24 січня 2012 р. президент США Б. Обама виступив перед Конгресом США із щорічним посланням «Про становище країни». Це звернення є своєрідним звітом глави держави перед законодавцями та американським народом за рік, що минув, та окресленням планів адміністрації США на 2012 р. у сферах внутрішньої та зовнішньої політики.
На початку промови Б. Обама нагадав про найбільші досягнення своєї адміністрації за минулий рік, наголосивши на дотриманні своєї передвиборної обіцянки щодо виведення американських військ із Іраку. Він також відзначив успіхи у боротьбі з тероризмом у світовому масштабі та оголосив про фактичну перемогу над терористичною мережею «Аль‑Кайєда», зазначивши, що вона більше не загрожує Америці.
Головний пріоритет у виступі надано економічній проблематиці, значно менше місця відведено зовнішньополітичним питанням.
Основні положення виступу Б. Обами щодо питань внутрішньої політики США:
Основними пріоритетами діяльності адміністрації США у 2012 р. визначено дальший розвиток галузей економіки, енергетики, освіти, інших важливих сфер суспільного життя, а також реалізація комплексу реформ. Б. Обама заявив, що в основу розвитку має бути покладено американські цінності. Він визначив своїм головним завданням відновлення економіки, «де у кожного є шанс на успіх, кожен робить свій внесок і всі грають за загальними правилами», та різко засудив економічну нерівність всередині країни, коли заможні громадяни часто платять більш низькі податки, ніж менш заможні.
Серед основних причин фінансової кризи 2008 р. Б. Обама зазначив зниження контролю за діяльністю банків, скорочення робочих місць через виведення виробництв за кордон.
Президент США відзначив головні досягнення своєї адміністрації за останній рік у різних сферах економіки, зокрема:
1) Успіхи у подоланні наслідків фінансово-економічної кризи: введення більш жорстких правил регулювання фінансового ринку, створення нових робочих місць.
2) Успіхи в енергетиці: відкрито для пошуку і розробки значні площі федеральних територій. Б. Обама заявив, що адміністрацією США буде надано дозвіл на видобування на більш ніж 75 % нафтових і газових родовищ на американському шельфі.
Також Б. Обама запропонував план довгострокового розвитку економіки, який передбачає, зокрема:
а) зміни у сфері оподаткування: зниження податків для компаній, що повертають свій бізнес у США, мінімальні податки для транснаціональних корпорацій США, фінансову підтримку та зниження вдвічі податків для компаній, що переводять бізнес у найбільш депресивні території США;
б) захист внутрішнього ринку від демпінгу. Запропоновано створити в системі органів виконавчої влади окремий орган з контролю торгівлі (Trade Enforcement Unit), якому буде доручено розслідування несумлінних методів торгівлі в таких країнах як Китай, проведення інспекцій якості імпортованих товарів;
в) посилення захисту авторських прав (від незаконного використання кінофільмів, музики, комп’ютерних програм);
г) стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу. Запропоновано надати малому і середньому бізнесу податкові пільги з метою підвищення заробітних плат працівникам і створення нових робочих місць;
д) створення спеціальної служби, яка займатиметься протидією фінансовим злочинам, у т.ч. боротьбою з великими фінансовими махінаціями з метою захисту інвестицій населення і бізнесу. Відповідальність за створення цієї служби покладена на генпрокурора.
Заходи із скорочення дефіциту федерального бюджету передбачають, зокрема: скорочення видатків і досягнення економії на суму майже у 2 трлн дол., відміна податкових пільг для 2 % заможних громадян, чий дохід перевищує 250 тис. дол. США на рік (запровадження т.зв. «правила Баффета»).
Реформа імміграційного законодавства буде спрямована на створення умов для легального перебування в країні іноземців, які отримали освіту в американських вищих навчальних закладах і бажають розпочати трудову діяльність у США.
Реформа освітньої сфери − запропоновано запровадити обов’язкову і доступну середню освіту; зупинити підвищення процентів на студентські кредити.
Реформи в напрямі дерегуляції: буде проведено перегляд застарілих норм і правил.
Б. Обама також наголосив, що його адміністрація проводитиме політику розширення внутрішнього попиту шляхом стимулювання розвитку будівництва, активізації іпотечного кредитування, в т.ч. через рефінансування фінансових установ під низькі проценти з одночасним введенням мита на найбільші фінансові інститути; реалізації інфраструктурних проектів (ремонт доріг і мостів тощо).
Основні положення виступу Б.Обами щодо питань зовнішньої політики США:
У зовнішньополітичній сфері важливим завданням визначено відновлення провідної ролі та авторитету США в світі, зміцнення зв’язків з країнами Європи, Азії, Латинської Америки, підтримання дальших змін в регіоні Близького Сходу, а також продовження політики захисту демократичних цінностей у всьому світі, зокрема в Сирії та Бірмі.
Як досягнення нинішньої адміністрації було названо стабілізацію ситуації в Афганістані. Б. Обама відзначив, що США згортають операцію в цій країні та розпочали передачу афганському уряду відповідальності за її безпеку. США будуть й надалі розвивати «міцне партнерство з Афганістаном, щоб із цієї країни більше ніколи не починалися напади».
Б. Обама підтримав «хвилю змін» в країнах Північної Африки та Близького Сходу та жорстко висловився за демократизацію Сирії, закликавши президента цієї країни Б. Асада до негайного проведення демократичних реформ.
Важливим напрямом діяльності адміністрації США залишатиметься питання нерозповсюдження зброї масового знищення та надійності зберігання ядерних матеріалів. США наполягатимуть на тому, щоб Північна Корея дотримувалася обіцянок позбутися ядерної зброї.
Особливий акцент у виступі було зроблено на виробленні єдиної позиції країн світу щодо ядерної програми Ірану, що Б. Обама розцінив як важливе досягнення американської дипломатії. Він заявив, що тиск на Іран та санкції, спрямовані на ізоляцію цієї країни, будуть надалі посилюватися, наголосивши на рішучості США у будь-який спосіб не допустити отримання Іраном ядерної зброї.
При цьому він підкреслив, що політику на підтримку США безпеки Ізраїлю та розвиток тісного воєнного співробітництва з цією країною буде продовжено.
Б.Обама також заявив, що для розвитку нормальних економічних відносин з Росією буде домагатися скасування поправки Джексона-Веніка.
Висновки:
1. Виступ Б. Обами перед Конгресом США слід оцінювати в контексті початку кампанії з виборів президента США (листопад ц.р.), в якій Б. Обама бере участь як кандидат в президенти від Демократичної партії. Тому, проголошені ним тези можна до певної міри розглядати як його передвиборчу програму, як план дій, розрахований скоріше на можливий другий термін президентства, ніж на поточний рік.
2. Запропоновані у виступі Б. Обами напрями реформ в цілому виглядають достатньо переконливо, проте можливість реалізації їх у повному обсязі викликає певні сумніви з огляду на відсутність пропрезидентської більшості в Конгресі та непевні перспективи перемоги нинішнього глави адміністрації США на президентських виборах восени ц.р.
3. Не всі цілі економічної програми Б. Обами узгоджуються між собою. Так, теза про зниження податків для малого і середнього бізнесу, а також для компаній-репатріантів не узгоджується із завданням зниження дефіциту бюджету. Отже, частина викладених у виступі пропозицій виглядає як економічний популізм.
4. У зовнішній політиці пріоритетами нинішньої адміністрації на поточний рік залишаються Азійсько-Тихоокеанський та Близькосхідний регіони. У контексті заяв Б. Обами щодо започаткування антидемпінгових заходів проти Китаю можна очікувати певного загострення американо-китайських торговельно-економічних стосунків, проте воно суттєво не впливатиме на загальний стан відносин між обома країнами.
5. Жорсткі заяви Б. Обами щодо Сирії та Ірану свідчать про наміри США активно впливати на розвиток ситуації в цих країнах. Іранська ядерна програма й надалі залишатиметься в фокусі уваги адміністрації США. У цьому зв’язку, тезу Б. Обами про готовність США у будь-який спосіб не допустити отримання Іраном ядерної зброї варто розцінювати у контексті підвищення шансів реалізації силового сценарію розв’язання зазначеної проблеми, якщо найближчим часом мирні зусилля не дадуть конкретного результату.
6. Те, що в ході свого виступу Б. Обама практично не торкнувся теми дальшого розвитку та перспектив відносин між США і Росією, свідчить про фактичне завершення періоду «перезагрузки» у взаєминах обох країн. Можна прогнозувати, що незалежно від підсумків президентських виборів в США тенденція до поступового «охолодження» американсько-російських стосунків у найближчі роки збережеться.
Відділ глобалістики та безпекових стратегій
(К. Кононенко, О. Резнікова)