Однією із соціально значимих для АР Крим і такою, що залишається чутливою у міжетнічних взаєминах на півострові є проблема забезпечення функціонування державної мови у системі освіти. Зважаючи на специфіку етнонаціонального складу регіону, а саме його поліетнічність, існує потреба у врахуванні регіональних особливостей у розробці та реалізації державної мовної політики.
Останнім часом проблема функціонування державної мови в системі освіти в АР Крим знову набуває політичного забарвлення. Ймовірно, що мірою наближення до парламентських виборів у жовтні 2012 року це питання може стати одним із можливих подразників для поляризації суспільної думки, що може бути використано для створення напруженої соціальної ситуації.
11 квітня 2012 року у ЗМІ з’явилася інформація про рішення Севастопольської міськради закрити єдину в місті загальноосвітню школу‑iнтернат 1-3 ступенiв № 7, де навчальний процес проходив українською мовою. «Міська рада днями ухвалила рішення з нового навчального року припинити там викладання, а школярів, які не захочуть переходити до російськомовних шкіл, перевести до інтернату для дітей із затримкою психічного розвитку». (У Криму закривають україномовні школи і класи // http://www.radiosvoboda.org/content/article/24544094.html)
Схожі проблеми виникли відразу у кількох школах Бахчисарайського району, а також у деяких інших районах автономної республіки. Хоча, за інформацією громадських організацій, у Бахчисараї батьки і представники громадськості продовжують боротьбу за право дітей вчитися українською мовою.
За даними опитувань, україномовні жителі Криму досить критично оцінюють можливості отримання освіти рідною мовою, що відображено у невідповідності наявних освітніх можливостей складу населення АР Крим.
Довідково: За даними Всеукраїнського перепису населення (2001 р.) в АР Крим проживало: 58,3 % росіян, 24,3 % українців, 12,1 % кримських татар, 1,4 % білорусів, 0,5 % татар, 0,4 % вірмен, по 0,2 % євреїв, поляків, молдаван, азербайджанців, по 0,1 % узбеків, корейців, греків, німців, мордви, чувашів, циган, болгар, грузинів і марійців, а також караїми, кримчаки та інші. Слід враховувати, що ці цифри не враховують населення м. Севастополь, що є окремим від Криму регіоном України.
За офіційними даними у 2010-11 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах АР Крим навчалося 167 677 учнів, з них російською мовою – 148 452 (88,5 %), українською - 13 609 (8,1 %), кримськотатарською 5 399 (3,2 %) осіб. (http://www.mon.gov.ua/newstmp/2011/19_01/1).
В школах національних меншин, змішаних школах (наприклад, з кримськотатарською та російською мовами навчання) в АР Крим українська мова вивчається як навчальний предмет. Проте, українська мова як засіб засвоєння навчальних предметів в даних школах не використовується. Хоча аналіз сучасних наукових досліджень, проведених в різних країнах, переконливо свідчить про те, що якщо державна мова в школах національних меншин вивчається тільки як навчальний предмет, діти не зможуть повноцінно оволодіти ним за час шкільного навчання, а рівень їх мовної компетенції буде суттєво нижчим рівня носіїв мови.
За даними проведених досліджень, викладачі шкіл національних меншин Криму відзначають, що рівень володіння школярами українською мовою до кінця шкільної освіти не дозволяє більшості з них на рівних конкурувати з випускниками українських шкіл при вступі до вищих навчальних закладів України, де вступні іспити проводяться українською мовою. Така ситуація особливо стосується випускників сільських шкіл, які проживають в районах, де відсутнє природне українське мовне середовище. З іншого боку, на території АРК функціонує досить багато філіалів вищих навчальних закладів Росії, де навчання проводиться російською мовою.
Оцінюючи наведені дані можна констатувати, що сьогодні потребує першочергового вирішення проблема забезпечення права доступу до дошкільної та шкільної освіти державною мовою на території АР Крим.
Враховуючи зазначене, вважаємо доцільним доручити Міністерству освіти та науки, молоді та спорту України та Міністерству освіти та науки, молоді та спорту АР Крим здійснити наступні заходи:
1. Забезпечити належне виконання Стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим до 2020 року (затверджена Постановою ВР АР Крим 22 грудня 2010 року № 121–6/10), зокрема у частині формування ефективної системи освіти державною мовою.
2. Провести оцінку реалізації у 2011 році Програми розвитку освіти в Автономній Республіці Крим на 2011-2015 роки, затвердженої Постановою Верховної Ради АР Крим 28 грудня 2010 року № 167–6/10.
3. Проводити громадські обговорення та враховувати думку місцевих громад при прийнятті рішень про закриття навчальних закладів.
4. Ввести практику проведення регулярних моніторингових досліджень рівня навчальних досягнень учнів з української та рідної мови загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин.
5. Проаналізувавши найкращі моделі та практики мультилінгвальної освіти в країнах ЄС, розробити програми та навчальні плани для дошкільних закладів та закладів середньої освіти, які б сприяли вивченню та збереженню рідної мови, засвоєнню державної, кращій інтеграції національних меншин, насамперед, кримських татар та російськомовного населення АР Крим в українське суспільство. Провести їх експертне та громадське обговорення та, врахувавши зауваження та пропозиції, провести експеримент щодо можливості їх запровадження та реалізації на території АР Крим.
Відділ політичних стратегій
(Л. Мазука)