Міжнародні транспортні проекти як стратегічний чинник розвитку залізничного транспорту

Унаслідок повномасштабного воєнного вторгнення РФ на територію нашої країни в 2022 р. сталося загальне скорочення обсягів перевезень вантажів, зменшився обсяг вантажних перевезень у зовнішньому сполученні залізничним транспортом України у ваговому та вагонному вимірах (рис. 1).

Падіння показників 2023 р. порівняно з попереднім пояснюється тим, що протягом січня та більшої частини лютого 2022 р. залізничні перевезення здійснювались у мирних умовах, тоді як у січні – лютому 2023 р. на них вплинули руйнівні наслідки російської агресії. Проте, якщо не брати до уваги цей факт, обсяги залізничних перевезень у березні – грудні 2023 р. демонструють зростання на 22,7 % до березня – грудня 2022 р. Це свідчить про ефективність заходів, ужитих Укрзалізницею задля збільшення обсягів вантажних перевезень в умовах війни, а також важливість і своєчасність допомоги від міжнародних партнерів України (рис. 2).

Втрата територій, промислового, сільськогосподарського, кадрового потенціалу, ділянок колійного господарства та об’єктів залізничної інфраструктури через широкомасштабне вторгнення РФ ставить під сумнів можливість ефективного використання потенціалу вітчизняного залізничного транспорту за рахунок лише внутрішніх чинників. Це актуалізує питання про залучення додаткових обсягів транзитних вантажних перевезень, які протягом 2021–2023 рр. скоротились у 12 разів: із 12 млн т – у 2021 р. до 1 млн т – у 2023 р. [3] . У цьому контексті варто констатувати пріоритетність залучення залізничного транспорту України до здійснення перевезень у межах альтернативних інфраструктурних транспортних проєктів, що оминають території Росії та Білорусі (РБ). 

Виокремимо деякі альтернативні інфраструктурні транспортні проєкти, що існують.

1. Ініціатива КНР «Один пояс, один шлях» (One Belt, One Road). Один із складників цієї ініціативи – транс’євразійський коридор «Китай – Центральна Азія – Туреччина – РФ – Європа» – міг би проходити через територію України (рис. 3) [4].

Динаміку вантажних перевезень між Україною та країнами Азійського регіону у межах ініціативи КНР «Один пояс, один шлях» протягом 2021–2023 рр. представлено в табл. 1.

Попри готовність уряду КНР інвестувати значні кошти в розвиток ініціативи, після широкомасштабного російського воєнного вторгнення можливість повноцінної участі в цьому проєкті України є маловірогідною через відсутність транспортного сполучення між нашою країною та агресором, а також через непряму підтримку Росії з боку Китаю. Крім того, цей глобальний проєкт зазнає потужної критики через широке використання КНР інструментів «боргової пастки» у країнах, що отримували фінансування для реалізації інфраструктурних проєктів у межах ініціативи, а також через політичну складову, яка полягає у створенні синоцентричної транспортної мережі на противагу моделі, що існує, де чільні позиції посідають стратегічні союзники України – США та ЄС.

2. «Мережа блакитних точок» (Blue Dot Network, BDN), започаткована 2019 р., не є класичним інфраструктурним транспортним проєктом, проте засновники позиціонують її як альтернативу китайській ініціативі «Один пояс, один шлях». Нині розвиток BDN підтримують США, Канада, Австралія, Сполучене Королівство, Іспанія, Швейцарія, Чехія, Японія.

Ця мережа передбачає проходження міжнародними інфраструктурними проєктами потужної системи сертифікації, яка має сприяти підвищенню їх економічної ефективності за рахунок масштабної оцінки можливих ризиків, використання засад стійкого та інклюзивного розвитку, забезпечення транспарентності реалізації, підвищення стійкості та максимального використання локальних ресурсів. 

Динаміку вантажних перевезень між Україною та країнами – учасницями ініціативи «Мережа блакитних точок» протягом 2021–2023 рр. представлено в табл. 2.
 

Сертифікація майбутніх та чинних інфраструктурних проєктів у сфері залізничного транспорту України в межах «Мережі блакитних точок» дозволить підвищити привабливість української транспортної інфраструктури для вітчизняних та іноземних інвесторів, а також сприятиме зацікавленості власників вантажів та операторів у здійсненні залізничних перевезень територією України через їхню передбачуваність та уніфікацію. Ці чинники позитивно впливатимуть на перспективи зростання обсягів транзитних вантажних перевезень залізничним транспортом України.

3. Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (Trans-Caspian International Transport Route), або Середній коридор (далі – ТМТМ), позиціонується як альтернатива Північному коридору Трансазійської залізниці (Trans-Asian Railroad, TAR) та морським перевезенням Суецьким каналом (рис. 4). Він призначений для здійснення вантажних перевезень за віссю Китай – Європа, поза територією РФ. До морської гілки цього проєкту входять Одеський морський порт та морський порт «Чорноморськ» [9]. 
 

Цей маршрут є дорожчим, проте потребує менше часу, ніж перевезення морським транспортом (11–15 діб проти 30–45 діб) [12]. В умовах широкомасштабного російського воєнного вторгнення, що триває, здійснення транзитних перевезень територією агресора виявляється токсичним для світових отримувачів та відправників вантажів. Унаслідок цього спостерігається підвищення привабливості ТМТМ – обсяги перевезених цим маршрутом вантажів відносно 2021 р. зросли в 2,5 раза у 2022 р. та в 1,9 раза – у 2023 р. (0,6 млн т – у 2021 р., 1,5 млн т – у 2022 р. та 2,8 млн т – у 2023 р.) [13]. Перевезення Північним коридором, який проходить територією РФ, у 2022 р. скоротилися на 34 %, а в 2023 р. падіння обсягів вантажних перевезень тривало [14]. За прогнозами, у 2024 р. вантажні перевезення в межах ТМТМ можуть становити 4 млн т [15]. На думку експертів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), цей маршрут є найбільш стабільним з точки зору наявних геополітичних ризиків. Світовий банк вважає його найперспективнішим та прогнозує, що в 2030 р. щорічні обсяги вантажних перевезень становитимуть 11 млн т, причому понад третина із них буде контейнеризованою [16]. Через вторгнення РФ вантажні перевезення між Україною та країнами Центральної Азії (тут і далі йдеться про Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан. – Авт.), які переважно здійснювалися залізничним транспортом, зазнали значного скорочення – у 2023 р. їхня частка становила лише 19,6 % від обсягів довоєнного 2021 р. (0,9 млн т проти 4,6 млн т відповідно) (табл. 3).

Відновлення повноцінного залізничного сполучення з цим регіоном у межах ТМТМ потенційно забезпечить нові можливості для розвитку залізничного транспорту України, сприятиме економічному зростанню національної економіки, зокрема за рахунок можливості експорту вітчизняної металургійної продукції [18]. Таким чином, залучення до здійснення вантажних перевезень ТМТМ варто вважати пріоритетним завданням розвитку залізничного транспорту України, потужним засобом підвищення його економічних показників та відновлення присутності національних виробників на ринках Центральної Азії. Проте зауважимо, що початковий досвід АТ «Укрзалізниця», отриманий під час перевезення вантажів Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом, не можна вважати успішним. Так, у 2016 р. тестовий потяг, який прибув до КНР, не вдалося завантажити, відтак він повернувся порожнім – вартість перевезень на той момент не відповідала ринковим реаліям, а в дорозі перебував 15,5 доби замість запланованих 11–12 [19]. 

У новому світовому порядку ТМТМ є важливим. Про це свідчить, зокрема, намір ЄС виділити 10 млрд євро на розбудову маршруту, про що йшлося на інвестиційному форумі Global Gateway у січні 2024 р. [20]. У рамках цього форуму було підписано меморандуми між Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) і представниками Казахстану, Киргизстану та Узбекистану щодо кредитування інвестиційних проєктів ТМТМ в обсязі 1,47 млрд євро. Також було анонсовано підписання аналогічного меморандуму між ЄБРР та Казахстаном на суму 1,5 млрд євро. Нині спостерігаємо активний розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту. Наприклад, у травні 2024 р. в Грузії було завершено ремонт та реконструкцію ділянки залізничної гілки «Баку – Тбілісі – Карс», яка входить до складу ТМТМ, що має підвищити її привабливість для здійснення транзитних перевезень у межах цього маршруту [21].

4. Проєкт «Дорога розвитку» (Development Road) у разі його успішної реалізації може позитивно вплинути на результативність заходів щодо залучення додаткових обсягів транзитних вантажних перевезень залізничним транспортом України. Він передбачає створення транспортної мережі загальною вартістю 17 млрд дол. США, яка поєднає Ірак, Катар та ОАЄ з Туреччиною (для здійснення перевезень Катар та ОАЄ користуватимуться морським транспортом) (рис. 5).
Динаміку руху вантажів між Україною та країнами, що беруть участь у міжнародному проєкті «Дорога розвитку», протягом 2021–2023 рр. представлено в табл. 4.
 

Загалом у рамках проєкту заплановано побудувати 1200 км автомобільних доріг та залізничної колії, що забезпечить можливість здійснювати вантажні перевезення з країн Перської затоки до Європи (імовірно, за рахунок використання середземноморського турецького порту Мерсін) [25]. Конкурентні переваги «Дороги розвитку» – більша швидкість перевезень порівняно з морським транспортом та можливість оминати хронічно перенавантажений Суецький канал. Проєкт «Дорога розвитку» не передбачає участі України, проте завдяки його реалізації загальне збільшення залізничних вантажоперевезень у Туреччині створюватиме додаткові можливості для завантаження ТМТМ та інших регіональних коридорів, функціонування яких може бути пов’язано з українською транспортною системою. Незважаючи на перспективність, реалізації проєкту «Дорога розвитку» можуть завадити висока вартість, політичні ризики й регіональна нестабільність, тому зараз не можна впевнено прогнозувати масштаби його впливу на діяльність вітчизняного залізничного транспорту [26].

Окремо варто відзначити перспективи для нарощування обсягів транзитних перевезень залізничним транспортом України внаслідок переговорів щодо угоди про всеосяжне економічне партнерство між Україною та ОАЄ, про що сторони повідомили 26 квітня 2024 р. у спільній заяві [27]. Підписання цієї угоди дозволить лібералізувати взаємний доступ на ринки товарів та послуг. Це сприятиме утворенню позитивного синергетичного ефекту для залучення додаткових обсягів транзитних вантажів через територіальну близькість Аравійського півострова до Туреччини, ділянок ТМТМ та, за умови його успішної реалізації, проєкту «Дорога розвитку», тобто тих регіонів, транспортних коридорів та міжнародних інфраструктурних проєктів, які є пріоритетними для залізничного транспорту України з точки зору залучення транзиту в реаліях російської воєнної агресії. За прогнозами, набрання угодою чинності матиме наслідком зростання експортних перевезень олії, металургійної та борошномельної продукції, а також імпорту енергетичних ресурсів. Крім того, покращення умов доступу на ринок ОАЄ в умовах активізації транзитних перевезень у межах ТМТМ та, можливо, проєкту «Дорога розвитку» створюватиме сприятливі умови для здійснення експансії вітчизняних виробників на ринки країн Близького Сходу завдяки масштабу та можливому запровадженню регулярних перевезень.

Основним чинником скорочення обсягів залізничних перевезень транзитних вантажів стало закриття транспортного сполучення з РФ після її повномасштабного воєнного вторгнення в Україну. Участь України у зазначених вище міжнародних транспортних проєктах сприятиме залученню додаткових обсягів транзитних вантажів для перевезення вітчизняним залізничним транспортом, що позитивно впливатиме на показники його економічної ефективності та створюватиме умови для активізації національного виробництва. В умовах агресії РФ, яка системно унеможливлює повноцінну діяльність цивільних галузей вітчизняної економіки та обмежує їхню функціональність, це є ефективним засобом інтенсифікації транспортної взаємодії, а також оптимального використання наявного потенціалу залізничного транспорту України для забезпечення стійкого економічного зростання та відновлення. Успішність роботи вітчизняного залізничного транспорту в межах альтернативних транспортних коридорів та проєктів значною мірою залежить від максимально ефективної ізоляції транспортної системи Росії та Білорусі від перевезень транзитних вантажів. У багатьох випадках залізничні вантажні перевезення територіями РФ та РБ за віссю Азія – Європа мають природні конкурентні переваги перед альтернативними маршрутами через меншу вартість та економію часу. Отже, Україні та її міжнародним партнерам варто вжити вичерпних заходів для унеможливлення такого руху, принаймні до закінчення війни та виплати РФ репарацій у повному обсязі. 

В умовах російської воєнної агресії проти України, що триває, здійснення перевезень більшістю альтернативних напрямків пов’язано зі значними ризиками, нейтралізація яких перебуває поза межами можливостей або компетенцій вітчизняного транспорту. Зокрема, всі маршрути, пов’язані з Чорним морем, є потенційною ціллю для російських збройних сил. Країна-агресорка вже неодноразово демонструвала здатність атакувати цивільні судна, у т. ч. під іноземними прапорами. Росія вдавалася до мінування міжнародно визнаних судноплавних шляхів, знищувала цивільну портову інфраструктуру, здійснювала незаконні догляди торговельних суден, що перебували в нейтральних водах. Потенційне зростання фрахту й вартості страхування ризиків може негативно впливати на економічну доцільність та привабливість вантажних перевезень маршрутами, що пролягають акваторією Чорного моря. До того ж, здійснення залізничних перевезень мостами Туреччини через протоку Босфор фактично унеможливлює залучення транзитних вантажів до України через їх територіальну віддаленість. Крім того, для уникнення санкцій, судна РФ систематично вимикають систему автоматичної ідентифікації (AIS), яка призначена для запобігання зіткнень та забезпечення пошуково-рятувальних операцій. Система є обов’язковою для всіх суден з реєстровим тоннажем понад 300 м3, що здійснюють міжнародні перевезення, а її вимкнення дозволяється лише у разі неминучої загрози безпеці судна  [28]. Отже, необґрунтоване вимкнення AIS є серйозним порушенням міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі SOLAS (International Convention for the Safety of Life at Sea), яке підвищує ризики цивільному судноплавству  [29]. Відтак, визначальною умовою залучення додаткових обсягів транзиту залізничним транспортом України в межах альтернативних напрямків, про які йшлося вище, є створення безпечних умов для здійснення перевезень у басейні Чорного моря та забезпечення реалізації статті 87 «Свобода відкритого моря» Конвенції ООН з морського права, однією з ратифікантів якої є РФ [30]. Крім того, певною загрозою стабільності вантажних перевезень у межах альтернативних коридорів може стати проросійська позиція владних кіл Грузії, Китаю та Ірану, що створюватиме додаткові ризики на світовому ринку транспортних послуг для українських стейкхолдерів [31].

З метою залучення додаткових обсягів транзитних вантажів залізничним транспортом України, а також задля забезпечення належної участі вітчизняної залізничної системи в міжнародних інфраструктурних проєктах, мережах і транспортних коридорах, що відповідає її наявному потенціалу та дозволить максимально ефективно використати переваги вигідного географічного розташування, доцільними, на нашу думку, будуть такі заходи:

• для ефективної інтеграції до «Мережі блакитних точок», що сприятиме підвищенню привабливості вітчизняного залізничного транспорту для здійснення транзитних перевезень вантажів та нарощуванню його конкурентоспроможності на світовому ринку транспортних послуг, потрібно активізувати зусилля щодо залучення міжнародної технічної та фінансової допомоги для забезпечення сертифікації майбутніх та наявних об’єктів залізничної транспортної інфраструктури України в межах цієї мережі. Також, серед іншого, можна використати інструмент Ukraine Facility, який передбачає фінансування транспортного сектору України для здійснення модернізації останнього та забезпечення інтеграції зі світовою економічною системою

• з метою залучення залізничного транспорту України до здійснення перевезень Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом необхідно проаналізувати причини невдалих результатів перевезень у 2016 р. тестовим потягом Укрзалізниці та вивчити переваги налагодження регулярного сполучення за цим напрямком, що дозволить отримати позитивний ефект від масштабування. Країнам, що беруть участь у ТМТМ, для підвищення його привабливості варто запропонувати уніфіковану тарифну систему, яка спрощуватиме використання цього маршруту та забезпечуватиме прогнозованість перевезень. Також необхідно ініціювати перемовини між АТ «Укрзалізниця», ЕІБ та ЄБРР щодо залучення проголошеного на форумі Global Gateway фінансування з метою розширення залізничної інфраструктури, яка забезпечує вантажні перевезення від Одеського морського порту та морського порту «Чорноморськ», зокрема під’їзних шляхів, зношений стан яких обмежує пропускну здатність зазначених портів. Крім того, вважаємо за доцільне провести консультації з вітчизняними виробниками, які втратили канали постачання своєї продукції до Центральної Азії через російську агресію, з метою виявлення можливостей здійснення перевезень до цього регіону в межах довгострокових контрактів альтернативними коридорами

• для максимізації можливостей від майбутнього підписання угоди про всеосяжне економічне партнерство між Україною та ОАЄ, а також утворення позитивного синергетичного ефекту від активізації заходів щодо залучення вітчизняним залізничним транспортом додаткових обсягів транзитних вантажів на Близькому Сході, у т. ч. за рахунок участі в здійсненні перевезень у межах ТМТМ та, можливо, проєкту «Дорога розвитку», необхідно розробити стратегію регіональної експансії, залучаючи до цієї діяльності вітчизняних виробників, які зацікавлені в налагодженні регулярного постачання своєї продукції на цей ринок у системно прогнозованих обсягах

• для створення належних безпекових умов навігації торговельними суднами акваторією Чорного моря в межах альтернативних транспортних коридорів та мереж варто інформувати міжнародних партнерів України про можливі втрати та дестабілізацію світової торговельної системи, що можуть виникнути через загрози російської воєнної агресії цивільному судноплавству в регіоні. Необхідно вжити заходів щодо інтенсифікації переговорного процесу з міжнародними партнерами України стосовно гарантій безпеки власникам вантажів та операторам суден, які здійснюють перевезення Чорним морем з українських портів або до них, на виконання статті 87 Конвенції ООН з морського права. Дієва реалізація таких гарантій мінімізуватиме ризик обмеження масштабів діяльності вітчизняного залізничного транспорту на ринку транзитних перевезень у межах міжнародних транспортних проєктів через загрозу безпеці судноплавства в басейні Чорного моря з боку РФ

• для уникнення загрози цивільному судноплавству від необґрунтованого вимкнення суднами РФ автоматичної системи ідентифікації (AIS) необхідно провести переговори з міжнародними партнерами України, насамперед з країн Чорноморського басейну, щодо забезпечення ефективного виконання резолюції А.1106(29) «Revised guidelines for the onboard operational use of shipborne automatic identification systems (AIS)» Міжнародної морської організації ООН шляхом відмови у заходах у порти, використанні територіальних вод, або наданні технічного обслуговування таким суднам. Крім того, слід запропонувати міжнародним компаніям, що здійснюють страхування ризиків морських перевезень, запровадити диференційовану систему нарахування  страхових платежів в залежності від використання AIS судновласниками

• з метою обмеження конкуренції альтернативним міжнародним транспортним проєктам з боку залізничних маршрутів, що пролягають територіями Росії та Білорусі, а також позбавлення РФ джерел фінансування війни, доцільним буде запропонувати міжнародним партнерам України включити заборону перевезень транзитних вантажів із РФ та РБ у майбутній пакет санкцій. Така ізоляція сприятиме розвиткові альтернативних міжнародних транспортних проєктів та утруднюватиме здатність Росії здійснювати фінансування воєнних потреб у повному обсязі

   

  
  ______________________________________________________________________

[1]  Показники вантажних перевезень. URL: https://uz.gov.ua/cargo_transportation/general_information/indicators_o… ; У 2023 році Укрзалізниця перевезла 148,4 млн тонн вантажів. 2024. 16 січ. URL: https://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/622470/ ; Інформація Державної митної служби України. URL: https://customs.gov.ua/
[2]  Цьогоріч "Укрзалізниця" встановила рекорд вантажних перевезень за час війни URL: https://delo.ua/transport/cyogoric-ukrzaliznicya-vstanovila-rekord-vant…
[3] Прогнозні дані. Інформація Державної митної служби України. URL: https://customs.gov.ua/
[4] Belt and Road Portal. URL: https://eng.yidaiyilu.gov.cn/
[5]  Україну на карті позначено жовтим кольором.
[6] Belt and Road Portal. URL: https://eng.yidaiyilu.gov.cn/
[7] Інформація Державної митної служби України. URL: https://customs.gov.ua/
[8]  Інформація Державної митної служби України. URL: https://customs.gov.ua/
[9]  Middle Corridor Trans-Caspian International Transport Route. URL: https://middlecorridor.com/en/ ; Польська Ксенія. Зближення ЄС і Центральної Азії: вирішальний крок в обхід РФ. 2024. 1 лют. URL: https://www.dw.com/uk/zblizenna-es-i-centralnoi-azii-virisalnij-krok-v-…
[10] Україну на карті позначено жовтим кольором.
[11] Finland backs dev't of Trans-Caspian Transport Route (Exclusive) URL: https://en.trend.az/casia/kazakhstan/3865974.html
[12] Боярунець А. «Новий Шовковий шлях»: можливості та виклики для України / УНЦПД. 2016. № 22/746. 29 берез. URL: http://www.ucipr.org.ua/ua/?option=com_content&view=article&id=13 ; A short guide on ocean freight transit times. 2023. 27 Sept. URL: https://www.maersk.com/logistics-explained/transportation-and-freight/2…
[13] Користуючись нагодою: Чому Україна має виштовхати росію з транзиту Китай – ЄС. 2024. 16 квіт. URL: https://cfts.org.ua/articles/korystuyuchys_nagodoyu_chomu_ukraina_mae_v… ; Транскаспійський транспортний маршрут збільшив обсяг вантажоперевезень на 86 % у 2023 році. 2024. 25 січ. URL: https://ua.sudohodstvo.org/transkaspijskyj-transportnyj-marshrut-zbilsh… ; Транскаспійським маршрутом у 2022 році перевезено 1,5 млн тонн вантажів. 2023. 09 лют. URL: https://www.apk-inform.com/uk/news/1532065
[14]  Zhang Ganyi. China-EU rail freight: a highly sensitive market. 2023/ 21 Feb. URL: https://market-insights.upply.com/en/china-eu-rail-freight-a-highly-sen… ; Zhang Ganyi. The China-Europe rail freight market is undergoing a major transformation, with the notable emergence of the Middle Corridor, despite significant operating constraints. 2023/ 24 Nov. URL: https://market-insights.upply.com/en/contrasting-rail-freight-trends-be…
[15] Обсяг вантажів, що планують цьогоріч перевезти ТМТМ, становить 4 млн т. 2024. 11 квіт. URL: https://www.railinsider.com.ua/obsyag-vantazhiv-shho-planuyut-czogorich…
[16] Cargo transport via Trans-Caspian route doubles in 2023 – KTZ. 2024. 24 Jan. URL: https://interfax.com/newsroom/top-stories/98738/
[17] Інформація Державної митної служби України. URL: https://customs.gov.ua/
[18] Перевезення Середнім коридором може бути цікавим українським металургам, – думка. 2023. 01 черв. URL: https://www.railinsider.com.ua/perevezennya-serednim-korydorom-mozhe-bu…
[19]  Український потяг «Шовкового Шляху» без замовлень застряг у Китаї. 2016. 28 берез. URL: https://www.unian.ua/economics/transport/1302261-ukrajinskiy-potyag-sho…
[20] Global Gateway: €10 billion commitment to invest in Trans Caspian Transport Corridor connecting Europe and Central Asia announced at Investors Forum. 2024. 29 Jan. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_24_501
[21] Завершено ремонтні роботи на залізничній лінії Баку-Тбілісі-Карс. 2024. 07 трав. URL: https://www.railway.supply/uk/zaversheno-remontni-roboti-na-zaliznichni…
[22]  Україну на карті позначено жовтим кольором.
[23] ‘Route of Development’: Iraq’s Ambitious Infrastructure Plan 
URL: https://www.civilsdaily.com/news/route-of-development-iraqs-infrastruct…
[24] Інформація Державної митної служби України. URL: https://customs.gov.ua/
[25] Bovenizer Noah. Iraq’s Development Road bolstered by Turkey, Qatar, UAE co-operation. 2024. 29 Apr. URL: https://www.railway-technology.com/news/iraq-development-road-turkey-qa…
[26]  Туреччина планує нову військову кампанію в Іраку, щоб відкрити автомобільно-залізничний коридор до Перської затоки. 2024. 14 берез. URL: https://mil.in.ua/uk/blogs/turechchyna-planuye-novu-vijskovu-kampaniyu-…
[27] Тарасовський Ю., Блінов О. «Історична подія». Україна та ОАЕ наблизилися до угоди про всеохопне економічне партнерство. 2024. 29 квіт. URL: https://forbes.ua/news/istorichna-podiya-ukraina-ta-oae-nablizilisya-do…
[28]  International Maritime Organization Resolution A.1106(29) «Revised guidelines for the onboard operational use of shipborne automatic identification systems (AIS)» 
URL: https://wwwcdn.imo.org/localresources/en/OurWork/Safety/Documents/AIS/R…
[29] AIS transponders URL: https://www.imo.org/en/KnowledgeCentre/ConferencesMeetings/Pages/SOLAS…
[30] Конвенция Организации Объединенных Наций по морскому праву. 1982. 10 дек. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU82K23R
[31]  Флоранський О. Грузія мала стати «другим фронтом»: тіньовий лідер країни звинуватив Захід у війні в Україні. 2024. 30 квіт. URL: https://focus.ua/uk/voennye-novosti/643600-gruziya-mala-stati-drugim-fr…
[32] План для Ukraine Facility. Задачі та зміст. [Презентація]. 2024. Берез. 25 с. URL: https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/plan-d…
[33] Правління УЗ затвердило порядок надання вагонів у межах довгострокових контрактів. 2024. 29 квіт. URL: https://www.railinsider.com.ua/pravlinnya-uz-zatverdylo-poryadok-nadann…
 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД 

Експертна аналітика у форматі pdf: