Презентація сьомої щорічної Доповіді Національного інституту стратегічних досліджень: «Громадянське суспільство України: сучасні практики та виклики розвитку»



18.02.2019

14 лютого 2019 року в інформаційній агенції УКРІНФОРМ було презентовано сьому щорічну аналітичну доповідь Національного інституту стратегічних досліджень «Громадянське суспільство України: сучасні практики та виклики розвитку». 


В аналітичній доповіді проаналізовано суспільні настрої, організаційно-інституційні форми і практики громадської активності, зокрема основні тенденції молодіжної самоорганізації. Акцентовано увагу на значущості громадських ініціатив та діяльності організацій громадянського суспільства у запобіганні та протидії корупції. У контексті проведення реформи децентралізації проаналізовано стан залучення та процедури участі громадськості у вирішенні питань місцевого  значення. Окреслено проблемні питання та подано рекомендації з удосконалення політико-правового забезпечення взаємодії громадськості з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Доповідь підготовлено працівниками Національного інституту стратегічних досліджень за участі зовнішніх експертів.

У презентації взяли участь:

 

Яблонський Василь – Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень

Ярема Олександр – заступник Міністра молоді та спорту України

Сушко Олександр – голова правління МФ «Відродження»

Окша Наталія – заступник директора Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю, завідувачка відділу Секретаріату Кабінету Міністрів України 

Пєша Ірина - Директор Державного інституту сімейної та молодіжної політики, кандидат педагогічних наук

Лациба Максим – член правління УНЦПД

Корнієвський Олександр – головний науковий співробітник відділу етнонаціональних досліджень, реінтеграції та розвитку громадянського суспільства Національного інституту стратегічних досліджень

Кармазіна Марія - завідувач відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, доктор політичних наук, професор

Тищенко Юлія – завідувач відділу етнонаціональних досліджень, реінтеграції та розвитку громадянського суспільства

 

 

Зустріч відкрив Василь Яблонський перший заступник директора Інституту. Він нагадав, що Інститут восьмий рік поспіль готує щорічну Доповідь про стан розвитку громадянського суспільства в Україні. Це дозволяє відстежувати усі основні тенденції розвитку громадянського суспільства. Він наголосив, що роль громадянського суспільства в Україні наразі важко переоцінити.  За появи необхідних умов громадянське суспільство активізується і показує усю свою силу. Визначальна роль громадянського суспільства у спротиві російській агресії, коли держава була фактично знесилена. У Доповідь увійшли питання молодіжної активності, антикорупційна роль громадянського суспільства, надано соціологічний вимір розвитку громадянського суспільства та висвітлено інші важливі питання.

 

 

Юлія Тищенко зазначила, що важливим у Доповіді є привернення уваги до секторальних аспектів розвитку громадянського суспільства: молодіжні організації, антикорупційні ініціативи, аналіз тенденцій сучасних викликів перед організаціями громадянського суспільства. У самому тексті Доповіді є статистична інформація, особливості державної політики, інноваційного розвитку, відповідність державної політики реалізації завдань Стратегії розвитку громадянського суспільства тощо. Разом з тим, вона наголосила на важливості актуалізації сьогодні постмайданних викликів для громадянського суспільства. Немає сумнівів, що громадянське суспільство відбулося і відбувається, постійно відтворюючись. Проте спостерігаються певні негативні тенденції у взаєминах громадянського суспільства із різними акторами – політичним середовищем, місцевим самоврядуванням тощо. За інформацією активістів налічується 53 випадки фізичних нападів на громадянських активістів за останній час. На жаль, не завжди такі факти належним чином розслідуються таких випадків. Є тенденції, пов’язані із радикалізацією протестних настроїв, в яких задіяні організації громадянського суспільства.

 

 

Олександр Ярема зазначив, що у Доповіді сфокусовано увагу на молодіжній активності в рамках громадянського суспільства. По-перше, міністерство молоді та спорту України намагається будувати партнерські взаємини з молодіжними організаціями громадянського суспільства, оскільки це сприяє підвищенню рівня довіри між громадянським суспільством та владою, якої зазвичай не вистачає. Усі напрацювання центрального органу виконавчої влади комунікуються із громадськими партнерами. По-друге, спільне напрацювання таких ідей та ініціатив, які потім стають законодавчими ініціативами або певними рішеннями виконавчої влади.  По-третє, партнерство з молодіжними громадськими організаціями дає можливість більш ефективно діяти на регіональному та місцевому рівнях.

 

Наталія Окша наголосила, що дуже важливим є те, що вже зараз розпочинається робота над наступною Доповіддю, оскільки в рамках реалізації плану дій Стратегії розвитку громадянського суспільства до 2020 року, цей рік буде останнім у її реалізації. Отже необхідно підвести основні підсумки, проаналізувати, які питання було не враховано у попередніх  планах дій Уряду. При цьому,  План дій на 2019 р. знаходиться на останній стадії своєї підготовки. У контексті питань, висвітлених у Доповіді, слід звернути увагу на роботу консультативно-дорадчих органів, зокрема роботу громадських рад. За підрахунками у минулому році орієнтовно на центральному рівні та обласному налічується близько 80 органів влади, і на таку кількість існує 1203 консультативно-дорадчі  ради. До 80% цих консультативно-дорадчих органів входять представники громадянського суспільства. Отже питання громадських рад є доволі проблемним і в Доповіді про це зазначено. Дуже часто їх  робота є формальною. Це є  обтяжливим як для інститутів громадянського суспільства, так і органів влади. Необхідно прийняття закону про публічні консультації, про що йдеться у Доповіді. Це дасть можливість запровадити мінімально обов’язкові стандарти для проведення публічних консультацій. Є зацікавленість долучитися до підготовки наступної Доповіді з метою надання інформації про роботу центральних органів виконавчої влади, про співпрацю з громадськістю. Зокрема приклади з реалізації в Україні міжнародної ініціативи «Партнерство відкритий Уряд».

 

 

Олександр Корнієвський  зазначив, що усі Доповіді розроблялися за участі громадських організацій, зокрема УНЦПД. Неурядові організації створюють 3,9 % ВВП розвинутих країн, 8% - у Канаді. У сьомій Доповіді визначено деякі тенденції розвитку суспільно-політичних рухів, волонтерський рух. Сформульовано певні міркування, що буде далі у сфері розвитку громадянського суспільства. Ймовірно, що волонтерський рух трансформується у західний варіант, коли волонтери допомагають усім тим, хто потребує допомоги. Оговорюється проблеми існування фальшивих та реальних організацій. Існує питання про те, який досвід обрати Україні. Можливо доцільно піти шляхом Румунії, Естонії і створити національну мережу громадських організацій. Сутність громадянського суспільства полягає в самоорганізації. Розвиток громадянського суспільства в Україні відбувається за системою маятника.

 

Максим Лациба відзначив, що громадянський сектор набуває постійних змін.  Рівень довіри до громадянських організацій вищий, ніж до політичних партій, державних інституцій. Разом з тим, така мотивація може мати патерналістський характер – якщо раніше громадяни чекали від влади, щ вона вирішить їхні проблеми, то тепер вони чекають від громадських організацій, що вони усе вирішать. Однак, ключовий сенс громадянського суспільства – це, дійсно, самоорганізація, коли люди об’єднуються, щоб самостійно вирішувати  власні проблеми. Водночас, 2018 р. став не дуже сприятливим для громадянського суспільства. Насамперед, спостерігається зменшення кадрової потужносі громадських організацій.

 

Олександр Сушко наголосив, що Доповідь Національного інституту стратегічних досліджень дає можливість для проведення порівняльного аналізу, визначення нових орієнтирів, визначає методологію, параметри для аналізу процесів у сфері громадянського суспільства. У Доповіді міститься ґрунтовний аналіз стану розвитку  громадянського суспільства в Україні станом на сьогодні. Реальність громадянського суспільства» знаходиться у постійній динаміці. Серед негативних тенденцій слід відзначити відрив еліти громадянського суспільства від суспільства в цілому. 

 

 

Ірина Пєша зазначила, що фахівці Державного інституту сімейної та молодіжної політики, були залучені до підготовки розділу Доповіді, в якій ідеться про молодіжний рух. Вона звернула увагу на питання, які потребують деталізації у наступних доповідях. Результати соціологічних опитувань підтверджують тезу Олександра Сушка, що немає довіри до лідерів громадських організацій. Тобто в українському суспільстві присутнє явище відриву представництва громадських організацій від їх аудиторії. Громадські організації дуже часто ведуть переважно проектну діяльність, а не прив’язані до розв’язання проблем молодіжної аудиторії. Є план щодо проведення моніторингу проектів, які реалізуються в Україні молодіжними організаціями. Отже підтримка інституційної діяльності за певних правил є більш дієвою та функціональною, ніж проектна діяльність.

 

Марина Кармазіна зазначила, що необхідно чітко розуміти, що вкладається в поняття «громадянське суспільство». Структура громадянського суспільства є плинною і нестабільною. У Доповіді доцільно визначати структуру громадянського суспільства, яка береться до уваги саме в цьому документі, оскільки підходів до її  визначення дуже багато.




читайте також:


07.03.2019 Експерти НІСД у Закарпатській області зустрілися з Першим секретарем Посольства Японії в Україні Дайсуке Мінаміно
21.02.2019 Співробітники НІСД взяли участь в заході щодо пріоритетів румунського головування в Раді Європейського Союзу
14.02.2019 Сьогодні, 14 лютого, в НІСД відбувся круглий стіл на тему «Паспорт безпеки України: підсумки та рекомендації»
13.02.2019 Експерти НІСД взяли участь у конференції на тему: E-nnovate Ukraine: 1500 днів досягнень
04.02.2019 НІСД виступив партнером проведення ХІІ Форуму Європа-Україна, що відбувся у польському місті Жешув