"Аналіз основних тенденцій громадської думки з актуальних проблем зовнішньої політики та рекомендації з формування соціальної бази підтримки зовнішньополітичного курсу". Аналітична записка

Поділитися:

Аналітична записка має на меті розглянути динаміку ставлення громадян до провідних напрямів зовнішньої політики держави, визначити громадську думку стосовно приєднання України до різних міждержавних об’єднань, з’ясувати особливості ставлення мешканців України до Російської Федерації та дати рекомендації з формування соціальної бази підтримки зовнішньополітичного курсу держави.

 

Використовуються дані таких соціологічних досліджень:

1. Загальнонаціональне опитування «Українське суспільство – 2010», проведене методом роздаткового анкетування Інститутом соціології НАН України у квітні 2010 року. Вибірка N=1800 пропорційно репрезентує доросле (віком понад 18 років) населення 24 областей України, АР Крим та м. Севастополя. Статистична похибка вибірки дорівнює 2,3  %.

 

2. Загальнонаціональне опитування «Українське суспільство – 2008», проведене методом роздаткового анкетування Інститутом соціології НАН України у квітні 2008 року. Вибірка N=1800 пропорційно репрезентує доросле (віком понад 18 років) населення 24 областей України, АР Крим та м. Севастополя. Статистична похибка вибірки дорівнює 2,3 %.

 

3. Дослідження, проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 8 квітня 2009 року в усіх регіонах України. Опитано 1989 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3 % з імовірністю 0,95.

 

4. Всеукраїнське опитування, проведене 9–18 лютого 2011 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). Методом інтерв’ю опитано 2040 респондентів, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму, за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 2,3 % для показників близьких до 50 %, 2,0 % - для показників близьких до 25 %, 1,4 % - для показників близьких до 10 %, 1,0 % - для показників близьких до 5 %.

 

5. Дослідження Левада-Центру, проведене у період з 21-24 січня 2011 року. Було опитано 1600 респондентів віком від 18 років, у 127 населених пунктах. Статистична похибка не перевищує (без урахування дизайн-ефекту) 3,4 %.

 

6. Телефонне опитування на тему «Відносини між Україною та ЄС», проведене з 15 до 8 листопада 2010 р. Інститутом Горшеніна. За випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів старше 18 років, у всіх обласних центрах України, містах Київ і Севастополь. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2 %.

 

7. Дослідження громадської думки населення України з актуальних питань українсько-російських відносин, проведене компанією Research & Branding Group протягом 1-10 лютого 2011 року. Збір інформації проводився методом особистого інтерв’ю в 24‑х областях України та АР Крим. Респонденти були відібрані за репрезентативною квотною вибіркою щодо дорослого населення країни за статтю, віком і місцем проживання. Обсяг вибірки склав 2078 осіб. Очікувана середня похибка вибірки становить 2,2 %.

 

8. Дослідження громадської думки населення України з актуальних питань українсько-російських відносин, проведене компанією Research & Branding Group протягом 20-31 березня 2011 року. Збір інформації проводився методом особистого інтерв’ю в 24‑х областях України та АР Крим. Респонденти були відібрані за репрезентативною квотною вибіркою щодо дорослого населення країни за статтю, віком і місцем проживання. Обсяг вибірки склав 2078 осіб. Очікувана середня похибка вибірки становить 2,2  %.

 

Ставлення громадян України до основних напрямів зовнішньої політики держави

За даними моніторингового дослідження «Українське суспільство» Інституту соціології НАН України, протягом останніх років фіксується певне збільшення підтримки опитаними таких шляхів розвитку України, як розширення зв’язків у межах СНД (з 12,5 % у 2008 р. до 14,9 % у 2010 р.), розвиток відносин з Росією з (10,6 % до 13,1 %), дещо зменшилася підтримка таких напрямів зовнішньої політики, як зміцнення східнослов’янського блоку (з 29,8 % у 2008 році до 26,8 % у 2010 р.) та встановлення зв’язків, у першу чергу, з розвиненими країнами Заходу (з 17,7 % у квітні 2008 р. до 14,1 % у квітні 2010 р.).

 

У квітні 2010 р. найбільш позитивно ставились громадяни України до таких шляхів розвитку країни:

  • зміцнення перш за все східнослов’янського блоку (26,8 %);
  • опора на власні ресурси і зміцнення незалежності (20,6 %);
  • розширення у першу чергу зв’язків у межах СНД (14,9 %);
  • встановлення зв’язків із розвиненими країнами Заходу (14,1 %).

В цілому вибір на користь східного вектору розвитку залишається домінуючим – 54,4 %.

 

Таблиця 1

Якому шляху розвитку України Ви віддаєте перевагу? , %

 

2008

2010

В першу чергу розширювати зв'язки у межах СНД

12,5

14,9

Розвивати відносини переважно з Росією

10,6

13,1

Змiцнювати перш за все схiднослов’янський блок (Україна, Росiя, Бiлорусь)

29,8

26,8

Встановлювати зв'язки з розвиненими країнами Заходу

17,7

14,1

Опиратися перш за все на власнi ресурси, змiцнюючи незалежнiсть

19,3

20,6

Рiзнi регiони України мають обирати свiй шлях

2,3

2,0

iнше (напишiть)

0,7

0,8

Важко вiдповiсти

7,1

7,8

 

Вивчаючи підтримку різних шляхів розвитку України серед соціально‑демографічних груп населення, зазначимо, що українці за національністю переважно схиляються до зміцнення східнослов’янського блоку (25,2 %), опори на власні ресурси і зміцнення незалежності (21,7 %), зв’язки з розвиненими країнами Заходу (15,6 %). 36,4 % опитаних росіян за національністю тяжіють до зміцнення східнослов’янського блоку, 21,8 % - до розширення зв’язків у межах СНД, 19,5 % за розвиток відносин переважно з Росією.

 

Україномовні респонденти схиляються до таких варіантів розвитку: 24,6 % – за опору на власні ресурси, зміцнюючи незалежність; 21,7 % – за зміцнення східнослов’янського блоку; 19 % – за встановлення зв’язків, в першу чергу, з розвиненими країнами Заходу. Російськомовні громадяни частіше виступають за зміцнення східнослов’янського блоку (36,9 %), розширення зв’язків у межах СНД (21 %), розвиток відносин переважно з Росією (17,9 %).

 

Серед різних вікових груп опитаних спостерігалися такі тенденції:

  • Молодь (респонденти віком до 30 років) схиляються до таких шляхів розвитку як: 22,2 % зміцнення східнослов’янського блоку, 19,7 % опора на власні ресурси; 18 % - за зв’язки з розвиненими країнами Заходу.
  • Люди середнього віку (30-55 років) віддають перевагу зміцненню східнослов’янського блоку - 28,9 %, опорі на власні ресурси - 22,9 %, зв’язкам з розвиненими країнами Заходу - 14,1 %.
  • Люди старшого віку (більше 55 років) мають схильність до підтримки таких напрямів, як зміцнення східнослов’янського блоку (26,1 %), розширення зв’язків у межах СНД (17,4 %); розвиток відносин переважно з Росією (17 %) та опора на власні ресурси і зміцнення незалежності (16,8 %).

 

Мешканці Заходу країни більш схильні підтримувати встановлення зв’язків, у першу чергу, із розвиненими країнами Заходу - 35 % та опору на власні ресурси – 33 %. Такі ж позиції обрали й мешканці Центрального регіону України. Мешканці Півдня висловлюються за зміцнення східнослов’янського блоку (35,4 %) та розвиток відносин переважно з Росією (18,8 %). Більшість мешканців Сходу України обирають такі позиції, як зміцнення східнослов’янського блоку (33,7 %) та розширення зв’язків у межах СНД (22,8 %).

 

В регіональному розрізі зберігається територіальний поділ між прихильниками східного і західного векторів розвитку: на Заході країни більшість тяжіє до західного, тоді як на Сході та півдні країни – до східного. В Центрі також переважають прихильники зміцнення зв’язків з СНД і Росією. Водночас у віковому вимірі простежується тенденція до врівноважування східного та західного вектору розвитку за рахунок більшої прихильності молодших демографічних груп до західного вектору і опори на власні ресурси.

 

Таблиця 2

Якому шляху розвитку України Ви віддаєте перевагу?, %

(за регіонами [1])

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Україна

У першу чергу розширювати зв’язки у межах СНД

4,6

13,3

16,0

22,8

14,9

Розвивати вiдносини переважно з Росiєю

3,7

11,2

18,8

17,6

13,1

Змiцнювати перш за все схiднослов’янський блок (Україна, Росiя, Бiлорусь)

10,0

25,2

35.4

33,7

26,8

Встановлювати зв’язки, першою чергою, з розвиненими країнами Заходу

35,0

15,4

5,6

4,4

14,1

Спиратися перш за все на власнi ресурси, змiцнюючи незалежнiсть

33,0

20,3

16,6

15,3

20,6

Рiзнi регiони України мають обирати свiй шлях

3,2

1,8

2,0

1,5

2,0

iнше (напишiть)

0,3

0,5

1,4

1,0

0,8

Важко вiдповiсти

10,3

12,3

4,2

3,6

7,8

 

У квітні 2010 року, за даними Інституту соціології НАН України, 39,4 % опитаних громадян підтримували ідею подвійного громадянства, 43,9 % – виступали проти, а 16,7 % не змогли визначитись.

 

Так, подвійне громадянство підтримували 67,7 % з росіян за національністю, 58,9 % людей з іншою національністю та тільки 34,6 % українців. Ідею подвійного громадянства підтримували більшою мірою люди з вищою освітою (46,2 %) та з середньою загальною освітою (41,8 %); молодь (до 30 років) - 44,8 %, мешканці Півдня (54,1 %) та Сходу (56,1 %).

 

Ставлення громадян України щодо вступу до різних об’єднань держав

Позитивно ставились до ідеї приєднання до союзу Росії і Білорусі у квітні 2010 року 61,6 % опитаних Інститутом соціології НАН України, 22,1 % ставились негативно, а ще 16,3 % не змогли визначитись.

 

Таблиця 3

Як ви ставитеся до ідеї приєднання України до союзу Росії й Бiлорусi?, %

 

2008

2010

Скорiше негативно

24,3

22,1

Важко сказати

15,4

16,3

Скорiше позитивно

60,3

61,6

 

Ідею приєднання України до союзу Росії та Білорусі найбільше підтримували росіяни за національністю (88,6 %), російськомовні громадяни (85,3 %), люди похилого віку (67 %), мешканці Сходу України (85,1 %).

 

Найбільші частки респондентів, які негативно ставляться до ідеї приєднання України до союзу з Росією і Білоруссю, були серед українців за національністю (24,2 %), україномовних громадян (29,4 %), людей з вищою освітою (27,4 %), людей молодшого віку (25,1 %), мешканців Заходу країни.

 

Таблиця 4

Як ви ставитеся до iдеї приєднання України до союзу Росiї й Бiлорусi?, %

(регіональний вимір)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Україна

Скорiше негативно

53,9

23,9

10,4

7,1

22,1

Важко сказати

25,9

20,9

11,8

7,9

16,3

Скорiше позитивно

20,2

55,2

77,9

85,1

61,6

 

Стосовно ставлення опитаних до вступу України до ЄС, то протягом останніх років, переважають позитивні оцінки. У квітні 2010 р. 45,6 % опитаних громадян позитивно ставилися до вступу до ЄС, 19,1 % ставилися негативно та більше третини не змогли визначитися з відповіддю.

 

Таблиця 5

Як ви ставитеся до Вступу України до Європейського Союзу?, %

 

2008

2010

Скорiше негативно

18,8

19,1

Важко сказати

37,0

35,3

Скорiше позитивно

44,2

45,6

 

До вступу України до ЄС позитивно ставились переважно: українці за національністю (46,6 %), україномовні громадяни (49,5 %), люди з вищою освітою (55 %), молодь (51,4 %) та люди середнього віку (49 %), мешканці Заходу країни (66,1 %).

 

Найбільші частки громадян, які негативно ставились до вступу до ЄС знаходяться серед таких категорій населення як росіяни (28,6 %), російськомовні громадяни (25,1 %) люди старшого віку (23 %), мешканці Сходу країни (28,2 %).

 

Таблиця 6

Як ви ставитеся до вступу України до Європейського Союзу?, %

(регіональний розподіл)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Україна

Скорiше негативно

6,6

16,7

22,1

28,2

19,1

Важко сказати

27,3

38,2

41,5

33,3

35,3

Скорiше позитивно

66,1

45,1

36,4

38,5

45,5

 

За даними всеукраїнського телефонного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна у листопаді 2010 р., третина українців (33,7 %) вважає відносини між ЄС та Україною дружніми. Розглядають ці відносини недружніми лише 12,8 % опитаних. При чому майже половина респондентів (45,3 %) вважає відносини Україна – ЄС нейтральними, а 8,2 % не змогли визначитися з відповіддю.

 

42,3 % респондентів поділяють думку, що відносини Україна – ЄС будуть покращуватися і у майбутньому. Майже третина думає, що відносини залишаться такими як і були, 14,3 % респондентів побоюються, що взаємини ЄС та України будуть погіршуватись. Кожен десятий опитаний (9,5 %) не зміг визначитися з відповіддю.

 

Переважна більшість громадян (76,3 %) вважає доцільним засобом зближення України та ЄС безвізове пересування громадян. Далі йде культурний взаємообмін (69 %) та єдиний митний простір з ЄС. При цьому більше третини опитаних підтримали ідею спільної зовнішньої політики (35,1 %), майже чверть (23,7 %) – ідею спільної валюти. Вважають доцільними засобами зближення з ЄС – спільне законодавство – 14 %, спільну армію (10,4 %), спільні державні органи влади - 8,8 % респондентів. Відповідь – «інше» дали 0,4 % громадян, а 5 % не змогли визначитися з відповіддю.

 

Також, переважна більшість респондентів (88,5 %) позитивно ставляться до спрощення візового режиму між Україною та Європейським союзом. Негативно ставляться до спрощення візового режиму між Україною та ЄС лише 4,5 %. Не змогли відповісти на питання – 7 % опитаних.

 

Моніторингове дослідження «Українське суспільство» Інституту соціології НАН України (квітень 2010 р.) засвідчує переважно негативне ставлення громадян стосовно вступу України до НАТО. У 2010 р. 53,4 % опитаних негативно ставились до вступу України до НАТО, позитивно для цього вступу ставились – 15,7 %, а майже третина респондентів не змогла визначитися – 30,9 %. Зауважимо, що кількість людей, що не змогли відповісти на питання збільшилась з 2008 року більше ніж на 6 %.

 

Таблиця 7

Як ви ставитеся до вступу України до НАТО? , %

 

2008

2010

Скорiше негативно

57,8

53,4

Важко сказати

24,1

30,9

Скорiше позитивно

18,0

15,7

 

Найбільш негативно до вступу країни до НАТО ставились у таких категоріях опитаних, як росіяни за національністю (77,2 %), російськомовні (73,6 %), люди старшого віку (більше 55 років) – 56,8 % та люди середнього віку (30 – 55 років) – 53,3 %: мешканці Півдня та Сходу України (по 73,7 % відповідно).

 

Найбільші частки людей позитивно налаштованих до вступу України до НАТО спостерігаються серед таких категорій респондентів, як українці за національністю (17,7 %), україномовні громадяни (21,2 %), люди з вищою освітою (20,2 %), люди середнього віку (17,3 %), мешканці Заходу України (42,8 %).

Зауважимо також, що 40,9 % мешканців Центру країни не змогли визначитися із відповіддю на це питання.

 

Таблиця 8

Як ви ставитеся до Вступу України до НАТО? ,  %

(регіональний розподіл)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Україна

Скорiше негативно

19,7

42,6

73,7

73,7

53,4

Важко сказати

37,6

40,9

23,5

20,5

30,9

Скорiше позитивно

42,8

16,5

2,8

5,8

15,7

 

Розкриваючи ставлення громадян України до НАТО, звернемо увагу, що за даними дослідження Центру економічних та політичних досліджень імені О. Разумкова у квітні 2009 року, 30,9 % респондентів вважали, що існує загроза Україні з боку НАТО, а 53,1 % опитаних такої загрози не зауважили.

 

Таблиця 9

Чи існує загроза Україні від...?, %

(перелік; динаміка, 2006-2009)

 

Так

Ні

Важко відповісти

2006 р.  

2009 р.  

2006 р.  

2009 р.  

2006 р.

2009 р.  

США

36,8

27,6

48,97

57,1

14,3

15,3

Росії

18,0

21,4

71,5

69,9

10,5

8,7

Інших країн

11,2

13,3

64,7

64,0

24,1

22,7

НАТО

36,9

30,9

44,4

53,1

18,7

16,0

Української влади

40,0

50,6

43,8

38,8

16,1

10,7

Міжнародного тероризму

38,0

36,7

40,9

47,2

21,1

16,2

Протистояння між різним регіонами України

32,8

35,6

48,9

48,4

18,2

15,9

 

За даними того ж дослідження, в разі агресій або загрози агресії іншої країни щодо України блок НАТО, на думку 36,8 %, не захистив би Україну. 32,4 % були переконані, що НАТО захистило б Україну, якби вона була у складі Альянсу, і лише 8,8 % вірили, що НАТО захистило б Україну в будь‑якому випадку, ще 22,1 % опитаних не змогли визначитися із відповіддю.

 

Майже половина опитаних Інститутом соціології НАН України у квітні 2010 р. не змогли визначитися чи підтримують, вони співпрацю України з Міжнародним валютним фондом (44,7 %), 36,8 % респондентів таку співпрацю переважно підтримували, а 18,5 % - переважно не підтримували.

 

Динаміка ставлення населення України і Росії один до одного

За даними дослідження проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у лютому 2011 р. в Україні та дослідження Левада‑Центру проведеного у січні 2011 р. в Росії, динаміка відповідей українців на запитання: «Як Ви загалом зараз ставитеся до Росії?» та відповідей росіян на запитання: «Як Ви загалом зараз ставитеся до України?» виглядає таким чином:

  • В Україні протягом року ставлення щодо Росії дещо погіршилося – якщо у 2010 р. позитивно до Росії ставилися 93 % українців, то зараз так відповіли 89 %. Кількість негативно налаштованих до Росії українців теж збільшилася з 4 % до 7 % опитаних. Не змогли відповісти на запитання 4 % опитаних.
  • Ставлення українців до Росії диференційовано залежно від регіону, в Західному регіоні позитивно до Росії ставляться 73 % (негативно - 20 %), у центральному - 89 %, у Південному - 95 % і у Східному - 96 %.

 

Таблиця 10

«Як Ви загалом зараз ставитеся до Росії?» (%)

(населення України, регіональний розподіл)

 

Регіони

 

Західний

Центральний

Південний

Східний

дуже добре/в основному добре

72,5

88,9

94,6

97,7

в основному погано/дуже погано

19,6

6,1

2,8

1,2

ВАЖКО СКАЗАТИ

7,9

5,1

2,6

1,2

 

  • Як відмічає заступник директора Левада-Центру О. Гражданкін, «ставлення жителів Росії до України за останні півроку ще більше покращилося. І пов’язано це насамперед із поширенням уявлення про те, що нове керівництво України переорієнтувалося у своїх зовнішньополітичних орієнтаціях з «Заходу» на Росію. Разом з тим, воно як і раніше гірше, ніж ставлення жителів України до Росії (незважаючи на те, що за останні два роки українці, схоже, стали трохи більш скептично ставитися до Росії), гірше, ніж було в «єльцинські» часи, наприкінці 90-их».

 

Справді, бачимо що з жовтня 2010 р. рівень позитивного ставлення росіян до України ще більше підвищився – з 67 % до 73 %. Кількість тих, хто негативно ставиться до України знизилась за цей період на 2 % - з 20 % у 2010 р. до 18 % - на початку 2011 року.

 

Динаміка відповідей росіян та українців на запитання «Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією?»:

  • Порівняно з 2010 роком дещо збільшилася частка росіян, які бажають мати з Україною закриті кордони, митниці та візи – з 17 % до 19 %, також зменшилася кількість бажаючих мати незалежні та дружні відносини з Україною, без кордонів та митниць – з 64 % до 61 %.
  • Порівняно з 2010 р. дещо зменшилася частка українців, які бажають мати дружні відносини з Росією, без кордонів та митниць – з 70 % до 67 %. Також дещо збільшилася частка тих, хто хоче об’єднатися з Росією – з 16 % до 19 %.
  • Серед населення України більший відсоток тих, хто хотів би об’єднання України та Росії в одну державу (19 %), ніж серед населення Росії (14 %).

 

Таблиця 11

Динаміка відповідей на питання: „Якими б ви хотіли бачити відносини України з Росією?», %.

 

В Росії,  %

В Україні,  %

 

Бер. 2008

Вер. 2009

Січ. 2010

Трав. 2010

Січ. 2011

Квіт. 2008

Жов. 2009

Січ. 2010

Чер. 2010

Лют. 2011

Вони мають бути такими самими, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями

19

25

25

17

19

10

11

8

12

12

Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць

56

55

55

64

61

67

67

66

70

67

Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу

19

13

14

13

14

20

19

22

16

19

Важко сказати

6

7

6

6

7

3

3

4

2

3

 

За даними дослідження компанії Research & Branding Group, проведеного на початку лютого 2011 року, половина мешканців України (50 %) оцінювала україно-російські міждержавні відносини як добрі та добросусідські, 33 % – вважали їх в чомусь хорошими, а в чомусь поганими, тоді як лише 13 % – оцінювали їх як напружені і погані. В регіональному розрізі кількість позитивних оцінок міждержавних відносин двох країн збільшується із Заходу (29 %) на Південний-Схід (63 %).

 

Дві третини опитаних (67 %) в цілому позитивно сприймають Росію: як братню країну (27 %), дружню державу (25 %), стратегічного партнера України (15 %). Біля чверті респондентів (23 %) сприймають Росію просто як сусіда України.

 

Нове опитування Research & Branding Group у березні 2011 р. показало зменшення кількості громадян, які вважають україно‑російські міждержавні відносини добрими та добросусідськими (44 %), а кількість респондентів, які розглядають їх поганими та напруженими зросла до 17 % (частка тих, хто оцінює відносини однаковою мірою як хороші чи погані лишилася на рівні 33 %). При чому в регіональному розрізі кількість позитивних оцінок міждержавних відносин зменшилася як на Заході (до 23 %), так і на Південному Сході (до 55 %).

 

Щодо Харківських угод, то перемогою Росії їх називають 42 %, 35 % думають, що перемогли обидві сторони, і лише 2 % українців вважають, що від їх підписання виграла Україна. Водночас половина респондентів (51 %) згодні з твердженням про те, що ця подія дозволила реально покращити українсько-російські відносини. Незгоду з подібним твердженням висловили 28 % опитаних.

 

Тобто, значна частка громадян (до 15 %), яка критично оцінює Харківські угоди і визнає їх як поступку з боку України, поки що, сприймає їх як необхідну поступку для збереження добросусідських відносин з Росією. Проте, зважаючи на тенденцію зменшення позитивних оцінок двосторонніх відносин, можна очікувати, що ці громадяни будуть менш схильними підтримувати політику поступок з боку українського уряду і швидше підтримуватимуть тверду позицію захисту національних інтересів на переговорах з російською стороною.

 

Висновки та пропозиції

Спираючись на аналіз соціологічних досліджень, можна стверджувати, що в цілому в громадській думці зберігається домінування вибору на користь східного вектору. У зв’язку з покращення економічних відносин з Росією, проголошення Президентом та Урядом нового курсу та на побудову добросусідських відносин з РФ та СНД, розвиток відносин у східному напрямі набрав додаткових 5,4 % підтримки. Водночас такий вибір залишається питанням, який розділяє різні регіони України і може бути використаний внутрішніми і зовнішніми силами для провокування політичної напруженості в державі.

 

В цій ситуації доцільно проводити політику, спрямовану на збалансування розвитку відносин із Росією та Заходом. У публічній сфері необхідно наголошувати на тому, що лише така політика створить політичну та економічну базу для захисту України від зовнішнього тиску в середньостроковій перспективі. Такі дії влади дозволять заручитися підтримкою більшості населення за рахунок поміркованих прихильників східного і західного векторів розвитку та прибічників ставки на власні сили.

 

Серед заходів, які зміцнюватимуть легітимність зовнішньої політики та керівництва країни в очах більшості громадян, варто назвати такі:

  • запровадження безвізового режиму з країнами ЄС або принаймні подальше його спрощення;
  • культурна інтеграція у європейський простір, що включає розвиток зв’язків в освітній сфері, зокрема прийняття європейських стандартів у вищій та середній освіті;
  • правова інтеграція у європейський простір, що передбачає дотримання рекомендацій ПАРЄ та ОБСЄ в частині виборчого законодавства і виборчого процесу, судової реформи, підготовки Конституційної асамблеї та сприяння розвитку незалежних ЗМІ та громадських організацій.

 

Складність розвитку відносин з Росією, з точки зору формування громадської думки, полягає в тому, що формат «дружніх відносин» по-різному інтерпретується елітами двох держав. Російському керівництву, як свідчать опитування КМІС і Центру Левади, на даний момент вдається нав’язувати в Україні та в Росії думку, що дружні відносини передбачають відсутність традиційних міждержавних бар’єрів, таких як кордони і митниці. Тому існує ризик, що непоступливість української влади в питанні приєднання України до Митного союзу буде використовуватися російською стороною для проведення інформаційно-психологічних кампаній для тиску та делегітимізації Президента та Уряду.

 

У зв’язку з цим керівництву держави необхідно організувати та провести превентивну інформаційну кампанію, спрямовану на роз’яснення своїх позицій у переговорному процесі з Росією та намагатися досягти згоди чи часткової підтримки в цьому питанні з прозахідними опозиційними політичними силами та лідерами.

 

Розвиток відносин з НАТО варто підтримувати в залежності від готовності Альянсу сприяти модернізації Збройних Сил України, що дозволить позиціювати партнерство України з НАТО як логічну складову проголошеної «політики позаблоковості».

 

Аналітично-інформаційний відділ

(П. Бурковський, С. Черненко, Н. Фабрика)



[1] Центр: Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Київська (разом з Києвом), Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська.

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька.

Схід: Харківська, Донецька, Луганська.

Південь: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська, АР Крим.