"Використання потенціалу електронних бібліотек та відкритого доступу для українських освіти і науки". Аналітична записка

Поділитися:

ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК ТА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ОСВІТИ І НАУКИ

 

Анотація

 

Висвітлено сучасний стан розвитку освітньо-наукових та культурно-просвітницьких електронних бібліотечних ресурсів, окреслено визначальні характеристики освітньо-наукових електронних бібліотек з точки зору їх змісту і функціонування та у зв’язку з поширенням відкритого доступу. Проаналізовано досвід ефективного створення і використання електронних бібліотечних ресурсів загальнокультурного, наукового та освітнього спрямування у різних країнах світу. Подано пропозиції щодо першочергових завдань, вирішення яких є необхідним для створення сучасної загальнодержавної електронної бібліотечної системи в Україні.

 

Електронні бібліотечні ресурси та відкритий доступу сучасній освіті та науці

Електронна бібліотека (також доволі широко як синонім вживається термін «цифрова бібліотека») – сукупність матеріалів, що зберігаються в електронній (цифровій) формі, доступ до яких здійснюється за допомогою комп’ютерної техніки. Доступ до матеріалів електронної бібліотеки може здійснюватися як в окремому визначеному місці (наприклад, приміщенні бібліотеки чи спеціально обладнаному приміщенні навчального, культурного, іншого громадського закладу), так і через будь-яку точку доступу до всесвітньої мережі інтернет. Провідна європейська асоціація електронних бібліотек DELOS (www.delos.info), частково фінансована  Європейською комісією, визначає електронну (цифрову бібліотеку) так: «Організація, що збирає і зберігає матеріали у різноманітній електронній формі протягом тривалого часу та забезпечує користувачів спеціалізованими послугами, пов’язаними з цими матеріалами, що відзначаються певним рівнем якості і відповідають чітко визначеним вимогам»[1]. Слід зазначити, що у цьому визначенні акцентуються моменти, пов’язані зі специфікою роботи з матеріалами в електронній формі, а не тільки сама цифрова форма.

 

В Російській Федерації у зв’язку з активним упровадженням в освітній процес комп’ютерних технологій з 2010 року діє офіційно закріплене визначення електронної бібліотеки, ресурси якої використовуються в освітньому процесі: «Електронно-бібліотечна система (ЕБС) – це сукупність використовуваних в освітньому процесі електронних документів, об’єднаних за тематичними і цільовими ознаками, забезпечена додатковими сервісами, що полегшують пошук документів і роботу з ними, що відповідає усім вимогам федеральних державних освітніх стандартів вищої професійної освіти нового покоління»[2].  

 

Із загалу електронних бібліотек виділяють академічні (наукові) репозитарії та електронні архіви. Академічні репозитарії – зібрання матеріалів наукових установ (книжки, статті, дисертації, тези тощо). Академічні репозитарії, на відміну від комерційних видавництв наукової літератури, часто надають доступ до своїх матеріалів усім охочим з мінімальними обмеженнями чи взагалі без них (відкритий доступ). Електронні архіви на доповнення до традиційних об’єктів зберігання, містять електронні матеріали та їх описи, що дає змогу значно полегшити роботу з цими матеріалами.

 

Відкритий доступ – необмежений доступ до освітніх і наукових матеріалів за допомогою комп’ютерних технологій. З принципом відкритого доступу пов’язаний міжнародний рух, що має на меті забезпечення відкритого доступу для всіх членів суспільства до освітніх ресурсів, культурного надбання, результатів наукових досліджень. Рух відкритого доступу у науковій і освітній спільноті набуває значних масштабів від початку 1990-х років, з поширенням комп’ютерів й інтернету, що забезпечило технічні можливості для реалізації принципу відкритого доступу на якісно новому рівні. На практиці доступ до освітніх та наукових матеріалів є певною мірою обмеженим. У переважній більшості випадків це зумовлюється соціальними чинниками (політики обмеження доступу приватних або державних освітніх та наукових установ, видавництв, цифрових ресурсів тощо). Однак, незважаючи на це, особливо від початку 2000-х років, має місце чітка тенденція до зростання ступеня відкритості інформаційних ресурсів – як завдяки діяльності відповідних соціальних груп, так і через дію технічних чинників, які роблять завдання ефективного обмеження доступу певних категорій потенційних користувачів до інформації наукового, освітнього та культурного характеру (особливо, коли йдеться про її великі масиви) дедалі складнішим.

 

Види електронних бібліотечних ресурсів та досвід їх ефективного створення і використання

Активне створення і розвиток електронних бібліотечних систем на базі різних бібліотечних та наукових і навчальних установ розпочалося ще до появи інтернету в його сьогоднішній формі – наприкінці 1980-х років. Цифрові ресурси, що постали з того часу, за ознакою переважного змісту можна поділити на дві великі групи:

  • загальнокультурні ресурси – часто створюються на базі великих бібліотек і музеїв, містять переведені в електронну форму (оцифровані) книжки, у тому числі старовинні, а також інші переведені в електронну форму матеріали, що становлять культурну та історичну цінність;
  • спеціалізовані наукові ресурси (у тому числі – відкриті), що збирають та надають доступ до нових та давніших матеріалів наукового та інформаційного характеру, що активно використовуються в науковій роботі.

До першої групи електронних ресурсів можна віднести, наприклад, Японську національну електронну бібліотеку (Kokuritsu Kokkai Toshokan, на базі Парламентської бібліотеки Японії – http://www.ndl.go.jp/en/, робота зі створення електронного ресурсу розпочалася ще до початку епохи інтернету, 1989 року); Бібліотеку Конгресу США (http://www.loc.gov/index.html, одна з найбільших бібліотек світу як у традиційному, так і в електронному вимірах; оцифровано близько 10% фондів, в яких налічується понад 135 млн одиниць зберігання); найбільшу у світі Британську бібліотеку (http://www.bl.uk/, близько 150 млн одиниць зберігання); Російську державну бібліотеку (колишня Ленінська, http://elibrary.rsl.ru/, близько 43 млн одиниць зберігання). В усіх цих бібліотеках діють електронні каталоги та спеціалізовані пошукові сервіси, доволі велику частину фондів оцифровано і робота ця постійно триває.

 

Лідерами другої групи – спеціалізованих наукових ресурсів – є, зокрема, «Проект Гутенберг» (http://www.gutenberg.org/wiki/Main_Page), Internet Archive (http://www.archive.org/), ресурс Корнельського університету та Університетів Мічигану й Айови (США), відкритий архів наукових публікацій Arxiv (arxiv.org), кілька великих репозитаріїв британських університетів, роботу яких було налагоджено за підтримки спеціально створеного для впровадження інформаційних технологій в університетську науку Комітету з питань об’єднаний інформаційних систем (Joint Information Systems Committee (JISC), http://www.jisc.ac.uk/).

 

До окремої групи, дещо відмінних, однак споріднених з електронними бібліотеками за своєю природою і метою електронних ресурсів, можна віднести зібрання освітніх матеріалів (тексти навчальних курсів з відповідними супровідними матеріалами – текстові джерела, зображення, аудіо-, відео тощо). Ці ресурси, по суті, є гібридом власне електронних бібліотек і сучасних засобів колективної роботи з робочими освітніми матеріалами, які можуть вільно модифікуватися залежно від потреб викладача.

 

Станом на початок 2010-х рр. чимало країн світу здобули досвід успішного впровадження електронних бібліотечних систем в освітню діяльність. На особливу увагу в цьому відношенні заслуговує досвід Російської Федерації, якій вдалося ефективно вирішити гострі питання вироблення єдиних вимог до інформаційних ресурсів, задіяних у системі освіти, та їхнього змісту. Ці питання було вирішено не в останню чергу завдяки запровадженню обов’язкового стандартизованого зовнішнього тестування випускників середніх шкіл. Єдині по всій країні освітні стандарти обумовлюють необхідність забезпечення усієї системи освіти якісними навчально-методичними матеріалами єдиного стандарту. Це доволі складне, зважаючи на велику територію та культурне розмаїття Росії, завдання ефективно вирішується за допомогою загальнодержавної мережі «Електронних бібліотечних систем», концепція і змістовні та технічні специфікації яких чітко визначено на державному рівні (Див. Додаток).

 

Національна електронна бібліотечна система: історія та сучасний стан вирішення питання

Проблема створення національної електронної бібліотеки у тій чи іншій формі в Україні актуалізується на рівні органів державної влади від 1998 р., коли Законом України «Про Національну програму інформатизації» (№ 74/98 ВР від 04.02.1998, остання редакція від 16.10.2001) було передбачено розробку і затвердження Державної програми «Електронна бібліотека». Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 09.01.2007 року № 537-V[3] також передбачає необхідність вирішення питання електронної бібліотеки. У «Плані заходів» (План заходів з реалізації завдань щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 року (Розпорядження КМ № 653-2007 р, редакція від 13.05.2009) на виконання цього закону, зазначалися, зокрема, завдання «створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров’я, освіти, науки, культури, охорони довкілля», створення національної системи «електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу «Електронна бібліотека».

 

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1579-р було схвалено Концепцію Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека–XXI»[4]. Метою Програми є «підвищення ефективності використання, забезпечення доступності документів, які зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах, шляхом створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека–XXI». Серед пріоритетних напрямів реалізації Програми названі визначення об’єктів зберігання у бібліотечних та архівних фондах, що мають «загальнодержавне значення»; «переведення в електронну форму документів, які зберігаються у Державному бібліотечному, Національному архівному та Музейному фондах, фонді Державного архіву друку державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», інших бібліотечних, архівних та музейних фондах», «створення єдиної бібліотечної інфраструктури».

 

2010 року у Посланні Президента України до Українського народу було поставлено завдання щодо створення Національної електронної бібліотеки: «Національним проектом має стати створення Національної електронної бібліотеки, яка об’єднає освітні, наукові, університетські, музейні ресурси в єдину мережу»[5]. Плани щодо створення «повномасштабної електронної бібліотеки»[6] було підтверджено 17 березня 2011 року на засіданні Громадської гуманітарної ради при Президентові України. 7 квітня 2011 року, у своєму виступі зі щорічним Посланням до Верховної Ради України Президент ще раз підкреслив значення впровадження сучасних технологій, формування доступних навчальних електронних бібліотек як ключових напрямів реформи освіти[7], а 17 березня 2012 року анонсував створення, поряд з системою електронного урядування, національної мережі електронних бібліотек[8]. Таким чином, на часі – конкретні кроки з розбудови потужної національної електронної бібліотечної системи.

 

Висновки та першочергові завдання 

Виходячи з такого загального розуміння проблеми, необхідним є створення Національної електронної бібліотеки як комплексного загальнодержавного проекту, що має культурно-історичне, наукове та освітнє значення. Варто ще раз наголосити на унікальному потенціалі електронних бібліотек для забезпечення якісно нового рівня доступності матеріалів національної духовної, історичної, літературної, громадсько-політичної, філософської, культурної та наукової спадщини. При цьому розбудова загальнодержавної електронної бібліотечної системи може ефективно сприяти духовно-культурній і політичній консолідації українців у всьому світі завдяки зростанню доступності духовно-культурної, суспільно-політичної та освітньо-наукової національної спадщини, а також спільній активній участі в її збереженні й актуалізації.

 

Серед першочергових завдань у рамках вирішення комплексної проблеми створення Національної електронної бібліотеки, враховуючи зазначені вище загальний підхід, а також завдання якомога повнішого використання електронних бібліотечних та інших інформаційних ресурсів у вітчизняній освіті та науці, можна виділити такі:

  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерству культури України, Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами України, Міністерству інфраструктури України із залученням Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, Національного інституту стратегічних досліджень розробити план конкретних дій щодо створення і розвитку комплексного загальнодержавного проекту електронної бібліотечної системи.
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерству культури України, Національній академії наук України здійснити інвентаризацію існуючих зібрань наукових та освітніх матеріалів у цифровому форматі та забезпечити поширення найкращого досвіду.
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України забезпечити розробку та початок впровадження у широку освітню і наукову практику вищої школи єдиних стандартів оформлення та депонування наукових публікацій (формати, метадані, єдині вимоги до термінів і умов розміщення).
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерству культури України із залученням Національної академії наук України, галузевих академій наук України визначити шляхи інтенсифікації процесу переведення в електронний формат (оцифровування) бібліотечних фондів, матеріалів музейних фондів.
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерству культури України вирішити питання щодо професійної підготовки спеціалістів, які безпосередньо займатимуться широким упровадженням комп’ютерних та мережних технологій у наукову і освітню практику.

 

Відділ гуманітарної політики

(Іщенко А.)


Додаток

Вимоги до електронних бібліотечних систем у Російській Федерації

Критерії (вимоги) відповідності електронно-бібліотечної системи вимогам Федеральних державних освітніх стандартів віщої професійної освіти (ФДОС ВПО) нового покоління визначені на основі вимог ФДОС ВПО, Наказу Міносвітнауки Росії від 3 вересня 2009 р. № 588 і чинного законодавства Російської Федерації в Галузевій доповіді «Електронна книга й електронно-бібліотечні системи Росії»:

Основні показники

Перелік вимог

1

Доступність для користувачів

Забезпечення доступом до ЕБС кожного студента чи учня

2

Контент/зміст ЕБС

Навчальні й навчально-методичні видання з основних дисциплін (без обмеження окремою предметною сферою чи кількома спеціалізованими сферами). ЕБС повинна включати навчальні видання, випущені значним числом російських видавництв навчальної літератури. Як  додаткові необов'язкові матеріалів до складу ЕБС можуть включатися видання, що випускаються видавництвами вузів, архівні та інші видання

3

Підстави використання видань у складі ЕБС

Договори з правовласниками навчальної і навчально-методичної літератури

4

Період видання літератури, що включається до ЕБС

Навчальна література, видана за останні 10 років;

література з дисциплін базової частини гуманітарного, соціального й економічного циклів – за останні 5 років. Крім того, до складу ЕБС рекомендується включати архівні та інші видання, використовувані в освітньому процесі при вивченні історичних, філологічних та інших дисциплін.

5

Одночасний доступ до ЕБС

Одночасний індивідуальний доступ до всієї ЕБС не менш ніж для 25% користувачів

6

Одночасний доступ до видань, що входять до ЕБС

Одночасний індивідуальний доступ до кожного видання, що входить до ЕБС, не менш ніж для 25% користувачів

7

Точки доступу

З будь-якої точки, у якій є доступ до мережі інтернет

8

Реєстрація електронного засобу масової інформації

Наявність свідоцтва про реєстрацію електронного ЗМІ у встановленому порядку

9

Наявність прав на використовуване програмне забезпечення

Наявність свідоцтва про реєстрацію використовуваної для організації роботи ЕБС програми для ЕОМ чи договору з правовласником

10

Наявність прав на використовувану базу даних матеріалів (контенту) ЕБС

Наявність свідоцтва про реєстрацію використовуваної для організації роботи ЕБС бази даних матеріалів (контенту) ЕБС чи договору з правовласником

 

Джерело: Галузева доповідь «Електронна книга та електронно-бібліотечні системи Росії» (Москва, Федеральне агентство з питань друку та масових комунікацій, 2010 р., ISBN 978-5-904427-09-2, с. 29-30).



[1] L. Candela, G. Athanasopoulos, D. Castelli, K. El Raheb, P. Innocenti, Y. Ioannidis, A. Katifori, A. Nika, G. Vullo, S. Ross: The Digital Library Reference Model. – April 2011. – P. 17.

[2] Галузева доповідь «Электронная книга и электронно-библиотечные системы России» (Москва, 2010 г., с. 28)» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fapmc.ru/activities/reports/item1824.html

[3] Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=537-16

[4] Про схвалення Концепції Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека – XXI», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. №1579-р . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1579-2009-%D1%80

[5] Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу, 03.06.2010 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/17307.html

[6] Під головування Президента відбулося засідання Громадської гуманітарної ради, 17.03.2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/19609.html.

[7] Виступ Президента України Віктора Януковича із щорічним посланням до Верховної Ради України, 07.04.2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/19736.html.

[8] Виступ Президента України на ХІІІ з’їзді Партії регіонів 17.03.2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/23417.html?PrintVersion