"Використання ресурсного потенціалу організацій громадянського суспільства у підготовці та проведенні "Євро-2012". Аналітична записка

Анотація

 

Виходячи з аналізу нинішнього стану підготовки України до футбольного чемпіонату «ЄВРО-2012» розглянуті можливості використання у його подальшій підготовці та проведенні ресурсного потенціалу організацій громадянського суспільства. Особлива увага приділяється волонтерському руху на підтримку турніру. Пропонуються конкретні заходи для повнішого й ефективнішого залучення організацій громадянського суспільства та використання їх для протидії можливим ризикам.

 

ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ПІДГОТОВЦІ ТА ПРОВЕДЕННІ «ЄВРО-2012»

 

Можливості та виклики ЄВРО-2012

Здобуття Україною разом з Польщею права на проведення 14‑го Чемпіонату Європи з футболу 2012 року (ЄВРО-2012), що відбувалося в умовах жорсткої конкуренції серед країн-претендентів, створило винятково сприятливий шанс для реалізації низки актуальних завдань національного розвитку інфраструктурного, іміджевого, економічного та культурно‑інтеграційного характеру. Підготовка до цього турніру вже дала змогу ввести в Україні в експлуатацію сучасні спортивні об’єкти, досягти значних зрушень у транспортному та сервісному забезпеченні. У цілому, успішне проведення чемпіонату має активізувати економічне життя в країні, сприятиме підвищенню її інвестиційної й туристичної привабливості.

 

Всередині країни підготовка до ЄВРО-2012 та його проведення, як стратегічний пріоритет, можуть стати важливим інструментом суспільно‑політичної консолідації, зростання соціального капіталу, виховання почуттів національної гордості, патріотизму, громадянськості (особливо, серед молоді). За словами Генерального секретаря УЄФА Джанні Інфантіно, ефект від проведення ЄВРО-2012 в Україні і Польщі «буде довготривалим та величезним, а масштаби проведеної роботи за час підготовки у двох приймаючих країнах можна прирівняти до 20-літнього стрибка у розвитку, пришвидшеної модернізації, що суттєво вплине на повсякденне життя українських і польських громадян»[1].

 

Разом з тим, ЄВРО-2012 – це й серйозний виклик для держави та суспільства, який несе в собі певні ризики. Серед них: економічні (збільшення витрат на підготовку та проведення турніру порівняно з запланованими; недоотримання прибутків), політичні (використання турніру, як інструменту внутрішньополітичної боротьби та негативних зовнішньополітичних впливів), інформаційні (тенденційне висвітлення та акцентування уваги на недоліках та допущених прорахунках у вітчизняних та зарубіжних ЗМІ для погіршення іміджу України), корупційні (втрати бюджетних коштів через їх незаконний перерозподіл). Першочерговим пріоритетом залишається забезпечення безпеки під час підготовки та проведення змагань. Останнім серйозним нагадуванням про це стала трагедія 1 лютого 2012 р. у єгипетському місті Порт-Саїд, де під час футбольного матчу між командами «Аль-Масрі» та «Аль-Ахлі» у результаті масових зіткнень загинуло 77 людей та постраждало близько тисячі[2].

 

Основні напрями використання ресурсного потенціалу ОГС для підтримки ЄВРО-2012

Для безпечного та успішного проведення турніру мають бути максимально ефективно задіяні відповідні ресурси, як держави, так і недержавного сектору, зокрема, організацій громадянського суспільства (ОГС). Станом на початок 2012 р. в Україні було зареєстровано (включно з міжнародними, всеукраїнськими, місцевими організаціями, їх філіями та відокремленими структурними підрозділами) 71767 громадських організацій та 13475 благодійних організацій[3]. До речі, у структурі громадських організацій за спрямуванням та видами їх діяльності найбільша питома вага (16,7 %) припадає саме на оздоровчі та фізкультурно-спортивні об’єднання[4]. За оцінкою Світового банку оприлюдненою 20 січня 2012 р., «активність громадянського суспільства в Україні дає уряду можливість повернути громадську підтримку, запрошуючи громадськість до діалогу про економічні та соціальні пріоритети та здійснення моніторингу наслідків відповідних заходів»[5].

 

Основними напрямами використання ресурсного потенціалу ОГС у підготовці та проведенні «ЄВРО-2012» є наступні:

1) залучення волонтерського руху до безпосередньої участі в організації та проведенні заходів «ЄВРО-2012»;

2) інформаційна підтримка «ЄВРО-2012» з боку громадських організацій, волонтерів та незалежних ЗМІ;

3) протидія закликам до бойкоту «ЄВРО-2012»; запобігання проявам расизму, ксенофобії та нетерпимості, будь-яким діям, що загрожують його безпечному проведенню;

4) громадський моніторинг стану підготовки до «ЄВРО-2012» та його організації та громадський антикорупційний контроль.

 

Нормативно-правова та інституційна основа залучення ОГС до підтримки «ЄВРО-2012»

Нормативно-правовою базою залучення ОГС до підтримки «ЄВРО‑2012» є Закон України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» від 5 червня 2009 р. № 1474-VI (зі змінами),  Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 р. № 1077 «Про затвердження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» та інші регуляторні щодо цього заходу акти, а також правові акти, що унормовують діяльність ОГС та порядок їх взаємодії з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. 

 

Проведений аналіз веб-ресурсів органів місцевої влади свідчить про відсутність розроблених програм залучення ОГС на рівні приймаючих міст та областей. Як правило, вони обмежуються цитуванням загальнодержавної програми: «оптимальним визнається варіант, коли основну роль у процесі підготовки до чемпіонату з футболу відіграє держава, яка, зокрема, сприяє створенню умов для максимального залучення з цією метою недержавних установ та організацій»[6]. Однак, при цьому не конкретизуються механізми такого залучення та не вказані відповідні плани заходів[7].

 

Всупереч вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»[8], до цих пір не сформовані громадські ради при Національному агентстві з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів та Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України[9], які могли б стати дієвими інструментами залучення громадськості та її об’єднань до вирішення всіх питань підготовки та проведення турніру.

 

Особливості та проблеми функціонування волонтерського руху

Досить успішно та з ентузіазмом пройшов набір волонтерів для підтримки турніру. За даними  організаційного комітету «ЄВРО-2012 Україна», при потребі приблизно у 5,5 тис. волонтерів від бажаючих стати волонтерами УЄФА надійшло майже 24 тис. заявок з 142-х країн. Найбільшу кількість заявок (90 %) з України та Польщі, також багато заявок надійшло від мешканців Німеччини, Росії та Іспанії. Середній конкурс по Україні становив 4 людини на місце волонтера, тоді як в Києві ця цифра сягала 6,5 людини на місце[10].

 

Організаторами «ЄВРО-2012» планується використовувати працю волонтерів переважно за такими напрямами: інформаційна підтримка із застосуванням матеріальних носіїв (довідники, інформаційні буклети, мапи тощо) та безпосередньо в режимі інтерактивного спілкування; інформаційна допомога гостям щодо транспорту та розміщення; допомога у фан‑зоні (сприяння взаємодії між уболівальниками та запобігання конфліктів між ними); робота з фан-посольствами, які є основними пунктами підтримки вболівальників різних збірних (співпраця з організаторами фан‑посольств та організаційне забезпечення роботи їх штабів); обслуговування людей з особливими потребами; комплексна підтримка роботи медіа-служб та IT‑служб приймаючих міст; допомога медичним службам та службам безпеки; акредитація волонтерів і журналістів та забезпечення роботи волонтерських центрів тощо[11].

 

Ефективному функціонуванню волонтерського руху перешкоджають деякі положення його вітчизняної нормативно-правої бази. Зокрема, на думку громадських експертів, це стосується норм Закону України від 19.04.2011 р. № 3236-VI «Про волонтерську діяльність», які вимагають спеціальної реєстрації громадських організацій, що працюють з волонтерами. Норми вказаного закону не розрізняють вимог до стандартів роботи з довгостроковими і тимчасовими волонтерами (зокрема, щодо обов’язкового їх страхування). Обов’язкове страхування волонтерів є обтяжливим для неприбуткових організацій, можливості яких залучати додаткові вільні кошти обмежені, а додаткове фінансове навантаження не компенсується податковими пільгами. Не сприяють поширенню волонтерства також норми Кодексу законів про працю України та Закону України від 01.03.1991 р. № 803-XII (з наступними змінами) «Про зайнятість населення», які прирівнюють волонтерів до найманих працівників та інших зайнятих осіб[12]. Усунення цих перешкод посприяло би поширенню волонтерського руху та спрощенню процедур його правового регулювання.

 

Необхідність залучення ОГС до інформаційної підтримки «ЄВРО-2012»

Інформаційна політика щодо підтримки «ЄВРО-2012» не носить цілісного та системного характеру. Її формування та реалізація відбуваються не завжди прозоро та без належного врахування громадської думки. На думку експертів «право на проведення Євро-2012 само по собі не сприяло активізації уваги міжнародних ЗМІ до України. Зміна міжнародного іміджу України є неможливою за відсутності постійної роботи з продукування інформаційних приводів, цікавих широким верствам світової спільноти»[13]. Громадські організації та незалежні ЗМІ висвітлюють непоодинокі випадки непрозорого державного фінансування невдалих та непомірно затратних інформаційно-іміджевих проектів на підтримку «ЄВРО-2012»[14]. У приймаючих містах створені спеціальні туристичні інтернет-портали на підтримку турніру, проте їх контент не завжди носить якісний та системний характер, тому ширше залучення ОГС (зокрема, творчих спілок, краєзнавчого руху, товариств охорони пам’ятників історії та культури, національно-культурних товариств, молодіжних організацій тощо) до його формування могло би посприяти поліпшенню якості їх інформаційного наповнення. 

 

Взаємодія з ОГС у запобіганні бойкоту «ЄВРО-2012», проявам расизму, ксенофобії та  нетерпимості

Шкоду міжнародному іміджу України наносять заклики деяких вітчизняних та міжнародних організацій, а також окремих представників політичних партій до бойкоту «ЄВРО-2012». При цьому використовуються різні мотиви від політичних (на підтримку тих, чи інших вимог політичної опозиції) до захисту довкілля, протидії проявам нетерпимості за різними ознаками, варварського знищення бездомних тварин, боротьби проти сексуальної експлуатації жінок тощо. Так наприклад, зірвати «ЄВРО-2012» пригрозила організація «Патріот України», як стверджують її активісти, «якщо влада не припинить їх переслідування»[15]. Більш ніж 500 тисяч підписів під закликом бойкотувати «ЄВРО-2012» через винищення бездомних собак в Україні поставили громадяни Франції, Італії, Австралії, Аргентини і Таїланду[16]. Для протидії таким закликам доцільно залучати ОГС до інформаційно-роз’яснювальної роботи на підтримку «ЄВРО-2012» та ініціювати підписання Національного Олімпійського меморандуму щодо утримання від будь-яких закликів до бойкоту «ЄВРО-2012».

 

Викликає обґрунтовану занепокоєність присутність у масовій свідомості стереотипів ксенофобії, не толерантна та агресивна риторика стосовно представників інших націй та рас, що застосовується деякими ЗМІ та в інтернет-середовищі (зокрема, в соціальних мережах), поширення правого радикалізму та расистських проявів у молодіжному середовищі і, зокрема, серед футбольних фанатів. Так, за даним моніторингу «Hateful», з вересня 2009-го по березень 2011 років були офіційно зафіксовані 133 випадки проявів расизму чи ксенофобії на стадіонах у Польщі, та 62 − в Україні.  З них понад 50 випадків стосувалися демонстрування фашистської символіки чи расистських закидів[17].Особливо небезпечним явищем є те, що вітчизняні правоохоронні органи не лише не здійснюють активних заходів з протидії нетерпимості в українському суспільстві, а самі інколи є активним суб’єктом проявів дискримінації[18]. У контексті підготовки та проведення «ЄВРО-2012» вказані чинники набувають особливої ваги через прибуття в Україну значної кількості представників інших рас та національностей, що робить ще більш актуальною необхідність неухильного дотримання принципів толерантності та прав людини. Для досягнення цієї мети, суттєву роль має відіграти підтримка органами виконавчої влади та правоохоронними органами заходів здійснюваних ОГС з моніторингу проявів расизму, ксенофобії, нетерпимості та порушень громадського порядку (у тому числі серед футбольних уболівальників) та оперативне реагування на інформування про результати такого моніторингу.

 

Використання можливостей громадського контролю

Низка громадських рухів та організацій (громадська кампанія «Євро‑патруль», Комітету громадського контролю «ЧЄ-12» та ін.) проводять громадський моніторинг підготовки до «ЄВРО-2012» та його організації, а також здійснюють громадський антикорупційний контроль. Серед найгостріших проблем виявлених учасниками громадського контролю: випадки несвоєчасної та неналежної підготовки окремих об’єктів інфраструктури чемпіонату, неефективного та неналежного використання бюджетних коштів, непомірного підвищення цін у сфері готельного бізнесу, примусового виселення студентів з гуртожитків для заселення туди гостей турніру та багато іншого.

 

Разом з тим, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування ще не налагодили належним чином взаємодії з ОГС, які займаються громадським та громадським антикорупційним контролем організації чемпіонату. Не сприяє відкритості діяльності відповідних органів державної влади та можливостей здійснення щодо них громадського контролю, зокрема, невиконання ними або виконання не в повному обсязі вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»[19] та Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».  

 

Висновки та рекомендації

Поки що значний ресурсний потенціал ОГС та можливості їх взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування у справі підготовки та проведення «ЄВРО-2012» використовується недостатньо. Для ефективнішого його використання пропонується наступне:

 

1. Розробити та ухвалити зміни до Закону України від 19.04.2011 р. № 3236-VI «Про волонтерську діяльність», якими зняти вимогу спеціальної реєстрації громадських організацій, що працюють з волонтерами, та запровадити диференційовані вимоги до стандартів роботи з довгостроковими і тимчасовими волонтерами, а також внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про зайнятість населення», якими відокремити волонтерів від найманих працівників та інших зайнятих осіб.

 

2. Рекомендувати органам виконавчої влади та місцевого самоврядування приймаючих міст Донецька, Києва, Львова і Харкова розробити і затвердити програми та конкретні плани заходів щодо залучення ОГС до підготовки та проведення «ЄВРО-2012».

 

3. Створити громадські ради при Національному агентстві з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів та Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України. Включити до порядку денного їх роботи першочергові заходи щодо підтримки ОГС «ЄВРО-2012» з залученням представників відповідних організацій.  

 

4. Активніше залучати громадські організації, творчі спілки, волонтерів та незалежні ЗМІ до інформаційної підтримки «ЄВРО-2012» на всіх рівнях: міжнародному, загальнонаціональному та місцевому, як на безоплатній основі так і на конкурсній основі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених громадськими організаціями та творчими спілками, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка».

 

5. Ініціювати підписання політичними партіями та громадськими рухами і організаціями спільного документу (наприклад – Національного олімпійського меморандуму). Його підписанти добровільно беруть на себе зобов’язання: 1) утримуватися від будь-яких закликів щодо бойкоту  «ЄВРО‑2012» та використання його в політичних, або корпоративних цілях; 2) виявляти всебічну підтримку його підготовці та проведенню; 3) на час проведення фінальної частини чемпіонату утримуватися від проведення будь-яких політичних чи протестних акцій; 4) пропагувати здоровий спосіб життя та сприяти організації й проведенню масових фізкультурно‑спортивних заходів.

 

6. Органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, що відповідають за організацію та проведення «ЄВРО-2012» налагодити співпрацю з ОГС, що здійснюють його громадський контроль та беруть участь в заходах щодо запобігання і протидії корупції (зокрема, у форматі громадських рад, проведення громадських слухань та інших спільних заходів, передбачених чинним законодавством); та забезпечити відкритість своєї діяльності шляхом дотримання усіх вимог Закону України від 13.01.2011 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» та Закону України від 07.04.2011 р. № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції».

 

7. Органам виконавчої влади та правоохоронним органам з метою неухильного дотримання принципів толерантності та прав людини під час проведення «ЄВРО-2012» надавати підтримку ОГС, що здійснюють моніторинг проявів расизму, ксенофобії, нетерпимості та порушень громадського порядку (у тому числі серед футбольних фанатів) та оперативно реагувати на інформацію про його результати.

 

8. Узагальнити та проаналізувати досвід залучення ОГС до підготовки та проведення «ЄВРО-2012» з метою його подальшого використання в організації фінального турніру чемпіонату Європи 2015 р. з баскетболу «Євробаскет-2015» та інших спортивних і культурно-масових заходів аналогічного масштабу.  

 

Відділ політичних стратегій

(Ю. Опалько)