"Ставлення громадян до основних напрямів зовнішньої політики України". Аналітична записка

Мета аналітичної записки – аналіз стану громадської думки щодо зовнішньої політики держави. Предметом аналізу є особливості зовнішньополітичних орієнтацій громадян України, визначення основних соціально-демографічних якостей прихильників різних провідних векторів зовнішньої політики, аналіз взаємного ставлення громадян України та Росії.

 

Ставлення громадян України до різних напрямів зовнішньої політики та різних об’єднань

У грудні 2008 року згідно з опитуванням Українського центру економічних та політичних досліджень імені О. Разумкова (далі – центр Разумкова) 51,1 % громадян визначили відносини з Росією як пріоритетний напрям зовнішньої політики. 27,5 % респондентів визнали пріоритетним напрямом відносини з країнами Європейського Союзу.

Таблиця 1

 

Який напрям зовнішньої політики має бути пріоритетним для України? (динаміка, 2002-2008), %

 

 

Більш детальну картину зовнішньополітичних орієнтацій українців дає опитування центру Разумкова за лютий 2008 р[1]. Зокрема, на відносини з ЄС були тоді орієнтовані 65,5 % мешканців Заходу, 40,7 % мешканців Центру. На відносини з Росією – 36,6 % мешканців Центру, 55,6 % мешканців Півдня та 58,1 % мешканців Сходу України.

Розподіл респондентів за віком дав такі результати: 47,1 % опитаних віком 18-29 років та 44 % опитаних віком 30-39 років назвали пріоритетним напрямом відносини з країнами ЄС. Тоді, як за пріоритетні відносини переважно з Росією виступали 38,9 % осіб віком 40-49 років та майже половина громадян віком 50-59 та 60 і більше років.

Грудневе дослідження центру Разумкова також виокремило чинники, що перешкоджають інтеграції України до ЄС. Це насамперед низький рівень економічного розвитку та недостатні темпи реформ (з цим погодилися 70,4 % опитаних), високий рівень корупції в Україні (64 %) та невідповідний європейському рівень демократії в Україні (38,5 %). Відмінність культурного розвитку України від загальноєвропейського та мовні бар’єри як причину, що перешкоджає інтеграції України до ЄС, назвали 13 % респондентів, а геополітичну близькість до Росії – 7,4 %.

Таблиця 2

 

Що найбільше перешкоджає інтеграції України до ЄС?,%

(респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді одночасно,

тому сума відсотків не дорівнює 100)

 

 

За даними моніторингу „Українське суспільство” Інституту соціології НАН України (травень 2009 р.)[2], 59,3 % опитаних позитивно ставилися до ідеї приєднання України до союзу Росії та Білорусі, 40,7 % — до вступу України до Європейського Союзу та 14,1 % — до вступу України до НАТО.

Таблиця 3

Ставлення громадян України до..., %.

 

 

Ідея приєднання України до союзу Росії та Білорусі має найбільше підтримання серед таких груп респондентів:

· 83,9 % росіян за національністю; для порівняння, такої ж думки дотримуються 53,8 % українців;

· 80,8 % людей, чия рідна мова російська та 46,8 % тих, чия рідна мова українська;

· 79,9 % тих, хто не сприймає Україну своєю Батьківщиною і 55,6 % серед тих, хто сприймає Україну своєю Батьківщиною.

 

Вступ України до Європейського Союзу має найбільше прихильників серед таких груп респондентів:

· 43,9 % українців за національністю; для порівняння, позитивно до вступу до ЄС ставляться 26,6 % росіян за національністю;

· 47,2 % тих, чия рідна мова українська та 29,6 % тих, чия рідна мова російська;

· 44,5 % тих, хто сприймає Україну своєю Батьківщиною та 22,7 % із тих, хто не сприймає Україну своєю Батьківщиною.

 

Порівняно найбільші групи прихильників вступу України до НАТО спостерігаються серед таких груп респондентів:

· 16,6 % українців за національністю та 3,2 % росіян;

· 19,5 % тих, чия рідна мова українська і 5 % тих, чия рідна мова російська;

· 16,7 % тих, хто сприймає Україну своєю Батьківщиною та 2,7 % тих, хто не сприймає Україну своєю Батьківщиною.

 

Дані дослідження Київського міжнародного інституту соціології у грудні 2009 р.[3] підтверджують сталість згаданих зовнішньополітичних орієнтацій. Зокрема, значна частка мешканців Заходу (36 %) та Центру України (22 %) вірить, що їх життя може покращити вступ до Європейського Союзу. Мешканці Сходу, навпаки, вірять, що їх життя може покращити інтеграція з Росією. Так вважає половина опитаних на Сході, але лише кожен п’ятий опитаний на Заході.

Динаміку ставлення громадян до вступу України до НАТО демонструють дані моніторингових досліджень центру Разумкова. За даними опитування, проведеного у липні 2009 р., на гіпотетичному референдумі щодо вступу до НАТО за вступ проголосувало б 20,1 % респондентів, а проти вступу 59,3 % опитаних.

Варто зауважити, що найбільш значиме зменшення кількості респондентів, що голосували би за вступ до НАТО, відбулося протягом 2002—2003 рр. Тоді, як кількість противників вступу до НАТО востаннє суттєво збільшилася у 2008—2009 рр.

Таблиця 4

 

Якби наступної неділі відбувався референдум щодо вступу України до НАТО, як би Ви проголосували? (динаміка, 2002—2009), %

 

 

Ставлення громадян до відносин України з Росією та США

Протягом останніх трьох років спостерігається у громадянській думці зменшення відчуття загроз з боку інших держав, натомість зростає стурбованість з приводу внутрішньополітичних загроз.

За даними соціологічного дослідження центру Разумкова (квітень 2009 р.), кількість громадян, які зазначили, що існують загрози України з боку США, зменшилася до 27,6 % (у 2006 р. таких було 36,8 %). Так само кількість громадян, які зазначили, що існують загрози України з боку НАТО, зменшилася з 36,9 % до 30,9 %. Водночас дещо збільшилася кількість громадян, які зазначили, що існують загрози України з боку Росії: якщо у 2006 р. таких було 18 %, то у 2009 р. про цю загрозу стверджували 21,4 %.

Проте найбільше зросла оцінка громадянами загроз з боку української ж влади: з 40 % у 2006 р. до 50,6 % у 2009 р.

Таблиця 5

Чи існує загроза Україні від...? (перелік; динаміка, 2006—2009), %.

(респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді одночасно, тому сума відсотків не дорівнює 100)

 

 

Телефонне опитування мешканців великих міст України, проведене Київським міжнародним інститутом соціології у серпні 2009 р., показало, що 38,5 % мешканців Львова, близько третини мешканців Києва та Сімферополя вважали, що сьогодні для України існує загроза з боку Росії.

Проте близько половини мешканців Києва, Львова, Сімферополя, а також понад 80 % жителів Миколаєва та Донецька вважали, що такої загрози з боку Росії немає.

 Таблиця 6

 

Чи є сьогодні загрози для України з боку Росії?, %

 

 

Дослідження Київського міжнародного інституту соціології (жовтень 2009 р. – останній замір) та Левада-Центру (вересень 2009 р.) дозволяють побачити динаміку відповідей росіян та українців на запитання: „Як Ви загалом зараз ставитеся до Росії/України?”.

Ставлення до Росії в Україні набагато краще, ніж ставлення до України в Росії: 92 % українців позитивно ставляться до Росії, у той час, як лише 46 % відсотки росіян позитивно ставляться до України.

Протягом травня—жовтня 2009 р. кількість українців, які позитивно ставляться до Росії практично не змінилася  (у травні 2009 р. — 93 %, у жовтні – 92 %).

Варто звернути увагу на позитивну динаміку ставлення до України в Росії: кількість позитивно налаштованих збільшилася протягом півроку на 12 % (з 34 % до 46 %). В Україні ситуація залишилася стабільною.

Кількість тих, хто в Росії негативно ставиться до України, також зменшилася з травня до жовтня 2009 на 12 % (56 % — у травні та 44 % — у жовтні).

Динаміка відповідей українців на запитання „Якими б ви хотіли бачити відносини України з Росією?”:

· протягом 2009 року кількість тих, хто бажає дружніх відносин між Україною та Росією як незалежними державами не змінилася (67 % — у квітні 2008 р. та 67 % – у жовтні 2009 р.);

· протягом півроку дещо зменшилася кількість тих, хто вважає, що Україна та Росія мають об’єднатися в єдину державу – з 23 % до 19 %  (у березні 2009 р. таких було 26 %);

· кількість тих, хто вважає, що між Україною та Росією мають бути закриті кордони (з візами й митницями), практично не змінилася протягом півроку (у травні  – 10 %, у жовтні – 11 %).

 

Висновки та рекомендації

Згідно з даними соціологічних досліджень можна стверджувати, що протягом 2009 р. спостерігалася певна корекція зовнішньополітичних орієнтацій українців: на тлі сталого підтримання європейської інтеграції відбувалося зростання суспільного підтримання курсу на розвиток відносин з Росією.

Важливо зазначити, що цей процес не супроводжувався охолодженням громадської думки стосовно Заходу. Навпаки, відбулося суттєве зменшення відчуття загрози з боку США та НАТО. Такі зміни можна пояснити, зокрема, відображенням у суспільній свідомості висвітленого в ЗМІ процесу „перезавантаження” відносин між США та Росією.

Водночас стан громадської думки також свідчить про несприйняття спроб протиставлення розвитку поглибленням відносин із Росією за рахунок згортання партнерських відносин із Заходом (США, ЄС).

Незважаючи на переважання вибору більшості українців на користь пріоритетного розвитку відносин з Росією, варто пам’ятати, що значна частка громадян, зокрема більшість у західних та центральних регіонах України, орієнтуються на поглиблення інтеграції з Європейським Союзом. Це обумовлює необхідність пошуку балансу інтересів при реалізації зовнішньополітичної стратегії та проведення відповідної інформаційної політики з роз’яснення основних кроків зовнішньої політики держави.

 Оперативно-аналітичний відділ

(П. Бурковський, В. Зорько) 

 

У записці використано дані таких соціологічних досліджень

 

· Омнібусне дослідження „Громадська думка в Україні” проведене Інститутом соціології НАН України у травні 2009 р. Вибірка дослідження становить 1800 чол. і репрезентує доросле (від 18 років) населення України за основними соціально-демографічними показниками. Похибка вибірки складає 2,3 %.

· Дослідження, проведене соціологічною службою центру Разумкова з 4 до 8 квітня 2009 р. в усіх регіонах України. Опитано 1989 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3 % з імовірністю 0,95.

· Дослідження, проведене соціологічною службою центру Разумкова з 17 до 24 грудня 2008 р. опитано 2017 респондентів віком від 18 років в усіх областях України, Києві та Криму за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3 % з імовірністю 0,95.

· Дослідження, проведене соціологічною службою центру Разумкова з 31 січня до 5 лютого 2008 р. питано 2017 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3 % з імовірністю 0,95.

· Соціологічне опитування, проведене соціологічною службою центру Разумкова методом телефонного інтерв’ю з 12 до 16 серпня 2009 р. у п’яти містах України: Києві, Львові, Миколаєві, Донецьку, Сімферополі. У Києві опитано 640 респондентів, у кожному з інших міст – по 600 респондентів віком від 18 років. Структура масиву опитаних відповідає структурі дорослого населення зазначених міст за віком та статтю.

· Дослідження, проведене соціологічною службою центру Разумкова з 20 до 28 липня 2009 р. Було опитано 2006 респондентів віком від 18 років в усіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками). Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3 % з імовірністю 0,95.

· Дослідження, проведене з 14 до 21 грудня 2009 р. Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). Методом телефонного інтерв’ю опитано 405 респондентів у віці від 18 років, що мешкають у 27 селах та 42 містах та селищах міського типу всіх областей України та АР Криму (усього 69 населених пунктів), за випадковою вибіркою телефонних номерів. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 5 %.

· Всеукраїнське опитування громадської думки, проведене протягом 9-18 жовтня 2009 р. Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). Методом інтерв'ю опитано 1997 респондентів, що мешкають в усіх областях України, у Криму та у Києві за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3 % для показників близьких до 50 %, 2,8 % – для показників, близьких до 25 %, 2,0 % – для показників, близьких до 10 %, 1,4 % – для показників, близьких до 5 %.

·  Дослідження Левада-Центру, яке проводилося 18-21 вересня 2009 р. питано 1600 респондентів віком від 18 років, у 127 населених пунктах. Статистична похибка не перевищує (без урахування дизайн-ефекту) 3,4 %.