Моніторинг відділу фінансової безпеки за 3-9 жовтня 2018



10.10.2018

1. Оприлюднено результати дослідження НБУ щодо стійкості вітчизняної банківської системи, що підтвердили достатній рівень її капіталізації

 

Оприлюднені 04.10.2018р.1 результати щорічної оцінки стійкості вітчизняних банків, яку з квітня 2018 р. здійснював НБУ, засвідчили, що банківський сектор України загалом є достатньо капіталізованим та фінансово стійким, а банки в цілому коректно відображають якість власних активів. У той же час, банки мають продовжити роботу із реструктуризації балансів та удосконалення бізнес-моделей, щоб бути готовими до гіпотетичних глибоких криз у майбутньому.

Загалом оцінка стійкості банків проводилася для 80 з 82 працюючих в Україні банків2. Результати діагностики зводяться до наступного:

 

  1. Оцінка зовнішніми аудиторами якості активів та прийнятності забезпечення проводилася відносно 56 банків. Аналіз виявив лише у 5 банків з 56 досліджених дефіцит капіталу станом на звітну дату (на 01.01.2018р.) та потребу у їх докапіталізації (при цьому, 3 з цих 5 банків до моменту завершення діагностики вже відновили необхідний рівень капіталу). Натомість ще 2 банки подали до НБУ програми капіталізації, які мають бути виконані до кінця поточного року.
  2. 24 банки, на які сукупно припадає понад 90% активів банківського сектору України, було обрано для проведення додаткового стрес-тестування кредитного та ринкового ризиків (процентного та валютного) Для цього обиралися банки, найбільші за середнім значенням двох показників: зважені на ризик активи та депозити фізичних осіб. Стрес-тестування проводилося за двома макроекономічними сценаріями – базовим та несприятливим (роль базового сценарію – створити базу порівняння для несприятливого сценарію). За результатами оцінки якості активів та стрес-тестування за базовим макроекономічним сценарієм на 2018 р. було виявлено потребу у капіталі для 8 банків з 24 на загальну суму 6 млрд. грн. Ці банки зобов’язані виконати програми капіталізації до кінця поточного року. За несприятливим сценарієм потребуватимуть капіталізації ще 5 банків. Загальна потреба у капіталі 13 банків за несприятливим сценарієм складає 42 млрд. грн. Для покриття потреби в капіталі за несприятливим сценарієм банки повинні розробити та виконати плани реструктуризації до кінця 2019 р.

 

Основними заходами, що мають реалізовувати банки на виконання планів реструктуризації своїх активів є: робота над покращенням якості кредитного портфелю банку, проведення реструктуризацій кредитів, посилення вимог до застави, стягнення застави за проблемними кредитами, продаж непрофільних активів, оптимізація операційних витрат тощо.

 

Станом на сьогодні всі досліджені банки вже подали програми капіталізації та плани реструктуризації, до кінця жовтня вони будуть затверджені. Програми докапіталізації мають бути виконані банками до кінця 2018 р., плани з реструктуризації активів – до кінця 2019 р.

У подальшому НБУ продовжуватиме проведення щорічної оцінки якості активів та стрес-тестування. Макросценарії для стрес-тестування будуть змінюватись таким чином, щоб виявити вразливі точки банківського сектору і окремих банків.

 

Коментар: Капітал банку є залишковою вартістю його активів після відрахування усіх зобов’язань. Капітал є головним окремо взятим показником стабільності банку та своєрідною «подушкою безпеки», що захищає від банкрутства не лише банк, але всіх його клієнтів і вкладників. Проведення оцінки якості активів та стрес-тестування є усталеною практикою провідних регуляторів світу. Вона дає можливість упередити надмірне накопичення системних ризиків та підготувати банки до можливих майбутніх криз. У підсумку це сприяє забезпеченню стабільності банківської системи та фінансової стабільності в Україні загалом.

 

2. «Єдине вікно» на митниці закріплене законодавчо в редакції Президента України

 

4 жовтня поточного року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» від 6 вересня 2018 р. № 2530-VIII.

Механізм «єдиного вікна» врегульовує взаємодію бізнесу з державними органами в процесі переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України. Він забезпечуватиме можливість одноразового подання в електронному вигляді через єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» документів та/або відомостей з метою дотримання діючих вимог. Відповідно до ухваленого закону, Державна фіскальна служба України протягом 6 місяців має забезпечити доопрацювання власного програмного забезпечення та створення зазначеного веб-порталу, забезпечуючи надалі його функціонування.

 

Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу щодо «єдиного вікна» було прийнято в першому читанні 05.04.2018 р., через три місяці – 05.07.2018 р. прийнято в цілому, але 27.07.2018 р. повернуто з пропозиціями Президента України. Його зауваження стосувалися державної підтримки на часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості закупівлі спеціальних вагонів для перевезення зерна. Відомо, що 3/4 сільськогосподарських товаровиробників становлять фермерські господарства, але їх обсяг виробництва продукції рослинництва (11,2%) не є таким, що об’єктивно вимагає придбання більшістю з них спеціальних вагонів для перевезення зерна. Висока вартість, значні витрати на утримання і експлуатацію останніх призвели б до того, що державну підтримку отримували б великі сільськогосподарські підприємства, що Президентом України було визначено як несправедливим стосовно більшості та нераціональним витрачанням бюджетних коштів. Проект Закону повторно прийнято з пропозиціями Президента України 06.09.2018 р. і 01.10.2018 р. ним підписано.

 

Важливість впровадження принципу «єдиного вікна» на кордоні визнається Всесвітньою митною організацією (Рамкові стандарти ВМО), Європейською Економічною Комісією ООН (Рекомендації 33-35 Центру зі спрощення процедур торгівлі та електронних ділових операцій СЕФАКТ ООН), Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС (стаття 76 щодо застосування керівних принципів ЄС, таких як Митні прототипи (Customs blueprints).

Як зазначив з цього приводу в.о. Голови Державної фіскальної служби України О. Власов наприкінці вересня ц.р. під час діалогу з представниками європейського бізнесу4, основне завдання фіскальної служби в процесі удосконалення адміністрування податків – мінімізація контактів контролюючих органів з бізнесом. Реалізація цього завдання у митному напрямі – це «єдине вікно», де реєструються вже 85% всіх митних декларацій.

 

Коментар: «Єдине вікно» вже понад як два роки істотно спрощує та прискорює митні процедури, чим знижує витрати суб’єктів ЗЕД в Україні. Єдина електронна база даних дозволяє здійснювати інформаційну взаємодію в автоматичному режимі, що мінімізує людський фактор при прийнятті рішень контролюючими органами. Законодавче закріплення принципу «єдиного віна» забезпечить виконання низки міжнародно-правових зобов’язань України у рамках Світової організації торгівлі. Зазначене у сукупності стає важливою державною підтримкою в процесі просування вітчизняних товаровиробників на європейських та світових ринках. Пропри деякі технічні проблеми та міжвідомчі неузгодженості на початковому етапі свого функціонування з серпня 2016 р., технічна реалізація принципу «єдиного вікна» вже найближчим часом якісно вдосконалюватиметься завдяки набутій його законодавчій врегулюваності в редакції Президента України.

 

 

 

1 Банківський сектор є достатньо капіталізованим, проте повинен збільшити запас міцності – підсумки оцінки стійкості банків [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=78399269&cat_id=55838

2 не проходили оцінку стійкості – банк «Розрахунковий центр» та БМ Банк

3 Механізм «Єдиного вікна» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/data/files/228041.JPG

4 Основні акценти діалогу Олександра Власова з представниками європейського бізнесу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/352243.html




читайте також:


07.03.2019 Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» 28 лютого-6 березня 2019 року
05.03.2019 Експерт НІСД розповіла про економічну складову ініціатив Президента Франції Е. Макрона по забезпеченню майбутнього Європейського Союзу
28.02.2019 Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» за 21-28 лютого 2019 року
15.02.2019 Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» 7-15 лютого 2019 року
14.02.2019 Підготовка до виборів: рекорди передвиборчої кампанії 2019 року