Грецька національна меншина в Україні: стан реалізації культурних прав та шляхи удосконалення

Поділитися:

РЕЗЮМЕ

В аналітичній записці розглядається питання стану забезпеченості прав представників грецької національної меншини в Україні. Подано огляд ключових національно-культурних товариств та напрямів їх діяльності (с. 2), акцентовано увагу на проблемних аспектах їх діяльності на міжнародній арені (у контексті російського фактору), подано огляд стану забезпеченості культурних (с. 4), інформаційних (с. 6) та освітніх прав (с. 6). Виокремлено проблемні питання розвитку грецької меншини в Україні (с. 8) та подано рекомендації щодо їх вирішення (скорочено):

  1. Міністерству культури України оцінити доцільність фінансування (або співфінансування) друкованого ЗМІ в інтересах грецької спільноти в місцях її компактного проживання.
  2. НСТУ внести до Концепції мовлення національних меншин ПАТ НСТУ зміни, включивши грецьку етнічну спільноту до списку національних меншин (із наданням ефірного часу в межах мовлення редакції UА: ДОНБАС).
  3. Міністерству інформаційної політики України, спільно з Міністерством культури України розглянути можливість ініціювання  проведення річної інформаційно-просвітницької кампанії присвяченої діяльності грецької етнічної спільноти в Україні.
  4. Звернути увагу обласних державних адміністрацій, у регіонах із компактним проживанням грецької меншини на необхідність розроблення регіональних цільових програм, спрямованих на підтримку діяльності національно-культурних товариств регіону, активно залучаючи до цього процесу місцеву грецьку громаду. Також рекомендувати представникам ОДА долучатись до відзначень важливих для грецької громади свят (особливо ­Дня незалежності Греції та Національного грецького свята «День «Охі!»).
  5. Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України доцільно врахувати можливість залучення представників грецької національної меншини в Україні до офіційних діалогових платформ, метою яких є реінтеграція та діалог заради національної єдності.

ГРЕЦЬКА НАЦІОНАЛЬНА МЕНШИНА В УКРАЇНІ: СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ПРАВ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ

Задоволення культурних прав національних меншин, які проживають на території України, є важливим елементом забезпечення внутрішньополітичної стабільності держави. Проблема набуває особливого значення в умовах використання теми міжетнічних відносин з боку РФ з метою дестабілізації ситуації, намагань маніпулювати етнічними спільнотами та формувати імідж України як держави, що порушує/ігнорує культурні, освітні та інформаційні права національних меншин. Це стосується не лише румунів, угорців, росіян, а й тих етнічних груп, які проживають на півдні та сході України, зокрема в регіонах, що безпосередньо межують з лінією зіткнення. Однією з таких етнічних груп є грецька меншина України.

За даними Всеукраїнського перепису 2001 р., в Україні нараховувалося 91,5 тис. представників грецької національної меншини. Грецькі об’єднання наголошують, що кількість етнічних греків, громадян України є більшою: від 150 тис. до майже 200 тис. осіб. До 2014 р. переважна більшість українських греків проживала в Донецькій області – майже 77,5 тис. осіб. За словами Посла Греції в Україні Георгіоса Пукаміссаса, сьогодні в районі Маріуполя мешкає майже 100 тис греків. Відповідно до рейтингу AusGreekNet.com (що базується переважно на офіційних статистичних даних держав в яких проживає грецька спільнота) Україна посідає 8 місце у світі за кількістю етнічних греків, які постійно проживають на її території та є її громадянами.

  1. Структура та діяльність представницьких організацій грецької спільноти в Україні

Наразі діяльність організацій грецької національної меншини зосереджена, передусім, у місцях компактного проживання меншини – Маріуполі, Одесі, Запоріжжі, Харкові, Києві.

До знаних грецьких організацій в Україні відносяться:

  1. Благодійний Фонд Пантелеймона Бумбураса (м. Одеса). Ключові пріоритети Фонду: реконструкція парків, надання фінансової підтримки українській армії (купівля амуніції для українських військовослужбовців, які проходять службу в ООС) та допомога мешканцям населених пунктів, що постраждали внаслідок бойових дій. У 2018 р. Президент України Петро Порошенко нагородив Пантелеймона Бумбураса відзнакою «За гуманітарну участь в антитерористичній операції».
  2. Одеська філія Грецького Фонду Культури (Фонд утворений 1992 р. в Афінах і підпорядковується Міністерству культури Греції). Головою Адміністративної ради філії є П. Бумбурас. Філія займається культурно-просвітницькою, освітньою (при філії працюють курси з вивчення новогрецької мови кількох рівнів, відкрито єдиний в Україні екзаменаційний центр для одержання міжнародного сертифіката про знання грецької мови), науковою та видавничою діяльністю. Сприяє встановленню прямих контактів і культурних обмінів між Україною і Грецією. З часу відкриття при філії функціонує музей «Філікі Етерія».
  3. Маріупольське міське товариство греків. Одне з найчисленніших об’єднань представників грецької спільноти, створене у січні 1989 р. Кількість членів товариства становить майже 1,5 тис. осіб. Основні напрями діяльності: збереження та популяризація новогрецької мови, розповсюдження літератури про досягнення грецьких культурних центрів, організація конкурсів, фестивалів, виставок грецької народної творчості та мистецтва тощо.
  4. Харківське міське товариство греків «Геліос». Здійснює культурно-освітню діяльність і сприяє взаємному збагаченню української та грецької культур (своєрідний культурний трансфер). Наприклад, зусиллями організації було перекладено «Лісову пісню» Лесі Українки, що вийшла одночасно українською та румейською[1] мовами.
  5. Київське міське товариство греків ім. К. Іпсіланті. До основних напрямів діяльності входить: залучення до грецького руху молоді і дітей, сприяння задоволенню їхніх мовних і культурних потреб, популяризація грецької мови тощо. Товариство особливо опікується збереженням історичної пам’яті щодо діяльності князя Костянтина Іпсіланті[2] в Києві.

Ключовою координаційною структурою, що об’єднує грецькі товариства в Україні, є Федерація грецьких товариств України (ФГТУ), створена 1995 р. Основними завданнями Федерації є консолідація греків в Україні; розвиток грецьких товариств для вивчення грецької мови; популяризація грецької культури, традицій, звичаїв; збереження грецької діаспори в Україні; поглиблення українсько-грецьких відносин на муніципальному рівні (укладання угод про співпрацю між містами України та Греції), зміцнення співробітництва з органами влади всіх рівнів. Федерація об’єднує 95 грецьких товариств з 21 області. Організація активно співпрацює з головами сільрад, директорами шкіл, завідувачами дитячих дошкільних закладів, а також із міжнародними організаціями – ООН, ОБСЄ, Датською радою у справах біженців, БФ «Карітас Маріуполь», ADRA Ukraine тощо.

ФГТУ представляє грецьку спільноту України на міжнародному рівні. Зокрема, за підтримки Греції та Кіпру Федерацію було прийнято в члени Всесвітньої ради греків зарубіжжя (САЕ)[3]. Водночас варто зауважити особливості організаційних форм взаємодії Федерації та САЕ. САЕ складається з 7 периферій. Україна входить до так званої Периферії країн колишнього СРСР[4], до якої входять 5 країн – Азербайджан, Грузія, Україна, Росія, Казахстан. Координатором Периферії, тобто особою, яка загалом визначає основні напрями діяльності її членів, є представник Росії – Іван Саввіді. З 2012 р. він входить до складу Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті РФ, а також є контактною особою російської влади з політичними колами в самій Греції. Зокрема, у 2015 р. він допомагав організувати зустріч В. Путіна з прем’єр-міністром Греції А. Ципрасом. За деякими даними, він також фінансово причетний до організації протестів в Македонії (червень 2018 р.), пов’язаних із перейменуванням республіки. Також, за інформацією українських активістів, російська влада залучила І. Саввіді для тиску на Елладську православну церкву з приводу ненадання Україні автокефалії. Статки І. Саввіді оцінюються у близько 2 млрд дол.  Все це призводить до звинувачень на адресу керівництва Федерації щодо їхньої співпраці з РФ і підтримки «руського миру» та ДНР.

  • Забезпечення культурних, освітніх та інформаційних прав представників грецької національної меншини
  • Культурні права, збереження культурної та матеріальної спадщини

Одним із важливих питань для представників грецької національної меншини в Україні є збереження об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, розвиток міжкультурних зв’язків усередині українського соціуму, ознайомлення українців з грецькою культурною спадщиною.

Найбільша в Україні бібліотека грецької літератури – бібліотека елліністичних студій «Костянтинос Левендіс» з фондом близько 17 тис. примірників створена на базі Маріупольського державного університету. Початок формування бібліотеки було покладено 2005 р., на момент відкриття фонди бібліотеки налічували 6285 примірників.

Важливою подією для світової грецької спільноти є перший переклад українською мовою відомої грецької поеми-романсу XVII століття Вінсента Корнароса «Еротокрит». Про особливе значення цього твору грецької культури свідчить той факт, що Міністр культури і спорту Греції Мірсіні Зорба (Myrsini Zorba) назвала 2019 р. – «Рік Еротокриту». Також український письменник В. Кіор переклав урумською мовою «Кобзар» Тараса Шевченка зразка 1840 р.. Національна спілка письменників України висунула його кандидатом на отримання премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського.

Ключовими публічними заходами для греків України є Міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» ім. Доната Патричі, Фестиваль грецької пісні імені Тамари Каци, День незалежності Греції та Національне грецьке свято «День «Охі!». У регіонах України щороку проводяться дні грецької мови та культури.

Великого значення набуває питання збереження та підтримки об’єктів матеріальної культурної спадщини грецької національної спільноти в Україні, що є важливим елементом забезпечення її культурних потреб. Ключовими є пам’ятки, пов’язані з історією становлення незалежності Грецької Республіки, зокрема діяльністю князя Костянтина Іпсіланті:

  • Будинок-садиба Іпсіланті у Києві. Окремі грецькі товариства наполягають на незаконності приватизації та необхідності повернення будинку в комунальну власність (а потім у власність грецької громади) для створення тематичного історичного музею. Це питання виносилося і на обговорення Комісії з питань культурної спадщини та культурних цінностей Громадської ради при Міністерстві культури України. На даному етапі оголошено збір коштів на встановлення меморіальної дошки князю на садибі Іпсіланті;
  • пам’ятник князю К. Іпсіланті в Києво-Печерській Лаврі, встановлений дружиною князя на його могилі на території Георгіївської церкви та відновлений у 1997 р. Сьогодні він руйнується через погодні умови і, на думку грецької спільноти, потребує реконструкції та захисту;
  • Монастир Святої Катерини (Синайський монастир, або Грецький монастир), побудований у Києві грецькою громадою 1738 р. З 90-х рр. ХХ ст. грецька громада намагається відновити Грецький приход Святої Великомучениці Катерини Київського подвір’я Грецького Ставропігіального Монастиря Святої Великомучениці Катерини на Синайській Горі.

У сфері забезпечення інформаційних прав грецької меншини ситуація залишається неоднозначною. Наразі в Україні відсутні газети новогрецькою мовою, в тому числі такі, що видаються громадськими організаціями самої грецької меншини. Газета «Елліни України» (виходить в Маріуполі коштом Федерації грецьких товариств України), а також газета «Одіссос[5]» Одеської обласної громади греків імені Григорія Маразлі видаються або російською, або російською/українською мовами.

  • Освіта

За 28 років незалежності в Україні було відкрито низку державних освітніх закладів з вивченням новогрецької мови.

За даними Міністерства культури України, 2017-2018 навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗОНЗ) України грецьку мову як предмет вивчали 2302 учні (зокрема, у Донецькій області – 1635 осіб, у м. Києві – 430 осіб), факультативно – 391 учень. У Донецькій області в ЗОНЗ факультативно вивчають: новогрецьку мову – 310 учнів, румейську – 30-40 учнів, урумську – 30-40 учнів.

У 2018-2019 навчальному році новогрецьку мову як предмет вивчають 2399 учнів, а факультативно – 671[6].

  • Вища освіта

Щонайменше 6 ВНЗ (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний лінгвістичний університет, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Київський національний торговельно-економічний університет, Маріупольський державний університет та Львівський національний університет імені Івана Франка) здійснюють підготовку фахівців з новогрецької мови. Окремі ВНЗ (Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Маріупольський державний університет) здійснюють і науково-дослідну діяльність в сфері грецької культури та історії. Так, при КНУ ім. Тараса Шевченка діє мовний центр – Центр елліністичних студій та грецької культури та Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького. У Маріупольському державному університеті діє Інститут українсько-грецької дружби та елліністичних досліджень. До складу Інституту входять науково-дослідні відділи українсько-грецької дружби, історії еллінізму країн Причорномор’я, історії та культури греків України. На базі інституту проводяться наукові дослідження з історії та культури греків, науково-практичні семінари та круглі столи за участю представників закордонних університетів. При Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочав діяльність Центр грецької мови та культури.

  • Проблемні питання розвитку грецької меншини в Україні

Представники ключових організацій грецької меншини в Україні зазначають, що грецька спільнота не має значних проблем у задоволенні своїх основних культурних, освітніх чи інформаційних прав. Водночас стан грецької спільноти та основні вектори її розвитку дозволяють визначити такі проблемні моменти.

  1. Державна підтримка ЗМІ мовами грецької меншини в Україні. За даними Всеукраїнського перепису 2001 р., грецька меншина посідає 11 місце за кількісним складом. За показниками, що наводяться самими представниками грецької меншини, вони посідають 6-7 місце поряд із румунською та угорською громадами. Міністерство культури України здійснює фінансову підтримку ЗМІ вірменською, польською, єврейською, кримськотатарською, румунською та болгарською мовами, але не надає аналогічної допомоги новогрецькою мовою[7]. Водночас невідомо, чи були відповідні запити з боку грецьких товариств до урядових структур[8].
  2. Наслідки русифікації представників грецької національної  меншини. Згідно із соціологічними дослідженнями греки є однією з найбільш зрусифікованих національних меншин України. Відповідно до Перепису 2001 р. російську мову визнали рідною 88,5 % представників грецької спільноти, 4,8 % визнали рідною українську і лише 6,4 % – грецьку. За словами представників грецької спільноти, молодь не бажає вчити новогрецьку мову, що ускладнює збереження національної ідентичності українських греків.
  3. Загрози представникам грецької національної меншини, що проживають компактно в Донецькій області в районі проведення ООС. Представники грецької спільноти (близько 44 сіл) проживають у районі Маріуполя. Частина цих сіл розташована на окупованій території, а ще частина – у «сірій зоні». Крім прямої загрози життю внаслідок бойових дій, грецька спільнота, що опинилася на окупованих територіях, перебуває під постійним пропагандистським впливом окупаційної адміністрації та Російської Федерації. Окупаційна влада намагається використати грецьку меншину як інструмент своєї легітимізації (демонструючи показову турботу та увагу до організацій грецької меншини) та як контакт із мешканцями контрольованих територій.
  4. Увага з боку центральних органів державної влади до відзначення ключових культурних подій грецької громади. Представники грецької громади зауважують брак уваги з боку представників української влади до публічних (передусім, культурних) заходів грецької спільноти. Водночас, за інформацією Міністерства культури України та обласних державних адміністрацій, їхні представники активно залучені до такої діяльності та надають підтримку в організації подібних заходів. У деяких областях відсутні регіональні  програми підтримки національних меншин, зокрема й грецької національної меншини. Частковим винятком є Одеська область, де з державного бюджету надається підтримка ЗМІ місцевої грецької громади.
  5. Політика суспільного мовника щодо грецької меншини. Концепція мовлення національних меншин ПАТ НСТУ (затверджена у вересні 2018 р.), хоча й згадує греків як одну з важливих національних меншин України, але не відображає цього у безпосередній Концепції мовлення для національних меншин. Жодна дирекція, розташована в регіонах компактного проживання представників грецької меншини (наприклад, UА:ДОНБАС чи UA:ОДЕСА), не має у своєму складі редакцій, які б опікувалися питаннями грецької національної меншини на території області.
  6. Невирішеність питань з окремими об’єктами матеріально-культурної спадщини, які є важливим складником грецької національної пам’яті (зокрема, пам’ятник К. Іпсіланті, Будинок-садиба К. Іпсіланті та Монастир Святої Катерини). Водночас вирішення цих проблем є поза межами повноважень ЦОВВ, та стосується або повноважень місцевих органів влади, або окремих суб’єктів господарювання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Міністерству культури України при формуванні планів бюджетної підтримки медіа мовою національних меншин провести оцінку поточного стану задоволення інформаційних потреб грецької меншини та оцінити доцільність фінансування (або співфінансування) друкованого засобу масової інформації в інтересах грецької спільноти у місцях її компактного проживання.
  2. ПАТ НСТУ внести зміни (доповнення) до Концепції мовлення національних меншин ПАТ НСТУ, включивши грецьку етнічну спільноту до списку національних меншин, яким надається ефірний час у межах мовлення редакції UА: ДОНБАС.
  3. Міністерству інформаційної політики України спільно з Міністерством культури України ініціювати проведення річної інформаційно-просвітницької кампанії, присвяченої діяльності грецької етнічної спільноти в Україні. У межах кампанії акцентувати увагу на фактах неодноразових депортацій і репресій представників грецької спільноти російською та радянською владою (у тому числі в Криму), роль грецької меншини в розбудові державного суверенітету України, ролі її представників у захисті державності від російської агресії (участь етнічних греків в АТО/ООС та фінансова/гуманітарна підтримка військових з боку грецької спільноти), особливості грецької культури та її взаємоінтегрованість з українською, приклади культурного трансферу двох держав.
  4. Звернути увагу обласних державних адміністрацій в регіонах компактного проживання представників грецької національної меншини (передусім у Донецькій області) на необхідність розроблення регіональних цільових програм, спрямованих на підтримку діяльності національно-культурних товариств регіону, активно залучаючи до цього процесу місцеву грецьку громаду. Системний підхід набуває особливого значення в контексті посилення процесів національної єдності на регіональному рівні, демонструючи представниками грецької меншини, які залишилися на окупованих територіях або перебувають у «сірій зоні» (лінії розмежування), увагу до потреб меншини з боку української влади. Також рекомендувати представникам ОДА активно долучатися до відзначень важливих для грецької громади свят (особливо Дня незалежності Греції та Національного грецького свята «День «Охі!»).
  5. Розділеність грецької громади в регіоні проведення ООС (проживання їх представників як на контрольованих, так і неконтрольованих територіях, а також на лінії розмежування) створює додаткові можливості для залучення грецької спільноти до реалізації програм з «мови примирення» в регіоні, створюючи нові контактні майданчики для діалогу на міжособистісному рівні. Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України доцільно врахувати можливість залучення представників грецької національної меншини в Україні до офіційних діалогових платформ, метою яких є реінтеграція та діалог заради національної єдності.

 

 

Дубова С.В.

відділ етнонаціональних досліджень,

реінтеграції та розвитку громадянського суспільства

Національний інститут стратегічних досліджень

квітень 2019 р.

 

[1]Грецька етнічна спільнота України використовує грецьку, новогрецьку, урумську та румейську мови.

[2] Господар Молдавії та Валахії, також відомий як господар Дунайських князівств і учасник грецького анти-турецького визвольного руху

[3]Всесвітня рада греків зарубіжжя (Συμβούλιο Απόδημου Ελληνισμού, ΣΑΕ, САЕ) була створена у 1995 році Указом Президента Грецької Республіки як дорадчий і референтський орган за темами Омогенії. Метою її діяльності є співпраця, підтримка та об'єднання етнічних греків на всесвітньому рівні для зміцнення еллінізму. (Див.: https://goo.gl/KjhW2B)

[4]Периферія країн колишнього СРСР. Координатор Периферії Іван Саввіді, члени Координаційної Ради: Олександра Проценко-Пічаджи, Надія Чапні, Валентин Шахбазов, Іван Читлідіс (Див.: http://ru.sae.gr/?id=13087)

[5]На підтримку видання газети у 2018 році Одеською ОДА було виділено 115,0 тис. грн.

[6] Лист МОН №1/11-2083 від 28.02.2019.

[7]Крім 2013 року, коли було профінансовано газету «Еліни України».

[8]На офіційні запити НІСД до грецьких культурних товариств було отримано лише одну відповідь.