Моніторинг відділу фінансової безпеки за 10-17 вересня 2018

1. ПРОЕКТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА 2019 РІК¹ ПРЕДСТАВЛЕНО ТА ВНЕСЕНО ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ВЧАСНО

 

На думку експертів відділу фінансової безпеки НІСД, проект Державного бюджету на 2019 рік, що вчасно представлено та внесено до Верховної Ради України, підтримуватиме стабільну динаміку соціально-економічного зростання, оскільки:

- згідно із представленими планами, доходи бюджету становитимуть 1292,7 млрд грн (або +130 млрд грн до відповідного показника поточного року) при зростанні ВВП в 3% та уповільненні інфляції до 7,4% (проти прогнозу +9,9% у поточному році);

- розмір дефіциту бюджету перебуватиме в економічно безпечних межах і становитиме 2,26% ВВП;

- документом передбачено зниження боргового навантаження з 60% ВВП у 2018 р. до 52,2% у 2019 р. та 49,0% ВВП у 2020 р.;

- соціальний захист включатиме подальше підвищення мінімальної заробітної плати (з 3 723 грн у 2018 р. до 4 175 грн з січня 2019 р.), початок монетизації субсидій, автоматичну індексацію пенсій;

- пріоритетними проектами в частині децентралізації будуть загальноосвітні школи, дитячі садочки; об’єкти охорони здоров’я та соцзахисту; спортивні майданчики; водопостачання та водовідведення, об’єкти дорожньо-транспортної інфраструктури, об’єкти культури;

- у проекті Державного бюджету на 2019 рік збережено всі ключові напрямки реформ, започатковані в попередні роки: фінансування армії, збереження темпів енергомодернізації країни. нарощування енергонезалежності, активне фінансування доріг. Зокрема серед ключових пріоритетів визначено:

• обороноздатність: на безпеку і оборону буде спрямовано 209,5 млрд грн (+31,5 млрд грн більше за загальним фондом). Зокрема на розвиток і модернізацію військової техніки – 36,2 млрд грн (або +3,9 млрд грн); грошове забезпечення військовослужбовців – 108,3 млрд грн (або +24,1 млрд грн); громадську безпеку – 82,1 млрд грн (+16,1 млрд грн);

• енергонезалежність, яка передбачає підтримку вугільної галузі (2,3 млрд грн); підвищення надійності постачання електроенергії (1 млрд грн); реконструкцію гідроелектростанцій ПАТ «Укргідроенерго» (713,7 млн грн). В свою чергу, енергоефективність включатиме фінансування Фонду енергоефективності (1,6 млрд грн) та програми «Теплі кредити» (0,4 млрд грн);

• оновлення доріг буде здійснене на суму 56,0 млрд грн (або +8,3 млрд грн), зокрема розвиток доріг місцевого значення 17,7 млрд грн (+6,1 млрд грн) та підвищення безпеки дорожнього руху 2,5 млрд грн (+0,9 млрд грн);

• підтримка АПК у сумі 6,9 млрд грн передбачатиме зокрема здешевлення придбання вітчизняної техніки (1,38 млрд грн); розвиток фермерських господарств (1 млрд грн); розвиток тваринництва (4 млрд грн); розвиток хмелярства, закладення молодих садів і виноградників (400 млн грн);

• освіта буде профінансована з Державного бюджету в 2019 р. в обсязі 242,1 млрд грн (або +27,8 млрд грн), зокрема модернізація початкової школи – на 1 млрд грн;

• розбудова сучасної системи охорони здоров’я включатиме оновлену систему первинної медичної допомоги (15,3 млрд грн); безкоштовну діагностику (2 млрд грн); екстрену медичну допомогу (1 млрд грн) та доступні ліки (1 млрд грн).

 

 

2. ЗРОСТАННЯ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЮ БАНКІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ

Згідно попередніх даних НБУ, що розміщені у  рубриці "Грошово-кредитна статистика" на сайті регулятора, за серпень 2018 р.  відмічається, що кредитний портфель банків у національній валюті зріс на 2,3% до 607,8 млрд грн. Це відбулося завдяки активної роботи банків з населенням (обсяг гривневих кредитів фізичних осіб зріс на 4% до 126,2 млрд грн) та бізнесом (обсяг гривневих кредитів бізнесу за серпень зріс на 1,8% до 480,3 млрд грн, валютних – майже не змінився і становив 14,5 млрд дол. США). Активізація кредитування стимулює розвиток виробництва та споживчий попит, є одним із ключових чинників оздоровлення банківської системи та забезпечення фінансової стійкості держави.

 

 

3. ІНФЛЯЦІЯ ДО КІНЦЯ РОКУ ЗАЛИШАЄТЬСЯ У ПРОГНОЗОВАНИХ МЕЖАХ

За даними Державної служби статистики, у серпні поточного року споживча інфляція лишилась майже на рівні попереднього місяця і становила 9,0% у річному вимірі (8,9% у липні), що є близьким до траєкторії прогнозу НБУ, побудованого з урахуванням припущення про підвищення тарифів на газ.

Довідково. Поточний прогноз НБУ щодо інфляції на кінець 2018 р. становить 8,9%. На 2019-2020 рр. прогноз інфляції також залишається без змін  - споживча інфляція становитиме 5,8% на кінець 2019 р., а у 2020 р. уповільниться до 5.0%.

 

При цьому базова інфляція (є мірою інфляції попиту) в серпні знизилася до 8,7% р/р. завдяки розширенню вітчизняної та імпортної пропозиції, а також зниження світових цін на молочні та м’ясні продукти. Водночас, послаблення курсу гривні у серпні призвело до незначного прискорення зростання цін на інші, переважно імпортні, непродовольчі товари, зокрема на побутову техніку, автомобілі, посуд тощо. Темпи зростання вартості послуг залишилися незмінними. Водночас через подальший тиск з боку споживчого попиту, а також значну імпортну складову в собівартості окремих видів послуг, прискорилося зростання вартості туристичних послуг, послуг з ремонту житла тощо. Темпи зростання цін на сирі продукти харчування в серпні залишалися низькими. Трохи більше, ніж очікувалося, подорожчали овочі. Водночас ціни на фрукти очікувано поглибили падіння цін завдяки високим показникам урожаю яблук та деяких інших фруктів та ягід. Темпи зростання адміністративно регульованих цін (13,8% р/р) залишилися на рівні попереднього місяця. Зокрема, більш суттєво подорожчали послуги міського транспорту у Києві та інших містах і перевезення літаком через підвищення вартості палива та збільшення витрат на оплату праці. Зростання цін на паливо прискорилося до 19,5% р/р та незначно перевищило прогноз внаслідок здорожчання нафти на світових ринках.

Попри послаблення тиску з боку цін на продукти харчування, фундаментальний інфляційний тиск залишається високим на тлі стійкого споживчого попиту. Крім того, більш швидке зростання цін на паливо та високі темпи зростання заробітних плат стимулюють підвищення адміністративно-регульованих цін. Новий прогноз інфляції з урахуванням окреслених чинників буде оголошено після засідання Правління НБУ з монетарних питань 25.10.2018р.

 

4. «БОРГ ЯНУКОВИЧА»: ПРИСКОРЕНА СУДОВА ПРОЦЕДУРА ВІДМІНЯЄТЬСЯ

 

Апеляційний суд Англії та Уельсу 14 вересня 2018 року після тривалого розгляду поданої нашою державою скарги на постанову Високого суду Лондона щодо сплати Росії "боргу Януковича" в розмірі 3 млрд дол. США одностайно виніс рішення на користь України: повернути справу на повторний розгляд в англійському суді першої інстанції за повною відкритою процедурою з урахуванням політичного аспекту. Важливість такого рішенням для України зумовлена наступним:

- ми отримали можливість в англійському суді довести, що в грудні 2013 році кредит Віктору Януковичу Росією був наданий під примусом, як плата за відмову від євроінтеграційного курсу, а в подальшому використовувався країною - агресором в якості гібридного інструменту боргового тиску, шантажу та доведення України до стану дефолту. Це збільшує шанс на успішне вирішення для нашої держави даної судової суперечки, в разі якого суверенний зовнішній борг України в час пікових виплат зменшиться на 3 млрд дол. США;

- це сприятиме покращенню інвестиційної позиції нашої держави та активізації виходу на міжнародні ринки капіталу;

- Україна отримає певну «фінансову передишку», оскільки тривалість періоду судових розглядів (в тому числі й у Верховному суді Великобританії) та прийняття рішень може затягнутись на роки, що дозволить державі: послабити тиск боргових виплат на бюджет (зокрема, за рахунок обслуговування за цього кредиту); зменшити валютний ризик та зміцнити національну валюту; знизити ризик рефінансування суверенного боргу;

Отож, з оптимізмом будемо очікувати, що Україні вдасться переконати Верховний Суд Англії, до якого звертається Росія з приводу даного судової суперечки, залишити в силі рішення Апеляційного суду та отримати повну перемогу в питаннях «боргу Януковича».

 

5. НОВІ ГОРИЗОНТИ СПІВПРАЦІ З МФО

14 вересня представниками України та ЄС підписано Меморандум про взаєморозуміння і кредитну угоду про надання четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС Україні на 1 млрд євро у вигляді двох траншів по 500 млн євро кожний, а проект закону про ратифікацію цих договорів найближчим часом буде внесено на розгляд Верховної Ради. І хоча отримання макрофінансової допомоги передбачає виконання Україною певних умов та залежить від успішності перемовин з МВФ щодо подальшої співпраці, перші 500 млн від ЄС  зможуть надійти вже у 2018 році, оскільки більшість умов за першим траншем виконано, а Міжнародним валютним фондом прийнято рішення щодо заміни чинної чотирирічної Програми фінансування EFF на програму фінансової допомоги stand-by. Зокрема, Міністерством фінансів України вже затверджено сім узагальнюючих податкових консультацій, а виконання вимоги про забезпечення ефективної перевірки інформації про бенефіціарів в державному реєстрі також практично завершується.

Такі кроки засвідчують не лише дружню підтримку Європейським Союзом у важкий для країни час та посилюють її макроекономічну стабілізацію, а й демонструють факт визнання здійснюваних реформ на шляху прискорення економічного зростання в Україні.