"Щодо внесення змін до порядку розрахунку субсидій фізичним особам, які надають соціальні послуги". Аналітична записка

Анотація

 

У аналітичній записці означено проблемні питання призначення субсидій фізичним особам, які надають соціальні послуги. Внесено пропозиції до змін законодавства України з метою вдосконалення порядку розрахунку субсидій для них.

 

ЩОДО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОРЯДКУ РОЗРАХУНКУ СУБСИДІЙ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ, ЯКІ НАДАЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ

 

Фізичні особи, які надають соціальні послуги, діють на підставі Закону України «Про соціальні послуги» (N 966-IV від 19 червня 2003 року) і є одним з головних суб’єктів здійснення такої діяльності. За даними Держкомстату, станом на 1 січня 2017 р. компенсаційні виплати призначено 67 881 фізичними особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, що не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги [1]. Найбільше таких осіб у Вінницькій (6155), Одеській (6021), Дніпропетровській (5579), Запорізькій (4427) та Сумській (4000) областях. При цьому загальна державна заборгованість за цими виплатами станом на кінець 2016 р. становила 788,6 тис. грн [2].

 

Відповідно до законодавства України щомісячна компенсаційна виплата призначається тільки непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги (п. 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого Постановою Кабінету міністрів від 29 квітня 2004 року № 558 [3], далі – Порядок). Крім того, фізичні особи, які надають соціальні послуги, можуть отримувати тільки один вид компенсації незалежно від кількості обслуговуваних осіб та обсягу послуг, що надаються (п. 3 Порядку). Таким чином, ці особи не мають доходів від зайнятості та є повністю залежними від державних соціальних трансферів, розмір яких обмежено законодавством. Зважаючи на те, що соціальні послуги такі особи надають частіше за все членам власних домогосподарств, які опинилися у складних життєвих обставинах, ці громадяни нерідко належать до категорії малозабезпечених і є заявниками на отримання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Тим не менше, питання розрахунку розміру субсидій для них досі залишається не до кінця впорядкованим українським законодавством.

 

У п. 12 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 21 жовтня 1995 року №848, далі – Положення) [4] йдеться про те, що для фізичних осіб, які отримують допомогу по догляду за інвалідом I та  II групи внаслідок психічного розладу (а значить, надають відповідні соціальні послуги) у розрахунок субсидій включаються фактичні розміри отримуваних ними доходів.

 

Водночас для інших, не згаданих у п. 12 Положення, категорій фізичних осіб, які надають соціальні послуги, при розрахунку субсидій середньомісячний дохід визначається на рівні прожиткового мінімуму, в той час як їхній фактичний дохід складає тільки незначну частину від цієї суми. Так, для працездатних фізичних осіб, які надають соціальні послуги, Порядком передбачено виплати компенсацій у таких розмірах: 15 % – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам І групи; 10 % – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, інвалідам ІІ групи та дітям-інвалідам; 7 % – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам ІІІ групи та хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування (п. 2 Порядку).

 

Крім того, у п.12 Положення не впорядковано призначення розміру субсидій для окремих категорій громадян, доходи яких можуть бути менше прожиткового мінімуму не зважаючи на те, що вони отримують державні соціальні допомоги (непрацюючі працездатні особи, які доглядають за інвалідами І групи; особи, які досягли 80-річного віку; одинокі особи, які отримують допомогу на дітей). Натомість зазначається, «що районні, районні у містах Києві  і  Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних  у  містах  (у  разі  їх створення) рад або утворені ними комісії можуть приймати рішення щодо врахування фактичних розмірів доходів для інших [не зазначених у переліку]категорій громадян під час призначення субсидії» [5].

 

З огляду на зазначене, вважаємо за доцільне внести наступні зміни до законодавства:

- доповнити Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в частині надання та призначення житлових субсидій нормою про те, що при розрахунку розміру субсидій для всіх категорій фізичних осіб, які надають соціальні послуги, має застосовуватися єдиний підхід до врахування доходів;

- включити до п. 12 Положення до переліку осіб, у розрахунок розміру субсидій для яких включаються фактичні розміри отриманих ними доходів, всі категорії фізичних осіб, які надають соціальні послуги, а також інші категорії громадян, доходи яких можуть бути менше прожиткового мінімуму не зважаючи на те, що вони отримують державні соціальні допомоги;

- виключити з п. 12 Положення норму про те, що районні, районні у містах Києві  і  Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних  у  містах  (у  разі  їх створення) рад або утворені ними комісії можуть приймати рішення щодо врахування фактичних розмірів доходів для інших категорій громадян під час призначення субсидії.

 

Коломієць О.О.

Відділу соціальної безпеки,

Національний інститут стратегічних досліджень