Аналіз фінансового тижня 24-30 вересня від експертів НІСД



02.10.2018

1. Статистика платіжного балансу України демонструє позитивну динаміку. 28 вересня 2018 р. Національний банк України оприлюднив аналіз статистики платіжного балансу країни за серпень поточного року[1]. Згідно з даними регулятора, негативний показник сальдо платіжного балансу в липні (мінус 170 млн. дол. США) у серпні змінився на профіцитний (+27 млн. дол. США).

Основними чинниками досягнення профіциту платіжного балансу були наступні:

 

  • чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком у серпні 2018р. становив 625 млн дол. США проти 142 млн дол. США у серпні минулого року, головним чином, завдяки розміщенню урядом облігацій зовнішньої державної позики. У цілому за січень-серпень 2018 року чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив 2,2 млрд дол. США (за вісім місяців 2017 року – 2,1 млрд дол. США);
  • обсяги експорту товарів у серпні зросли на 10,5% до 3,7 млрд дол. США завдяки збільшенню на 6,3% р/р експорту продовольчих товарів, що пов’язане із зростанням світових цін на пшеницю та більшим обсягам зібраного врожаю олійних культур. У цілому за січень – серпень 2018р. експорт зріс на 11,6% порівняно з відповідним періодом минулого року, до 28,2 млрд дол. США.

 

Ці чинники формують передумови для забезпечення стабільності валютного курсу національної грошової одиниці. Таким чином, довготривалий профіцит платіжного балансу є запорукою прогнозованого та стабільного курсу гривні у середньостроковій перспективі.

 

 

2. У другій декаді вересня 2018р. Рада НБУ схвалила, а згодом регулятор оприлюднив «Основні засади грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу».[2]

 

Аналіз оприлюдненого на сайті НБУ документа дозволяє виокремити пріоритетні цілі грошово-кредитної (монетарної) політики:

  • підтримка цінової стабільності з використанням монетарного режиму. 
  • інфляційного таргетування. Кількісна ціль НБУ щодо інфляції на середньострокову перспективу становить 5%;
  • сприяння фінансовій стабільності, у т.ч. стабільності банківської системи;
  • сприяння досягненню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики КМУ;
  • застосування плаваючого курсоутворення. Валютні інтервенції будуть здійснюватись лише для накопичення міжнародних резервів, для згладжування різких змін курсу, що не викликані фундаментальними чинниками.

 

Аналіз пріоритетності основних цілей грошово-кредитної політики держави дає підстави стверджувати, що у середньостроковій перспективі Національний банк України буде максимально обмежувати грошову емісію та уникатиме прямого фінансування уряду (шляхом зростання обсягу ОВДП у портфелі регулятора). У свою чергу, це стимулюватиме КМУ здійснювати заходи з подальшої детінізації економіки, покращення податкового та митного адміністрування, поліпшення інвестиційного клімату та інші кроки на шляху реформ. Забезпечення фінансової стабільності та стабільності банківської системи також буде досягатись переважно неемісійними шляхами. Натомість незначні коливання валютного курсу гривні протягом обмеженого часового інтервалу є припустимими, якщо це не суперечить досягненню пріоритетної цілі регулятора – низького рівня інфляції.

 

3. Шлях до масштабної детінізації економіки - Державна фіскальна служба України розпочала тестову експлуатацію нової  інноваційної системи «E-Receipt» для реєстрації та обліку РРО[3] 

 

Державна фіскальна служба України (ДФС) 26 вересня ц.р. на офіційному сайті повідомила про запуск тестової версії нової інформаційної системи «E-Receipt» для реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій(РРО). Вона передбачатиме оnline-реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

 

Система «E-Receipt» розробляється ДФС в межах реалізації експериментального проекту, розпочатого Міністерством фінансів України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій» від 13 червня 2018 р. № 472.

 

В режимі тестування ДФС пропонується: безкоштовне клієнтське програмне забезпечення (інсталяційний пакет) для операційних систем Windows та Android; для реєстрації кас та касирів у приватній частині Електронного кабінету створено електронний сервіс «Експериментальний проект РРО». Даний сервіс надає можливість платникам обрати із запропонованого списку господарську одиницю, де розміщено касу, пілотний проект, у якому вона візьме участь, та зареєструвати в режимі оnline касу та касирів. Як очікується, система «E-Receipt» матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації. Крім того, ДФС найближчим часом буде реалізовано і електронний сервіс, який дозволяє покупцеві товарів (послуг) здійснювати пошук та перегляд фіскального касового чеку, що формується як традиційними РРО, так і електронний фіскальний чек, створений новітніми РРО.

 

Система «E-Receipt»

 

Нова інноваційна система «E-Receipt» вже найближчим часом спростить та здешевить використання касових апаратів, економлячи значні часові та фінансові ресурси підприємців (у функціонуючій системі реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій (РРО, касових апаратів) на теперішній час 109 тис. суб’єктами господарювання  зареєстровано 283 тис. РРО. Але найголовнішим нашим очікуванням є масштабний ефект з детінізації економіки. Він має охопити всю сферу роздрібної торгівлі – від точкового стимулювання недобросовісних суб’єктів господарювання до  повного контролю ланцюга поставок товару «ввезення через митний кордон - кінцевий споживач», що допоможе у боротьбі з «сірим» імпортом та контрабандою.



[1] Платіжний баланс у серпні зведено з незначним профіцитом - 27 млн дол. США [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=78594650&cat_id=55838

[2] Основні засади грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=77912166

[3] ДФС запустила для тестування E-Receipt [Електронний ресурс]  – Режим доступу:http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/351913.html

Джерело фото: сайт ДФСУ, facebook.com/NationalBankOfUkraine




читайте також:


19.11.2018 Моніторинг відділу фінансової безпеки за 7-13 листопада 2018 року
27.09.2018 НІСД долучився до запуску порталу відкритих даних з використання публічних коштів «E-data»
27.09.2018 НІСД долучився до запуску порталу відкритих даних з використання публічних коштів «E-data»
25.09.2018 НБУ відкрив доступ банків до інформації до бази боржників
27.04.2018 Співпраця з освітянами