6 серпня 2011 року у Великобританії розпочались масові заворушення. Формальною причиною їх початку вважають вбивство 4 серпня співробітниками поліції 29-річного темношкірого Марка Даггана, який при спробі обшуку чинив активний опір. Після цього в лондонському районі Тоттенхем розпочались масові акції протесту з вимогою розслідування загибелі М. Даггана, однак вже в ніч з 6 на 7 серпня ці протесті перетворились на масові мародерства які супроводжувались биттям вітрин та пограбуваннями магазинів і будівель. В наступні дні схожі акції охопили сусідні райони та інші міста. Станом на 12 серпня 2011 року основні заворушення були придушені, а суди почали виносити вироки тим особам, які приймали в заворушеннях найбільш активну участь.
Крім масштабності та неочікуваності подібного розвитку подій, важливим моментом стало активне використання всіма основними учасниками (мародерами, громадянами та поліцією) сучасних інформаційних технологій (мобільного зв’язку, соціальних мереж всіх типів)[1].
Мародери, в основному, були представлені молодими хлопцями та дівчатам (вік від 11 до 24 років), які або самі є імігрантами, або є дітьми імігрантів. Більшість з них є соціально невлаштованими та або вони самі, або їх батьки живуть на державні дотації по безробіттю (останнім часом були суттєво скорочені). Для таких приміських районів характерним є переважання чорношкірого та арабського населення і важка криміногенна ситуація.
Незважаючи на начебто стихійність заворушень, мародери для координації своїх дій та швидкого перегрупування активно використовували мобільні телефони BlackBerry (фірми RIM), а також соціальні мережі Twitter та Facebook. Водночас саме використання мобільних телефонів BlackBerry дало газетну назву заворушенням – «BlackBerry-бунт» (серед інших назв – «шопінг-бунт»).
Довідково
Ситуація із розповсюдженням серед британської молоді смартфонів фірми RIM є не зовсім типовою як для Європи, так і для світу загалом. Телефони BlackBerry завжди позиціонувались як «корпоративні» чи «ділові» телефони, що позначалось на їх дизайні, ціні та функціоналі (зокрема – безпековому). Однак в умовах жорсткої конкуренції фірма RIM вдалась до репозиціонування смартфону на одному із своїх основних ринків (британському), з метою розширення аудиторії. В цілому стратегія була вдала, що дозволило компанії стати лідером продажів смартфонів в 2010 році у Великобританії[2]. Багато в чому це заслуга цінової політики, коли вартість надійного та функціонального смартфону становила від 80 до 150 фунтів стерлінгів (близько 1300-2000 грн, що є ціною практично будь‑якого нового мобільного телефону). Станом на березень 2011 року 37 % британської молоді були користувачами саме телефонів BlackBerry, при чому із значним переважанням дівчат серед власників[3] (саме цим можна пояснити таку широку участь молодих дівчат у погромах та мародерстві).
Важливою особливістю телефонів BlackBerry є сервіс «BlackBerry Messenger» (BBM)[4]. Робота BBM схожа на стандартні sms‑повідомлення з деякими суттєвими додатковими можливостями:
- повідомлення проходять швидше;
- безкоштовні для власника BlackBerry;
- не потребують заключення контракту із оператором;
- дозволяють зберігати анонімність;
- підтримують режим шифрування інформації.
Варто зазначити, що всі повідомлення BlackBerry Messenger проходять через власні сервери фірми RIM і є практично недосяжними для правоохоронних органів. Додаткові складнощі тут створює можливість шифрування даних. Всі ці особливості BlackBerry вже неодноразово ставали на перепоні при входженні фірми RIM на нові ринки[5].
Завдяки можливості шифрування, анонімності та швидкості передачі повідомлень, погромникам вдалось ситуативно створити «тіньову соціальну мережу», до якої не мали доступу правоохоронні органи: погромники здійснювали масові розсилки із вказуванням конкретних точок знаходження поліцейських груп, адрес для зустрічей та координат скупчення хуліганських груп (цікаво відмітити, що М. Дагган, з чиєї смерті і розпочались заворушення, також користувався BBM та саме цим сервісом відправив повідомлення «Мене переслідують федерали» своїй дівчині).
Привертає до себе увагу і те, що під час заворушень традиційні соціальні мережі (передусім Facebook та Twitter) фактично сприяли координації дій тих мешканців міст, які намагались або дати відсіч погромникам, або відновлювати вулиці після їх дій. Звертаючи увагу на незвичну в даних протестах роль традиційних соціальних мереж, британські оглядачі зазначають[6], що соціальні мережі, в першу чергу, - для середнього класу, більш заможних та освічених верств населення. Відповідно Facebook та Twitter виступив, в даному випадку, швидше як контрреволюційні мережі по відношенню до погромників, допомагаючи поліції у пошуку злочинців та забезпечуючи координацію для тих, хто вирішив об’єднуватись в групи самооборони:
- Канал @Riotcleanup (@Прибратипіслязаворушень) у Twitter зібрав близько 48000 дописувачів[7].
- Лондонська поліція оприлюднила фото розшукуваних (15 осіб) передусім на своєму офіційному сайті, а також на офіційній сторінці на популярному фото-хостингу Flickr.
- Було створено анонімний блог Catch A Looter («Спіймай мародера»), де також публікуються зображення тих, хто був помічений у мародерських діях[8].
- Є повідомлення, що через соціальні мережі координували свої дії самоорганізовані загони оборони.
Прикметним є те, як в даній ситуації поводили себе адміністрації Facebook, Twitter та RIM.
Британська поліція із самого початку заворушень розпочала моніторинг соціальних мереж та виявлення акаунтів тих, хто закликає до погромів чи агресивних дій. Однак звернувшись до адміністрацій соціальних мереж з вимогою заблокувати такі акаунти вони не завжди отримували підтримку.
Адміністрація Twitter однозначно заявила, що буде дотримуватись політики «свободи самовираження та обговорень». Крім того, Twitter буде і надалі дотримуватись принципу повідомляти своїх користувачів про ситуації, коли сервіс вимушений передавати будь-яку персональну інформацію владі, для того, щоб у людей була можливість видалити небажану інформацію[9].
Адміністрація Facebook була більш стриманою, заявивши, що вони самі активно видаляють повідомлення екстремістського змісту і готові до перемовин із урядом[10].
На противагу Twitter та Facebook, компанія RIM практично одразу після визнання факту того, що саме її телефони становлять основний засіб комунікації погромників, заявила, що готова максимально тісно співпрацювати із правоохоронними органами. Компанія відмітила, що діє у відповідності до британського закону, який дозволяє провайдерам для забезпечення національної безпеки розкривати владі зміст повідомлень[11]. Наслідком цієї заяви став злам хакерами офіційного блогу компанії на знак протесту.
Водночас така співпраця, швидше за все, буде доволі обмеженою, оскільки представники RIM неодноразово заявляли, що закодовані повідомлення вони в принципі не можуть декодувати, що пояснюється підтримкою режиму безпеки. Це призвело до того, що до проблеми декодування повідомлень було підключено МІ-5 (контррозвідка) та GCHQ (Центр урядового зв’язку – спеціальна служба Великобританії, яка відповідає за ведення радіоелектронної розвідки та забезпечення захисту інформації органів уряду та армії) – їх офіційно залучили до зламу коду повідомлень, які розсилались мародерами[12].
З метою вироблення нової спільної позиції між адміністраціями соцмереж, телекомунікаційних компаній та поліцією було анонсовано низку зустрічей, які мають відбутись найближчим часом, за участю адміністрацій компаній та міністром внутрішніх справ (Home Secretary) Т. Мей[13].
Використовуються ІТ-технології як для пошуку мародерів, так і в якості доказової бази в судах. Активно використовуються так звані «дігі‑вени»[14] («digi-van» – машини, які обладнано великим телеекраном, на якому демонструються фото мародерів, знятих CCTV – розгалудженої системи відеокамер, призначеної для візуального контроля чи автоматичного аналізу зображень).
Довідково
Заворушення в Лондоні, нарешті, дозволили виправдати мілья’ярди фунтів стерлінгів вкладених у розбудову системи відоспостереження (CCTV). У Великобританії було встановлено більше 4 млн відеокамер, що дозволяють здійснювати майже постійний контроль за вулицями. І якщо в 2008 році їх ефективність була надзвичайно низькою (навіть поліцейські експерти охарактеризували їх використання як «повне фіаско»)[15], то вже в 2011 році вони почали себе виправдовувати[16], а після заворушень відкрито дебати щодо розширення їх роботи.
Розпочались арешти і тих мародерів, хто був ідентифікований як автор екстремістських повідомлень в Мережі чи використовував мобільні термінали/соціальні мережі для організації і координації хаворушень - 14 серпня поліція заарештувала 20 осіб за такими обвинуваченнями[17].
Довідково
У британської поліції і до того була практика використання повідомлень у Twitter із подальшим притягненням до відповідальності. 6 січня 2010 року 26‑річний П. Чамбер розмістив на свої сторінці в Twitter напівжартівливе повідомлення про те, що якщо не буде відновлено роботу аеропорту «Робін Гуд» то він його підірве. Наслідком цього стало затримання П. Чамбера поліцією, визнання винним судом у передачі повідомлення електронним шляхом, яке носило непристойний/погрожуючий характер та присудження штрафу у 1000 фунтів стерлінгів.
Крім того, у лютому 2011 р.[18] один з органів саморегуляції британської преси (Британська комісія із скарг на пресу) визнав, що записи у Twitter (а разом з ним і в будь-яких інших громадських медіа) можуть використовуватись без жодних обмежень у традиційних ЗМІ і, відповідно, інформація, яка оприлюднюється самими людьми в їх постах можу бути використана проти них.
Здається, що Західний світ в цілому занепокоєний через зростання кількості деструктивних масових акцій, що все частіше спалахують в різних частинах Європи (Іспанія, Греція, Португалія, Швеція). Занепокоєність від таких процесів відчувається і в США. 11 серпня 2011 року стало відомо, що в поліції Нью-Йорку створено спеціальний підрозділ основним завданням якого буде моніторинг соціальних мереж[19]. Ще раніше (14 липня 2011 року) стало відомо про те, що Департамент перспективних розробок (DARPA) Пентагону ініціює дослідження «Соціальні медіа в стратегічних комунікаціях» із загальним фінансуванням в 42 млн дол. і які мають розпочатись вже найближчим часом (заявки на готовність участі в дослідженнях починають збирати вже з 30 серпня)[20]. Можна припустити, що в рамках даного дослідження буде шукатись відповідь не стільки на питання, як використати соціальні мережі в атакуючих цілях, скільки у пошуку порогових значень виникнення масових заворушень з метою забезпечення внутрішньої безпеки в США.
ВИСНОВКИ:
1. Всі учасники заворушень у Великобританії активно використовували громадські медіа, при чому популярні соціальні мережі (Facebook та Twitter) більшою мірою стали в нагоді поліції та тим громадянам, які намагались самоорганізуватись для протидії мародерам.
2. Телефони BlackBerry фірми RIM виконали важливу для мародерів функцію формування сталої комунікації між собою, яка не перехоплювалась правоохоронними органами та дозволяла координувати свої злочинні дії. Швидше за все вже найближчим часом не лише у Великобританії, але й у інших європейських країнах розпочнуться дискусії щодо зміни законодавства по відношенню до громадських медіа та телекомунікаційного обладнання (в напрямку викладення його у більш жорстких редакціях).
3. Провідна роль телефонів BlackBerry була обумовлена особливою ситуацією на ринку мобільного зв’язку Великобританії та відповідної маркетингової політики фірми RIM. Дані обставини багато в чому є унікальними та, швидше за все, не будуть дубльовані в інших країнах. Можна припустити, що вже найближчим часом фірма RIM вдасться до зміни власної політики в сфері безпеки чи частковій зміні функціоналу своїх телефонів.
4. Небажання адміністрації сервісу Twitter блокувати акаунти зловмисників, може призвести до більш широкої дискусії щодо питання соціальної відповідальності власників соціальних мереж не лише перед своїми користувачами, але й перед суспільством загалом.
5. Британська поліція виявилась обмежено готовою протидіяти мародерам саме на інформаційно-технологічному рівні. Завдяки попередньому досвіду у використанні громадських медіа, їм більшою мірою вдалось не допустити використання Twitter та Facebook зловмисниками, а в окремих випадках таке використання було для них навіть бажаним (полегшувало відстеження дій мародерів та дозволяло їх попереджувати). Крім того, використання потенціалу CCTV для розшуку злочинців дозволило обґрунтувати кошти, які було витрачено на цю систему за майже 15 років.
Відділ досліджень інформаційного суспільства
та інформаційних стратегій
(Д. Дубов)
[1] Варто відмітити, що більшою мірою на ролі учасних ІТ в заворушеннях звертали увагу закордонні видання. В той час як британські медіа практично не звертались до даної теми (медіарозголос від неполіткоретних заяв історика щодо того, що «в заворушеннях білі стали чорними» значно випередив будь які згадування про роль соціальних мереж).
[4] Програма для обміну миттєвими повідомленнями між користувачами телефонів Blackberry (ідентифікація відбувається за PIN телефону)
[5] Серед країн, які приймали заходи з метою зменшення чи заборони використання телефонів BlackBerry на свої території: Франція, Німеччина, Індія, Об’єднані Арабські Емірати та Російська Федерація.