"Інвестиційні механізми структурних трансформацій у транспортній галузі". Аналітична записка

Поділитися:

  

Анотація

 

В записці проаналізовано основні інвестиційні механізми реформування і модернізації транспортної інфраструктури в Україні, наведено чинники, що гальмують інвестиційні процеси у транспортній галузі. Визначено пріоритети державної політики у частині активізації залучення інвестицій у реалізацію стратегічно важливих проектів у транспортній сфері з метою розширення масштабів надання галузям економіки і населенню високоякісних транспортних послуг.

 

ІНВЕСТИЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ТРАНСПОРТНІЙ ГАЛУЗІ

 

Одним із завдань модернізації економіки України є створення сприятливих умов і реальних можливостей для розвитку транспортно-транзитного потенціалу України на засадах інтенсивного розвитку. Активізація використання зовнішніх і внутрішніх інвестиційних ресурсів дозволить пришвидшити структурні трансформації у транспортній галузі і сприятиме реалізації стратегічно важливих проектів, спрямованих на оновлення транспортної інфраструктури і забезпечення високих стандартів транспортних послуг.

 

Важливим фінансовим механізмом реформування транспортної галузі України є допомога з боку ЄС, а також іноземних банків та провідних фінансових інституцій, яка здійснюється у формі надання бюджетної підтримки, виділення позик на реалізацію проектів, спрямованих на модернізацію транспортної галузі України.

 

Нині допомогу Україні для впровадження структурних трансформацій у сфері транспорту та дорожнього господарства надає Європейський Союз шляхом секторальної бюджетної підтримки за програмою «Підтримка впровадження транспортної стратегії України» на підставі Угоди про фінансування[1]. Загальне фінансування програми становить 65 млн євро і спрямоване на впровадження інституційних реформ у транспортному секторі в Україні, сприяння покращенню розвитку транспортної інфраструктури в країні, приведення законодавства України у відповідність до міжнародних норм та стандартів.

 

Підтримку у модернізації транспортної галузі в Україні також надають: Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Уряд Японії через Японський банк міжнародного співробітництва за урядовою програмою Офіційної Допомоги Розвитку, Світовий банк та інші.

 

Так, у 2010 р. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав Укравтодору кредит у сумі 450 млн євро для завершення реконструкції автодороги М06 Київ – Чоп та будівництва автодорожніх розв'язок на під'їздах до Києва.

 

Також у 2012 р. ЄБРР надав Укрзалізниці три довгострокові кредити на загальну суму 234 млн дол. США на виконання великого комплексу інфраструктурних проектів: оновлення рухомого складу, модернізацію колій та подальшу електрифікацію на залізничному транспорті. Реалізація цих проектів спрямована, зокрема, на збільшення пропускної здатності залізниць (розширення металевих мостів на ст. Севастополь, будівництво двоколійних вставок на напрямку Гребінка-Полтава); будівництво міжрегіонального центру технічного обслуговування міжрегіональних поїздів на ст.  Дарниця; реконструкцію ремонтно-екіпірувального депо Харківської дільниці; будівництво Бескидського тунелю.

 

Необхідність стимулювання структурних трансформацій у транспортній галузі Україні зумовлює потребу в розробленні та впровадженні нових механізмів залучення фінансових ресурсів у розвиток транспортної інфраструктури, одним з яких є державно-приватне партнерство (ДПП).

 

Умовами державно-приватного партнерства, згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство», є:

- рівність перед законом державних та приватних партнерів;

- заборона будь-якої дискримінації прав державних чи приватних партнерів;

- узгодження інтересів державних та приватних партнерів з метою отримання взаємної вигоди;

- незмінність протягом усього строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, цільового призначення та форми власності об’єктів, що перебувають у державній або комунальній власності чи належать Автономній Республіці Крим, переданих приватному партнеру;

- визнання державними та приватними партнерами прав і обов’язків, передбачених законодавством України та визначених умовами договору, укладеного у рамках державно-приватного партнерства;

- справедливий розподіл між державними та приватними партнерами ризиків, пов’язаних з виконанням договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства;

- визначення приватного партнера на конкурсних засадах, крім випадків, встановлених законом.

 

У рамках ДПП законодавством України укладання договорів між державною та приватними партнерами передбачається у вигляді договорів про концесію, спільну діяльність та інших.

 

Законодавче регулювання механізму концесій здійснюється відповідно до Цивільного і Господарського Кодексів України, Законів України «Про концесії», «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», «Про автомобільні дороги», Постанови КМУ «Про затвердження Переліку об’єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію», низки підзаконних актів. Для врегулювання питання вилучення земельних ділянок, по яких має пройти автомобільна дорога, прийнято Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

 

Світовий досвід свідчить, що концесія є сучасним і затребуваним інструментом залучення інвестицій.

 

Довідково. У Франції, Італії, Іспанії понад 30 років дорожнє господарство фінансується здебільшого концесійними капіталовкладеннями. Франція має 5830 км автомобільних доріг, побудованих і експлуатованих на умовах концесії; загальна довжина іспанських автобанів, побудованих концесіонерами, складає близько 1000 км. У Великобританії прийнята програма удосконалення мережі автомагістралей, орієнтована на залучення приватних коштів з передачею прав на проектування й будівництво приватним фірмам. Німеччина розширює практику залучення приватного капіталу на будівництво й утримання автомобільних доріг; багато швидкісних автомагістралей там вже окупились під час концесії, були передані державі і є безкоштовними. Країни Східної Європи (Угорщина, Чехія, Словаччина, Польща, Литва) створили законодавчу базу для надання концесій іноземним інвесторам на будівництво й експлуатацію автомобільних доріг[2].

 

Незважаючи на наявність в Україні законодавства, яке в цілому забезпечує регламентування та регулювання концесійної діяльності, на сьогодні немає жодного діючого концесійного договору в сфері транспорту. Водночас, можливості використання механізму концесії у транспортній сфері існують при:

- реформуванні діяльності портів і портової інфраструктури. З прийняттям Закону України «Про морські порти України» відбулося розмежування функцій державного управління та господарської діяльності, що дало можливість без приватизації державного майна передавати в оперативне управління інвесторам об’єкти портової інфраструктури, включаючи засоби механізації, та розвивати її за рахунок залучених коштів. Так, починаючи з 2013 р., на концесійних умовах в Іллічівському порту можуть бути реалізовані проекти будівництва контейнерного терміналу-складу для перевалки контейнерних рефрижераторів та окремо для перевалки зернових вантажів і рослинних олій (пропускна спроможність становитиме 14-15 млн тонн). У порту «Южний» на розгляд інвесторів буде представлено проект розвитку терміналів для сипучих, хімічних вантажів та рослинних олій. У Севастопольському та Ялтинському портах приватним інвесторам пропонують інвестувати у пасажирські комплекси для розвитку круїзного напрямку;

- розбудові наземної інфраструктури авіаційного транспорту. Так, Постановою КМУ від 26.09.2012 р. «Про внесення змін до Переліку об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію» до такого Переліку внесено міжнародний аеропорт «Бориспіль» (з правом передачі на строк не менше 10 років). Передбачається, що концесіонер у найближчі 2 роки направить на розвиток аеропорту не менше 2,3 млрд грн, здійснивши трансформацію МАП «Бориспіль» у повноцінний хаб (розширивши термінальний комплекс D, здійснивши добудову трансферної зони і термінальної частини з обслуговування внутрішніх рейсів);

- модернізації автомобільних доріг в Україні, ураховуючи те, що Укравтодор має наміри розвивати швидкісні автомобільні дороги, про що йдеться у розробленому відомством проекті Закону України «Про швидкісні автомобільні дороги». Планується збудувати 7075 км швидкісних автомобільних доріг загальною вартістю близько 300 млрд грн.

 

Перевагами застосування механізму спільної діяльності як форми державно-приватного партнерства є паритетні умови, на яких залучаються інвестиції учасниками-партнерами на розвиток транспортної інфраструктури.

 

Так, на морському транспорті адміністрацією ДП МТП «Одеса» і компанією-оператором контейнерного терміналу «ГПК Україна» (дочірня фірма німецького концерну HHLA) підписано меморандум[3] про паритетне інвестування будівництва глибоководного терміналу «Карантинний мол» в Одеському порту. На сьогодні тривають підготовчі роботи з облаштування південного та північного берегоукріплень, заповнення причалу піском та з'єднання нової території терміналу з уже існуючою територією.

 

На авіаційному транспорті завдяки співпраці Київської міської ради та приватного капіталу 17.05.2012 р. відбулося відкриття нового терміналу міжнародного аеропорту «Київ», де за рахунок державних коштів споруджено злітно-посадкову смугу, а приватним інвестором ТОВ «МАСТЕР-АВІА»[4] збудовано термінал.

 

На залізничному транспорті механізм створення спільних підприємств став можливим з прийняттям у 2012 р. Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», згідно з яким створено правові, економічні та організаційні умови утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі (при цьому їх забороняється відчужувати та передавати в заставу). Черговим кроком на шляху структурної трансформації залізничного транспорту після завершення утворення акціонерного товариства стане створення спільного українсько-чеського підприємства за участю «Укрзалізниці» і «ŠKODA VAGONKA» з будівництва електровозів в Україні на базі Запорізького електровозоремонтного заводу, де буде зведено новий цех для їхньої зборки.

 

За моделлю державно-приватного партнерства в Україні реалізуються Національні проекти, спрямовані на залучення інвестицій в Україну та принципово нове позиціювання Україні у світі.

 

Державне агентство з інвестицій та управліннями національними проектами України (Держінвестпроект України) є спеціально уповноваженим органом, який впроваджує Національні проекти і забезпечує:

- розроблення загальної концепції проектів та техніко-економічного обґрунтування їхніх складових;

- формування та координацію діяльності державно-приватних партнерств та концесій в процесі реалізації проектів;

- отримання необхідних адміністративних рішень та проходження дозвільних процедур;

- законодавче та нормативне регулювання, у т.ч. тарифне, функціонування об’єктів, що входять до проектів;

- передачу державного майна, необхідного для здійснення проектів, в якості внесків у статутні капітали, державно-приватне партнерство, концесію.

 

Зокрема, до Національних проектів, спрямованих на підвищення ефективності використання транспортно-транзитного потенціалу України і створення нової інфраструктури транспорту, належать «Повітряний експрес», «Дунайський коридор» і «Олімпійська надія 2022»[5], реалізація яких сприятиме посиленню конкурентних позицій українських перевізників, запровадженню кращих європейських і світових практик в обслуговуванні пасажирів, зростанню інвестиційної та туристичної привабливості країни, створенню нових робочих місць (див. Додаток).

 

Успішній реалізації цих проектів сприятиме, насамперед, створення правових засад діяльності суб’єктів відносин у сфері підготовки, впровадження та реалізації Національних проектів. Йдеться про необхідність розроблення і прийняття спеціального Закону України «Про національні проекти», який би визначав загальні вимоги до національних проектів; умови залучення і порядок визначення партнерів національного проекту; особливості підготовки, реалізації і надання державних гарантій при впровадженні проектів; механізми фінансування та використання бюджетних коштів; порядок здійснення контролю при реалізації національних проектів.

 

У реалізації інвестиційної політики держави важливе значення мають фінансово-кредитні механізми стимулювання структурних трансформацій у транспортній галузі, зокрема, надання державної підтримки при виробництві окремих видів техніки, а також використання лізингових схем оновлення рухомого складу на транспорті. Так, Кабінетом Міністрів України регламентовано спрямування бюджетних коштів, передбачених Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном, за програмою «Державна підтримка виробництва авіаційної техніки і вертольотів та двигунів до них, в тому числі через механізм здешевлення кредитів»[6] на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, пов’язаних з виробництвом авіаційної техніки і вертольотів та двигунів до них та на компенсацію відсоткової ставки за залученими у банках кредитами, для реалізації інвестиційних проектів з виробництва авіаційної техніки і вертольотів та двигунів до них. Реалізація заходів програми сприятиме розширенню ринку послуг транспортної авіації, ширшому використанню авіаційної техніки для обслуговування пасажирів і вантажів.

 

Широко вживаним механізмом оновлення рухомого складу на транспорті, який користується значним попитом у розвинених економіках із потужною інфраструктурою, є лізингові форми придбання техніки. Проте в Україні використання цього механізму ускладнене, насамперед, через нестачу довгострокових банківських ресурсів для фінансування лізингу, нерозвиненість страхового ринку для страхування лізингових операцій, відсутність пільгового кредитування та оподаткування лізингової діяльності.

 

Останнім часом на рівні державного управління здійснено низку важливих кроків на шляху покращення законодавства в інвестиційній сфері, що сприятиме залученню інвестицій, у т.ч. у розбудову транспортної інфраструктури в Україні:

- з 1.12.2011 р. в Україні почав функціонувати сервіс «єдиного інвестиційного вікна» - механізм, за допомогою якого значно скорочується шлях інвестора на український ринок. У Держінвестпроекті створено Департамент «Єдиного інвестиційного вікна», відповідальний за залучення прямих іноземних інвестицій. Сукупність сервісів для інвесторів позиціонується для міжнародної спільноти під брендом «InvestUkraine»;

- з метою спрощення взаємодії потенційного інвестора з уповноваженим органом у сфері інвестиційної політики створено мережу Регіональних центрів інвестиційного розвитку (РЦІР), в яких за зверненням заявника-потенційного інвестора надаються послуги на безоплатній основі на різних стадіях підготовки і реалізації інвестиційного проекту. Так, протягом 2012 р. РЦІР було опрацьовано 88 запитів та надано 241 консультацію суб’єктам інвестиційної діяльності;

- Держінвестпроектом підписано 15 Меморандумів про співробітництво з іноземними інвестиційними агенціями, які мають на меті сприяти обміну інформацією стосовно нових проектів і програм у сфері інвестиційної діяльності;

- у 2012 р. прийнято Закон України «Про індустріальні парки України», який надасть можливість, зокрема, скоротити час інвесторів до ринку з 2-3 років до 6-9 місяців.

 

Водночас, ефективне впровадження інвестиційних механізмів у транспортній галузі в Україні гальмують наступні чинники:

- неготовність потенційних інвесторів вкладати кошти в українську економіку, що пов’язано з незадовільним інвестиційним та бізнес-кліматом, бюрократичними перепонами при отриманні необхідних дозволів, зокрема, на будівництво;

- відсутність в Україні достатнього досвіду реалізації концесійних угод, зокрема, методики оцінки ризиків та впровадження реальних механізмів їх розподілу; визначення плати за використання концесійних автомобільних доріг, досвіду страхування та гарантування з боку держави концесійних умов договору на тривалий період; гарантій покриття ризику щодо повернення коштів, витрачених на підготовку техніко-економічного обґрунтування у разі відхилення проекту конкурсною комісією та ін.;

- невизначеність ролі кредиторів у питаннях ДПП. Наприклад, у міжнародній діяльності кредитори за концесійними угодами вимагають оформлення «набуття прав». Тобто кредитор може вступити в проект та у разі необхідності виступити з ініціативою зміни концесіонера у разі його банкрутства або недотримання ним умов кредитного договору;

- тривалий період концесійного управління (до 50 років, якщо інше не передбачено умовами договору), внаслідок чого складно обґрунтувати економічний ефект від впровадження довгострокового проекту.

 

З огляду на існуючі проблеми, загострюватимуться ризики гальмування розвитку транспортної галузі в Україні, процесів модернізації і оновлення рухомого складу та об’єктів інфраструктури, що перешкоджатиме розширенню масштабів надання галузям економіки і населенню високоякісних транспортних послуг. Пріоритетами державної політики у частині активізації залучення інвестицій у транспортну галузь мають бути наступні.

 

1. Активізація співробітництва з міжнародними організаціями, які надають сприяння залученню інвестицій до країн-партнерів, що впливатиме на посилення обізнаності іноземних інвесторів щодо стану та перспектив зростання інвестиційного потенціалу України та покращення іміджу України за кордоном. Для цього необхідно:

- Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо набуття Україною членства в Світовій асоціації агентств сприяння інвестиціям (WAIPA), налагодити контакти з відповідним підрозділом Конференції ООН з торгівлі і розвитку (UNCTAD);

- Міністерству закордонних справ України разом з Держінвестпроектом України широко розповсюджувати інформацію про стратегічні та практичні рішення у сфері розвитку державно-приватного партнерства у транспортній галузі в Україні під час проведення міжнародних заходів, організованих Посольствами України за кордоном, міжнародних бізнес-форумів та конференцій, а також через ЗМІ з метою пошуку потенційних інвесторів та кредиторів;

- Держінвестпроекту України поглиблювати співробітництво з інвестиційними агентствами провідних держав світу шляхом проведення переговорів та підписання меморандумів про взаємодію.

 

2. Розвиток державно-приватного партнерства у транспортній галузі як механізму, що зменшує навантаження на державний бюджет, сприяє прискоренню модернізації і оновленню виробничих потужностей дорожньо-транспортного комплексу України. Для цього, спираючись на Закон України «Про державно-приватне партнерство» та можливості, що надає Податковий кодекс, необхідно:

-  Міністерству інфраструктури України спільно з Держінвестпроектом України розробити «Концепцію розвитку ДПП у транспортній галузі», у якій, зокрема, передбачити механізми залучення приватного сектору до проектування, фінансування, будівництва, відновлення об’єктів транспортної інфраструктури; визначення шляхів та напрямів удосконалення бюджетної підтримки як чинника стимулювання державно-приватного партнерства у транспортній галузі; поширення позитивного досвіду застосування механізмів державно-приватного партнерства у транспортній сфері;

- Міністерству економічного розвитку та торгівлі України, Міністерству інфраструктури України, Держінвестпроекту України ініціювати створення спеціального центру розвитку державно-приватного партнерства в Україні як методологічної і координаційної установи, що опікуватиметься проблемами розвитку економічних, правових та організаційних засад реалізації ДПП у транспортній галузі;

- Міністерству економічного розвитку та торгівлі України разом з Міністерством інфраструктури України, Міністерством фінансів України, Фондом державного майна України та НБУ визначити моделі ДПП та інструменти розподілу ризиків між учасниками для реалізації проектів, в т.ч. у дорожньо-транспортній галузі (в морських, річкових портах, аеропортах, на залізниці та на інших об’єктах транспортної інфраструктури); запровадити механізми заохочення розвитку ринку для ДПП та схеми фінансування проектів; забезпечити механізми комплексного розподілу ризиків відповідно до обраних моделей ДПП;

- Міністерству освіти, науки та молоді і спорту України здійснювати спеціальну підготовку фахівців з питань ДПП, в т.ч. для сфери державного та місцевого управління на транспорті, передбачивши в загальній освітній програмі спеціальну дисципліну.

 

3. Забезпечення подальшої реалізації Національних проектів як ключового чинника досягнення практичних результатів реформ і прискорення трансформаційних зрушень у транспортній галузі. Для цього необхідно:

- Держінвестпроекту України доопрацювати проект Закону України «Про національні проекти України» (реєстр. № 9638 від 22.12.2011 р.) у частині узгодження його положень із положеннями Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», документами державного стратегічного планування, визначеними у проекті Закону України «Про державне стратегічне планування» (реєстр. №9407 від 03.11.2011 р.), а також усунення дублюючих положень, визначених у Законі України «Про державні цільові програми»;

- Держінвестпроекту, Міністерству закордонних справ України, Міністерству інфраструктури України прискорити погодження переліку інвестиційних проектів, що включені до Національного проекту «Дунайський коридор», забезпечити проведення переговорів у країнах Дунайського регіону щодо пошуку потенційних інвесторів;

- Міністерству інфраструктури України разом з Державною службою автомобільних доріг, Державною адміністрацією залізничного транспорту та іншими органами, що знаходяться у сфері управління Міністерства, формувати та оновлювати перелік пріоритетних проектів загальнодержавного значення для розвитку транспортної інфраструктури;

-  Держінвестпроекту забезпечити впровадження рішень, ухвалених Постановою КМУ «Деякі питання реалізації проекту «Інфраструктурні об'єкти Київського регіону»» від 19.09. 2011 р. № 982 у частині дотримання строків реалізації, визначених техніко-економічними обґрунтуваннями складових проекту;

- Держінвестпроекту здійснювати заходи, направлені на виявлення бар’єрів та проблем інвестування в Україні, і сприяти їхньому вирішенню із залученням галузевих вітчизняних та міжнародних експертів, зокрема шляхом проведення подальших роуд-шоу за кордоном, окремих медіа-кампаній в Україні, просування веб-порталу як дієвого засобу впливу, інформування та надання послуг для інвесторів.

 

Відділ секторальної економіки

(О.В. Собкевич., О.Ю.Ємельянова)

 

Додаток

Інформація про хід реалізації Національних проектів в Україні

(у сфері розвитку транспортно-транзитного потенціалу)

 

Відповідно до завдань і заходів Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ Держінвестпроектом реалізовується 11 Національних проектів: «LNG – Термінал», «Повітряний експрес», «Доступне житло», «Нове життя», «Місто майбутнього», «Відкритий світ», «Олімпійська надія-2022», «Дунайський коридор», «Чисте місто», «Якісна вода», «Енергія природи».

 

Перша презентація інвестиційного потенціалу України та Національних проектів відбулась 27.09.2012 р. у Парижі в офісі організації MEDEF - найбільшого об'єднання підприємців Франції, після чого роуд-шоу відбулися у Великій Британії, Австрії, Німеччині, Іспанії, США, Туреччині, Кувейті, Об’єднаних Арабських Еміратах, Японії, Кореї та Китаї. За 9 місяців 2012 р. було організовано 100 візитів потенційних інвесторів до регіонів України, проведено 220 зустрічей з діючими інвесторами з метою розширення їхньої діяльності (реінвестування) та/або допомоги для вирішення проблемних питань. Як результат, для реалізації Національних проектів за 9 місяців 2012 р. залучено іноземні інвестиції у розмірі 18070 тис дол. США та внутрішні інвестиції у розмірі 5381 тис. грн[7].

 

Реалізація Національного проекту «Повітряний експрес» передбачає організацію і будівництво залізничного пасажирського сполучення м. Київ – міжнародний аеропорт «Бориспіль». Заплановані обсяги інвестицій становлять 372,3 млн дол. США. Довжина маршруту становитиме 37,4 км, час руху електропоїзда на маршруті – 41 хв., кількість зупинних пунктів – 2, довжина залізничної естакади – 3,5 км[8].

 

Національний проект включає будівництво інших інфраструктурних об’єктів Київського регіону:

- міської кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від вул. Столичне шосе до автомобільної дороги М-03 Київ – Харків - Довжанський на ділянці Київ-Бориспіль;

- дороги від Подільського мостового переходу через р. Дніпро до просп. Ватутіна з будівництвом транспортної розв’язки на примиканні в урочищі Горбачиха до Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві.

1.11.2012 р. відбулась презентація результатів техніко-економічного обґрунтування проекту будівництва 18-кілометрової ділянки кільцевої дороги, яка з’єднуватиме Столичне і Бориспільське шосе[9]. Автомагістраль під Києвом стане першою дорогою, побудованою на умовах концесії. Очікується, що до кінця 2012 р. буде оголошено інвестиційний конкурс, у якому готові взяти участь 10 світових та європейських компаній-концесіонерів. Загальна вартість проекту оцінюється у 428 млн євро; швидкість руху по автостраді становитиме 110 км/год., пропускна здатність - 20 тис. авто на добу у 2017 р. і 80 тис. - у 2050 р. За попередніми оцінками, вартість проїзду складатиме близько 6 грн для легкових автомобілів і від 17 до 37 грн - для вантажних. Будівництво автостради допоможе розв’язати муніципальну проблему транзиту транспорту, розвантажити міський трафік, надасть можливість наповнювати бюджет коштами користувачів дороги.

 

У 2011 р. між Державним підприємством «Дирекція з будівництва і управління Національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об’єктів Київської області» та Китайською національною машинобудівною інженерною корпорацією підписано угоди щодо реалізації Національного проекту «Повітряний експрес». У грудні 2011 р. Китайській стороні передано технічний контракт щодо організації залізничного сполучення м. Київ – міжнародний аеропорт «Бориспіль», а 28.12.2011 р. відбулось закладення першого каменю будівництва швидкісного сполучення між столицею та міжнародним аеропортом «Бориспіль».

 

Державним підприємством «Дирекція з будівництва і управління Національного проекту «Повітряний експрес» здійснюється підготовка та надання необхідних документів щодо забезпечення державних гарантій за запозиченнями, вирішення питання щодо землевідведення, а також укладання договорів з компаніями, які надаватимуть послуги у період реалізації проекту. При цьому на час реалізації проекту сторонам контракту передбачено надання низки податкових пільг згідно із Законом України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо реалізації проекту з будівництва інфраструктурних об'єктів Київського регіону)[10].

 

Реалізація Національного проекту «Дунайський коридор» дозволить розширити пропускну спроможність водних та наземних шляхів України, сприяючи подальшій розбудові мережі міжнародних транспортних коридорів, модернізації транспортної галузі.

 

Національний проект «Дунайський коридор» спрямовано на:

- створення річково-морських терміналів, портової інфраструктури порту Рені;

- спорудження інфраструктурних об’єктів ГСХ «Дунай-Чорне море»;

- будівництво автомобільної дороги Одеса-Рені;

- організація залізничного сполучення порту Рені з магістралями Укрзалізниці;

- будівництво флоту (великовантажних барж ріка-море та універсальних буксирів-товкачів).

 

Заплановані обсяги інвестицій становлять до 4 млрд дол. США, загальна концепція проекту та проектно-кошторисна документація за окремими інфраструктурними об’єктами (автошляхами, залізницями тощо) поки що перебувають у процесі розробки.

 

Національний проект «Олімпійська надія 2022» спрямовано на створення спортивно-туристичної інфраструктури України, здатної прийняти Зимову олімпіаду 2022 року. Національний проект включає, зокрема, створення якісної гірської інфраструктури, залізничного сполучення з основними об'єктами в Карпатах та сучасних під’їзних автошляхів до основних об’єктів. Орієнтовні обсяги інвестицій становлять 80 млрд грн.

 

На даний час створено Державне підприємство «Олімпійська надія 2022» і проводиться аналіз потенційних районів та місць розташування для майбутніх спортивних та інфраструктурних об’єктів. Передбачається забезпечити умови щодо здешевлення кредитів та прозорий розподіл земельних ділянок на місцях, а також надати гарантії бізнесу.

 



[1] Розпорядження КМУ від 15.12.2010 р. № 2264-р. «Про підписання Угоди про фінансування програми «Підтримка впровадження транспортної стратегії України» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://document.ua/pro-pidpisannja-ugodi-pro-finansuvannja-programi-pid…

[2] Вдовенко Ю.С. Тенденції розвитку концесійної діяльності// Польський фонд міжнародних та регіональних досліджень. 05.12.2007 р. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://pfirs.org/?p=803&language=uk 

[3] Розпорядження КМУ від 23.12.2009 № 1632-р «Про затвердження проекту та титулу будови (об'єкта) «Будівництво 1-ої черги (гідротехнічні споруди) контейнерного термінала на Карантинному молу державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

[4] Рішення Київської міської ради від 23.06.2011 р. № 339/5726 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» земельних ділянок для будівництва, обслуговування та експлуатації комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту на вул. Медовій (аеропорт «Київ» Жуляни») у Солом’янському районі м. Києва [Електронний ресурс] Режим доступу: http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/4E2182B647126E70C2…

[5] Указ Президента України «Про заходи щодо визначення і реалізації проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку» № 895/2010 від 8.09.2010 р.

[6] Постанова КМУ «Порядок використання у 2012 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва авіаційної техніки і вертольотів та двигунів до них, в тому числі через механізм здешевлення кредитів» від 6.06.2012 р. № 542 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/542-2012-%D0%BF

[8] Постанова КМУ від 28.03.2011 р. № 335 «Деякі питання підготовки до реалізації проекту організації залізничного пасажирського сполучення  м. Київ - міжнародний аеропорт «Бориспіль» і будівництва інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/335-2011-%D0%BF

[9] У Києві збудують першу концесійну дорогу // Урядовий кур’єр від 2.11.2012 р., стор. 2

[10] Закон України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового код