НБУ відкрив доступ банків до інформації до бази боржників

1.  Продовжуються реформи у сфері лібералізації валютного нагляду та руху капіталу  відповідно процесу європейської інтеграції України:

 

1.1.         За інформацією НБУ від 19.09.2018р.[1], починаючи з вересня 2018 р. НБУ відкрив доступ банків до інформації з Кредитного реєстру стосовно боржників, умов кредитних операцій, виконання зобов'язань за такими операціями, класу боржників,  як це передбачено Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків”. Інформація з Кредитного реєстру НБУ надається банкам у режимі реального часу на безоплатній основі.

 

Довідково. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів  управління  кредитними  ризиками  банків”  набув чинності 04.03.2018р. Відповідно до цього закону НБУ створив  централізований Кредитний реєстр, в якому накопичується інформація про кредитні операції позичальників, заборгованість за якими становить понад 100 мінімальних заробітних плат перед одним банком. З 1 січня 2019 року банки будуть зобов’язані використовувати  інформацію з Кредитного реєстру НБУ для оцінки ризиків кредитування.

 

Використання банками інформації з Кредитного реєстру НБУ сприятиме створенню умов для зниження рівня кредитного ризику, формування конкурентного ринкового середовища, в якому добросовісні позичальники мають переваги перед недобросовісними, а також сприятиме підвищенню рівня безпеки банківських  операцій. Все це, у свою чергу, забезпечує позитивний вплив на надійність та стабільність банківської системи.

 

1.2.         17.09.2018р. НБУ оприлюднив[2] очікувану нову структуру нормативної бази валютного регулювання в Україні, яка набуде чинності разом із введенням в дію Закону України "Про валюту та валютні операції" з 7 лютого 2019 року. Вона буде складатися з 7 нових ключових нормативно-правових актів, що визначатимуть:

 

• структуру валютного ринку, правила торгівлі валютою та банківськими металами;
• порядок розрахунків, операцій з купівлі та переказів валюти по Україні та за кордон;
• транскордонне переміщення готівкової національної та іноземної валюти, банківських металів, цінних паперів банками, юридичними та фізичними особами;
• перелік заходів захисту для можливого застосування НБУ, критерії і порядок їх запровадження;
• порядок дотримання граничних строків розрахунків, встановлених НБУ;
• перелік запроваджених заходів захисту та порядок їх застосування (антикризова постанова, що має тимчасовий характер).
• інші інструменти стабілізації грошово-кредитного ринку (резервування за валютними операціями), а також повідомлювальну систему збору інформації про валютні операції.

 

 

На відміну від доволі складної чинної нормативної бази, що регламентує сферу валютного регулювання (складається з 56 нормативно-правових актів), нова база буде простою, зрозумілою та доступною. Імплементація нової нормативної бази з валютного регулювання призведе до таких позитивних наслідків, як:

 

• граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами буде збільшено до 365 днів (на сьогодні він становить 180 днів);
• будуть скасовані санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
• буде скасовано процедуру валютного нагляду НБУ для експортно-імпортних операцій на суму до 150 тис. грн.;
• будуть скасовані індивідуальні валютні ліцензії; натомість з’явиться система електронних лімітів;
• буде дозволено online купівлю іноземної валюти фізичними особами. При цьому на такі операції розповсюджуватиметься аналогічний ліміт, як і на купівлю готівкової валюти (зараз – до 150 тис. грн. на день в еквіваленті).

Зазначені зміни валютного регулювання є однією з необхідних передумов активізації процесу європейської інтеграції України.

 

2.  Фінансові передумови зміцнення сектору безпеки і оброни України у 2019 році (відповідно Проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»)

 

Рішенням Ради Національної безпеки і оборони України від 6 вересня 2018 р., який введено в дію Указом Президента України від 
14 вересня 2018 р. № 283/2018, «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» Кабінету Міністрів України було запропоновано передбачити у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» видатки на забезпечення національної безпеки і оборони України в обсязі не менше видатків, передбачених на 2018 р. (у відсотках від ВВП). Необхідно відзначити, що того ж дня – 14 вересня – проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» був зареєстрований, а 21 вересня 2018 р. – представлений у Верховній Раді України.

 

Довідково. У проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на забезпечення національної безпеки і оброни передбачено збільшення фінансування з 178,7 млрд грн у поточному році до 209,7 млрд грн у 2019 р. або на 31,0 млрд грн (рис.1). Показник еквівалентний 5,31% ВВП (враховано прогноз[3] ВВП в обсязі 3946,9 млрд грн). У поточному 2018 р. відповідний показник становитиме 5,36% ВВП. Раніше у 2017 р. він склав 4,84% ВВП; у 2016 р. – 5,11% ВВП.

 

Рис. 1. Динаміка фінансування сектору безпеки і оборони з Державного бюджету України в 2016-2019 рр., млрд грн[4]

 

 

На виконання пропозиції РНБО щодо збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських - не менше ніж на 30%, у проекті Держбюджету на 2019 р. передбачено зростання видатків на грошове забезпечення - до 115,5 млрд грн, що на 15,2 млрд грн або +43% більше 2018 р.

 

Довідково. Згідно складу органів сектору безпеки і оборони відповідно Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України та проекту Державного бюджету України, в 2019 р. буде профінансовано: зі збільшенням (у порядку зростання відносного показника):

• Міністерство внутрішніх справ України – з 65,99 млрд грн  у 2018 р. до 82,33 млрд грн у 2019 р. або +24,8%; в т.ч. 5 розпорядників нижчого рівня: Національна гвардія – з 10,90 до 12,39 млрд грн або +13,7%; Національна поліція – з 24,50 до 29,57 млрд грн або +20,7; Державна прикордонна служба – з 9,34 до 10,80 млрд грн або +15,6%; Державна міграційна служба – з 2,87 до 4,38 млрд грн  або +52,3%; Державна служба з надзвичайних ситуацій – з 11,23 до 13,46 млрд грн або +19,8%;
• Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України – з 2,34 до 2,93 млрд грн або +25,1%; 
• Управління державної охорони України – з 1,03 до 1,24 млрд грн або +20,2%; 
• Міністерство оборони України – з 86,58 до 101,44 млрд грн або +17,2%; в т.ч. один розпорядник нижчого рівня: Державна спеціальна служба транспорту – з 0,56 до 0,80 млрд грн або +41,9%;
• Служба безпеки України – з 8,15 до 9,41 млрд грн або +15,4%; 
• Рада національної безпеки і оборони України – з 0,16 до 0,18 або +13,6%; 
• координаційний орган з питань розвідувальної діяльності при Президентові України та розвідувальні органи України (Служба зовнішньої розвідки України) – з 1,78 до 2,00 млрд грн або +11,9% та ін. 

 

Поряд з цим, в проекті Держбюджету передбачено зменшення фінансування державного апарату: 

• Президент України (Державне управління справами, ДУС) – зменшення з 2,70 млрд грн у 2018 р. до 2,30 млрд грн у 2019 р. або на -14,7% проти 2018р.

 

Довідково. Зменшення фінансування Апарату ДУС з 10 бюджетних програм у 2018 р. відбулося проектом Держбюджету-2019 р. за п’ятьма і одну виключено, зокрема:

• Виготовлення державних нагород та пам'ятних знаків (-56,7% до 2018 р.);
• Фінансова підтримка Національного камерного ансамблю «Київські солісти»,
• Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» (раніше у також і Національного комплексу «Експоцентр України», інформаційного бюлетеня «Офіційний вісник Президента України») (-21,7%);
• Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Адміністрації Президента України (-11,0%);
• Надання медичних послуг медичними закладами (-9,6%);
• Фінансова підтримка санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення (-3,0%); 
• Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві (без фінансування).
• Крім того, зменшено фінансування розпорядника нижчого рівня – Національної служби посередництва і примирення України (-0,4%) на сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів).
• Видатки на своє утримання скоротили також Верховна Рада (-3,5%) та Секретаріат Кабінету Міністрів (-8,9%) за основними бюджетними програмами.

Зазначену тенденцію рекомендуємо зберегти при розгляді та затвердженні Державного бюджету на 2019 р.