"Створення і функціонування електронних бібліотечних систем як чинник розвитку єдиної національної освітньо-наукової системи". Аналітична записка

Анотація

 

Проаналізовано чинники розвитку освітніх електронних бібліотек в контексті розбудови єдиної національної освітньо-наукової системи. На основі аналізу світового досвіду визначено специфічні риси електронних освітніх бібліотек. Означено основні заходи зі створення електронних бібліотечних систем та подано пропозиції щодо розвитку освітнього компонента національної електронної бібліотеки – загальнодержавного ресурсу навчальних та науково-інформаційних матеріалів.

 

СТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕЧНИХ СИСТЕМ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЄДИНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТНЬО-НАУКОВОЇ СИСТЕМИ

 

1. Електронні бібліотеки в сучасній освіті

 

Чинники актуальності розвитку освітніх електронних бібліотек

Зростання ролі освіти і науки в усіх сферах суспільного життя окремих країн та у глобалізованому світі в цілому, посилення зв’язку між станом освітньо-наукової системи і соціально-економічним становищем є однією з провідних тенденцій глобального розвитку на початку ХХІ століття. У свою чергу, самі науково-освітні системи переживають період глибоких перетворень у зв’язку зі змінами в їхньому функціонуванні у суспільстві та через активне впровадження в освітню і наукову практику нових інструментів, – передусім, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

 

За висновками експертів Інституту інформаційних технологій в освіті ЮНЕСКО[1], значення електронних бібліотек для сучасної освіти і науки зумовлюється, зокрема, такими чинниками, що є актуальними і для України:

• зростання кількості осіб, охоплених освітою, в тому числі вищою;
• зростання кількості осіб, що отримують освіту протягом життя, здобувають освіту дистанційно у відповідь на вимоги сучасного ринку праці та внаслідок прагнення поліпшити умови життя;
• необхідність забезпечувати розширення охоплення освітою з одночасним стримуванням державних та приватних витрат на неї, а відтак – потреба у підвищенні продуктивності і ефективності освіти;
• скорочення термінів впровадження результатів наукових досліджень та інженерно-технічних розробок в економіку;
• інтернаціоналізація і глобалізація науки та посилення міжнародної конкуренції на ринку наукових досліджень, інженерно-технологічних розробок та ринку освітніх послуг, що активно глобалізується.

 

Електронні бібліотечні освітні системи у світі

Наведеними причинами пояснюється значна увага урядів багатьох країн, неурядових та міжнародних організацій, що опікуються освітою і наукою, до електронних освітніх бібліотек. Прикладами успішних проектів, з-поміж багатьох інших, є National Science Digital Library (nsdl.org), Networked Digital Library of Theses and Dissertations (www.ndltd.org) (США); ресурси національного освітнього порталу Joint Information Systems Committee (www.jisc.ac.uk) (Великобританія); національний електронний ресурс науково-освітньої та просвітницької інформації у галузях медицини, охорони довкілля та сільського господарства ZB MED – Greenpilot (www.zbmed.de) (Німеччина); освітній портал European SchoolNet (www.eun.org), ресурс науково-освітніх матеріалів Європейського дослідницького консорціуму з інформатики та математики Cyclades (http://www.ercim.eu/cyclades/) (Європейський Союз); «Единое окно доступа к образовательным ресурсам» (window.edu.ru) «Единая коллекция цифровых образовательных ресурсов» (school-collection.edu.ru) (Російська Федерація).

 

У зв’язку з особливостями системи освіти і науки Російської Федерації (високий ступінь централізованості, необхідність працювати з територіально розпорошеними та культурно різноманітними аудиторіями), а також внаслідок проведення в Росії реформ модернізаційного характеру, у цій країні освітні електронні бібліотеки стали масштабним проектом, що реалізується за активної участі держави, а статус освітніх електронних бібліотек було чітко визначено на законодавчому рівні[2].

 

Визначальні риси освітніх електронних бібліотек

Електронні освітні бібліотечні ресурси мають певні відмінності порівняно з електронними бібліотеками як такими. Відмінності електронної освітньої бібліотеки зумовлюються специфікою представлених у ній матеріалів та їх функціонування:

1. Освітній контент навчального та науково-інформаційного характеру: підручники, посібники, методичні матеріали, лекції, монографії, коментарі, першоджерела у повнотекстовій формі та уривках тощо.

2. Високий ступінь систематизації представлених документів, які групуються за тематичними і цільовими ознаками.

3. Наявність додаткових можливостей, що дають змогу використовувати електронні документи в навчальному процесі (наприклад, формування користувачем власних колекцій документів, цитування і конспектування, створення закладок тощо).

 

Єдина національна науково-освітня система і електронні бібліотеки

На рівні регіонів світу (ЄС, Північна Америка, Східна Азія тощо) та рівні національних держав, існує ще одна важлива група чинників, що визначають актуальність впровадження електронних бібліотечних систем в освіту і науку – необхідність розвитку єдиних регіональних та національних освітньо-наукових систем, що відзначаються високим ступенем інтегрованості та динамічності. Наймасштабніший сучасний приклад створення інтегрованої освітньо-наукової системи на Європейському континенті являють собою Болонський процес та низка програм ЄС, спрямованих на формування і розвиток єдиного простору вищої освіти (European Higher Education Area) та єдиного наукового простору (European Research Area) Європейського Союзу[3].

 

Схожим чином, перед окремими державами стоять завдання розвитку власних єдиних освітньо-наукових систем, проте в цьому випадку на перший план виходять питання не територіального чи інституційного характеру, а проблеми концептуально-змістовного наповнення та забезпечення єдиної високої якості освіти і посилення її зв’язку з наукою та економікою.

 

Основі риси єдиної національної науково-освітньої системи:

• єдність мети – усі рівні освіти працюють на вирішення єдиних особистісно і суспільно значущих завдань, що становлять логічну систему;
• системна єдність усіх рівнів і компонентів освіти – середньої, професійної, вищої та освіти протягом життя і забезпечення якомога тісніших зв’язків з наукою та економікою;
• єдність змісту освіти (навчальні програми, плани та відповідні робочі матеріали – особливо актуально для середньої та професійної освіти), доступність найкращих навчальних матеріалів; швидка інтеграція у масову навчальну практику найефективніших педагогічних підходів і методів;
• єдність якості освіти – забезпечення єдиної високої якості освіти на всіх рівнях і в усіх закладах незалежно від територіального розміщення, відомчого підпорядкування, соціального складу та економічного становища учнів і студентів тощо;
• єдність освітніх стандартів, у тому числі кваліфікаційних (особливо актуальна для вітчизняної вищої освіти);
• єдність оцінювання, як у плані критеріїв успішності, так і прозорості процедур та результатів, а також забезпечення за допомогою процедур оцінювання ефективного добору найкращих учнів і студентів.

 

Електронні бібліотечні системи, які забезпечують новий рівень доступності навчальних, інформаційних, методичних матеріалів та колективної роботи з ними, здатні або безпосередньо вирішувати завдання, актуальні для створення і розвитку єдиної національної освітньо-наукової системи, або дієво сприяти їх вирішенню. Важливо також те, що освітня електронна бібліотечна система, разом з іншими елементами відкритої освіти, може стати базою для створення ефективного інструменту моніторингу освіти нового покоління і, таким чином, значного підвищення ступеня її прозорості для суспільства та її контрольованості і керованості.

 

2. Діяльність Української Держави в розвитку електронних бібліотечних систем

На рівні рішень органів державної влади питання створення і розвитку національного електронного бібліотечного ресурсу періодично актуалізується від 1998 року, коли Законом України «Про Національну програму інформатизації» було передбачено розробку і затвердження Державної програми «Електронна бібліотека»[4]. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» від 09.01.2007 року № 537-V[5] також передбачає необхідність вирішення питання електронної бібліотеки. 2009 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1579-р було схвалено Концепцію Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека–XXI». Метою Програми є «підвищення ефективності використання, забезпечення доступності документів, які зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах»[6].

 

Новий етап у розвитку національної електронної бібліотечної системи було розпочато 2010 року, коли Президентом України було поставлено завдання щодо створення Національної електронної бібліотеки: «Національним проектом має стати створення Національної електронної бібліотеки, яка об’єднає освітні, наукові, університетські, музейні ресурси в єдину мережу»[7]. На найвищому державному рівні було зроблено чіткий наголос на необхідності комплексного вирішення проблеми – створення національної електронної бібліотеки, що, разом із завданням збереження історико-культурної спадщини, буде також виконувати функцію накопичення освітніх і наукових матеріалів та забезпечення доступу до них. Плани щодо створення «повномасштабної електронної бібліотеки»[8] було підтверджено 17 березня 2011 року на засіданні Громадської гуманітарної ради при Президентові України. 7 квітня 2011 року, у своєму виступі зі щорічним Посланням до Верховної Ради України Президент ще раз підкреслив значення впровадження сучасних технологій, формування доступних навчальних електронних бібліотек як ключових напрямків реформи освіти[9].

 

Потрібно відзначити, що проект Національної електронної бібліотеки, поряд зі створенням історико-культурної складової, передбачає розвиток освітнього компонента, який може бути реалізовано у формі загальнодержавного ресурсу навчальних та науково-інформаційних матеріалів, призначених для активного використання в навчальному процесі на всіх освітніх рівнях. При цьому надзвичайно важливим є знаходження оптимального балансу між зусиллями держави та участю недержавних (громадських, приватних) організацій. Необхідно враховувати, що освітні матеріали, для їх повноцінного функціонування, повинні мати належний рівень якості, а електронні ресурси, що входитимуть до складу загальнодержавної електронної освітньої бібліотечної системи, мають відповідати певним критеріям. Виконання цих вимог, з огляду на специфіку вітчизняної системи освіти, можливе лише за умови активної участі держави.

 

Пропозиції

З огляду на необхідність забезпечення повноцінного використання потенціалу електронних бібліотек у розвитку єдиної національної освітньо-наукової системи, а також на значення та масштабність завдання до його вирішення необхідно залучити низку органів державної влади та установ, котрі опікуються питаннями освіти і науки, інформатизації та зв’язку, бібліотечної справи і книговидання. Ефективна реалізація проекту створення і розвитку освітньо-наукової електронної бібліотечної системи потребує активної участі також представників освітньої та наукової спільноти, громадянського суспільства, приватного сектору.

 

Для створення сучасної електронної бібліотечної освітньо-наукової системи доцільним є вжиття таких заходів:

• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації, Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського провести громадські обговорення Проекту Національної електронної бібліотеки за участі громадських організацій (у тому числі благодійних), підприємств приватного сектора для визначення способів їх участі у створенні і розвитку Національної електронної бібліотеки в цілому та її освітнього компоненту. Можливі форми роботи: круглі столи, конференції, експертні форуми тощо.
• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації, Національній академії наук України провести інвентаризацію існуючих зібрань освітніх і наукових матеріалів у цифровому форматі з метою поширення кращого вітчизняного досвіду і формування освітніх цифрових колекцій Національної електронної бібліотеки.
• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами, Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського розробити техніко-економічне обґрунтування проекту створення і розвитку Національної електронної бібліотеки з урахуванням необхідності поетапного модульного створення складових бібліотеки та початку їхньої роботи.
• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Національній академії наук України, Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами провести переговори та укласти відповідні угоди з вітчизняними та міжнародними організаціями і компаніями, що сприяють впровадженням цифрових технологій у сферу освіти та бібліотечну справу (зокрема, ЮНЕСКО, міжнародні благодійні інституції, Google тощо), з метою налагодження співпраці у матеріальних, технічних та методичних аспектах реалізації проекту створення і розвитку Національної електронної бібліотеки України.
• Кабінетові Міністрів України з урахуванням потреб вітчизняної освіти та наявних матеріально-технічних можливостей обрати платформу для створення національної освітньої електронної бібліотеки та розробити єдині стандарти оформлення електронних документів для неї.
• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського, Державній науковій установі «Книжкова палата України імені Івана Федорова» розпочати роботу з масового оцифровування пріоритетних для галузі освіти сегментів книжкових фондів для їх розміщення на спеціалізованих освітніх інтернет-ресурсах.
• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерству інфраструктури України, Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами створити Єдиний портал цифрових освітніх ресурсів, що використовуються у середній освіті, на яких буде розміщено підручники, посібники, програми, методичні матеріали, додаткові матеріали для використання на уроках, найкращі матеріали для позакласної та позашкільної роботи для вчителів та учнів середніх шкіл. Забезпечити доступ до Єдиного порталу цифрових освітніх ресурсів усіх закладів середньої освіти в Україні. У перспективі сформувати корпус аналогічних матеріалів для вищої освіти та ресурс (ресурси) доступу до цих матеріалів.
• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерству інфраструктури України забезпечити функціонування великої кількості точок доступу різних рівнів, як фізичних, передусім у бібліотечних, наукових і навчальних закладах, так і віртуальних – на уповноважених веб-сайтах.
• Кабінетові Міністрів України розробити єдині стандарти оформлення і депонування на створюваному інтернет-ресурсі наукових публікацій за результатами досліджень і розробок, що виконуються державним коштом у наукових та освітньо-наукових установах (включно з дисертаційними, а також дипломними роботами).
• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Національній академії педагогічних наук України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації розробити стандарти професійних умінь і навичок для: а) підготовки спеціалістів, що безпосередньо займатимуться впровадженням цифрових технологій у культурну та освітньо-наукову практику; б) забезпечення необхідного рівня підготовки викладачів і студентів ВНЗ, вчителів і учнів середніх шкіл для забезпечення можливості активного користування електронними освітніми матеріалами у навчальному процесі.

 

Відділ гуманітарної політики

(М. Карпенко, А. Іщенко)