"Українсько-словацькі відносини в контексті зміни політичного ландшафту. Підсумки року". Аналітична записка

Поділитися:

Анотація

 

У дослідженні охарактеризовано принципи зовнішньої політики Словацької Республіки в контексті зміни внутрішньополітичної ситуації після парламентських виборів в липні 2010 року. Проаналізовано динаміку розвитку двосторонніх відносин в галузі торгово-економічного та енергетичного співробітництва, транскордонного співпраці прикордонних територій України та Словацької Республіки.

 

УКРАЇНСЬКО-СЛОВАЦЬКІ ВІДНОСИНИ В КОНТЕКСТІ ЗМІНИ ПОЛІТИЧНОГО ЛАНДШАФТУ. ПІДСУМКИ РОКУ

 

В липні 2010 року за результатами Парламентських виборів в Словацькій Республіці (СР) було сформовано новий уряд на чолі із І. Радічовою, за програмою якого, серед іншого, були визначені основні принципи, на яких базуватиметься зовнішня політика СР у 2010-2014 рр1. Відповідно до зазначеного документу Словаччина підвищуватиме ефективність Вишеградської групи (В-4) з метою зміцнення стабільності в регіоні і зростання престижу та ваги членів В-4 у рамках ЄС; розширений формат „В-4+” Словаччина спрямовуватиме на посилення співпраці у пріоритетних секторальних питаннях (інфраструктура, енергетика, фонди ЄС) та на підтримку ідеї розширення ЄС. Програма головування СР у Вишеградській групі2, ухвалена Урядом СР у червні 2010 р., передбачає, серед іншого, залучення України до вишеградської співпраці у форматі „В-4+”, а також реалізацію ініціативи ЄС „Східне партнерство” як у двосторонній, так й у багатосторонній площинах, досягнення конкретних результатів та передачу досвіду країнам „Східного партнерства”, в тому числі і Україні, у таких сферах, як енергетика, економіка, юстиція, права людини, демократизація, управлінська сфера, сприяння лібералізації візового режиму між ЄС та країнами-учасницями „Східного партнерства”, здійснення наголосу на їх економічному розвитку, скасування торговельних бар’єрів, досягнення енергетичної безпеки, забезпечення прав людини, створення громадянського суспільства, захист кордонів, опрацювання нових проектів у рамках „Східного партнерства” та підтримка їх реалізації посередництвом його механізмів і платформ.

 

Прагнення нового уряду СР інтенсивно підтримувати рух України в напрямі інтеграції в Європейський економічний, політичний та гуманітарний простір, відводячи їй роль стратегічного партнера у своїй зовнішній політиці, в черговий раз було засвідчено під час робочого візиту до України Державного секретаря Міністерства закордонних справ Словацької Республіки М. Єжовіци. Свідченням цього стала і перша пленарна сесія та презентація міжнародного проекту «Національний Конвент України щодо ЄС: діалог громади, влади та бізнесу» 8 грудня 2010 р. в м. Києві. Український проект Конвенту спирається на успішний досвід Словаччини в реалізації власних національних конвентів відносно ЄС3.

 

Протягом 2010 року спостерігалось певне пожвавлення торговельно-економічних відносин між Україною та Словаччиною. Так, за І півріччя 2010р. двосторонній торговельний обіг товарами між Україною та СР склав 422,568 млн дол. США при позитивному для України сальдо 89,153 млн дол. США. Експорт українських товарів до Словаччини у порівнянні з І півріччям 2009 р. у грошовому вираженні збільшився на 27,005 млн дол. США (11,8 %) та склав 255,860 млн дол. США, імпорт словацьких товарів до України зріс на 35,442 млн дол. США (27 %) у порівнянні з відповідним періодом 2009 р. та склав 166,708 млн дол. США. Двосторонній торговельний обіг послуг за І півріччя 2010 р. становив 28,426 млн дол. США при позитивному для України сальдо 14,373 млн дол. США. У порівнянні з І півріччям 2009 р. український експорт послуг до СР зменшився на 1,636 млн дол. США (7,1 %), склавши 21,400 млн дол. США, а імпорт словацьких послуг в Україну зменшився на 362 тис. дол. США (4,9 %) та склав 7,027 млн дол. США.4

 

На розвиток двостороннього співробітництва спрямовані рекомендації та рішення другого засідання українсько-словацької Міжурядової комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва, яке відбулося у Братиславі 27-29 вересня 2010 року. Під час зустрічі співголів цієї Комісії – Міністра економіки України В. Цушка та Міністра економіки та будівництва СР Ю. Мішкова було окреслене коло спільних інтересів та досягнута згода щодо взаємовигідної всебічної співпраці. За результатами роботи у робочих групах з питань промисловості, сільського господарства, торгівлі та інвестицій, з паливно-енергетичних питань, з питань транспорту та зв’язку, з питань туризму були обговорені актуальні питання і перспективи співробітництва України і СР у зазначених сферах, прийняті рішення та рекомендації по розвитку двостороннього співробітництва та підписаний відповідний протокол. В рамках окремої робочої групи під час проведення другого засідання українсько-словацької Міжурядової комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва розглядались питання завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР). Було прийняте рішення про створення до кінця 2010 року українсько-словацької робочої групи з метою проведення повної інвентаризації об’єктів КГЗКОР в порядку підготовки до оцінки їх вартості з урахуванням фактичного стану майнового комплексу, необхідних на оновлення проекту будівництва витрат, тощо. Однак, наразі офіціальної інформації щодо результатів створення та діяльності даної робочої групи від жодної з її сторін або інших органів державного управління України і СР не надходило.

 

В енергетичній галузі співробітництва з СР Україна на сучасному етапі виступає, у першу чергу, як транзитний партнер у постачанні до СР і Західної Європи нафти і газу з Російської Федерації. У більшості аспектів таке співробітництво обумовлюється спільною залежністю від російських поставок природного газу і нафти та необхідністю диверсифікації джерел їх постачання. Газовий конфлікт між Україною та РФ на початку 2009 року спричинив суттєві збитки Словаччині внаслідок тривалого припинення транспортування російського газу та надав нового імпульсу розробці та реалізації заходів, спрямованих на зниження рівня енергозалежності країн-споживачів газу та нафти від РФ.

 

Використання країнами ЄС альтернативних джерел постачання нафти, проекти якого активно розробляються у рамках європейської стратегії енергетичної безпеки, у більшості варіантів також передбачають участь України як транзитного партнера. Одним з перспективних напрямків співробітництва у цій сфері є реалізація проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору. В рамках першого етапу реалізації цього проекту, який включений до стратегії енергетичної безпеки ЄС та має вагому підтримку Єврокомісії, ВАТ „Укртранснафта” і словацьке АТ „Транспетрол” мають здійснити експеримент з послідовної перекачки нафти системою магістральних нафтопроводів „Дружба” з використанням нафтопроводу „Одеса-Броди”, через територію Словаччини на нафтопереробний завод „Кралупи” у Чехії. На цей час українська сторона повністю готова до проведення цього експерименту, яке затримується невирішеністю технічних питань прийняття нафти на кордоні Словаччини та Чехії, що відноситься до компетенції АТ „Транспетрол” та чеського учасника експерименту – компанії „МЕРО”.

 

Крім того Україна, як стратегічно важливий транзитний партнер у постачанні до СР і ЄС російської вуглеводневої енергетичної сировини має значні невикористані можливості, що складає суттєву передумову для входження України до спільної європейської електроенергетичної системи та, відповідно, підвищення рівня взаємної енергетичної безпеки України і Євросоюзу. Членство України в європейській електротрансляційній системі UCTE може забезпечити входження значних енергоресурсів України до єдиної електроенергетичної системи Європи. У період до 2013 року, коли мають бути введені в експлуатацію нові енергоблоки атомної електростанції у м. Моховце, Словаччина зазнаватиме певного дефіциту електроенергії власного виробництва. У цей період для України і Словаччини було б взаємно вигідним нарощування обсягів експорту української електроенергії до СР, але для цього існують певні технічні перешкоди. Однак, виробництво будь-яких енергоємних товарів для словацьких підприємств в Україні (наприклад, комплектуючих частин для автомобілів) може виявитись перспективною формою опосередкованого співробітництва в енергетичній сфері, оскільки ціна електроенергії в Україні значно нижча. При цьому до Словаччини, здебільшого, імпортуватиметься не кінцевий продукт, готовий до масового продажу на внутрішньому ринку, який складає предмет конкуренції власній промисловості СР, а виготовлена на замовлення продукція, здатна забезпечити покращання цінової структури українського експорту своєю доданою вартістю. Перспективи участі українських підприємств в європейському виробництві високотехнологічних товарів цілком реальні, і окрім зростання присутності українських товаровиробників на європейських ринках, підвищення привабливості українських підприємств для іноземних інвесторів, покращення структури та збільшення обсягів українського товарного експорту, така участь матиме позитивні наслідки для європейської інтеграції України.

 

Слід відзначити активізацію в 2010 році двостороннього політичного діалогу між СР та Україною: двосторонні зустрічі Міністрів закордонних справу України та Словаччини, робочий та офіційний візит до України Прем’єр міністра та Президента Словаччини. В результаті такого діалогу було забезпечено практичну передачу українській стороні досвіду Словаччини, набутого нею на шляху до членства в ЄС. Основну роль у досягненні такого результату продовжує відігравати виконання заходів, передбачених документами „Українсько-словацьке співробітництво з виконання Плану дій Україна - ЄС”, одним з найважливіших важелів реалізації якого залишається транскордонне співробітництво.

 

Планом дій „Україна - ЄС” передбачено, що новий Європейський інструмент сусідства та партнерства (ENPI) надаватиме допомогу Україні, у т.ч. у сфері транскордонного та міжрегіонального співробітництва між Україною та державами-членами ЄС, в тому числі із Словаччиною. Відповідно до Регламенту Європарламенту та Ради ЄС запроваджується також його окремий компонент – програми прикордонного співробітництва на період до 2013 року. Загальний бюджет компоненту прикордонного співробітництва складатиме близько 1,1 млрд євро. В Україні основним регіоном-учасником є прикордонна Закарпатська область5, яка залучена до наступних програм: „Україна - Угорщина - Словаччина - Румунія” (індикативний бюджет – 68,638 млн євро)6; та „Україна - Польща - Білорусь” (індикативний бюджет – 202 млн євро)7.

 

Українсько-словацьке транскордонне співробітництво на двосторонній та багатосторонній основі покликане, насамперед, сприяти економічному розвитку прикордонних регіонів сусідніх країн та поглибленню співробітництва в інших сферах. Транскордонне співробітництво, в першу чергу, є відображенням двосторонньої економічної співпраці (традиційним партнером СР, передусім її східних регіонів, у зовнішньоекономічній діяльності є Закарпатська область). За обсягами прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку Закарпаття, в 2010 р. СР посідає 8 місце після США, Японії, Угорщини, Австрії, Німеччини, Польщі та Нідерландів. На сьогодні зареєстровано 243 українсько-словацьких підприємства в Україні (136 з них спільні). Найбільш привабливими для словацьких інвесторів є міста Ужгород та Мукачеве, Ужгородський і Мукачівський райони. Більше 80 % словацьких інвестицій спрямовано у виробничу сферу.

 

Одночасно з розвитком двостороннього транскордонного співробітництва значний потенціал зберігає співпраця прикордонних регіонів наших країн в рамках міжнародної асоціації “Карпатський Єврорегіон”. На період до 2013 року планується ввести в дію нову комплексну програму підтримки розвитку прикордонних областей Карпатського регіону, якою передбачено фінансування розвитку регіону з коштів ЄС на суму близько 500 млн євро, з яких 10 % з яких планується використати на розвиток української частини Карпатського регіону.

 

Дієвим інструментом транскордонного співробітництва є діяльність українсько-словацької / словацько-української Міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, роботу якої було відновлено в 2010 році. На порядок денний останнього засіданні, яке відбулось 30 вересня -1 жовтня 2010 р. в Закарпатській області були винесені питання візової політики, проблем розбудови прикордонної інфраструктури та відкриття нових пунктів пропуску, розробка спільної програми запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і комплексного плану протипаводкових заходів та інш. Також заплановане підписання Угоди між керівниками Закарпатської області, Кошицького та Пряшівського самоврядних країв про взаємне інформування у разі надзвичайних ситуацій. В рамках засідання комісії продовжено переговорний процес щодо внесення змін та доповнень до Угоди про правила місцевого прикордонного руху. Словацькій стороні було запропоновано розглянути можливість повного скасування зборів за адміністративні витрати по обробленню заяви на видачу цих дозволів8. Проведення чергового IX-го засідання Комісії має відбутися у першому півріччі 2011 року на території СР.

 

Наразі Україна та ЄС перебувають у переговорному процесі щодо лібералізації візового режиму. Конкретним кроком у цьому напрямку є підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом СР про скасування консульського збору за видачу національних довготермінових віз. МЗС СР відзначає, що „Словаччина підтримує і у подальшому буде прагнути активного діалогу, пов’язаному з процесом лібералізації візового режиму з Україною, найближча мета – відмінити діючі зараз платежі за візи і у подальшому встановити безвізовий режим з Україною”. На думку глави словацького дипломатичного відомства М. Дзурінди спрощення візового режиму є важливим аспектом українсько-словацьких двосторонніх відносин.9На підтримці СР лібералізації візового режиму між ЄС та Україною також наголошував Президент СР І.Гашпарович, протягом свого офіційного візиту на Україну 6-8 жовтня 2010 року10.

 

Також важливим є прискорення внесення змін та доповнень до Угоди між Україною та СР про місцевий прикордонний рух від 30.05.2008 р. що могло би реально забезпечити право українських громадян на вільне пересування та стало б важливим чинником у розвитку контактів між людьми. На виконання українсько-словацьких домовленостей, досягнутих на найвищому рівні під час офіційного візиту в Україну Президента СР І. Гашпаровича, 29 листопада 2010 р. в Посольстві України в Словацькій Республіці відбулись переговори щодо лібералізації поїздок громадян у рамках місцевого прикордонного руху. Зокрема йшлося про аналіз реалізації Угоди між Україною та Словацькою Республікою про місцевий прикордонний рух та модифікацію її окремих положень11. В переговорному процесі взяли участь і експерти РФ НІСД в м. Ужгороді.

 

Важливою складовою українсько-словацького відносин є співробітництво в культурно-гуманітарній сфері щодо забезпечення культурних та освітніх прав представників національних меншин – української в Словаччині і словацької – в Україні. Дієвим інструментом, який реалізує принципи подальшого розвитку українсько-словацького співробітництва в гуманітарній сфері, є проведення Двосторонньої українсько-словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури, діяльність якої сприяє конструктивному розгляду та вирішенню на урядовому рівні актуальних питань цієї важливої сфери. Регулярні щорічні засідання цієї Комісії присвячені конкретним проблемам українсько-словацьких взаємовідносин у відповідних сферах та необхідним крокам з їх вирішення. Останнє (Х) засідання Комісії відбулося 27-29 вересня 2010 р. у м. Братислава. Задоволенню культурних і освітніх потреб представників української національної меншини у Словаччині та словацької національної меншини в Україні має також сприяти створення та розгортання діяльності Центру української культури у м. Пряшів та Центру словацької культури у м. Ужгород. Наразі відкритим залишається питання фінансування ремонту приміщення, виділеного для розміщення Центру української культури у м. Пряшів, та його пристосування для відповідних потреб. Незважаючи на неодноразові звернення української сторони до керівників Уряду СР та Пряшівського самоврядного краю, досі не визначено джерела та механізм фінансування зазначених робіт.

 

Наразі головною проблемою для Словаччини залишається зовнішня політика Угорщини, яка створює підґрунтя для можливих територіальних претензій щодо європейських кордонів. В результаті такої ревізії нове керівництво Угорщини в якості однієї із своїх стратегічних цілей бачить відродження Великої Угорщини. Словаччині в цьому відродження відводиться ключова роль, оскільки на її території знаходиться компактно-існуюча угорська меншина в кількості 500 тис. словацьких громадян (населення СР – 5 млн чол.). Угорщина ж амбіційно претендує на утворення територіальних автономій в Словаччині, Румунії, Україні.

 

Рекомендації:

- проводити регулярні політичні консультації на урядовому, парламентському та неурядовому рівні про подальший розвиток інституційних рамок взаємин між ЄС і Україною в контексті подальшого формування політики Східного партнерства та її кінцевого вигляду;

- ініціювати консультації про регіональну співпрацю у сфері безпеки поставок природного газу у форматі V4 плюс Україна впродовж головування Словаччини у Вишеградській четвірці (липень 2010 р. – червень 2011 р.);

- Міністерству економіки України провести консультації за участі та компанії Транспетрол і Укртранснафта про можливості використання нафтопроводу Одеса – Броди – Дружба для транспортування нафти з зони Каспійського моря у СР, Угорщину та ЧР; координувати взаємні дії в розвитку ініціативи Східного партнерства „Південний енергетичний коридор” з метою досягнення підтримки ЄС для уведення в дію траси нафтопроводу Одеса – Словаччина;

- Міністерству економіки України і відповідним державним організаціям провести консультації з метою ідентифікувати спільні торгові інтереси Словаччини та України в рамках угоди про зону вільної торгівлі між ЄС і Україною;

- Міністерству внутрішніх справ України проводити консультації з Міністерством закордонних справ СР з метою з’ясування можливостей надання допомоги СР Україні: по-перше, у сфері гармонізації законодавства України з шенгенським acquis, по-друге, на переговорах про підписання Україною з ЄС Пакту про пересування та безпеку (Mobility and Security Pact).

 

Регіональний філіал НСД в м. Ужгороді

(Г. Гайтанжи)

 

4 Статистичні показники зовнішньоторговельного обігу України з СР з бази даних Державного комітету статистики України.

5 Серед перших успішних проектів Програм сусідства від Закарпатської області слід виділити наступні: Розробка і впровадження транскордонної соціально-медичної реабілітаційної програми для дітей (Мукачівська обласна дитяча лікарня); Проект українсько-словацької транскордонної співпраці у сфері туризму (неприбуткова організація „Панонія”); Комплексне дослідження можливостей використання біомаси (Агентство регіонального розвитку і прикордонного співробітництва „Закарпаття”); Розробка українсько-угорського комплексного плану розвитку протипаводкового захисту (Закарпатське обласне управління водного господарства); Проект сприяння підприємництву уздовж словацько-українського кордону (Асоціація МСБ та інновацій “ Ужгород ХXI - століття”); Створення Центру українсько-польських ініціатив.

9З матеріалів Словацького радіо, RSI «Словаччина веде діалог з Україною про лібералізацію візового режиму”, 08.10.2010 р.

11 Посольство України в Словацькій Республіці: офіц. Веб-сайт. - Режим доступу:www.mfa.gov.ua/slovakia/ua/news/detail/49834.htm