції Президентом України[7]. Зважаючи на роль глави Української держави у механізмі формування суддівського корпусу, а також позитивний зарубіжний досвід (Додаток), така пропозиція може бути підтримана. Зокрема, Консультативна рада європейських суддів у своєму Висновку №1 (2001) як приклад вищих судових рад, які відповідають вимогам Європейської хартії про закон «Про статус суддів», наводить Вищу раду магістратури Італії[8], яку очолює Президент. У цьому разі є доцільним врахування пропозиції Венеціанської комісії у п. 29 Висновку CDL-AD(2013)014 стосовно утвердження церемоніальної ролі Президента України при призначенні суддів.

Щодо визначення кількісного складу Вищої ради юстиції варто зазначити наступне. Відповідно до п. 34 Висновку Консультативної ради європейських суддів №10(2007) кількісний склад подібних органів має відображати масштаб судової системи та обсяг передбачених для неї завдань[9], а тому при визначенні кількості членів Вищої ради юстиції необхідно керуватися Стратегією реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів[10], а також враховувати обсяг повноважень Вищої ради юстиції, закріплених в оновленій чи новій Конституції України.

Також варто зауважити, що з дня набрання чинності Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»[11] повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебували у цьому органі за посадою, були достроково припинені. Однак на сьогодні Вища рада юстиції й досі не функціонує[12], що зумовлено, насамперед, недосконалою процедурою формування її складу.

Так, залишаються законодавчо неврегульовані процедури призначення членів Вищої ради юстиції з’їздом адвокатів України та з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, зокрема питання щодо порядку їх скликання, а також механізму висування ними кандидатів у члени Вищої ради юстиції.

Зокрема, 28 травня 2014 р. Окружний адміністративний суд м. Києва визнав відсутність компетенції Міністерства освіти і науки України щодо скликання, підготовки, організації та проведення з'їзду представників юридичних вузів та наукових установ з питань призначення членів Вищої ради юстиції[13]. 22.08.2014 р. Личаківський районний суд м. Львова заборонив Всеукраїнській організації «Рада представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ» проводити З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з питань призначення членів Вищої ради юстиції.[14]

Також варто зазначити, що 20-21.11.2014 р. у м. Мукачеве із порушеннями відбувся з’їзд Національної асоціації адвокатів України.[15] А тому, відповідно до п. 37 CDL-AD(2013)014 Висновку Венеціанської комісії до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» мають бути внесенні необхідні зміни для забезпечення демократичного обрання представників адвокатів до складу Вищої ради юстиції. Те ж саме має стосуватися й представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Крім того, неефективність функціонування Вищої ради юстиції зумовлена також непостійною основою роботи її членів (крім Голови, заступника Голови, секретарів секцій), що, з позиції Європейського суду з прав людини, неминуче означає їхню матеріальну, ієрархічну та адміністративну залежність від їхніх головних роботодавців та ставить під загрозу як їхню незалежність, так і безсторонність[16]. А тому на конституційному рівні необхідно передбачити постійний режим роботи членів Вищої ради юстиції із забороною займатися іншою оплачуваною діяльністю. Зокрема, згідно п. 29 Спільного Висновку CDL(2010)098, ухваленого Венеціанською комісією, Вища рада юстиції має працювати як постійно діючий орган, обрані члени якого, крім членів за посадою, не повинні суміщати свою діяльність з іншою публічною чи приватною діяльністю[17].

Доцільність реалізації повноважень Вищої ради юстиції на постійній основі також постає у випадку передачі до сфери її відання повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з метою уникнення дублювання та паралелізму функцій між цими органами[18].

Конституція України визначає коло питань, що належать до відання Вищої ради юстиції: внесення подання Президенту України про призначення суддів на посади та внесення подання Президенту України та Верховній Раді України про звільнення їх з посад (кадрова функція); прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів (контрольна функція); здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів (дисциплінарна функція).

Натомість, відповідно до європейських стандартів, органи, аналогічні Вищій раді юстиції, мають забезпечувати виконання наступних завдань: відбір та призначення суддів, просування суддів по службі, навчання та оцінювання суддів, контроль та управління бюджетом, адміністрування судів, надання висновків іншим гілкам влади, дисциплінарні та етичні питання, захист іміджу правосуддя й відповідальність перед громадськістю: прозорість та підзвітність[19].

А тому, зважаючи на вимоги міжнародно-правових документів у сфері гарантування незалежного та неупередженого правосуддя, а також досвід європейських держав, до сфери відання Вищої ради юстиції повинні відноситися такі повноваження: добір кандидатів на посади суддів та внесення подання Президенту України про призначення суддів на посади (на вимогу європейських інституцій необхідно усунути Верховну Раду України від участі у формуванні суддівського корпусу);[20] переведення та звільнення суддів з посад; тимчасове відсторонення суддів від здійснення повноважень; просування суддів по службі; управління формуванням та розподілом бюджету судів; надання згоди на затримання та арешт суддів до винесення обвинувального вироку судом (на сьогодні таким повноваженням наділена Верховна Рада України, ч. 3 ст. 126 Конституції України); контроль за дотриманням суддівської етики та конституційних принципів діяльності суддівського корпусу; здійснення дисциплінарного провадження не лише стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів, а й щодо суддів місцевих та апеляційних судів, що сприятиме підвищенню ефективності формування високопрофесійного та відповідального суддівського корпусу (як приклад – досвід Італії, Франції).

Також варто зауважити, що у зв’язку зі зміною статусу Вищої ради юстиції (формування її складу, зміна її повноважень, передача повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до сфери її відання тощо) постає потреба й приведення назви фактично новостворюваного конституційного органу у відповідність до низки висновків Венеціанської комісії та Консультативної ради європейських суддів – Рада судової влади України, Вища рада правосуддя України чи Вища судова рада України[21].

Висновки та рекомендації

Для утвердження справедливого та неупередженого суду в Україні необхідно створити сприятливі умови для перетворення Вищої ради юстиції в автономний управлінський орган, який забезпечить формування високопрофесійного й відповідального суддівського корпусу, гарантування його незалежності при здійсненні правосуддя. Для цього доцільно:

на конституційному рівні визначити статус Вищої ради юстиції як незалежного органу судової влади, відповідального за формування суддівського корпусу, гарантування незалежності суддів, забезпечення організації та функціонування системи судів. Крім того, варто перейменувати Вищу раду юстиції на Вищу судову раду України;
передбачити реалізацію повноважень Вищої ради юстиції на постійній основі, зокрема, визначити, що її члени (окрім тих, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою) не можуть суміщати свою діяльність з іншою оплачуваною роботою;
більшість складу Вищої ради юстиції повинні становити судді, що обрані самими суддями з урахуванням принципів спеціалізації та інстанційності. До складу Вищої ради юстиції також мають входити науковці, адвокати, представники правозахисних організацій, знані фахівці, як у галузі права, так і в інших сферах діяльності (економіки, управління, соціальних наук, інформаційних технологій тощо) з метою уникнення суддівського корпоративізму;
у разі входження прокуратури до системи органів судової влади доцільно обмежити представництво прокурорів у Вищій раді юстиції лише Генеральним прокурором України. При цьому Генеральний прокурор України не повинен мати права голосу при вирішенні питань щодо кар’єри та відповідальності суддів. Крім того, у складі Вищої ради юстиції доцільно утворити дві палати, компетенція однієї з яких поширюється на суддів, а іншої – на прокурорів;
розглянути можливість входження до складу Вищої ради юстиції Президента України із правом головування на її засіданнях. У цьому разі набувають сенсу пропозиції європейських інституцій щодо церемоніальної участі Президента України у призначенні суддів;
для уникнення дублювання функцій між органами правосуддя доцільно передати до сфери відання Вищої ради юстиції повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
до повноважень Вищої ради юстиції мають належати: добір кандидатів у професійні судді, внесення подання Президенту України про призначення суддів на посаду, просування суддів по службі, їх переведення та звільнення з посад, надання згоди на затримання чи арешт судді, тимчасове відсторонення від роботи судді, участь у формуванні та розподілі видатків Держаного бюджету України на функціонування судової влади, здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів судів загальної юрисдикції (стосовно суддів місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України), а також, у разі входження прокуратури до складу судової влади, – здійснення дисциплінарних заходів стосовно прокурорів.

Відділ розвитку політичної системи

(Караваєв В.С.)

№ 15, Серія «Політика»

Додаток

Зарубіжний досвід конституційного унормування статусу органів, аналогічних Вищій раді юстиції

Конституційні акти[22] деяких європейських держав	Назва органу	Положення, які визначають порядок формування та коло повноважень (витяги)
Конституція Італійської Республіки	Вища рада магістратури	Стаття 104 Магістратура автономна та незалежна від всякої іншої влади. У Вищій раді магістратури головує Президент Республіки. До складу Ради входять за посадою Перший голова та Генеральний прокурор Касаційного суду. Дві третини інших членів обираються всіма звичайними суддями з числа суддів різних категорій, а одна третина – Парламентом на спільному засіданні палат із числа ординарних професорів права університетів та з адвокатів, що мають не менш ніж п’ятнадцятирічний стаж. Рада обирає віце-голову з членів, обраних Парламентом. Обрані члени Ради залишаються на посаді чотири роки і не можуть бути відразу ж переобрані на другий термін. Вони не можуть, залишаючись на посаді, бути включеними в кадрові списки за своєю професією, а також бути членами Парламенту або обласної ради. Стаття 105 Вища рада магістратури згідно з нормами про судоустрій розглядає питання зарахування до магістратури, призначення та переміщення магістратів, їх підвищення по службі, дисциплінарні заходи, що стосуються магістратів.
Конституція Французької Республіки	Вища рада магістратури	Стаття 65 Вища рада магістратури складається із секції, повноважної щодо суддів, та секції, повноважної стосовно прокурорів. У секції, повноважної щодо суддів, головою є перший голова Касаційного суду. Крім того, до неї входять 5 суддів і один прокурор, один член Державної ради, який призначається Державною радою, один адвокат, а також шість кваліфікованих осіб, що не відносяться ні до Парламенту, ні до судової системи, ні до системи адміністративної юстиції. Президент Республіки, Голова Національних зборів та Голова Сенату призначають по двоє кваліфікованих, видатних осіб. У секції, повноважній стосовно прокурорів, головою є генеральний прокурор при Касаційному суді. Крім того, до неї входять п’ять прокурорів та один суддя, а також член Державної ради, адвокат і 6 кваліфікованих осіб, зазначених в другому абзаці. Секція Вищої ради магістратури, що повноважна щодо суддів, вносить пропозиції щодо призначення суддів Касаційного суду, щодо призначення перших голів апеляційних судів та голів судів високої інстанції. Інші судді призначаються після консультації з цією секцією. Секція Вищої ради магістратури, що повноважна відносно прокурорів, дає свій висновок щодо призначень прокурорів. Секція Вищої ради магістратури, яка повноважна щодо суддів, має діяти як дисциплінарний трибунал для суддів. У цьому випадку, до неї входить, окрім членів, зазначених в абзаці другому, той суддя, який входить до секції, повноважної відносно прокурорів. Секція Вищої ради магістратури, яка повноважна відносно прокурорів, дає свій висновок що стосується їх дисциплінарних санкцій. У цьому випадку до її складу входить, крім членів, зазначених в абзаці третьому, той прокурор, який входить до секції, повноважної щодо суддів. Міністр юстиції може брати участь у засіданнях секцій Вищої ради магістратури, за винятком тих, що стосуються дисциплінарних питань. Умови застосування цієї статті визначені органічним законом.
Конституція Іспанії	Генеральна Рада судової влади	Стаття 122 2. Органом управління судової влади є Генеральна Рада судової влади. Органічний закон встановлює його статус, вимоги щодо несумісності посад для його членів, а також їх функції, зокрема, у сфері призначення, просування по службі, нагляду та дисциплінарної відповідальності. 3. Генеральна Рада судової влади складається з голови Верховного Суду, який її очолює, та двадцяти членів, що призначаються Королем строком на п’ять років. З них – дванадцять призначаються з числа суддів та членів судів усіх категорій за умов, визначених законом; чотири – за пропозицією Конгресу депутатів, і ще чотири – за пропозицією Сенату; в обох випадках більшістю у три п’ятих голосів. Всі вони повинні бути адвокатами та юристами визнаної компетентності та мати стаж роботи з юридичної професії більше п’ятнадцяти років.
Конституція Португальської Республіки	Вища рада магістратури	Стаття 217. Призначення, призначення на посаду, переведення та просування суддів по службі 1. Призначення, призначення на посаду, переведення й просування по службі суддів судів загальної юрисдикції та застосування дисциплінарних заходів належить до компетенції Вищої ради магістратури у відповідності до закону. Стаття 218. Вища рада магістратури 1. У Вищій раді магістратури головує Голова Верховного Суду, а до її складу входять наступні члени: а) двоє осіб, призначених Президентом Республіки; b) семеро осіб, обраних Асамблеєю Республіки; с) семеро суддів, обраних їхніми колегами у відповідності з принципом пропорційного представництва. 2. Норми про гарантії суддів застосовуються до всіх членів Вищої ради магістратури. 3. Закон може передбачити, що до складу Вищої ради магістратури можуть входити державні службовці, які працюють у сфері юстиції, з правом участі в обговоренні та голосуванні виключно із питань оцінки професійних заслуг й застосування дисциплінарних заходів стосовно державних службовців, які працюють у сфері юстиції.
Конституція Румунії	Вища рада магістратури	Стаття 125. Статус суддів Рішення відносно просування по службі, переведення та санкції щодо суддів можуть прийматися тільки Вищою Радою Магістратури за умов, передбачених законом. Розділ 3. Вища Рада Магістратури Стаття 133. Роль і структура (1) Вища рада магістратури гарантує незалежність правосуддя. (2) Вища рада магістратури складається з 19 членів, із яких: а) 14 обираються на загальних зборах магістратів, які затверджені Сенатом; вони належать до двох секцій: одна – для суддів, а інша – для прокурорів; перша складається з 9 суддів, а інша із 5 прокурорів; б) 2 представники громадянського суспільства, фахівців у галузі права, які мають гарну професійну та моральну репутацію, та які обираються Сенатом; вони повинні брати участь тільки в пленарних засіданнях; в) міністр юстиції, президент Верховного касаційного суду та юстиції, а також Генеральний прокурор прокуратури, належний до Високого суду касації та юстиції. (3) президент Вищої ради магістратури обирається строком на один рік з числа суддів, перелічених у пункті (2). (4) Термін повноважень членів Вищої ради магістратури 6 років. (5) Вища рада магістратури приймає рішення шляхом таємного голосування. (6) Президент Румунії головує на засіданнях Вищої ради магістратури. (7) Рішення Вищої ради магістратури є остаточним та оскарженню не підлягають. Стаття 134 Повноваження (1) Вища рада магістратури вносить пропозиції Президенту Румунії про призначення суддів та прокурорів. (2) Вища рада магістратури здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів і прокурорів на основі процедур, встановлених органічним законом. У таких випадках, міністр юстиції, президент Верховного касаційного суду та юстиції, а також генеральний прокурор не можуть брати участь у голосуванні. (3) Рішення Вищої ради магістратури щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене до Верховного суду касації та юстиції. (4) Вища рада магістратури також зобов’язана виконувати інші обов’язки, передбачені органічним законом для гарантування незалежності правосуддя.
Конституція Республіки Хорватія	Національна Судова Рада	Стаття 124 Національна Судова Рада є автономним та незалежним органом, який забезпечує самостійність й незалежність судової влади в Республіці Хорватії. Національна Судова Рада автономно вирішує відповідно до Конституції та закону питання про призначення, просування по службі, переведення, звільнення й притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів й голів судів, за винятком Голови Верховного Суду Республіки Хорватії. Рішення, зазначені в пункті (2) цієї статті, здійснюються Радою неупереджено на основі критеріїв, визначених законом. Національна Рада суддів бере участь у підготовці та кваліфікації суддів та інших працівників судової системи. Національна Судова Рада складається з одинадцяти членів, сім з яких є суддями, двох професорів права університетів та двох членів парламенту, один з яких повинен бути з представників опозиції. Члени Національної Судової Ради обирають Голову зі свого складу. Президенти судів не можуть бути обрані до Національної Судової Ради. Члени Національної Судової Ради обираються строком на чотири роки. Компетенція, організація, порядок обрання та порядок роботи Національної Судової Ради регулюються законом.
Конституція Республіки Польща	Всепольська Судова Рада	Стаття 179 Судді призначаються Президентом Республіки за пропозицією Всепольської Судової Ради на невизначений час. Стаття 186 1. Всепольська Судова Рада знаходиться на захисті незалежності судів та суддів. 2. Всепольська Судова Рада може звернутися до Конституційного Трибуналу із поданням про перевірку відповідності Конституції нормативних актів у тій частині, де вони стосуються незалежності судів й суддів. Стаття 187 1. Всепольська Судова Рада складається з: 1) Першого Голови Верховного Суду, Міністра Юстиції, Голови Вищого Адміністративного Суду та особи, яка призначається Президентом Республіки, 2) п’ятнадцяти членів, обраних із числа суддів Верховного Суду, загальних судів, адміністративних судів та військових судів, 3) чотирьох членів, обраних Сеймом з числа депутатів, а також двох членів, обраних Сенатом із числа сенаторів. 2. Всепольська Судова Рада обирає з свого складу голову та двох віце-голів. 3. Термін повноважень обраних членів Всепольської Судової Ради становить чотири роки. 4. Організація, сфера діяльності та порядок роботи Всепольської Судової Ради, а також порядок формування її складу визначаються законом.
Конституція Республіки Албанія	Вища рада юстиції	Стаття 147 1. Вища рада юстиції складається з Президента Республіки, голови Верховного суду, міністра юстиції, трьох членів, обраних Кувендом (Парламентом), а також дев’яти суддів усіх рівнів, які обираються на Національній судовій конференції. Обрані члени виконують свої повноваження протягом п’яти років без права переобрання. 2. Президент Республіки є головою Вищої ради юстиції. 3. Вища рада юстиції за пропозицією Президента обирає зі свого складу заступника голови. Заступник голови організовує діяльність Вищої ради юстиції, а також головує на її засіданнях за відсутності Президента Республіки. 4. Вища рада юстиції вирішує питання переведення суддів, а також їх дисциплінарної відповідальності згідно із законом. 5. Переведення суддів не може проводитися без їх згоди; виняток становлять випадки, коли це пов’язано із реорганізацією судової системи. 6. Суддя може бути звільнений Вищою радою юстиції за вчинення злочину, внаслідок розумової або фізичної недієздатності, вчинення дій, що серйозно дискредитують статус судді, або за недостатній професіоналізм. Суддя, який не згодний із цим рішенням, має право подати скаргу до Верховного суду.

¹ Конституційний Суд України неодноразово здійснював провадження щодо тлумачення норм Закону України «Про Вищу раду юстиції» та їх відповідності Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 21.05.2002 № 9-рп/2002, від 17.04.2008 № 7-рп/2008, від 18.09.2008 № 18-рп/2008, від 11.03.2011 №2-рп/2011, від 16.06.2011 №5-рп/2011, від 21.06.2011 № 7-рп/2011).

² Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 13.05.2010р. та Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010р. були значно розширені повноваження Вищої ради юстиції, зокрема, щодо права призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад (незважаючи на Рішення Конституційного Суду України від 16.10.2001р. №14-рп/2001 про неконституційність такого повноваження), а також внесення подання про звільнення суддів на основі неоднозначно визначених ознак порушення ними присяги. Варто зазначити, що Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014р. право Вищої ради юстиції призначати суддів на адміністративні посади та звільняти їх із цих посад було скасовано.

³ Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 (розділ ХІІ «Прикінцеві положення») було змінено порядок формування Вищої ради юстиції. Так, двоє із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Верховною Радою України та Президентом України, повинні бути суддями; один із двох членів Вищої ради юстиції, яких призначає всеукраїнська конференція працівників прокуратури, повинен бути суддею; один із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються з’їздом адвокатів України та з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, має бути суддею. Таким чином, було законодавчо закріплено мінімально можлива кількість суддів у складі Вищої ради юстиції (11 членів).

⁴ Європейська хартія про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998 року [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_236.

⁵ Відповідно до Коаліційної угоди в Конституції України буде вилучено окремий розділ про прокуратуру, а натомість її статус буде урегульовано окремою статтею у розділі про правосуддя, http://samopomich.ua/wp-content/uploads/2014/11/Koaliciyna_uhoda_parafo…;

⁶ CDL-AD(2013)014. Opinion on the Draft Law on the amendments to the Constitution, Strengthening the Independence of Judges and on the Changes to the Constitution proposed by the Constitutional Assembly of Ukraine, Adopted by the Venice Commission at its 95th Plenary Session (Venice, 14-15 June 2013) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2013)014-e.

⁷ Коліушко І. Зауваження та пропозиції до проекту Концепції внесення змін до Конституції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://cau.in.ua/ua/news/id/ikoliushko-zauvazhennja-ta-propoziciji-do-p….

⁸ Висновок №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_a52.

⁹ Opinion no.10(2007) of the Consultative Council of European Judges (CCJE) to the attention of the Committee of Ministers of the Council of Europe on the Council for the Judiciary at the service of society [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/greco/evaluations/round4/CCJE-opin…;

¹⁰ 16 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ № 812/2014 про створення Ради з питань судової реформи як консультативно-дорадчого органу при Президентові України, основним завданням якого є напрацювання узгоджених пропозицій щодо розроблення та реалізації в Україні стратегії реформування судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів, http://www.president.gov.ua/documents/18258.html.

¹¹ Про відновлення довіри до судової влади в Україні : Закон України від 08.04.2014 №1188-VII // Відомості Верховної Ради, 2014. – №23. – ст.870.

¹² Станом на 1 грудня 2014 року до складу Вищої ради юстиції входило лише шість членів, які склали присягу (троє призначені Указом Президента України від 11.04.2014 р.; двоє – всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 14.05.2014 р.; Голова Верховного Суду України – за посадою, присягу члена Вищої ради юстиції склав на пленарному засіданні Верховної Ради України 23.05.2013 р.) при необхідних 15-ти для її повноважності. Генеральний прокурор України В.Ярема присяги члена Вищої ради юстиції й досі не склав. Верховна Рада України також не обрала членів Вищої ради юстиції за своєю квотою. 25-26 вересня 2014 року ХІІ позачерговий з’їзд суддів України обрав членів Вищої ради юстиції, однак останні присягу так і не склали. 27 квітня 2014 р. на позачерговому з’їзді адвокатів України було призначено трьох членів Вищої ради юстиції, однак постановою Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/6278/14 таке рішення позачергового з’їзду адвокатів України було скасовано. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2014 р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2014 року залишена без змін. Аналогічно, 28 травня 2014 р. постановою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/5306/14 було скасовано рішення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ від 29 квітня 2014 р. про призначення трьох членів до складу Вищої ради юстиції (організований Міністерством освіти і науки України), а Київський апеляційний адміністративний суд 20 серпня 2014 р. таке рішення Окружного адміністративного суду міста Києва залишив без змін.

¹³ Суд позбавив повноважень трьох членів Вищої ради юстиції // Судова влада України. Офіційний веб-портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vnm.vn.court.gov.ua/sud0232/122332/.  

¹⁴ Суд заборонив організації Ківалова обирати членів ВРЮ // Закон і бізнес [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zib.com.ua/ua/97798-sud_zaboroniv_organizacii_kivalova_obirati_c….