2010 рік в Угорщині став роком кардинальної зміни політичного керівництва країни.
Внутрішньополітична ситуація. За результатами другого туру парламентських виборів в УР, що відбувся 25 квітня 2010 року, конституційну більшість у парламенті отримала партія ФІДЕС. Вибори проходили у 57 одномандатних округах. У 54 перемогу отримали представники ФІДЕС, у 2 перемогли кандидати від УСП, а в одному перемогу здобув незалежний кандидат, якого підтримала партія «ЙОББІК».1 Наразі угорський парламент виглядає наступним чином: ФІДЕС - 263 мандати, УСП – 59 мандатів, «ЙОББІК» - 47 мандатів, «Можлива інша політика» - 16 та 1 мандат має незалежний кандидат.2
3 жовтня 2010 року в УР відбулись вибори до органів місцевого самоврядування. Беззаперечну перемогу (понад 70 %) отримав ФІДЕС, закріпивши результат парламентських виборів.3
Лідер ФІДЕС Віктор Орбан після перемоги його політичної сили на виборах заявив, що першочерговим завданням для нового уряду має стати покращення соціально-економічного становища Угорщини у найближчій період. У зв’язку з цим ФІДЕС визначив першочергові пріоритети розвитку країни, а саме: державна підтримка будівництва, сільського господарства та туризму; модернізація системи зайнятості, створення у найближчі 10 років 1 млн нових робочих місць; скорочення податків, збільшення частки податків, що залишаються у муніципальних бюджетах, спрощення системи податкових відрахувань; ліквідація «кругової» заборгованості, що склалася в угорській економіці, підтримка і захист угорських виробників; досягнення 70 % участі вітчизняних підприємств у держзакупівлях за результатами тендерів; покращення системи освіти; розгортання державних та муніципальних програм. Окрім того Віктор Орбан зауважив, що у державному апараті має бути значно зменшена кількість чиновників та здійснено реорганізацію місцевого самоврядування.4
Відтак, у ситуації, яка склалася в УР, коли вся повнота влади опинилася в руках однієї політичної сили, яка буде нести повну відповідальність за ситуацію у країні, новостворений уряд в змозі проводити прагматичний та гнучкий внутрішньо- та зовнішньополітичний курс, який найкраще відповідатиме інтересам Угорщини.
Після місцевих виборів в Угорщині уряд починає втілювати плани щодо реформування економіки, адже близькість виборів заважала уряду Віктора Орбана проводити непопулярні реформи, які могли б негативно відбитися на рейтингу ФІДЕС. Першим непопулярним кроком стало введення так званого «кризового податку». Прем'єр-міністр УР заявив, що об'єктами кризового податку, який буде стягувати уряд, стануть відомства телекомунікації, енергетики й мережеві магазини. Податок почнуть стягувати з поточного року й будуть брати його протягом трьох років. Щорічна сума податку з вищевказаних трьох галузей складе відповідно 61 млрд, 70 млрд і 30 млрд форинтів. Але ця стаття бюджету прямим чином не торкається жителів провінції та середній клас, як основного електорату ФІДЕС. Але це рішення викликало невдоволення серед представників середнього класу.
Уряд Віктора Орбана змушений був йти на дане рішення зв’язку із катастрофічним дефіцитом ресурсів бюджету на наступний рік. Через низьку довіру інвесторів Угорщини, викликану провалом переговорів із МВФ5 та введенням «кризових податків»6, державі не вдається продати свої облігації й закрити тим самим бюджетний дефіцит, що також свідчить про значні проблеми в економіці країни.
Угорський уряд висунув своїм громадянам ультиматум перемістити пенсійні активи із приватних фондів у державні, в іншому випадку вони можуть втратити державні пенсії. Нову пенсійну політику, метою якої є взяти під контроль близько 3 трильйонів форинтів (14,6 мільярда доларів) приватних пенсійних заощаджень, запропонував міністр економіки Дьордь Матольчі. Одержавши пенсійні кошти із приватних фондів, держава має намір тим самим компенсувати дефіцит бюджету. Угорщина ще в 90-их роках провела пенсійну реформу, що заохочувала вкладення громадян у приватні пенсійні фонди. Це було зроблено для зниження розміру зобов'язань держави. На даний момент близько 3 мільйонів громадян (приблизно третина населення) користуються послугами приватних фондів.
Останні соціологічні дослідження показують незначне зниження підтримки правлячої партії ФІДЕС серед всіх опитаних рейтинг складає (44 %), фактично без змін залишається рейтинг УСП (14 %), ультра-радикальна партія «ЙОББІК» дещо втратила за останній місяць (7 %). «Можлива інша політика» стабільно зберігає 5 % позначку.7
Проблемні питання зовнішньополітичного становища. Прийняття 26 травня 2010 року Закону УР "Про внесення змін до Закону Угорської Республіки 1993 року LV. Про угорське громадянство" спричинило значний конфлікт між двома країнами Євросоюзу – Угорською і Словацькою Республіками. У відповідь на ухвалення в УР закону про подвійне громадянство Національна Рада Словацької Республіки (СР) на своєму надзвичайному засіданні 26 травня 2010 р. ухвалила закон „Про державне громадянство”. Цей законодавчий акт передбачає позбавлення словацького громадянства тих осіб, які набуватимуть громадянство іншої держави. Нова словацька влада на чолі з І. Радічовою, як у ході передвиборчої кампанії, так і під час затвердження Програми діяльності Уряду СР на 2010-2014 рр., декларувала зацікавленість у стабілізації словацько-угорських відносин та мінімізації напруження між Словаччиною та Угорщиною – у тому числі шляхом скасування закону „Про державне громадянство”. Разом з тим, наразі нова словацька влада не в змозі реалізувати цей намір та виконати тим самим свої передвиборчі обіцянки. Конфлікт залишається в латентній фазі.
Відмітимо відсутність єдиної чіткої позиції державних, політичних і громадських кіл України на фактично нав'язаний ззовні сценарій запровадження подвійного громадянства. Коментарі різняться від негативних8,9 і врівноважено-коректних10,11 до доброзичливих12,13.
Слід також відмітити значну активізацію дій нової угорської влади в таких питаннях:
- боротьби угорців за автономію в країнах їх компактного проживання та протидії процесам асиміляції угорських меншин;
- впровадженні угорського закону про статус співвітчизників, тобто про подвійне громадянство;
- реалізації освітніх програм Угорщини для співвітчизників з сусідніх країн.14,15, особливо в Карпатському басейні;
- суттєвого збільшення обсягів фінансової підтримки організаціям закордонних угорців16 тощо.
Така активність закладає підвалини латентної напруженості в регіоні.
Розвиток українсько-угорських відносин. Друге півріччя 2010 ознаменувалося значним пожвавленням українсько-угорських відносин. Протягом листопада-грудня 2010 року відбулися зустрічі Прем'єр-міністра УР з Президентом України17 і Прем'єр-міністром18, Президента УР з Президентом України19, Голови ВР України з Головою Державних Зборів УР Ласло Ковером20.
Віктор Орбан висловив надію, що під час головування Угорщини в Євросоюзі в 2011 році вдасться досягти серйозного прогресу в питанні встановлення безвізового режиму між Україною і Європейським Союзом, і Київ може повністю розраховувати на підтримку Будапешту у своїх євроінтеграційних прагненнях.
Окрім підтримки євроінтеграційного курсу України, пріоритетними аспектами в українсько-угорській двосторонній співпраці залишаються наступні напрямки співробітництва: видобуток, транспортування та збереження (у сховищах) енергоносіїв, зокрема, нафти і газу; будівництво і модернізація атомних електростанцій, транспортування електроенергії; окремі галузі хімічної, фармацевтична та харчова промисловість. Без істотних змін залишаються програми співробітництва з Україною у сфері наукових досліджень, розробки нових біотехнологій, пошуку нетрадиційних (альтернативних) видів енергоносіїв, нанотехнології.
Особливу увагу було приділено розвитку двосторонніх відносин через спільні проекти у транспортній сфері, зокрема, і в рамках "Дунайської ініціативи". Українська сторона, в свою чергу, наголосила на надійності транзиту російського газу до Європи територією України.
Доволі гострими у двосторонніх угорсько-українських взаємовідносинах залишаються гуманітарні питання, особливо навколо становища угорської національної меншини в України. За результатами соціологічного опитування, 21 % угорців в Україні заявив про свою готовність емігрувати з країни за першої ж можливості21.Подібні настрої - серед угорців, що проживають у Словаччині.
Віктор Орбан дуже позитивно оцінив рішення українського уряду дозволити переклад тестових завдань зовнішнього незалежного оцінювання в Україні мовами національних меншин, у т.ч. й угорською мовою, та допустити випускників шкіл з навчанням мовами національних меншин до складання тестів рідною мовою.
Проблемні аспекти угорсько-українських двосторонніх відносин у гуманітарній сфері стануть основними темами для обговорення під час чергового засідання українсько-угорської міжурядової комісії з питань освіти, науки, культури та національних меншин, яке за ініціативи Прем'єр-міністра України відбудеться в першому кварталі 2011 року.
Тенденції, які сьогодні відбуваються у політикумі Угорщини, засвідчують, що у найближчій перспективі її вплив на Україну тільки посилюватиметься, а, отже, слід очікувати загострення проблем двосторонніх угорсько-українських відносин. Експерти вважають, що надання громадянства Угорщини представникам нацменшини, які проживають в Україні, потягне за собою відновлення питання про створення Притисянського автономного округу. Згідно з попередніми підрахунками угорських органів, відповідальних за видачу посвідчень закордонного угорця, правом національної самоідентифікації уже скористалися близько 800 тисяч громадян Румунії, Словаччини, Сербії та України. З них майже 15 % (понад 130 тисяч) складають мешканці прикордонних районів Закарпаття. Результати соціологічного опитування, проведеного у жовтні 2009 року угорськими соціологами, засвідчили, що близько двох мільйонів етнічних угорців Румунії, Словаччини й України виявили бажання утворити на території країн-метрополій широку автономію. Жорсткість угорської влади з цього питання експерти пояснюють, насамперед, бажанням Віктора Орбана увійти в історію в якості об’єднувача нації. З огляду на надання закордонним угорцям виборчого права в УР22, очолювана ним сила здобуде підтримку близько 2 мільйонів нових громадян Угорщини, забезпечивши собі таким чином значну електоральну перевагу в майбутньому.
Рекомендації
Враховуючи вищенаведене, вважаємо необхідним:
- терміново сформувати чітку позицію України з питання подвійного громадянства;
- використовуючи подвійний статус Національного інституту стратегічних досліджень (як визнаного експертного центру, так і установи, що забезпечує аналітичний супровід діяльності Президента України), провести серію комунікативних заходів з обговорення питань, пов'язаних з подвійним громадянством в Україні;
- використовуючи той же подвійний статус НІСД, провести серію презентацій позиції України з питань подвійного громадянства для представників дипломатичних місій країн ЄС та в експертних центрах УР, СР;
- Міністерству закордонних справ України активізувати співпрацю з МЗС Угорської Республіки для посилення ролі України в зовнішній політиці нового угорського уряду, активно використовуючи задекларовану готовність Угорщини лобіювати у інституціях Європейського Союзу інтеграцію України до вищезазначених міжнародних структур;
- Міністерству транспорту та зв'язку України організувати постійний діалог з Міністерством транспорту, зв'язку та енергетики Угорської Республіки з метою максимального розширення співробітництва в транспортно-логістичній сфері;
- Міністерству палива та енергетики України організувати постійний діалог з Міністерством транспорту, зв'язку та енергетики Угорської Республіки з метою максимального розширення співробітництва в енергетичній сфері;
- переглянути концепцію роботи українсько-угорської Міжурядової комісії з питань освіти, науки, культури та національних меншин, враховуючи ситуацію, що склалася в гуманітарній сфері двосторонніх відносин;
- з огляду на агресивну налаштованість Угорщини щодо становища національних меншин у сусідніх країнах, Україні необхідно проводити виважену та послідовну політику щодо угорської національної меншини, здійснюючи цю діяльність виключно в рамках Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин.
Регіональний філіал НІСД у м. Ужгороді
(А. Крижевський)