Нові загрози у сфері забезпечення енергетичної безпеки: моніторинг реалізації стратегії національної безпеки

Поділитися:

Резюме

Здійснено моніторинг реалізації Стратегії національної безпеки України у питаннях паливно-енергетичного комплексу.

Розглянуто прояви існуючих і виявлено нові загрози енергетичній безпеці держави. Визначено, що заходи з їхньої нейтралізації, здійснені органами державної влади з часу попереднього аналізу, виконаного в травні 2018 р., не були достатньо скоординованими, результативними та ефективними.

Актуалізовано перелік механізмів та інструментів державної політики, що можна застосувати для нейтралізації виявлених загроз. Установлено, що діяльність органів державної влади варто зорієнтувати на прискорення реформування енергетичних ринків, забезпечення прозорості господарської діяльності, розвиток конкуренції на цих ринках та їхню демонополізацію; диверсифікацію джерел і маршрутів енергопостачання, подальше подолання залежності від Росії в постачанні енергетичних ресурсів і технологій; збільшення стійкості енергетичної галузі до негативних зовнішніх впливів; створення умов для надійного енергозабезпечення й підвищення енергетичної ефективності національної економіки.

Наведено низку конкретних рекомендацій органам влади, спрямованих на підвищення дієвості використовуваних ними механізмів та інструментів державної політики в аналізованій сфері.

Нові загрози у сфері забезпечення енергетичної безпеки: моніторинг реалізації Стратегії національної безпеки

Постановка проблеми

У чинній Стратегії національної безпеки України[1] конкретизовано такі загрози енергетичній безпеці держави: спотворення ринкових механізмів в енергетичному секторі; недостатній рівень диверсифікації джерел постачання енергоносіїв і технологій; монополізація енергетичних галузей російським капіталом; надмірна залежність від зовнішніх ринків; криміналізація та корумпованість енергетичної сфери; її висока «тінізація»; недієва політика енергоефективності та енергозабезпечення; висока зношеність основних фондів об’єктів критичної енергетичної інфраструктури та недостатній рівень їхнього фізичного захисту.

Ці загрози були проаналізовані в травні 2018 р.[2] Проте заходи з їхньої нейтралізації, здійснені органами державної влади з того часу, не були достатньо скоординованими, результативними та ефективними. Тому, з огляду на очікувані в 2019-2020 рр. змін в органах державної влади, вбачається необхідним знову проаналізувати прояви існуючих і виявити нові загрози енергетичній безпеці держави, актуалізувавши перелік інструментів політики, що можна застосувати для їхньої нейтралізації.

Аналіз основних загроз

Упродовж 2018 р. суттєве відставання в темпах розроблення та ухвалення нормативно-правових актів, спрямованих на впровадження в Україні європейської енергетичної моделі, спонукало суб’єктів господарювання до лобіювання в органах влади власних проектів, що суперечили ухваленим принципам функціонування ринків. Намагання галузевих монополістів продовжити на якомога довший період неринкові ціни й тарифи, державні гарантії та кредити, сформували нову загрозу енергетичній безпеці. Адже проекти, розпочаті сьогодні в рамках чинних взаємовідносин, у майбутньому будуть або зупинені через запровадження нової моделі ринку, або заблокують її становлення.

Трирічна затримка з відокремленням (unbundling) розподілу й передачі електроенергії від інших видів діяльності, яке відбулося лише в другому півріччі 2018 р., а також незавершеність корпоратизації ДП «НЕК «Укренерго», не дозволили перейти на нові правила в установлені терміни.

Перешкодою в їхньому запровадженні стала й наявність неврегульованої заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії, яка за підсумками 2018 р. зросла до 33,6 млрд грн[3]. Якщо Кабінет Міністрів України найближчим часом не вирішить боргової проблеми, не виключені масові банкрутства новостворених постачальників універсальної послуги.

Попри створення у 2017 р. трьох дорадчих органів, неузгодженість дій і низький рівень взаємодії між органами державної влади, представниками бізнесу й громадянського суспільства у вирішенні проблем, що виникали, стали чи не основним гальмом реалізації положень Закону України «Про ринок електричної енергії»[4].

Неврахування прогнозних енергетичних балансів, під час формування державної політики, призвело до зменшення надійності Об’єднаної енергетичної системи України внаслідок появи в її структурі надлишку базових і гострої нестачі маневрових генеруючих потужностей.  Розрив між ними загрозливо зростає у зв’язку з масовим будівництвом станцій із негарантованою потужністю, насамперед, сонячних і вітрових. Якщо приєднання потужностей відновлюваних джерел відбуватиметься згідно з уже виданими дозволами, це потребуватиме збільшення генерації вугільних ТЕС в обсязі 2,8 ГВт і зменшення бази АЕС на 5,7 ГВт[5]. Таким чином, щоб забезпечити зростання частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі України та зберегти надійність її Об’єднаної енергетичної системи, структура генерації має бути змінена вже до кінця 2019 р.

У 2018 р. відчутно загальмувалася реалізація передбачених Законом України «Про ринок природного газу»[6] засад його функціонування, заснованих на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів й безпеки постачань. Фактично зупинено процес відокремлення (unbundling) транспортування газу від інших видів діяльності АТ «НАК «Нафтогаз України». Хоча відповідні робочі групи були створені ще в травні 2018 р.,[7] досі не вибрано навіть його моделі. Секретаріат Енергетичного Співтовариства[8] та Рада Асоціації Україна – ЄС[9] покладають відповідальність за гальмування процесу на керівництво АТ «НАК «Нафтогаз України», яке, натомість, наполягає на неможливості відокремлення щонайменше до завершення транзитного контракту з АТ «Газпром». Оскільки створення кваліфікованого і незалежного оператора газотранспортної системи та його сертифікація в ЄС є тривалим процесом, укладання в 2020 р. довгострокової угоди на транзит російського газу «за європейськими правилами» ставиться під загрозу.

У березні 2018 р. стало зрозумілим, що ніхто з потенційних партнерів не готовий гарантувати завантаження ГТС України в обсягах, достатніх для її ефективного функціонування, та вкладати кошти в її модернізацію. Визначитись з питанням вибору партнера щодо забезпечення модернізації та завантаження ГТС України можливо лише після вирішення питання відокремлення (unbundling) транспортування газу від інших видів діяльності АТ «НАК «Нафтогаз України».

Новою загрозою, що виникла в 2018 р., стала затримка з формуванням роздрібного сегменту газового ринку через покладання на АТ «НАК Нафтогаз України» та АТ «Укргазвидобування» спеціальних обов’язків для забезпечення суспільних інтересів (ПСО)[10]. При цьому серія коригувань, внесена Кабінетом Міністрів України у відповідне положення, фактично унеможливила розвиток конкуренції в цьому сегменті[11].

У березні 2019 р. заборгованість контрагентів, які отримують газ від АТ «НАК Нафтогаз України» на пільгових умовах, досягла 73,8 млрд грн.[12] Загостренню боргової проблеми сприяло покриття тарифом на розподіл природного газу лише 70 % затрат на здійснення цієї діяльності. Нестача коштів і кваліфікованого персоналу призвели до перенесення запровадження повного приладового обліку природного газу на 1 січня 2021 р.[13]

У 2018 р. збереглися суттєві загрози забезпеченню енергетичної самодостатності, зокрема нарощуванню ресурсної бази, скороченню імпорту та збільшенню власного видобутку енергетичних ресурсів.

Через недотримання термінів ухвалення нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Концепції розвитку газовидобувної галузі України[14], не виконано завдання нарощування видобутку. У зведеннях АТ «Укргазвидобування» зростання видобутку з 14,5 до 15,5 млрд куб. м у 2015-2018 рр. є фактично співрозмірним із заявленим ростом виробничо-технологічних втрат компанії впродовж цього періоду (зросли з 0,6 до 1,5 млрд куб. м[15]).

Досі не вирішено проблему відсутності дієвого державного контролю видобутку вуглеводнів, не проведено інвентаризацію фонду діючих й законсервованих свердловин. Усе це відкриває можливості для незаконного й неврахованого видобутку енергетичних ресурсів.

Загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 р.[16] не приведено у відповідність до сучасних потреб національної економіки в паливно-енергетичних ресурсах.

Хоча 88 % уже розвіданих родовищ вуглеводнів належать до малих, стимулів для їхнього ефективного розроблення не запроваджено. Як наслідок, вони не експлуатуються або законсервовані.

Попри формальну відмову від прямих постачань природного газу з Російської Федерації, забезпечення потреб України у цьому ресурсі залежить від тиску в транзитних газопроводах. Так, його зниження на 20 % у лютому 2018 р. призвело до тимчасового скорочення споживання газу на 14 %[17].

Окрім надмірного акцентування уваги на протидії будівництву «Північного потоку – 2», обіцянок партнерів щодо збереження російського транзиту[18] та запровадження економічних санкцій проти підрядників АТ «Газпром», передусім All Seas Group S.A. (Швейцарія), інших реальних інструментів гарантування енергетичної безпеки в цій сфері задіяно не було.

Внаслідок цього виникла нова загроза, що полягає в неможливості повного забезпечення потреб України в природному газі в разі припинення російського транзиту.

За результатами моделювання в програмному середовищі Tiger, здійсненого компаніями EWI Energy Research & Scenarios і Grant Tornton, Україна здатна фізично отримувати 11,3 млрд куб. м газу (2,3 млрд – із польського, 4,9 млрд – зі словацького, 1,1 млрд – з угорського і 3,0 млрд куб. м – із румунського напрямів) лише після побудови інтерконнектора «Польща – Україна» і вирішення питання з транзитом територією так званої «Придністровської Молдавської Республіки».

Між тим, попри підписання в 2016 році між АТ «Укртрансгаз» і Gaz-System S.A. угоди про правила взаємодії в проектуванні інтерконнектора «Польща – Україна», внесеного до переліку Projects of Mutual Interest Постійної групи високого рівня і Ради міністрів Енергетичного Співтовариства[19], роботи в цьому напрямі зупинені, оскільки АТ «НАК «Нафтогаз України» вважає проект комерційно нездійсненим через неможливість повного завантаження трубопроводу впродовж року.

З огляду на це, гарантовані потужності з імпорту природного газу з європейського напряму обмежені 7,4 млрд куб. м на рік. При цьому імпорт природного газу в зазначених обсягах можливий лише за умови підписання контракту на їхнє бронювання з осені 2019 р., хоча зазначених обсягів недостатньо, щоб забезпечувати потреби держави у пікові періоди споживання з 1 січня 2020 р. У той же час перевірки технічної можливості неперервного реверсу в обсягах до 23 млн куб. м на добу не здійснювалося, а забезпечення мінімальних потреб в опалювальному сезоні 2019-2020 рр. потребує закупівлі й закачування в сховища додатково 4 млрд куб. м газу.

Упродовж останнього року загострилися загрози у сфері постачання й споживання вугілля. Оскільки через російську агресію на непідконтрольній території залишилося 57 % шахт усіх форм власності, виробництво вугілля в Україні зменшилося більш ніж удвічі. Попри зростання в 2018 р. видобутку енергетичного вугілля на 4,9 % (до 27,5 млн т)[20], Україна все ще не в змозі обійтись без його імпорту. Між тим, з 5,7 млн т увезеного ресурсу з РФ надійшло 87 % (4,9 млн т)[21]. З огляду на стан відносин з Кремлем, така залежність від постачань російського антрациту є неприпустимою, тим більше що роком раніше частка його імпорту становила 74 %.

Логічним виходом із ситуації, що склалася, вбачалося переобладнання енергоблоків українських ТЕС під використання вугілля газової групи. Усього на спалювання цього ресурсу вже переведено 1,65 із 2,65 ГВт установленої потужності. Однак повна реалізація цих планів формує додатковий попит на цей ресурс в обсязі 5,5 млн т на рік, який необхідно задовольнити лише за рахунок зростання виробництва вугілля в Україні.

Не меншою загрозою може стати невідповідність переобладнаних ТЕС сучасним екологічним вимогам. У зв’язку з невиконанням Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок[22] виведення з роботи вугільних енергоблоків ТЕС може розпочатися вже з 2022 р.

Загрози енергетичній безпеці зберігаються й на ринку нафтопродуктів. Вони зумовлені тим, що співвідношення власного виробництва та імпорту в 2018 р. становило 43:57 для автомобільного бензину, 11:89 для дизельного палива і 24:76 для скрапленого нафтового газу. При цьому частка нафтопродуктів, вироблених у Російській Федерації або з російської сировини (передусім, у Республіці Білорусь) у структурі імпорту перевищує 80 %[23]. Таким чином, задіявши інструменти політичного тиску на Мінськ (безпосередньо або через російських акціонерів Мозирського нафтопереробного заводу), Москва здатна заблокувати дві третини постачань нафтопродуктів, необхідних українській економіці.

Хоча необхідність ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів повсюдно визнається одним з пріоритетів сталого розвитку, прориву в цьому напрямі не відбулося. Якщо в 1990 р. рівень енергоефективності[24] України був меншим ніж загальносвітовий у 2,57 разу, то в 2014 р. відставання становило 2,35 раза[25].

Проблеми у сфері підвищення рівня енергоефективності будуть зростати, якщо не переорієнтувати державну політику в цій сфері на безумовне виконання Цілі 7 Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 р., що вимагає «забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх»[26].

Рекомендації

1. Кабінету Міністрів України

1.1. Забезпечити якісний супровід у Верховній Раді проекту Закону «Про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»[27], ухвалити нормативно-правові акти, необхідні для імплементації його положень, і забезпечити їхню реалізацію.

1.2. Прискорити опрацювання зацікавленими органами державної влади та забезпечити супровід у Верховній Раді нової редакції Кодексу про надра.

1.3. Прискорити узгодження заінтересованими органами державної влади розробленого Держрезервом законопроекту «Про мінімальні запаси нафти й нафтопродуктів» та ухвалення нормативно-правових актів, необхідних для імплементації його положень відповідно до вимог Директиви 2009/119/ЄС, і забезпечення їхньої реалізації.

1.4. Забезпечити розроблення й затвердити програму оптимізації потужностей і технологічних параметрів функціонування газотранспортної системи України відповідно до очікуваних сценаріїв її завантаження з 2020 р., передбачивши зокрема формування в Україні мінімальних запасів природного газу.

1.5. Завершити створення кваліфікованих і незалежних операторів газотранспортної системи й підземних сховищ газу шляхом їхнього відокремлення (unbundling) від вертикально-інтегрованої компанії, приведення взаємовідносин із замовниками послуг транспортування у відповідність до законодавства ЄС і збереження державного контролю над стратегічно важливими інфраструктурними активами.

1.6. Прискорити опрацювання заінтересованими органами державної  влади й подання до Верховної Ради України законопроекту «Про енергетичну ефективність»[28], забезпечивши його повну відповідність ключовим положенням Директиви 2012/27/ЄС.

1.7. Забезпечити розроблення й подання до Верховної Ради України законопроекту «Про засади державної політики у сфері енергетичної безпеки», що окреслює цілі відповідної політики, завдання, функції й повноваження органів державної влади, визначає розподіл відповідальності й механізми взаємодії між ними та учасниками енергетичних ринків, а також вимоги до системи енергетичної безпеки.

2. Міністерству енергетики та вугільної промисловості України

2.1. Розробити й подати на розгляд Кабінетові Міністрів України проекти:

  • програми заміщення генеруючих потужностей, що мають бути виведені з експлуатації, новою енергетичною інфраструктурою, із пропозиціями щодо джерел та механізмів фінансування;
  • нормативно-правового акта про запровадження конкурсів на будівництво високоманеврових генеруючих потужностей, як це передбачено Законом України «Про ринок електричної енергії»;
  • плану енергетичної стійкості України, який би забезпечив врегулювання питань функціонування національної економіки і паливно-енергетичного комплексу у особливий період (в кризових ситуаціях) та уточнення завдань, функцій і повноважень суб'єктів забезпечення енергетичної безпеки, зокрема в кризових ситуаціях;
  • концепції розвитку ринку нафтопродуктів і газових палив, передбачивши в ній, зокрема, послідовне зменшення споживання нафтопродуктів, вироблених із російської сировини й необхідність резервування палив суб’єктами господарювання в обсязі 30 днів добового споживання для здійснення товарних інтервенцій у випадку кризової ситуації;
  • нормативно-правового акта про створення в державному резерві розосередженого незнижуваного резерву енергетичного вугілля всіх груп загальним обсягом щонайменше 3 млн т.;

Закону України «Про ринок вугільної продукції», в якому має бути передбачено запровадження ринку вугільної продукції; приведення механізму ціноутворення на ринку вугільної продукції за сегментами споживання у відповідність до кращих світових практик; необхідність формування прогнозних балансів вугільної продукції.

2.2. Розробити порядок формування прогнозного загального енергетичного балансу України.

2.3. Розробити порядок проведення аналізу загроз всіх типів, що виникають у сфері забезпечення енергетичної безпеки.

3. Міністерству екології та природних ресурсів України

Розробити й подати на розгляд Кабінету Міністрів України:

  • нормативно-правовий акт про подальше спрощення дозвільної системи нафтогазовидобувної галузі, що має бути обмежена державною екологічною експертизою, державною експертизою запасів корисних копалин, укладенням договору на проведення розвідувальних робіт, отриманням погоджень на зміну цільового призначення та отримання земельної ділянки в користування, дозволом на приєднання до мережі, а також повідомленнями про затвердження проектів на буріння свердловин і спорудження супровідних об'єктів, дослідно-промислової й промислової розробки;
  • законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України з метою стимулювання видобутку на виснажених і малих родовищах, нових і низькодебітних свердловинах, родовищах зі складними умовами розробки;
  • законопроект про внесення змін до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» з метою врахування сучасних потреб національної економіки в енергоносіях; приведення у відповідність до європейської вітчизняної класифікації запасів і прогнозних ресурсів нафти, газового конденсату й природного газу; запровадження методики оцінки співвідношення запасів до обсягів видобування (R/P Ratio).

 

Рябцев Г.Л., Суходоля О.М.

відділ енергетичної та техногенної безпеки

Національний інститут стратегічних досліджень

квітень 2019 р.

 

[1] Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України» : Указ Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.

[2] Загрози у сфері енергетичної безпеки та їхній вплив на стан національної безпеки: моніторинг реалізації стратегії національної безпеки України : аналітична записка [Електронний ресурс] / Нац. ін-т стратегічних досліджень. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/3069/

[3] Прудка Н. Випробування енерготарифами [Електронний ресурс] / Наталка Прудка // Дзеркало тижня. – 2019. – Вип. 10. – Режим доступу : https://dt.ua/energy_market/viprobuvannya-energotarifami-305733_.html

[4] Про ринок електричної енергії : Закон України від 13 квіт. 2017 р. № 2019-VIII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19

[5] Залучення сонячних та вітрових електростанцій до покриття навантаження ОЕС України [Електронний ресурс] / ДП «НЕК «Укренерго» : офіц. сайт. – Режим доступу : https://ua.energy/wp-content/uploads/2018/03/ 13.03.18-Kovalchuk-VRU-zelena-generatsiya.pdf

[6] Про ринок природного газу : Закон України від 9 квіт. 2015 р. № 329-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19

[7] Робочі групи сформують механізм подальшого анбандлінгу «Нафтогазу» впродовж двох тижнів – Кістіон [Електронний ресурс] / Інтерфакс. – Режим доступу : https://ua.interfax.com.ua/news/economic/508963.html

[8] Секретарь Энергосообщества обвиняет «Нафтогаз» в затягивании анбандлинга [Електронний ресурс] / Інтерфакс. – Режим доступу : https://interfax.com.ua/news/economic/550505.html

[9] ЕС призвал Украину к скорейшему анбандлингу на рынке газа и электроэнергии [Електронний ресурс] / Енергореформа. – Режим доступу : http://reform.energy/news/es-prizval-ukrainu-k-skoreyshemu-anbandlingu-…

[10] Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу : постанова Кабінету Міністрів України від 19 жов. 2018 р. № 867 [Електронний ресурс] / Законодавство України. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/867-2018-%D0%BF

[11] Рішення № 467 від 26.10.2018 про відмову в погодженні проекту регуляторного акта [Електронний ресурс] / Державна регуляторна служба України : офіц. сайт. – Режим доступу : http://www.drs.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/10478-26.10.18.pdf

[12] Заборгованість контрагентів, які отримують газ від Нафтогазу на пільгових умовах [Електронний ресурс] / АТ «НАК «Нафтогаз України» : офіц. сайт. – Режим доступу : http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/ E8ECAA9B7B0AF1ACC22583C30039C2FF?OpenDocument&year=2019&month=03&nt=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&

[13] Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу : Закон України від 21 груд. 2017 р. № 2260-VIII [Електронний ресурс] / Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2260-viii

[14] Про схвалення Концепції розвитку газовидобувної галузі України : розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 груд. 2016 р. № 1079-р [Електронний ресурс] / Законодавство України. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1079-2016-%D1%80.

[15] Яка собівартість українського газу та куди йдуть гроші від нових тарифів? Інтерв’ю з Іллею Рибчичем [Електронний ресурс] / Главком. – Режим доступу : https://glavcom.ua/interviews/yaka-sobivartist-ukrajinskogo-gazu-ta-kud….

[16] Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року : Закон України від 21 квіт. 2011 р. № 3268-VI [Електронний ресурс] / Законодавство України. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3268-17.

[17] Україна довела, що здатна протистояти газовому шантажу з боку Росії [Електронний ресурс] / АТ «НАК «Нафтогаз України» : офіц. сайт. – Режим доступу : http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/ F5761BE661A7A25BC2258245002C1A94?OpenDocument&year=2018&month=03&nt=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&

[18] Україна не перестане бути транзитером природного газу – переговори Президентів України та Німеччини. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/news/ukrayina-ne-perestane-buti-tranziterom…

[19] Україна та Польща підписали угоду про правила взаємодії ГТС через майбутній інтерконнектор [Електронний ресурс] / Укртрансгаз. – Режим доступу : http://utg.ua/utg/media/news/2016/12/integ-ua-pl-2016.html

[20] Видобуток вугілля в Україні впав на 10% за рік [Електронний ресурс] / Інтерфакс. – Режим доступу : https://news.finance.ua/ua/news/-/443645/vydobutok-vugillya-v-ukrayini-….

[21] Україна за 11 міс. збільшила імпорт вугілля на 10 % [Електронний ресурс] / Інтерфакс. – Режим доступу : https://ua.interfax.com.ua/news/economic/551591.html.

[22] Про Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок : розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 лис. 2017 р. № 796-р [Електронний ресурс] / Законодавство України. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2017-%D1%80.

[23] Проблеми і перспективи створення в Україні нафтового та енергетичного резервів : аналітична записка [Електронний ресурс] / Нац. ін-т стратегічних досліджень. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/naftorezerv-b4b5d.pdf.

[24] Показник, зворотній рівню енергоємності валового внутрішнього продукту.

[25] World bank data [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/ EG.GDP.PUSE.KO.PP.KD?locations=UA&view=char

[26] Цілі сталого розвитку 2016-2030 [Електронний ресурс] / Представництво ООН в Україні : офіц. сайт. – Режим доступу : http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-roz…

[27] Проект Закону про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії [Електронний ресурс] / Офіц. портал Верховної Ради України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=8253&skl=9

[28] Проект Закону України «Про енергетичну ефективність» [Електронний ресурс] / Мінрегіон : офіц. сайт. – Режим доступу : http://www.minregion.gov.ua/base-law/grom-convers/elektronni-konsultats…