"Щодо вдосконалення територіально-організаційних механізмів стимулювання інвестиційної діяльності в Україні". Аналітична записка

Анотація 

 

В аналітичній записці розглянуто практику заходів щодо вдосконалення територіально-організаційних механізмів стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні. Визначено проблеми і недоліки нормативно-правових актів та їх проектів щодо запровадження територій перспективного розвитку та індустріальних парків. Запропоновано законодавчі зміни щодо застосування територіально-організаційних механізмів для стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні.

 

ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ОРГАНІЗАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 

 

Територіально-організаційні механізми стимулювання інвестиційної діяльності застосовуються в більшості країн світу, як правило, у тих регіонах, галузях чи сферах економіки, в яких інвестиційна активність з тих чи інших причин є низькою. Головною їх складовою є спеціальні правові режими економічної діяльності різних форм, які забезпечують високу динамічність змін соціально-економічних показників розвитку регіонів, галузей чи сфер економіки країни за рахунок застосування для суб’єктів господарювання впродовж визначеного часу особливих, відмінних від загальнонаціонального режиму, преференційних умов діяльності. До прикладу, застосування спеціальних правових режимів економічної діяльності дозволяє використовувати прямі та непрямі стимули для реанімації депресивних територій і галузей, формування регіональних «точок економічного зростання» та «точок економічного прориву» у визначених галузях (як правило, високотехнологічних) тощо, не порушуючи норми і правила СОТ.

 

Такі механізми стимулювання інвестиційної діяльності почали застосовувати в Україні з 1995 р. у формах спеціальних економічних зон (СЕЗ) (для створення нових виробництв, збільшення зайнятості в депресивних або слаборозвинених регіонах), з 1999 р. – територій пріоритетного розвитку (ТПР) (для розвитку виробничої діяльності, прискорення соціально-економічного розвитку слаборозвинених і депресивних регіонів), з 2000 р. – технологічних парків (для промислового випуску наукоємних розробок і високих технологій) і з 2007 р. – наукових парків (для розвитку і комерціалізації наукових досліджень вищих навчальних закладів).

 

За цей час в Україні було створено 12 СЕЗ, 72 ТПР, 16 технологічних парків та 1 науковий парк у 14 регіонах України та АР Крим, функціонування яких у цілому сприяло стимулюванню інвестиційної діяльності та реалізації покладених на них завдань. Так, суб’єкти господарювання СЕЗ, ТПР та технологічних парків за період 2000-2011 рр. залучили інвестицій на суму 6 млрд дол. США, реалізували продукції на суму 220,3 млрд грн, сплатили податків до бюджетів та внесків до державних цільових фондів на суму 18,7 млрд грн, створили 69887 нових робочих місць (див. Додаток). Загалом, в результаті застосування згаданих спеціальних режимів економічної діяльності в цей період було досягнуто вищих від загальнонаціонального рівня показників ефективності стимулювання інвестиційної діяльності[1], зокрема – коефіцієнт виробничої віддачі інвестицій склав 6,3 (по Україні – 1,4[2]); коефіцієнт бюджетної віддачі інвестицій склав 0,6 (по Україні – 0,5).

 

Проте досягнуті результати виявилися значно нижчими від потенційних і прогнозних, зокрема щодо обсягу залучених інвестицій – щонайменше втричі, кількості створених нових робочих місць – у 5 разів, оскільки розвиток цього механізму стримується низкою системних причин, зокрема:

- відсутністю системного бачення його ролі як економічного інструментарію прискорення економічного розвитку регіонів, галузей і країни в цілому;

- невідповідністю низки положень нормативно-правових актів щодо спеціальних правових режимів економічної діяльності міжнародним зобов’язанням України, головним чином в частині обсягів і переліку державної підтримки;

- діями різних мораторіїв щодо застосування цього економічного інструментарію – на подання до КМУ пропозицій щодо створення нових форм спеціальних правових режимів економічної діяльності та їх функціональних одиниць в період з 24.09.1999 р. по 1.05.2005 р. [3]^,[4] (в період дії цих мораторіїв було створено 12 технологічних парків, чим фактично було порушено законодавство), на реєстрацію нових інвестиційних проектів з 01.01.2004 р. по 31.06.2004 р.[5], а також на надання нових та розширення існуючих пільг із сплати податку на додану вартість в період з 31.03.2005 р. по 01.01.2010 р.[6];

- нестабільністю системи організаційно-економічних стимулів для суб’єктів СЕЗ, ТПР та технологічних парків з 2005 р.[7] та її недостатністю для наукових парків;

- відсутністю уніфікованої системи звітування та публічності узагальнених результатів діяльності суб’єктів господарювання спеціальних правових режимів економічної діяльності, що призвело до викривлення результатів їх діяльності та спроб використання їх для забезпечення корпоративних інтересів;

- відсутністю офіційних веб-сторінок з актуальною інформацією про умови та діяльність у більшості функціональних одиниць спеціальних правових режимів економічної діяльності;

- складною і довготривалою процедурою реєстрації функціональних одиниць та набуття відповідного статусу їх суб’єктами господарювання.

 

Як наслідок, інвестиційна та інноваційна активність суб’єктів господарювання СЕЗ, ТПР та технологічних парків не забезпечується на належному рівні й показники їх діяльності демонструють впродовж останніх 7 років негативні тенденції, які, до того ж, були посилені глобальною фінансово-економічною кризою.

 

Упродовж останніх років відбувається переосмислення засад застосування і розвитку спеціальних правових режимів економічної діяльності в Україні, напрацьовуються шляхи подальшого їх ефективного застосування. Проте практичне реформування чинних спеціальних правових режимів економічної діяльності має відбуватися не лише шляхом усунення наявних в них проблем, а й шляхом напрацювання їх нових форм.

Між тим, подані до Верховної Ради України проекти законодавчих актів щодо удосконалення засад застосування спеціальних правових режимів економічної діяльності, а також запровадження їх нових функціональних одиниць[8] (напрацьовані за ініціативи інвесторів, експертів, представників органів державної влади і місцевого самоврядування) не включались до порядку денного засідань, не розглядались на засіданнях, не допрацьовувалися або ж відкликалися і, відповідно, не приймалися з мотивів міжфракційної політичної боротьби. Незважаючи на те, що застосування спеціальних правових режимів економічної діяльності передбачається низкою стратегічних документів[9], при напрацюванні заходів щодо подолання наслідків фінансово-економічної кризи та стимулювання інвестицій цей економічний інструментарій був проігнорований. Зокрема, при доопрацюванні останнього варіанту проекту Податкового кодексу України спеціальні правові режими економічної діяльності були вилучені з переліку спеціальних податкових режимів.

 

Слід зазначити, що з напрацьованих та поданих до Верховної Ради України проектів нормативно-правових актів щодо створення форм спеціальних правових режимів економічної діяльності, а саме індустріальних парків[10], інвестиційних парків[11], іннополісів[12], зон розвитку високих і нових технологій[13]^,[14], територій пріоритетного розвитку[15], підтримку з боку вітчизняних та іноземних інвесторів, органів влади, в т. ч. на місцях, викликала тільки ідея створення індустріальних парків, про що свідчить:

- включення їх з 2007 р. до програмних документів, зокрема програм соціально-економічного розвитку регіонів;

- реалізація пілотних проектів у визначених Концепцією створення індустріальних (промислових) парків в Україні регіонах (в Автономній Республіці Крим, Київській, Львівській, Одеській і Харківській областях) та створення індустріальних парків в інших регіонах України (за даними Комітету економічних реформ, з 10 регіонів надійшло близько 30 пропозицій по створенню індустріальних парків, інвестиційний потенціал яких оцінюється в 7 млрд дол. США);

- включення їх до основних елементів інвестиційної реформи[16] та переліку національних проектів[17] («Індустріальні парки України» створення промислово-виробничої інфраструктури»).

 

Передбачається створення 10 пілотних промислових майданчиків з підготовленою інженерно-технічною інфраструктурою, за рахунок реалізації яких впродовж 3-4 років створити понад 300 тис. нових робочих місць і залучити в економіку України не менше 8 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій;

- створення першої в Україні транскордонної функціональної одиниці спеціального правового режиму – транскордонного індустріального парку «Берег Дийда» на україно-угорському кордоні із залученням коштів європейських фондів.

 

Процес доопрацювання законопроекту щодо рамкових умов створення та функціонування індустріальних парків здійснювався впродовж п’яти років, однак прийнятий 22 березня 2012 р. Закон України «Про індустріальні парки» не був підписаний Президентом України з огляду на низку концептуальних суперечностей і винесений на повторний розгляд.

 

Отже, за збереження чинних умов СЕЗ, ТПР і технологічні парки існуватимуть формально до завершення терміну дії їх спеціального режиму інвестиційної діяльності[18] і не стимулюватимуть інвестиційно-інноваційну діяльність. Відсутність довіри інвесторів до цього економічного інструментарію може негативно позначитися на ефективності функціонування індустріальних парків та досягненні ними в наступні три роки прогнозних показників залучення інвестицій та створення нових робочих місць.

Подальше застосування спеціальних правових режимів економічної діяльності в Україні для стимулювання інвестиційної діяльності й надалі залишається актуальним, оскільки загальне зниження номінальних ставок основних податків не забезпечило бажаного рівня інвестування, передусім у високотехнологічні галузі економіки та в депресивних регіони. Для забезпечення довіри бізнесових кіл до цього економічного інструментарію в Україні вбачається доцільним збереження чинних форм спеціальних правових режимів економічної діяльності та мережі їх функціональних одиниць впродовж всього визначеного терміну їх дії з відновленням їх економічної суті. При цьому, з метою формування «точок прориву» мережу технологічних та наукових парків як основних діючих елементів інноваційної інфраструктури доцільно розширити.

 

Для подальшого ефективного використання цього економічного інструментарію загалом необхідно системно удосконалити нормативно-правову базу його застосування. Оптимальним шляхом цього є регламентація загальних засад застосування спеціальних правових режимів економічної діяльності в одному рамковому законі (наприклад, в законі «Про загальні засади запровадження та застосування спеціальних правових режимів економічної діяльності в Україні»), в якому:

• навести перелік форм спеціальних правових режимів економічної діяльності, їх індивідуальні визначення, цілі, максимальні терміни їх запровадження та інші функціонально-організаційні особливості застосування з можливістю запровадження нових форм;
• запровадити однакові спільні для всіх форм та їх функціональних одиниць умови, зокрема:

- організаційні процедури запровадження форм спеціальних правових режимів економічної діяльності, створення та ліквідації їх функціональних одиниць, передусім передбачити запровадження функціональних одиниць всіх форм спеціальних правових режимів економічної діяльності виключно на підставі окремих законів з визначенням терміну їх дії;

- алгоритм дій та перелік нормативно-правових актів, необхідних для створення транскордонних структур чинних та нових для України форм спеціальних правових режимів економічної діяльності (шляхом створення нових або об’єднання чинних функціональних одиниць СЕЗ і ТПР в прикордонних регіонах з аналогічними структурами суміжних країн);

- уніфікувати систему звітності суб’єктів господарювання різних форм спеціальних правових режимів економічної діяльності та забезпечити публічність узагальнених результатів їх діяльності;

• запровадити для кожної форми спеціального правового режиму економічної діяльності індивідуальні умови в частині надання стимулів і преференцій для їх суб’єктів господарювання на державному та регіональному рівні, залежно під завдань, які поставлено при створенні цієї форми, зокрема це передбачає запровадження:

- податкових стимулів (розширити перелік діючих податкових пільг, визначених Податковим кодексом України, з упровадженням спеціальних, лише для суб’єктів господарювання спеціальних правових режимів економічної діяльності);

- системи гарантій стабільності спеціального режиму економічної діяльності з боку держави та органів місцевого самоврядування на весь період дії угоди суб’єкта господарювання про реалізацію інвестиційного проекту;

- організаційних стимулів (спрощення і пришвидшення процедури набуття статусу суб’єкта господарювання та реєстрації інвестиційних чи інноваційних проектів);

- системи державного замовлення на продукцію суб’єктів господарювання спеціальних правових режимів економічної діяльності, проекти яких отримали статус пріоритетних, передбачаючи для цього щорічно відповідні кошти в Державному бюджеті.

Крім того, доцільно також:

- створити єдиний веб-ресурс для всіх форм спеціальних правових режимів економічної діяльності та їх функціональних одиниць з представленням актуальної інформації щодо умов діяльності, інвестиційних пропозицій тощо;

- встановити показник обсягу залучених інвестицій одним із критеріїв ефективності роботи органів управління функціональних одиниць спеціальних правових режимів економічної діяльності та місцевої влади за місцем їх розташування.

 

 

Регіональний філіал НІСД в м. Ужгороді

О.О.Єгорова

 

ДОДАТОК

Таблиця 1

Динаміка основних показників діяльності суб’єктів господарювання СПРЕД

* з початку застосування СПРЕД в Україні на кінець зазначеного року.

** кількість учасників ТП, його спільних і дочірніх підприємств / виконавців проектів;

Складено на основі даних Державної служби статистики України (показники діяльності СЕЗ та ТПР за 2000-2011 рр.), Міністерства освіти і науки України (показники діяльності технологічних парків за 2000-2009 рр.) та Державного агентства України з питань науки, інновацій та інформатизації (показники діяльності технологічних парків за 2010-2011 рр.).