Питання глобального управління залишаються у центрі уваги світової спільноти. Щорічний Всесвітній економічний форум у Давосі, що відбувся 25-29 січня 2012 р., проходив під гаслом великого переформатування. Низька ефективність застосування традиційних антикризових заходів та механізмів прийняття рішень свідчать про їх невідповідність новим реаліям. Загострення соціальних проблем внаслідок стрімкого зростання розривів у рівнях доходів різних груп населення, загрозливого поширення безробіття серед молоді, погіршення умов життя значної частини населення породжує протестні настрої у суспільстві. Це змушує піднімати на подібних зустрічах високого рівня питання про підвищення соціальної відповідальності бізнесу, розвиток державно-приватного партнерства.
З огляду на те, що зростання світової економіки, яке розпочалося у 2010 р., виявилося нестійким, а глибина боргових криз у низці провідних країн загрожує поширенням кризових явищ у глобальному масштабі, економічна сфера продовжує залишатися у центрі уваги світової спільноти. При цьому пріоритетність економічних питань відволікає ресурси від вирішення інших важливих проблем глобального розвитку: екологічних, технологічних, соціальних тощо. Накопичення таких проблем містить суттєві загрози для глобального розвитку та самого існування людства.
На цьогорічному Всесвітньому економічному форумі в Давосі були визначені основні ризики глобального розвитку, які матимуть найбільший вплив на ситуацію у 2012 р.[1]. Серед них:
- хронічні бюджетні дисбаланси;
- екстремальні коливання цін на енергоресурси і продовольство;
- системні фінансові прорахунки;
- криза водопостачання;
- продовольча криза.
Як видно, більшість з цих ризиків мають відношення до економічної сфери.
При цьому найбільш ймовірними глобальними ризиками 2012 р. вважаються такі:
- зростання розривів у доходах;
- хронічні бюджетні дисбаланси;
- збільшення викидів парникових газів;
- кібератаки;
- криза водопостачання.
Нова фаза розвитку світової фінансово-економічної кризи змушує країни коригувати свої плани економічного розвитку. Неспроможність швидкого подолання кризових явищ засвідчує невідповідність існуючих принципів та механізмів регулювання економічних процесів новим реаліям. Невипадково основною з основних тем обговорення на цьогорічному Всесвітньому економічному форумі в Давосі стало питання переформатування світової економіки і глобального управління[2].
Це може відбуватися шляхом або реформування існуючої моделі глобального економічного розвитку, або формування принципово нової моделі. Але в обох випадках необхідним є запровадження нової системи глобального управління (Див. рис.1).
Рисунок 1
Наразі практичної реалізації ці ідеї поки що не знаходять. Зокрема, досі не реалізованим залишається план реформування МВФ як важливого сучасного інституту глобального управління, анонсований на саміті лідерів країн G20 ще у 2010 р.
Висока актуальність цього завдання підтверджується тим, що воно знов постало на порядку денному саміту лідерів країн G20, який відбувся вже 3‑4 листопада 2011 р. в Каннах (Франція). Серед основних завдань реформування МВФ були визначені такі:
1. Посилення ролі МВФ в частині надання фінансової підтримки та нагляду, що передбачає:
- Зміцнення багатостороннього контролю і посилення нагляду на двосторонній основі, у т.ч. посилення моніторингу взаємозв'язків у всіх секторах, країнах і регіонах.
- Інтеграцію двостороннього та багатостороннього нагляду МВФ: при визначенні програми двосторонніх відносин має враховуватися загальна світова ситуація.
2. Удосконалення принципів управління потоками капіталу, що передбачає, зокрема, проведення регулярного моніторингу транскордонних потоків капіталу, каналів їх передачі та безпеки руху капіталу, а також заходів, що застосовуються країнами.
3. Сприяння підвищенню гнучкості валютних курсів та недопущення конкурентної девальвації валют шляхом:
- Удосконалення методології оцінки курсів валют, а також оприлюднення таких оцінок за потребою.
- Посилення роботи по удосконаленню методики накопичення резервів країн, беручи до уваги ситуацію в країні.
- Поступового розширення сфери моніторингу МВФ на інші процеси – стан ліквідності резервів та ін.
4. Підвищення прозорості діяльності МВФ шляхом забезпечення періодичного оприлюднення багатосторонньої оцінки зовнішнього балансу і звітів спостереження.
5. Перегляд структури кошику СДР таким чином, що структура кошика СДР має як і раніше відображати роль валют в глобальній торговій та фінансовій системі і буде коригуватися з плином часу, щоб відобразити зміну ролі валют і їх характеристики. Більш широкий кошик СДР буде важливим чинником, що визначатиме його привабливість і впливатиме на його роль як глобального резервного активу. Перегляд структури кошика СДР має відбутися в 2015 році або раніше, якщо це буде необхідно.
6. Підвищення відповідальності МВФ, зокрема, шляхом забезпечення більш широкої участі у роботі МВФ міністрів і губернаторів.
Дослідження аналітичних доповідей, що презентувалися на декількох останніх Давоських форумах, зокрема, «Global Risks 2012. Seventh Edition», «Outlook on the Global Agenda 2012», «Outlook on the Global Agenda 2011. From Risk to Opportunity: Building a Response to the New Reality», «Global Risks 2011. Six Edition» та ін., дають підстави зробити висновки щодо основних довгострокових тенденцій глобального розвитку, які матимуть визначальний вплив на розвиток країн світу, у т.ч. України, у недалекому майбутньому, і які обов’язково слід враховувати при формуванні стратегій розвитку держави.
Серед основних довгострокових тенденцій глобального розвитку слід зазначити такі:
- Посилення конкуренції за обмежені природні ресурси (енергетичні, водні) та продовольство.
- Перетік капіталу із Заходу на Схід, з Півночі на Південь (зокрема, з північноамериканського та європейського ринків до нових центрів зростання в Азії, Латинській Америці, Південній Африці).
- Зростання частки міського населення.
- Зростання частки літніх людей.
- Зростання частки сфери інтелектуальних послуг, а також ролі освіти.
- Зростання ролі і значення міжнародних інститутів. Необхідність реформування більшості з існуючих міжнародних інститутів (МВФ, ООН, ОБСЄ).
- Зростання ролі і значення державно-приватного партнерства, а також недержавних суб'єктів (неурядових організацій, крупного бізнесу, релігійних організацій тощо).
Необхідність реагування на виклики і загрози, пов’язані з дією довгострокових тенденцій глобального розвитку, потребує внесення відповідних змін до стратегій розвитку держав світу. Зокрема, особливої уваги потребують такі питання як оновлення та розвиток інфраструктури великих міст, реформування ринків зайнятості та систем соціального і пенсійного забезпечення. Вирішення таких питань потребує значних капіталовкладень. У цьому контексті особливого значення набуває практична реалізація ідей підвищення соціальної відповідальності бізнесу, запровадження нових моделей управління, побудованих на посиленій взаємодії бізнесу і влади тощо.
Корисним є також досвід Японії щодо залучення людей пенсійного віку до активної суспільно-корисної діяльності з метою якнайповнішого використання набутого ними досвіду та знань. Зокрема, це може стосуватися підвищення рівня професійної підготовки молоді.
Висновки
1. У комплексі проблемних питань глобального розвитку в 2012 р. пріоритетною залишатиметься економічна сфера. При цьому відволікання уваги від вирішення інших важливих проблем розвитку – екологічних, технологічних, соціальних тощо – містить суттєві загрози для глобальної безпеки.
2. Неспроможність швидкого подолання кризових явищ засвідчує невідповідність існуючих принципів та механізмів регулювання економічних процесів новим реаліям. Дедалі більшого поширення на рівні провідних міжнародних інститутів знаходить обговорення питання переформатування світової економіки і запровадження нових механізмів глобального управління. Проте конкретної реалізації ці ідеї поки що не знаходять, що суттєво обмежує можливості глобального розвитку.
3. Загострення проблем зайнятості, погіршення соціально-економічних умов життя населення, посилення нерівності у доходах громадян виходять на передній край в багатьох країнах світу, суттєво посилюючи протестний потенціал та рівень нестабільності в світі. Слід згадати, що саме такі проблеми стали одним з основних поштовхів до розвитку подій «арабської весни».
4. Необхідність реагування на виклики і загрози, пов’язані з дією довгострокових тенденцій глобального розвитку, потребує внесення відповідних змін до стратегій розвитку держав світу.
Зокрема, при визначенні пріоритетів економічного розвитку України слід враховувати довгострокові тенденції глобального розвитку з метою якнайкращого використання природно-ресурсного потенціалу країни. Важливими для України напрямками стратегічного розвитку, які б дали максимальний ефект у контексті довгострокових тенденцій глобального розвитку, мали б стати такі:
- реалізація національного проекту, спрямованого на зниження неефективності та енергоємності житлово-комунального господарства (шляхом заміни зношених комунікацій, переходу на прогресивні технології енергозбереження тощо), що дозволило б суттєво зменшити енергозалежність національної економіки та ризики для енергетичної безпеки країни;
- розвиток аграрної сфери, спрямований на підвищення ефективності сільського господарства, якості харчової продукції. Цей напрямок набуває особливого значення в умовах стійкої глобальної тенденції щодо посилення дефіциту продовольства. Проведення при цьому земельної реформи має відбуватися виключно з урахуванням національних інтересів країни;
- підтримка проектів, спрямованих на підвищення якості водоочищення, з огляду на стійку глобальну тенденцію щодо збільшення дефіциту питної води;
- реформування системи освіти, підвищення якості надання освітніх послуг.
Доцільним також вважається внесення змін до державних програм соціального та економічного розвитку України з урахуванням нових тенденцій розвитку світової економіки, а також відповідних ризиків і загроз.
Відділ глобалістики та безпекових стратегій
(О. Резнікова)
[1] Global Risks 2012. Seventh Edition. An Initiative of the Risk Response Network. - World Economic Forum, 2012. Режим доступу: www.weforum.org
[2] Outlook on the Global Agenda 2012. - World Economic Forum, 2012. Режим доступу: www.weforum.org