1. Стабілізація банківської системи України: очима іноземних експертів.
Експерти Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР, EBRD) відзначають[1] стабілізацію банківської системи України. Про це наголошується в звіті банку. «Сьогодні банківська система України стабілізувалася після трьох років зусиль, спрямованих на очищення і консолідацію малоефективних і слабких банків. У той же час залишаються системні ризики щодо високого рівня NPL (проблемних кредитів) і високого ступеня державної власності» - наголошується в оприлюдненому документі. Негативною тенденцією, на думку ЄБРР, також є високі темпи інфляції, які є наслідком серйозних коливань на валютному ринку.
Довідково. Внаслідок виведення з ринку проблемних установ протягом 2014-2017 років кількість працюючих банків в Україні зменшилась зі 180 до 82. Станом на 01.10.2018р. в Україні працював 81 банк. Частка NPL-кредитів (або «проблемних» кредитів) станом на 01.10.2018р. складає загалом по банківській системі 54%, у т.ч., в середньому по державних банках – 69%.
Питома вага держави у банківській системі з початку 2014 р. зросла з 25% до 62%. Рівень інфляції: 12,4% за 2016 р., 13,7% за 2017 р. та 10,1% (скоригований прогноз НБУ) на кінець 2018 р.
Коментар. Процес очищення та оздоровлення банківської системи України, станом на сьогодні, практично завершений: з початку 2018 року лише один банк самостійно прийняв рішення про добровільне припинення банківської діяльності без ліквідації юридичної особи. Серед наявних проблем банківської системи найбільш болючою останнім часом є проблема низької якості кредитного портфелю, що проявляється в порушенні позичальниками графіку повернення та обслуговування кредитів. У свою чергу, це провокує скорочення доходів банків, зростанні їх витрат на формування страхових резервів та, як наслідок, їх збитковість. В цих обставинах банки змушені, по-перше, здійснювати «розчищення» вже наданих кредитів шляхом: реструктуризації, активізації претензійної роботи, продажу заставного майна тощо, а по-друге, посилювати вимоги до потенційних нових позичальників.
Висока присутність держави в банківській системі України виникла наприкінці 2016 р. після вимушеної націоналізації ПАТ КБ «Приватбанк». Останнім часом державою здійснюються заходи з реформування державних банків у напряму підвищення стандартів корпоративного управління за рахунок впровадження кращих практик приватного сектору. Надалі передбачається подальша часткова їх приватизація, що дасть змогу відшкодувати значні витрати бюджету, що були здійснені на їх фінансову підтримку під час банківської кризи.
Проблема високих темпів інфляції, що тісно пов’язана з курсовою нестабільністю, що впливає на банківську систему, пов’язана із недосконалим плануванням та виконанням Державного бюджету, високим борговим навантаженням, вимушеним підвищенням адміністративно регульованих цін (тарифів) тощо. Наявний у розпорядженні НБУ набір інструментів не дає йому змоги повною мірою реалізувати потенційні можливості режиму інфляційного таргетування, оскільки супроводжуючі заходи мають не обмежуватися лише монетарною сферою, а включати широкий пакет структурних, фіскальних та інституціональних реформ.
2. У МВФ назвали чинники прискорення економічного зростання в Україні.
У Міжнародному валютному фонді вважають, що прискорення економічного зростання в Україні пов’язане з фіскальною політикою, процентною ставкою по кредитах та сприятливим бізнес-кліматом. Таку думку висловив під час презентації економічного огляду “Europe’s Economic Outlook” постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман[2].
Довідково. На його думку, Україна наразі має макроекономічну стабільність, але існує також стурбованість на ринках щодо того, що відбудеться у разі, якщо фіскальна стабільність буде втрачена. “Інший — про номінальні процентні ставки, пов’язані з інфляцією”, — зазначив Люнгман. Він зауважив, що високі ставки стримують внутрішнього інвестора, для якого дорого займати гроші у банках під проценти. Один із способів вирішення цієї проблеми полягає в зниженні інфляції. "Третє питання, якщо ми хочемо залучити інвестиції в Україну, для збільшення і залучення прямих іноземних інвестицій та інвестицій в нові проекти, що буде сприяти зростанню, тоді бізнес-середовище має поліпшити такі речі, як, наприклад, захист права власності. Інвесторам потрібна впевненість. Якщо вони хочуть вкладати свої гроші в українську економіку з перспективою 15-20 років, вони хочуть мати страховку, що матимуть справедливе ставлення у всіх можливих сценаріях", — сказав представник МВФ.
Коментар. Питання фіскальної стабільності перебуває під пильною увагою та відповідальністю уряду та ВРУ. З метою підготовки реалістичного проекту Державного бюджету на 2019 р. на засіданні КМУ 31.10.2018р. було прийнято рішення щодо продовження опрацювання підготовленого до другого читання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за результатами розгляду Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики законопроекту щодо внесення змін до Податкового кодексу України. Відповідний законопроект був прийнятий Верховною Радою 08.11.2018 р. у першому читанні. Відтак основний фінансовий документ країни буде якісно сформовано на достатній податковій базі.
Довідково. Впродовж останніх тижнів прийнято низку рішень для зміцнення фіскальної стабільності: у першому читанні прийнято законопроекти про середньострокове бюджетне планування (18.10.2018р.), Міністерством фінансів України оприлюднено законопроект із впровадження правил BEPS (24.10.2018р.), Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики відклав розгляд законопроекту про запровадження податку на виведений капітал за відсутності знайдених компенсаторів можливих втрат доходів (06.11.2018р.), в цілому ухвалено законопроекти про транспортні засоби з іноземною реєстрацією (08.11.2018р.) та ін.
Раніше проектом Державного бюджету України на 2019 р. до першого читання було передбачено утримання бюджетного дефіциту в економічно безпечних межах 2,28% ВВП із подальшим зниженням до 1,88% ВВП у 2021 р. Аналогічно згідно Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2018-2020 рр. передбачено зниження рівня державного боргу з 61,5% ВВП у 2017 р. до 49,0% ВВП у 2020 р.
Висока інфляція дійсно є одним із найбільш негативних чинників, що стоять на перешкоді активізації економічного зростання. Адже в умовах високої інфляції вкладники втрачають зацікавленість у зберіганні власних заощаджень в національній валюті у комерційних банках, перетворюючи їх на готівкову валюту або на товари повсякденного вжитку. Це змушує банки збільшувати депозитні ставки, які автоматично призводять до зростання ставок по кредитах, що «відсікає» від кредитування підприємства реального сектору економіки, які мають тривалий період реалізації та окупності проектів. У свою чергу, в умовах дефіциту кредитування підприємства обмежують випуск товарів вітчизняного виробництва, що негативно впливає на ціну товарів (яка зростає), експортний потенціал і рівень зайнятості та заробітних план (що скорочуються). Отже, загалом високі темпи інфляції суттєво гальмують економічне зростання в країні.
В Україні відбувається поступовий рух в напряму підвищення сприятливості бізнес-клімату, про що свідчать дані дослідження легкості ведення бізнесу (рейтинг «Doing Business»[3]) за 2018 р., згідно з яким Україна посідає 76-у сходинку у світі зі 190 країн, що досліджувались (у 2017 р.[4] Україна займала у даному рейтингу 80-ту позицію). Дослідження НБУ на цю тему[5] також характеризують ділові та інфляційні очікування в Україні як помірно позитивні, а частка респондентів, яка прогнозує, що зростання споживчих цін у наступні 12 місяців не перевищить 10,0% або знизиться, становить 58,5% (скоригований прогноз НБУ на кінець 2018 р. становить 10,1%).
3. В Україні вийшла на ринок найбільша в світі платіжна система UnionPay.
Національний банк України узгодив умови та порядок виходу на український ринок найбільшої платіжної системи у світі – китайської UnionPay. Вихід системи на український ринок відбуватиметься у два етапи[6]: спершу UnionPay надаватиме послуги з обслуговування своїх карток в Україні, а також видачі готівки та оплати товарів. Надалі українські банки зможуть видавати нові картки цієї системи. Прихід нової платіжної системи дасть новий поштовх для підвищення рівня якості фінансових послуг та розвитку ринку платіжних систем в Україні.
Довідково. UnionPay – китайська платіжна система, заснована у 2002 році. Станом на сьогодні є найбільшою у світі за кількістю фінансових операцій та випущених карток, перевершуючи Visa та MasterCard. Картки UnionPay емітуються в більш ніж 40 країнах.
Коментар. Україна наразі належить до країн з високим показником рівня готівки в економіці. Станом на 2014 р. співвідношення грошового агрегату М0 (готівка) до ВВП країни складало 18,1%. Отже, за цим показником наші країни-сусіди мали набагато кращі показники: Грузія – 6,7%, Польща – 7,5%, Чехія – 10,3%, Росія – 12,5%, Молдова – 15,7%. Натомість країни, що мають високий рівень розвитку економіки та гідний рівень життя населення, традиційно мають низьку частку готівки у ВВП: Норвегія – 1,9%, Швеція – 2,2%, Данія – 3,0%, Велика Британія – 3,6%, Канада – 3,8%, Австралія – 4,3%, Південна Корея – 4,4%[7]. Саме тому, починаючи з 2014 р. держава в особі НБУ почала реалізацію проекту «Cashless economy» («Безготівкова економіка»), спрямованого на розвиток інфраструктури безготівкових платежів та зниження частки готівки в економіці. Цілями даного проекту на 2020 рік визначені такі: відношення готівки (грошовий агрегат М0) до ВВП – 7,5%, рівень безготівкових розрахунків в економіці – 55%. Їх досягнення можливе за рахунок паралельного виконання наступних завдань: зниження попиту на готівку через поширення безготівкових форм отримання доходів, підвищення вартості отримання готівкових коштів та зниження граничної суми розрахунків готівкою; розвиток безготівкових транзакцій за рахунок подальшого розвитку міжнародних платіжних систем, альтернативних небанківських платіжних систем, національної платіжної системи «Простір» та електронних грошей; розвиток платіжної інфраструктури, у т.ч. мережі платіжних терміналів у торгівельних підприємствах та інших платіжних каналів, зокрема, мобільних; зміна поведінки споживачів за рахунок підвищення рівня їх фінансової обізнаності та різних форм мотивації користування сервісами безготівкових платежів.
Вихід на український ринок найбільшої платіжної системи у світі – китайської UnionPay, має сприяти розвитку в Україні платіжної інфраструктури та зростанню конкуренції на ринку безготівкових платежів, що забезпечить зростання рівня конкурентоспроможності української економіки в цілому.
4. Верховна Рада ухвалила компромісне рішення для врегулювання ситуації з автомобілями на євро-номерах.
З метою врегулювання ситуації, що склалася внаслідок недотримання вимог митного законодавства при використанні на території України транспортних засобів з іноземною реєстрацією, ВРУ 08.11.2018р. ухвалила в цілому проекти Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» №8487 від 15.06.2018 р. та «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» №8488 від 15.06.2018 р.
Питання переміщення через митний кордон та перебування транспортних засобів з іноземною реєстрацією в Україні слід вважати одним із важливих питань, що потребує негайного вирішення, оскільки окремі громадяни, користуючись прогалинами у законах, якими розмежована компетенція Державної фіскальної служби (ДФС) і Національної поліції щодо контролю за використанням на митній території України транспортних засобів з іноземною реєстрацією, продовжують ввозити автомобілі, зареєстровані в ЄС, нібито з метою транзиту і тимчасового ввезення в Україну, без сплати податків. Крім ухилення від сплати податків, такі громадяни створюють значне навантаження на інфраструктуру пунктів пропуску.
Масове і неконтрольоване використання транспортних засобів на іноземній реєстрації призвело до зростання кількості порушень Правил дорожнього руху та дорожньо-транспортних пригод, в яких неможливо встановити особу, яка знаходилась за кермом. Також зростає кількість злочинів, у яких використовуються автомобілі з іноземною реєстрацією.
За оцінкою ДФС, на сьогодні в Україні знаходиться близько 640 тис. автомобілів, які були ввезені в митних режимах тимчасового ввезення та транзиту, і використовуються резидентами на автомобільних шляхах України. З початку 2018 р. (станом на 01.11.2018) в Україну було ввезено 173 тис. транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення з іноземною реєстрацією в режимі «транзит», 53,1 тис. – у режимі «тимчасового ввезення». З авто, ввезених цього року в режимі «транзит», 122,2 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією знаходяться в Україні з порушенням терміну. На даний час у ДФС немає статистики з «тимчасового ввезення», оскільки термін перебування цих авто ще не завершився.
Ухваленими законопроектами передбачено:
1) запровадити нову модель оподаткування зі зниженим акцизним податком для легкових моторних транспортних засобів;
2) врегулювати законодавчі прогалини в умовах тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів та особливостях переміщення громадянами транспортних засобів особистого користування в режимі транзиту;
3) запровадити автоматизований обмін інформацією між ДФС, Державною прикордонною службою та органами Національної поліції з метою контролю за використанням на території України транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України та/або поміщених у митний режим транзиту;
4) встановити новий вид відповідальності за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, а також за використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні;
5) збільшити штрафні санкції за порушення строків переміщення транспортних засобів особистого користування в митних режимах транзиту та тимчасового ввезення;
6) встановити можливість складання протоколу про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з подальшим його надсиланням такій особі за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою (місцем проживання або фактичного перебування);
7) переглянути види адміністративних стягнень за порушення правил дорожнього руху, а також права та обов’язки водіїв, працівників Національної поліції.
Норми законодавства, які пом’якшують умови ввезення автомобілів (зняття вимог щодо відповідності екологічним стандартам) набирають чинності з дня опублікування Закону, а норми, що посилюють відповідальність водіїв (штрафи) – через 180 днів після опублікування.
Ухвалені законопроекти, як очікується, послаблять податковий тиск для всіх громадян при імпорті автомобілів; посилять відповідальність за неправомірне використання громадянами-резидентами транспортних засобів на іноземній реєстрації; змінять правила ввезення транспортних засобів громадянами України.
Джерело фото: Економічна правда.
Коментар: Легалізація авто на євро-номерах та недопущення подібних зловживань у майбутньому є комплексним завданням для усунення викликів низці складових національної безпеки. Ухвалені рішення по зниженню акцизного податку є компромісом між інтересами власників авто на євро-номерах, офіційних авто-імпортерів, держави та сумлінних платників податків. Спрямування коштів, отриманих при митному оформленні автомобілів, на пенсійне забезпечення додає прийнятим рішенням соціальної значущості.