«Пріоритетні напрями розвитку інфраструктури аграрного ринку в Україні». Аналітична записка

Поділитися:

Резюме


Незважаючи на наявність нормативно-правового забезпечення розвитку інфраструктури аграрного ринку, в Україні її функціонування не забезпечує вільний прозорий рух сільгосппродукції, а відсутність чіткої схеми реалізації «виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач» негативно впливає на цінову ситуацію на агроринку та не дає виробнику можливості отримати достатній дохід з вирощеної продукції.

 

До інфраструктури аграрного ринку, що забезпечує реалізацію, збереження та транспортування сільськогосподарської продукції, насамперед належать аграрні біржі, оптові ринки сільськогосподарської продукції, обслуговуючі кооперативи, ярмарки.

 

Незважаючи на досвід та велику кількість аграрних бірж, в Україні до цього часу не відбулося створення повноцінного біржового аграрного ринку. Неефективне функціонування вітчизняних аграрних бірж зумовлене дією таких чинників: незацікавленість сільськогосподарських товаровиробників у реалізації продукції на біржах; незначний обсяг попиту на біржовому ринку сільськогосподарської продукції через зацікавленість трейдерів у закупівлі продукції з поля або току за заниженими цінами у слабо поінформованих щодо цінової ситуації виробників; практична відсутність торгівлі ф’ючерсними контрактами й опціонами.

 

Збутові проблеми вітчизняного сільгоспвиробника можливо вирішити шляхом створення розгалуженої мережі оптових ринків сільськогосподарської продукції (ОРСП). Водночас, функціонуючі ОРСП не виконують своїх функцій – створення сучасних майданчиків з формування ринкових цін на сільгосппродукцію дрібних і середніх виробників.

 

Потенціал сільськогосподарської обслуговуючої кооперації (СОК) є нереалізованим. Незважаючи на збільшення кількості сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, якісне наповнення цих процесів є на низькому рівні. Матеріально-технічне забезпечення, рівень державної підтримки, обсяги реалізованої через СОК продукції, рівень охоплення дрібнотоварних виробників коопераційними зв’язками лишаються незадовільним.

 

Проведення ярмарків із продажу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки сприяє стабілізації цінової ситуації на ринку аграрної продукції і задоволенню потреб суб'єктів ринку. Недоліком реалізації сільськогосподарської продукції через ярмарки є недостатній рівень їх технічного супроводження лабораторіями з контролю за якістю продукції.

 

Найбільшою проблемою для сільськогосподарських товаровиробників залишається нерозвиненість каналів реалізації сільськогосподарської продукції, що негативно відбивається на формуванні стабільної цінової ситуації та прибутковості ведення агробізнесу. При цьому спрямування товаропотоків до комерційних каналів збуту з непрозорими умовами купівлі-продажу, визначення якості продукції та цін призводить до значних фінансових втрат виробників.

 

Важливим елементом інфраструктури аграрного ринку є агрологістика. Але на сьогодні логістична інфраструктура в Україні не відповідає потребам ринку. Стрімке нарощування обсягів виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції потребує розбудови логістичних центрів, складських приміщень, елеваторів, розвитку транспортної мережі й інших інфраструктурних об’єктів аграрного сектору.

 

В цілому інфраструктура аграрного ринку в Україні хоч і розвивається, але є ще недосконалою. Зволікання із розбудовою інфраструктури аграрного ринку призводитиме до значних цінових коливань на ринку, неефективного використання ресурсів, додаткових витрат виробників, переробників і споживачів, втрат державного та місцевих бюджетів. З огляду на це, запропоновано першочергові заходи щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку в Україні.