1. Головна
  2. Дослідження
  3. Громадянське суспільство
  4. Розвиток благодійності в Україні

Розвиток благодійності в Україні

Поділитися:

Резюме

В аналітичній записці розглядаються основні тенденції розвитку благодійності, особливості діяльності благодійних організацій і пріоритети державної політики у сфері доброчинності.

За результатом аналізу проблем надано такі рекомендації

  1. До Верховної Ради України:
  • Внести зміни до Закону України про благодійні організації, якими передбачитидієві механізми захисту від шахрайства й інших зловживань у сфері благодійництва (обов'язок бенефіціара – фізичної особи на вимогу благодійника надавати йому доступ до інформації про використання благодійної пожертви (благодійного гранту),обов’язок бенефіціарів повертати благодійнику грошові пожертви, якщо вони були використані не за цільовим призначенням);
  • Ухвалити Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності» № 8237 від 05.04.2018 р.);
  • Закріпити у Кодексі України про адміністративні правопорушення норму про адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку публічного збору благодійних пожертв і за неоприлюднення (ненадання вільного доступу) до інформації про доходи і витрати благодійної організації у встановленому законом порядку;
  • Доповнити Кримінальний кодекс України нормою про кримінальну відповідальність за привласнення зібраних благодійних пожертв (благодійних грантів), призначених для вигодонабувача (бенефіціара).
  1. Представникам благодійних організацій та авторам проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки неприбуткових організацій) № 2122 від 12.02.2015 р. повернутися до громадської та експертної дискусії щодо варіантів імплементації норм про відсоткову філантропію у податкове законодавство України.

Розвиток благодійності в Україні

В умовах сучасних викликів державній безпеці України трансформація ставлення суспільства до благодійності стала важливим чинником національної єдності у подоланні кризових явищ в політичній, економічній, військовій, соціальній, медичній, транспортній галузях. Волонтерські й благодійні організації відіграють вагому роль в акумуляції фінансових і людських ресурсів, спрямованих на допомогу соціально незахищених верств населення, військовослужбовцям ЗСУ, учасникам АТО, переселенцям та іншим постраждалим внаслідок збройного конфлікту. Нові можливості доброчинності потребують від держави впровадження сучасних політико-правових та організаційно-фінансових інструментів підтримки й розвитку інституту благодійництва.

Основні аспекти діяльності благодійних організацій

Кількість благодійних організацій (далі БО) постійно зростає. Станом на квітень 2019 року зареєстровано 18557 БО (квітень 2018 – 17897, квітень 2017 – 17062)[1]. Однак, на думку експертів Українського форуму благодійників більшість БО існують лише «на папері», а весь основний благодійний бюджет України складають 500-1000 організацій.

Аналіз даних Національного рейтингу благодійників за 2015[2], 2016[3] та 2017[4] роки й експертного опитування про діяльність українських благодійних організацій: дослідження на замовлення Фонду родини Загорій[5] дозволяє виокремити такі особливості інституційного розвитку БО: 1) зростання частки бюджетів великих фондів (більше 10 млн грн.) з 79,2 % до 92 %;
2) диверсифіковані джерела фінансування БО. 83 % БО мають більше одного джерела фінансування. Найбільш поширеними джерелами фінансування БО є пожертви приватних осіб (39 %); кошти міжнародних інвесторів (33 %); інвестиції бізнесу (17 %); 3) існування проблем організаційно-кадрового забезпечення діяльності БО, особливо у сфері фандрайзінгу. 85 % БО має постійний штат співробітників без врахування волонтерів до 10 осіб. 89 % БО не мають спеціалізованих відділів з фандрайзингу або спеціалістів-фандрайзерів; 4) недостатня публічність діяльності БО. Звіти про власну діяльність у публічному доступі мають 47 %, фінансові звіти – 39 %, веб-сайт – 36 %, сторінку на фейс-буці – 42 %. Навіть у рамках опитування 53 % БО не дали відповіді щодо середнього розміру пожертв.

Окремої уваги потребує розгляд основних адресатів та сфер надання благодійної допомоги. Якщо пріоритетним напрямом благодійності у 2015 році був соціальний захист, то у подальші роки зросли обсяги фінансування БО у сфері охорони здоров’я. Найбільшу підтримку з боку БО отримують: діти і молодь, заклади, установи та колективи; люди у життєвих складних обставинах. Такий напрям благодійної діяльності організацій як допомога учасникам АТО та їх родинам складає 7,7 % (8,1 %), переселенцям – 8,1 % (9,6 %). Найбільш вразливими категоріями з точки зору уваги благодійників стабільно залишаються жінки й етнічні меншини.

Оцінка рівня довіри суспільства до благодійних організацій та участі в доброчинності

Події 2014 року мобілізували громадян на допомогу військовим у зоні АТО, пораненим, а також мирному населенню, яке постраждало внаслідок військового конфлікту на Сході країни. Це суттєво вплинуло на зміну місця України у рейтингу World Giving Index – щорічному дослідженні благодійності у світі, яке проводить Charities Aid Foundation (CAF) з позначки 103 у 2014році до 89 позиції у 2015 році[6].У 2016 році позиція України в рейтингу впала до 105 місця через зменшення показників волонтерства та надання допомоги незнайомцям[7]. Разом з тим, суми грошових пожертв зросли. Упродовж останніх двох років за рівнем благодійності Україна перемістилася спочатку у 2017 році на 90 місце[8], а в 2018 – на 81 (найвища сходинка за роки незалежності)[9]. У 2018 році Україна за рівнем благодійності випередила Польщу, Естонію, Росію й Грузію. Загалом з 2010-го країна піднялись у рейтингу на 69 позицій.

За даними загальнонаціональних досліджень, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, найвищого показника участь громадян у благодійній діяльності досягла після Революції гідності. Так, 47 % опитуваних у 2015-му надавали грошову чи матеріальну допомогу конкретним людям чи організаціям. Щоправда, далі цей відсоток дещо знизився: 42 % у 2016 році, 41 % – у 2017 р., 38,5 % у 2018 р. Водночас,рівень залученості до благодійної діяльності нині все ж залишається вищим, ніж до Революції гідності. Загальна сума, яку благодійники жертвували впродовж 2018 року, дещо зросла порівняно з попередніми роками. У 2017 році основна сума пожертвувань припадала на суми від 50 до 300 гривень, а в 2018 р. – від 50 до 500 гривень[10].

Зростає рівень довіри до громадських і волонтерських організацій. Результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова у березні 2019 року, демонструють високий позитивний баланс довіри до волонтерських організацій (68,1 %) і до громадських організацій (45,9 %). Однак, освідомлення важливості для суспільства діяльності неурядових організацій не змінює патерналістські настрої громадян і не спонукає їх до активних дій[11]. Станом на грудень 2018 р. лише 4 % громадян активно долучалися до діяльності організацій громадянського суспільства. Інші 15 % відповіли, що іноді долучалися до таких заходів[12].

Ще більш оптимістичні висновки щодо рівня участі українців у доброчинності отримали експерти, які проводили дослідження «Участь населення у благодійних та волонтерських проектах», протягом 2017-2018 років на замовлення Фонду родини Загорій. Так, 70 % опитуваних упродовж 12 останніх місяців жертвували на потреби нужденних[13]. Водночас, згідно з результатами експертного опитування «Стан розвитку доброчинності в Україні в 2018 році» Асоціації благодійників України, всього 15-20 % українського суспільства займається доброчинністю[14].

Найбільш розповсюдженими формами благодійності серед українців залишаються грошові й речові пожертви, милостиня. Серед головних адресатів допомоги українців: жебраки, релігійні організації, діти з інвалідністю та тяжкими хворобами. При цьому благодійники-фізичні особи частіше надають допомогу безпосередньо тим, хто її потребує, ніж  через волонтерів та осіб, що збирають кошти для інших.

Неоднозначними у контексті взаємозв’язку корпоративної філантропії та соціальної відповідальності виглядають результати опитування «Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу» (далі КСВ), проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 5 лютого по 12 березня 2018 року. Незважаючи на те, що половина опитаних компаній, які впроваджують КСВ, (51 %) надає благодійну допомогу, більшість респондентів не ототожнюють соціальну відповідальність з благодійністю. За результатами дослідження 2018 року, бізнес розуміє КСВ як політику розвитку й поліпшення умов персоналу, інвестиції в розвиток регіону та захист і підтримку споживачів. До найпоширеніших серед українського бізнесу напрямів КСВ також належать: допомога воїнам АТО та мешканцям зони АТО, а також переселенцям. Виділення коштів на благодійність залишається основним напрямом допомоги регіону присутності й громаді та складає 28% соціальних інвестицій[15].

Отже, на тлі позитивного розвитку благодійництва в Україні рівень залучення людей, які регулярно займаються благодійною чи волонтерською діяльністю, залишається ще низьким. Серед причин небажання брати участь у благодійницькій діяльності українці відзначають недостатність коштів; недовіру до отримувачів благодійної допомоги; невіру в те, що така діяльність може мати реальний вплив на ситуацію; вважають, що саме держава має турбуватися про вирішення проблем.

Позитивні результати державної політики благодійництва

Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки визначила низку завдань для держави у створенні сприятливих умов для розвитку благодійництва, серед яких: оновлення податкових інструментів підтримки благодійників та отримувачів благодійної допомоги, протидія шахрайству та іншим зловживанням у сфері надання благодійної допомоги, посилення юридичної відповідальності за нецільове використання благодійної допомоги; запровадження механізму здійснення благодійної діяльності шляхом надсилання благодійних телекомунікаційних повідомлень.

До здобутків реалізації державної політики розвитку благодійності можна віднести наступні:

  1. Удосконалення правового середовища функціонування БО.

Нова редакція Закону України «Про благодійність та благодійні організації» від 5 липня 2012 р. № 5073-VI розмежувала поняття «благодійний фонд» і «громадська організація»; ввела в обіг нові терміни (благодійний грант, благодійний сервітут, благодійний ендаумент); розширила сфери благодійної діяльності (зокрема, з’явилася така сфера благодійництва як «сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни»); закріпила право благодійника здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви;

  1. Початок функціонування благодійної телекомунікаційної платформи. У 2018 році громадяни отримали можливість відправляти благодійні повідомлення на короткі номери мобільних операторів для підтримки проектів допомоги різним категоріям громадян, які реалізуються МБФ «Карітас Україна», МБФ «Українська біржа благодійності», МБФ «СОС дитячі містечка» України, БФ «Таблеточки». Ухвалення Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень» № 1664-VІІІ та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень» № 1665-VІІІ відбулося ще в 2016 році. Дані нормативно-правові акти врегулювали переказ коштів з метою благодійності (пожертвувань) за допомогою СМС-повідомлень, звільнили такий вид пожертв від оподаткування, скасували збір на обов’язкове державне пенсійне страхування для послуг з відправлення благодійних телекомунікаційних повідомлень, визначили, що дії оператора телекомунікацій із перерахування коштів на добродійну діяльність за текстовими повідомленнями не вважаються фінансовими. Впровадження такого способу благодійності забезпечує прозорий моніторинг цільового використання пожертв, створює ефективну альтернативу публічному збору через скриньки, які часто стають засобом існування шахрайських систем, дає можливість долучитися до благодійності великій кількості громадян різного фінансового статусу й віку.
  2. Розширення податкових стимулів для надання благодійної допомоги. Зокрема, до неоподаткованого доходу було додано благодійну допомогу отриману від благодійників, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції, на користь учасників бойових дій – військовослужбовців, учасників масових акцій громадського протесту в Україні, постраждалих під час участі у Революції Гідності, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень та інших ушкоджень здоров’ю; громадянам, які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України. Така благодійна підтримка включає в себе надання спеціальних індивідуальних засобів захисту, технічних засобів спостереження, засобів особистої гігієни, продуктів харчування й інших товарів та послуг.

Зменшилося податкове навантаження на вітчизняних донорів, які з 2015 року можуть отримувати податкову знижку до 4 відсотків доходу за попередній рік у випадку здійснення пожертвувань організаціям громадянського суспільства. Крім того, відповідно до поправок до Податкового кодексу, прийнятих у 2017 році, корпоративні донори змогли подавати заяви на податкові знижки в сумі не більше 8 % доходів за минулий рік за підтримку спортивних громадських організацій.

  1. Зміцнення інформаційно-освітньої співпраці благодійних і громадських організацій, місцевих державних адміністрацій і Національної поліції у запобіганні шахрайству під час публічного збору благодійних пожертв. Так, БО «Український форум благодійників» співпрацює з Київською міською держадміністрацією для розміщення сіті-лайтів з соціальною рекламою, яка попереджала громадян остерігатися підозрілих благодійних фондів, популяризувала «Карту благодійності» як онлайн-інструмент для убезпечення себе від шахраїв-благодійників і запобігала шахрайству під час публічного збору благодійних пожертв. Крім того, представниками БО «Український форум благодійників» для співробітників головних управлінь Нацполіції в Одеській, Херсонській, Вінницькій, Запорізькій та Донецькій областях протягом 2017-2018 років були проведені тренінги на тему: «Запобігання шахрайству під час публічного збору благодійних пожертв». Київською міськдержадміністрацією у відповідь на ініціативу БО «Український форум благодійників» було надане організаційне сприяння у проведенні засідання круглого столу «Запобігання шахрайству під час публічного збору благодійних пожертв» і тематичного тренінгу для слідчих, оперативників і працівників превенції.

Виклики для державної політики сприяння розвитку благодійності та перспективи їх нейтралізації

1. Найгострішою залишається проблема ефективності механізму захисту від шахрайства й інших зловживань у сфері благодійництва.

За даними Державної служби фінансового моніторингу в 2018 році серед отриманих повідомлень про підозрілі операції неприбуткових організацій за кількістю учасників і повідомлень благодійні фонди (організації) становлять 13 %; за кількістю повідомлень про підозрілі операції – благодійні фонди (організації) (17 %), а за сумою повідомлень – 6 %. Однією з загроз використання неурядових організацій у злочинних цілях у звіті зазначається переадресація фінансових коштів, зібраних на благодійні цілі, на користь терористичних організацій. Одержуючи статус благодійних і звільнившись від оподатковування, вони можуть використовуватися для територіального переміщення коштів через філії або для матеріально-технічної підтримки терористів та сепаратистів (безпосередньо або як прикриття для їхніх дій)[16].

Найбільш поширеними способами шахрайства є публічний збір благодійних пожертв, збір коштів на благодійність через он-лайн ресурси й переказ коштів на банківські картки. Чинне законодавство не містить належних норм про відповідальність за порушення законодавства у сфері благодійницької діяльності, які б запобігали зловживанню з боку недобросовісних осіб, а поширення випадків шахрайства при зборі благодійних пожертв негативно впливає на рівень довіри громадян до БО та створює перепони до мотивації благодійництва.

2. Арсенал інструментів державного стимулювання благодійництва в Україні також потребує подальшого розвитку, особливо в контексті врахування досвіду країн Європейського Союзу. Незважаючи на існування певних податкових пільг для благодійників, їх використання не стало поширеною практикою через потенційну прибутковість, складне адміністрування й потенційний ризик додаткових податкових перевірок. Підвищити дієвість податкових інструментів державної підтримки БО спроможний проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності» № 8237 від 05.04.2018 р., який пропонує розширити коло отримувачів благодійної допомоги та звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором – осіб з інвалідністю, малозабезпечених і незахищених верств населення, а також залучення фізичних осіб до благодійництва. Даний документ є результатом багаторічної співпраці представників органів державної влади й благодійництва[17]. 07.02.2019 року проект було включено до порядку денного.

Ще одним механізмом фінансової підтримки БО, необхідність імплементації якого актуалізується під час експертних дискусій, є відсоткова філантропія. Модель «відсоткової філантропії» допомагає вирішити одразу декілька важливих завдань: надає громадянам право брати участь в адмініструванні частини свого податку, поступово, але впевнено збільшує ресурси організацій соціально-культурної галузі, розвиває культуру благодійності серед платників податків і рівень фінансової грамотності населення.

Така практика є поширеною в Угорщині, Литві, Польщі, Румунії, Словаччини та Італії. У 1996 році саме Угорщина стала першою країною, яка на законодавчому рівні запровадила модель «відсоткової філантропії», її приклад наслідувала Словаччина, потім Польща запровадила 1-відсоткову систему, а Литва – 2-відсоткову. У Словаччині й Угорщині правом переадресації податку скористались 30–40 % громадян в останні роки існування цього механізму[18].

Законодавча ініціатива імплементації відсоткової філантропії була запропонована в проекті Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України» № 2122 (щодо підтримки неприбуткових організацій)» (від 12.02.2015 р.). У даному документі передбачається право платника податку за наслідками звітного податкового року доручити контролюючим органам здійснити на користь однієї з неприбуткових організацій трансфер податку в розмірі 2 відсотків від суми податку сплаченого платником за звітний рік. Незважаючи на включення законопроекту до порядку денного ще у 2017 році, 20.03.2018 року його було знято з розгляду[19].

ВИСНОВКИ

  1. Після Революції гідності розвиток благодійності в Україні зберігає позитивну динаміку, однак не змінює патерналістські настрої громадян і не спонукає їх до активної участі в діяльності неурядових організацій.
  2. Протягом останніх трьох років відбулася зміна пріоритетів спрямування фінансової підтримки благодійних організацій із сфери соціального захисту на сферу охорони здоров’я. Разом з тим, активними напрямами адресації волонтерської допомоги залишаються підтримка українські армії та вирішення матеріальних проблем переселенців.
  3. За власними оцінками благодійних інституцій найбільш актуальними проблемами внутрішньої організації відзначається недостатня публічна звітність та існування проблем організаційно-кадрового забезпечення їх діяльності у сфері фандрайзінгу.
  4. До головних причин стримування розвитку благодійності можна віднести: недостатність чітких юридичних механізмів боротьби із зловживаннями, які мають місце під виглядом благодійної діяльності; надмірне податкове навантаження донорів та отримувачів благодійної допомоги,  гальмування процесу імплементації сучасних зарубіжних практик державної фінансової підтримки благодійництва.

ПРОПОЗИЦІЇ

  1. До Верховної Ради України:

Внести зміни до Закону України про благодійні організації, якими передбачити: 1) обов’язок благодійних організацій щомісячно оприлюднювати на офіційному веб-сайті інформацію про структуру, розмір доходів і витрат; 2) обов’язок бенефіціара – фізичної особи на вимогу благодійника надавати йому доступ до інформації про використання благодійної пожертви (благодійного гранту), у тому числі надати копії первинної фінансової документації; 3) обов’язок бенефіціарів повертати благодійнику грошові пожертви, якщо вони були використані не за цільовим призначенням.

Закріпити юридичні норми про адміністративну та кримінальну відповідальність за окремі порушення у сфері благодійницької діяльності шляхом внесення 1) доповнень до Кодексу про адміністративні правопорушення нормою про адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку публічного збору благодійних пожертв і за неоприлюднення (ненадання вільного доступу до інформації про структуру та розмір доходів і витрат благодійної організації у встановленому законом порядку; 2) доповнень до Кримінального кодексу України нормою про кримінальну відповідальність за привласнення зібраних благодійних пожертв (благодійних грантів), призначених для вигодонабувача (бенефіціара).

Ухвалити проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності» № 8237 від 05.04.2018 р., яким передбачити:1) звільнення від оподаткування благодійної допомоги, а) яку надають нерезиденти; б) яку отримують центри соціальної підтримки дітей та сімей; в) яка спрямовується на лікування за рахунок іноземного закладу охорони здоров’я, компенсацію вартості платних реабілітаційних послуг, протезно-ортопедичних виробів тощо;2) збільшення розміру суми нецільової благодійної допомоги, яку можна отримати без сплати податків, до трьох прожиткових мінімумів;3) скасування податків з компенсації витрат на проживання, харчування та проїзд учасникам публічних заходів, якщо вони мають інвалідність, походять з багатодітної родини чи є сиротами.

  1. Органам місцевого самоврядування й місцевим державним адміністраціям спільно з представниками впливових благодійних організацій та соціально-відповідального бізнесу з метою популяризації серед більшості благодійників культури публічної звітності організовувати ярмарки благодійності й інформаційно-освітні заходи відповідної тематики, з інших актуальних питань у практичній діяльності благодійних організацій.
  2. Суб’єктам законодавчої ініціативи й представникам громадянського суспільства повернутися до громадської й експертної дискусії щодо варіантів імплементації норм про відсоткову філантропію у податкове законодавство України.

 

Н.І. Пеліванова

Відділ етнонаціональних досліджень,

реінтеграції та розвитку громадянського суспільства

Національний інститут стратегічних досліджень

травень 2019 р.

 

[1]Дані Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/edrpoy/ukr/EDRPU_2019/ks_opfg/ks_opfg_0119.htm

[2]Карта благодійності за 2015 рік [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ufb.org.ua/rating/blago-charts?currentYear=2015

[3]Карта благодійності за 2016 рік [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ufb.org.ua/rating/blago-charts?currentYear=2016

[4]Карта благодійності за 2017 рік [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ufb.org.ua/rating/blago-charts?currentYear=2017

[5] Діяльність українських благодійних організацій: дослідження  Corestone Group та GFK Ukraine на замовлення Фонду родини Загорій [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zagoriy.foundation/charity_funds_report.pdf

[6]CAF WORLD GIVING INDEX 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу:  https://www.cafonline.org/docs/default-source/about-us-publications/caf…

[7]CAF WORLD GIVING INDEX 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.cafonline.org/docs/default-source/about-us-publications/195…

[8]CAF WORLD GIVING INDEX 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.cafonline.org/docs/default-source/about-us-publications/caf…

[9]CAF WORLD GIVING INDEX 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.cafonline.org/docs/default-source/about-us-publications/caf…

[10]Громадська активність громадян України: загальнонаціональне дослідження Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з 19 по 25 грудня 2018 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dif.org.ua/article/gromadska-aktivnist-gromadyan-ukraini

[11]Рівень довіри до суспільних інститутів та електоральні орієнтації громадян України: дослідження Центру Разумкова з 21 по 26 березня 2019 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/riven-dov…

[12]Національне опитування USAID/ENGAGE щодо громадянської залученості з 1 листопада по 4 грудня 2018 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dif.org.ua/uploads/pdf/229161305cdabd62a68d20.56957376.pdf

[13]Дослідження благодійних організацій та участі населення у благодійних  та волонтерських проектах: Corestone Group та GFK Ukraine на замовлення Фонду родини Загорій з 17.01 по 06.02.2018 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу:

https://zagoriy.foundation/Charity_report_2017_Zagoriy_Foundation.pdf

[14]Оцінка розвитку доброчинності в Україні у 2018 році [Електронний ресурс]. Режим доступу:  https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2619813-ocinka-rozvitku-dobro…

[15]Розвиток КСВ в Україні: 2010–2018. Укладачі: Зінченко А.,  Саприкіна М. – К.: Видавництво «Юстон», 2017. – 52 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу  http://csr-ua.info/csr-ukraine/wp-content/uploads/2018/10/CSR_2017_rese…

[16] Огляд щодо використання неприбуткових організацій в незаконних цілях за 2018 рік / Державна служба фінансового моніторингу України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2019/20190405/oglad_npo_2…

[17]Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності № 8237 від 05.04.2018 р.  [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63800

[18]Доценко Андрій. Доброчинність в Україні: від усвідомленої небайдужості до відсоткової філантропії [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ua.112.ua/mnenie/dobrochynnist-v-ukraini-vid-usvidomlenoi-nebai…

[19]Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки неприбуткових організацій) № 2122 від 12.02.2015 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54027