"Щодо оподаткування пенсій". Аналітична записка

Анотація

В аналітичній записці проаналізовано ефект від запровадження оподаткування пенсій з точки зору фінансів, відповідності чинному законодавству, світовій практиці та суспільного резонансу. Обґрунтовано доцільність скасування оподаткування пенсій.

 

Щодо оподаткування пенсій

З-поміж низки законодавчих новацій останнього часу у пенсійній сфері одна з них заслуговує на особливу увагу: починаючи з березня 2014 року, вперше за всю історію незалежної України, пенсії почали оподатковуватись.

 

Відповідно до підпункту 164.2.19 статті 164 Податкового кодексу України[1] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: «суми пенсій <…>, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати <…> у частині такого перевищення…».

 

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»[2], оподатковуванню підлягає сума пенсії, яка перевищує 3654 грн. Ставка податку становить 15 відсотків до об’єкта оподаткування у розмірі від 3654 грн до 12180 грн, і 20 відсотків – до об’єкта оподаткування у розмірі понад 12180 грн.

Проаналізуймо законодавчу новацію з трьох точок зору: фінансовий ефект, відповідність чинному законодавству та відповідність світовій практиці.

 

Фінансовий ефект. Запровадження оподаткування пенсій анонсувалось як один з низки заходів, спрямованих на запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні[3]. Проаналізуймо ефективність цього заходу (див. табл. 1).

 

Як видно з таблиці, до переліку законів віднесено такі, середня пенсія за якими менше порогової (3654 грн). Проте, певна кількість пенсіонерів за цими законами (військовослужбовці, науковці, держслужбовців тощо) отримують досить високі (за українськими мірками) пенсії, які підпадають під оподаткування. Тому кількість таких пенсіонерів наводиться зі знижуючим коефіцієнтом, який зменшується пропорційно різниці між середньою пенсією за законом та пороговою.

 

Отже, економічний ефект від заходу замість 3 млрд грн, анонсованих Мінфіном при запровадженні цього кроку[4] ледь перевищить 1,5 млрд грн (і це ще оптимістичний сценарій[5]). При такому фінансовому результаті навряд чи доцільно вести мову про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні.

 

При цьому оподаткування пенсій торкнулось майже 400 тис. пенсіонерів, які все трудове життя віддали розбудові держави. Причому, як видно з таблиці, всупереч заяві міністра фінансів України[6], переважну кількість таких пенсіонерів складають не колишні парламентарі, судді, міністри, а пересічні громадяни.

 

Таблиця 1

Фінансовий ефект від запровадження оподаткування пенсій

Джерело: дані Держстат[7]

*     – 50 % від загальної кількості пенсіонерів-науковців

**   – 25 % від загальної кількості пенсіонерів-військовослужбовців та держслужбовців

*** – 3 % від загальної кількості пенсіонерів

 

Відповідність чинному законодавству. На думку експертів, оподаткування пенсій порушує сім статей Конституції України, Закон України «Про пенсійне забезпечення» та міжнародні пакти й конвенції, які є частиною національного законодавства України[8]. Зокрема, стаття 22 Конституції України гарантує, що «при прийнятті нових законів або змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Це означає, що держава за жодних обставин (окрім передбачених ст. 64 Конституції України) не може звузити, зменшити чи скасувати уже існуючі у людини права, у тому числі право на отримання у повному обсязі призначеної пенсії. Проте, в порушення вказаної статті Конституції, оподаткування пенсій розповсюдилось не тільки на майбутніх пенсіонерів (тобто тих, хто набуває відповідного статусу після введення закону в дію), а й на осіб, яки вже були пенсіонерами до прийняття закону.

 

Експерти вважають, що крім 22 статті грубо порушується ще шість статей Конституції України (статті 1, 3, 19, 46, 64 та 68), міжнародні правові акти, які, після їх ратифікації, стали частиною національного законодавства України, а саме: Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 року; Європейська соціальна хартія 1996 року; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року[9].

 

До того ж, наразі має місце законодавча колізія: відповідно до частини 4 статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії взагалі не підлягають оподаткуванню. На думку експертів: «Ця норма закону є чинною, і з нею ніяк не узгоджується Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»[10].

 

Відповідність світовій практиці. Обґрунтовуючи необхідність оподаткування пенсій, високопосадові наголошують, що така практика звичною для країн Європи та інших країн Заходу[11]. Насправді це не зовсім так. Кожна країна, як правило, встановлює власні правила оподаткування пенсій. В багатьох європейських країнах (наприклад, Німеччина) оподатковується тільки та частина пенсії, яка приносить дохід. Оскільки пенсія зазвичай складається з бездохідної частини, що виплачується по принципу повернення внесків, зроблених раніше, то оподатковується лише та частина, яка формується за рахунок відсотків на акумульовані внески[12]. В деяких країнах пенсії взагалі не оподатковуються[13].

 

Однак у тих випадках, коли оподаткування пенсій все ж таки запроваджується, така новація не повинна бути раптовою, а запроваджуватись поступово. Наприклад, у тій самій Німеччині відповідний закон було прийнято у 2005 році, а перехідний період досі триває і триватиме до 2040 року[14]. Вважається, що люди мають звикнути та поступово адаптуватись до нових правил.

 

 

 

Отже, з урахуванням вищенаведеного можемо констатувати, що запровадження оподаткування пенсій:

• має занизький фінансовий ефект, неспроможний реалізувати задекларовану мету – запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні;
• є доволі сумнівним заходом з огляду на чинне законодавство;
• не є імперативом світової практики функціонування пенсійної системи.

 

Зазначимо, що пенсійна новація не користується однозначною підтримкою у законодавчих колах. Так, наприкінці квітня поточного року група з 49 народних депутатів звернулася до Конституційного суду з поданням про незаконність оподаткування пенсій, розмір яких перевищує три мінімальні зарплати[15]. В поданні цілком слушно зазначено, що: «… люди, котрі працювали все життя, а це – 30-40 років, щоб заробити собі на високу пенсію, вже зробили усі необхідні відрахування із своєї заробітної плати до Пенсійного фонду. Вимагати у них сплачувати ще якийсь податок з того, за що вони вже сплатили – незаконно. Це подвійне оподаткування. <…>. Введення такого податку нівелює бажання людини в подальшому працювати із легальною високою зарплатою і робити відрахування до Пенсійного фонду, адже вона не зможе забезпечити собі належну пенсію, а до кінця своїх днів буде змушена платити податки».

 

Оподаткування пенсій очікувано зустріло негативну реакцію суспільства. Зокрема, Партія пенсіонерів України звернулась до Президента України зі спеціальним листом, в якому просила: «… негайно скасувати податок на пенсії понад 3600 грн, натомість посилити податок на розкіш, зокрема яхти, дорогі мотоцикли тощо»[16].

 

 

Рекомендація

Наразі на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики знаходиться проект Закону України щодо скасування оподаткування пенсій[17]. Враховуючи незначний фінансовий ефект, сумнівну законність та негативний суспільний резонанс запровадження оподаткування пенсій, вважаємо за доцільне підтримати проект Закону України «Про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України (щодо скасування оподаткування пенсій)» від 01.07.2015 р. реєстр. № 2203а.

 

Відділ соціальної політики

(О.П. Коваль)

№19, Серія «Соціальна політика»