Моніторинг «Фінансовий тиждень» 9-16 січня 2019 року



21.01.2019

1. Макропоказники економіки України у 2018 році та прогноз боргового навантаження на 2019 рік

 

За інформацією Міністерства фінансів України від 10.01.2019 р.[1] можна зробити аналіз звітних макропоказників держави у 2018 р., огляд та короткостроковий прогноз боргового навантаження України на 2019 р.

 

Коментар: За підсумками 11 місяців 2018 р. відслідковано наступні макроекономічні тенденції:

 

- національна економіка демонструє повільне зростання. Попри існуючі внутрішні та зовнішні виклики (тривалий воєнний конфлікт на сході країни, погіршення кон’юнктури світових ринків, торгівельні обмеження, тощо) національна економіка демонструє зростання – темпи приросту реального ВВП у третьому кварталі 2018 р. становив 2,8 % р/р. Відновлення вітчизняної економіки, головним чином, продовжується за рахунок зростання як внутрішнього попиту(споживання домогосподарств збільшилось на 9,7 % р/р), так і в галузях реального сектору економіки (будівництва на 6,3% р/р; сільськогосподарське виробництво на 8,2 % р/р; роздрібна торгівля на 6,2 % р/р).

 

- збереження цінової стабільності: базова інфляція за підсумками 2018 р. уповільнилася до 8,7% р/р порівняно з 9,5% р/р у 2017 р. (за даними НБУ)[2];

 

- курсова стабільність. Сприятливість кон’юнктури світових агроринків, продовження співпраці та отримання траншу від МВФ мінімізували негативний вплив на валютний ринок. Так, у листопаді місяці поточного року обмінний курс гривні становив 27,7 - 27,8 грн/дол. США, а міжнародні резерви збільшились до 20,8 млрд дол. США;

 

- зменшення дефіциту платіжного балансу. Додатне сальдо фінансового рахунку та зростання грошових переказів з-за кордону стали чинниками-компенсаторами дефіциту торговельного балансу, що збільшився на кінець листопада 2018 р. до 4,4 млрд дол. США за рахунок імпорту товарів та послуг(до 9,9 %р/р) на тлі зростаючого інвестиційного та споживчого попиту. На кінець третього кварталу 2018 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2017 р. обсяг прямих інвестицій збільшився на 0,5 млрд дол. США і склав 1,7 млрд дол. США, левова частка з яких (58,2 % від загального обсягу) спрямована була у страхову та фінансову сфери;

 

- збереження суттєвого боргового навантаження на економіку, що зумовлене, насамперед, тиском сукупних виплат за позиками в умовах обмеженості джерел фінансування та наближення періоду пікових боргових виплат у 2019-2029 рр. Станом на 30.11.2018 р. загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу становив 2122,5млрд грн, або 74,8 млрд дол. США, з них зовнішній борг – 1370,0 млрд грн (48,3 млрд дол. США); внутрішній борг - 752,5 млрд грн(26,5 млрд дол. США). В розрізі валют погашення 70,7% суверенного боргу номіновано в іноземній валюті, а 29,35% в національній валюті. Порівняно із аналогічним періодом (листопад місяць 2017 р.) загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу в гривневому еквіваленті збільшився на 60,5 млрд грн, а здійснювані виплати впродовж поточного року та курсова різниця сприяли зменшенню суми суверенного боргу України  валютному вираженні на 1,7 млрд дол. США (з 76,3 млрд дол. США в 2017 р. до 74,7 млрд дол. США у 2018 р.).

 

Збільшенню обсягу боргу у 2018 р. сприяли, зокрема: невиконання плану надходжень від приватизації (0,3 млрд грн або 1,4 % від початкового плану) та, відповідно, необхідність здійснення додаткових запозичень на внутрішньому ринку. Фактичний обсяг фінансування загального фонду державного бюджету за рахунок запозичень впродовж 2018 р. склав 277 млрд грн, або 129 % від початкового плану, з них 174 млрд грн – внутрішні запозичення. Структуру зовнішніх запозичень в обсязі 103 млрд грн (3,7 млрд дол. США) сформували: короткострокові єврооблігації – 725 млн дол. США; довгострокові єврооблігації – 2 млрд дол. США; перший транш кредиту в межах четвертої макрофінансової допомоги від ЄС – 500 млн євро; перший транш кредиту під гарантії Світового банку – 349 млн євро.

 

Короткостроковий прогноз боргового навантаження України на 2019 р. Згідно офіційного прогнозу Уряду (за базовим сценарієм, взятим за основу для розрахунків Державного бюджету на 2019 рік), затвердженого постановою КМУ від 11.07.2018 р. № 516, у 2019 р. номінальний ВВП складе 3946,9 млрд грн, а темп зростання реального ВВП –3,0 %.

 

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2019 р. визначено в сумі 2060,1 млрд грн та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 388,6 млрд грн.

 

Загальний обсяг запланованих боргових платежів у 2019 р. становить 417 млрд грн, що еквівалентно 14,2 млрд дол. США, з них валютні платежі - на суму 9 млрд дол. США. Сукупні платежі з погашення державного боргу складуть 272,2 млрд грн, а обсяг бюджетних видатків на обслуговування боргу досягне 145,2 млрд грн. Структура прогнозних боргових платежів у 2019 р. сформована за рахунок: за гривневими ОВДП – 36%; за валютними ОВДП – 21%; за ОЗДП – 27%; МФО – 14%; інші – 2%.

 

Зрозуміло, що такі суми виплат в рік подвійних виборів посилюватимуть тиск на сферу державних фінансів та загострюватимуть існуючі ризики. Однак, збільшення міжнародних резервів (створення «подушки безпеки»), виконання узгоджених з міжнародними партнерами реформ з дотримання структурних маяків та посилення  взаємодії з МФО, сприятимуть вчасному здійсненню запланованих платежів, зниженню боргового навантаження (за базовим сценарієм НБУ до 62% ВВП), розширенню фінансових можливостей України та продовженню економічного відновлення. Потенційними джерелами фінансування боргових виплат стануть очікувані транші від МВФ, отримання другого траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу і кредиту під гарантії Світового банку, розміщення українських єврооблігацій на зовнішньому ринку, розширення можливостей  вітчизняного фінансового ринку.

 

2. Триває деклараційна кампанія доходів громадян за 2018 р.

 

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

 

Відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: особи, які зобов’язані подати річну декларацію та особи, які мають право подати декларацію.

 

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

 

  • доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
  • доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;
  • іноземного доходу та в інших передбачених ПКУ випадках.

 

Громадяни, які понесли ряд визначених ПКУ витрат, мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки за наслідками звітного податкового року. Раніше Законом України від 03.07.2018 р. № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» розширено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки. А саме, витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти, крім витрат понесених на здобуття середньої професійної або вищої освіти, доповнено витратами на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти.

 

Податкова декларація подається платниками податків  за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

 

  • особисто або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

 

В останньому випадку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Форма декларації затверджена Наказом Міністерство фінансів України від 02.10.2015 р. № 859 (зі змінами). Граничні строки подання декларації є наступними:

 

  • для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 1 травня року, що настає за звітним;
  • для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2019 р. (включно);
  • для фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року).

 

Надходження податку на доходи фізичних осіб демонструють стабільно позитивну динаміку. За підсумками 11 місяців 2018 р. надійшло 204,7 млрд грн податку та збору на доходи фізичних осіб, в т.ч. 4,2 млрд грн за результатами річного декларування (за 11 міс. 2017 р. – 164,6 млрд грн, в т.ч. – 3,4 млрд грн)[3].

 


 

Джерело: побудовано за даними Державної казначейської служби України.

 

Рис.1. Динаміка надходжень податку та збору на доходи фізичних осіб до зведеного бюджету України в 2015-2018 рр., млрд грн

 

Кількість громадян, які протягом 2018 р. задекларували право на податкову знижку, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла на 4 відсотка і становить більше ніж 143 тис. осіб. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, визначена платниками податків у сумі – 265,7 млн грн, що 51,4 млн грн, або на 24 % більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

 

Коментар: Декларувати свої доходи – конституційний обов’язок громадян. Водночас саме зволікання громадянами із декларуванням своїх доходів ДФС визначає найпершим у списку ТОП-порушень фізичних осіб. Уникнути таких випадків допомагає роз’яснювальна кампанія фіскальних органів, яка здійснюється на веб-порталі ДФС у банері «Деклараційна компанія – 2018» та субсайтах територіальних органів ДФС, а також у офіційному виданні ДФС «Вісник. Офіційно про податки» та інших ЗМІ. Пік деклараційної кампанії відбудеться вже найближчим часом, коли в облікових системах ДФС у повній мірі відобразяться дані про доходи громадян за останній місяць минулого року і можна буде отримати відповідну довідку для заповнення декларації. Слід очікувати зростання кількості податкових декларацій, в т.ч. за рахунок зростання доходів громадян та кількості бажаючих платників отримати податкову знижку за оплату навчання за новими розширеними підставами. Одночасно із декларуванням майнового стану і доходів громадян з початку року паралельно розпочалася і кампанія електронного декларування осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

 

3. Рахункова палата України розпочинає проведення фінансових аудитів за міжнародними стандартами

 

У 2019 р. Рахункова палата України розпочинає проведення фінансових аудитів за міжнародними стандартами[4] з урахуванням вимог та положень Міжнародних стандартів вищих органів фінансового контролю (ISSAI), зокрема Фундаментальних принципів здійснення аудиту в державному секторі (ISSAI 100), Фундаментальних принципів здійснення фінансового аудиту (ISSAI 200) та Керівних принципів фінансового аудиту INTOSAI (ISSAI 1000-1999). Методологічною основою цього стане Методичний посібник з питань фінансового аудиту, розроблений  експертами Національного аудиторського офісу Великої Британії у співпраці з фахівцями Рахункової палати України протягом 2018 року.

 

Коментар: Проведення фінансових аудитів передбачає дослідження фінансової звітності, систем внутрішнього контролю і аудиту, окремих трансакцій у підконтрольних організаціях та проводиться на щорічній регулярній основі у чітко визначеному колі підконтрольних організацій.

В Україні, на сьогодні, Рахунковою платою України проводяться здебільшого аудити ефективності, одним із основних завдань яких є оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом порівняння звітних даних щодо виконання програми (виконання результативних показників) із заданими параметрами, у т.ч. зазначеними в паспорті бюджетної програми, порівняння рівня досягнутих показників з рівнем їх фінансування.

В багатьох розвинутих країнах світу більшість становлять саме фінансові аудити, що дозволяє аудиторам користуватися підтвердженими показниками при здійсненні аудитів ефективності, а об’єктам контролю – мобілізувати фінансову дисципліну та підвищити ефективність управління коштами.

Проведення фінансових аудитів українських організацій та підприємств за міжнародними стандартами сприятиме удосконаленню їх внутрішнього контролю та оптимізації внутрішніх процедур щодо попередження помилок, уникненню випадків шахрайства та недотримання вимог чинного законодавства України.

 

Довідково: За результатами проведених аудитів фахівцями Рахункової палати України правоохоронні органи в 2018 р. почали 17 кримінальних проваджень, в ході яких встановлено порушення законодавства та неефективне використання бюджетних коштів на суму понад 4,5 млрд грн.

Згідно звіту Рахункової палати за 2017 р. за результатами контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено, відповідно до статей 116 і 119 Бюджетного кодексу України, порушень і недоліків при адмініструванні доходів державного бюджету, а також порушень бюджетного законодавства (у тому числі нецільового), неефективного використання коштів Державного бюджету України, на загальну суму близько 23,0 млрд грн, у тому числі: порушення адміністрування доходів – 10,3 млрд грн; порушення бюджетного законодавства, у тому числі нецільове використання коштів – 6,1 млрд грн; неефективне використання бюджетних коштів – 6,6 млрд грн[5].



[1] Макроекономічний огляд та прогноз (січень 2019 року) [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. – Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/news/view/makroekonomichnyi-ohliad-ta-prohnoz-sichen--roku?category=bjudzhet&subcategory=rehuliarnyi-makroohliad

[2] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у 2018 році [Електронний ресурс] / Національний банк України. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=85566220

[3] Місячний звіт про виконання Державного бюджету України за січень-листопад 2018 року [Електронний ресурс] / Державна казначейська служба України. – Режим доступу: https://www.treasury.gov.ua/ua/file-storage/misyachnij-zvit-pro-vikonannya-derzhavnogo-byudzhetu-ukrayini-za-sichen-listopad-2018-roku

[4] В. Пацкан: Цього року ми розпочинаємо фінансові аудити за міжнародними стандартами  [Електронний ресурс] / Рахункова палата України. – 09.01.2019. – Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16758700

[5] Звіт Рахункової палати за 2017 рік [Електронний ресурс] / Рахункова палата України. – Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/document/16755497/Zvit_RP_2017.pdf?subportal=main

 

#НІСДмоніторинг відділу фінансової політики НІСД




читайте також:


15.02.2019 Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» 7-15 лютого 2019 року
14.02.2019 Підготовка до виборів: рекорди передвиборчої кампанії 2019 року
08.02.2019 Цивілізаційний вибір України тепер закріплений в Конституції
08.02.2019 Моніторинг «Фінансовий тиждень» 31 січня - 8 лютого 2019 року
07.02.2019 Держава та експортер: гра «WIN-WIN»