"Російське іномовлення як інструмент маніпулювання громадською думкою у трансатлантичному просторі".Аналітична записка

Поділитися:

 

Атаки в медіа просторі та їх вплив на обороноздатність України не менш потужні, ніж військові операції. На жаль, незважаючи на серйозні зусилля, як з боку української влади, так і зі сторони українського суспільства, інформаційна безпека залишається найбільш вразливою складовою національної безпеки країни.

 

Специфікою інформаційної війни зі сторони РФ є потужний інформаційно-психологічний вплив, спрямований на народи, окремі соціальні групи, окремих осіб з метою зміни їх морально-етичних норм та цінностей, національної та релігійної самосвідомості, політичної орієнтації, а також їх відношення до конкретних фактів, подій тощо.

 

Інформаційну складову «гібридної» війни було введено в дію Російською Федерацією задовго до військової агресії. Агресивного інформаційно-психологічного впливу зазнало не тільки українське суспільство, громадяни країн пострадянського простору, а й, не в останню чергу, населення США, країн ЄС. Інформаційний фронт продовжує відігравати ключову роль у досягненні ряду цілей, яких намагається досягти вище керівництво РФ:

-      використовуючи важку соціально-економічну ситуацію в Україні розколоти українське суспільство з метою подальшої відмови від процесу євроінтеграції;

-      обґрунтувати анексію частини території суверенної держави, нехтуючи міжнародним правом;

-      позбавити Україну підтримки цивілізованого світу шляхом розколу політичних еліт Європи та США;

-      перенести увагу власних громадян з внутрішніх проблем Росії на «зовнішнього ворога» та виправдати власні злочинні дії необхідністю боротьби із ним.

 

Телебачення залишається одним із найпотужніших каналів впливу. Оплотом російського іномовлення, без перебільшення, можна назвати одіозний телеканал Russia Today (надалі RT), заснований у 2005 р., що транслюється у більш ніж 100 країнах світу, має 700 млн аудиторію (мовлення здійснюється цілодобово). Телеканали «RT Americа» та «RT UK» виходять до ефіру з власних студій у Вашингтоні та Лондоні. Громадяни більшості країн світу мають доступ до RT через Інтернет, супутникові та кабельні канали. Крім того, RT викладає власний продукт на YouTube (у 2014 р. кількість переглядів 5 основних каналів – більше 2 млрд). Слід наголосити, що формат каналу RT зробив можливою його активну присутність телевізійному ринку Європи та США. Більше того, наприкінці 2014 р. було додатково запущено Інтернет-портал «Sputnik», який використовує інформаційний потік телеканалу RT, що значно збільшує можливості доступу до інформації, яку створює та поширює RT.

 

Довідково: Інтернет-портал «Sputnik» є інтерактивним майданчиком, що надає можливість підключення інтернет-радіостанції «Sputnik», а також можливість інтернет-доступу до телеканалів RT. Мовлення здійснюється 45 мовами. Пріоритет надається США, Канаді, Західній Європі, Китаю, Індії, Латинській Америці, Японії, країнам Близького Сходу. Основна концепція нової інформагенції  «Sputnik» - утримання користувача Інтернету в своєму інформаційному полі. Використовуючи антизахідну риторику, маніпулюючи непопулярними темами, які ігнорувались іншими гравцями інформаційного ринку, RT системно нарощував та продовжує нарощувати свою аудиторію попри специфічність контенту. Фінансування та розвиток Міжнародної інформагенції «Sputnik» за приблизними підрахунками буде здійснюватися на рівні 75 млн дол. на рік.


У 2015 р. в новій редакції бюджету російської федеральної програми «Інформаційне суспільство» передбачено збільшення бюджетного фінансування інформаційних заходів на 44,7 млрд руб. Отримувачами цих грошей є саме телеканал RT та Міжнародна інформаційна агенція «Россия сегодня»[1]. Бюджет компанії, що й минулого року нараховував півмільярда, збільшується у 2015 р. на 41 %. Особливо показовим є те, що 23 млрд руб. буде спрямовано на «захист національних інтересів».

 

Необхідно констатувати, що активність у медійному просторі США російської пропаганди значно збільшилась саме із ростом зацікавленості американської аудиторії до подій в Україні. Окрім зазначеної міжнародної інформаційної агенції RT, що потужно фінансується з держбюджету РФ, в євроатлантичному інформаційному просторі досить впевнено себе почувають і такі напівдержавні ЗМІ, як ВАТ «Первый канал». Цільова аудиторія пропаганди – звичайні європейські та американські громадяни, зокрема, й представники останніх хвиль еміграції з СРСР. Характерно, що досить висока якість контенту, створеного у РФ, дає змогу утримувати широку аудиторію (близько 250 млн осіб) як у Німеччині[2], США, Канаді, так і в Ізраїлі, Швеції, Фінляндії, Франції, Італії та Іспанії, особливо у країнах Балтії та Білорусі, враховуючи саме високий процент вихідців із Радянського Союзу. Слід зауважити, що даних стосовно точної кількості російськомовних громадян в країнах ЄС немає. За приблизними оцінками, тільки в Німеччині – не менше 3 млн осіб. Більше 100 тисяч проживають на території Чехії та Словаччини, ще більше – у Польщі, не кажучи про Латвію, Литву та Естонію. Зауважимо, що для значної частини вихідців з Радянського Союзу російська мова залишається, якщо не основною, то переважаючою мовою міжнаціонального спілкування (особливо для людей похилого віку із сформованою «прорадянською» ментальністю), чим вдало користуються пропагандистські ЗМІ РФ.

 

З метою посилення можливостей впливу ЗМІ РФ на ефективність сприйняття інформації широкими верствами населення різних країн, активно залучаються інформаційно-комунікативні аналітичні центри. Зокрема, упродовж  2014 р., інформагенція «РИА-Новости», інформвидання Lenta.ru, RT, та ін. неодноразово замовляли дослідження в Аналітичного центру Brand Analytics[3], створеного на базі однієї з провідних ІТ-компаній РФ[4]. Звіти містять всі основні характеристики ефективності PR продукту: загальну кількість повідомлень, індекс лояльності, розподіл за рівнем та категоріями джерел, графіки з динамікою згадок за часом, тональність повідомлень, їх основну тематику тощо.

 

Довідково: експертами аналітичного центру Brand Analytics було оброблено біля 8 млрд російськомовних постів та складено рейтинги за цитуваннями інформаційних сайтів в соціальних мережах за 2014 р. Згідно цього дослідження, найбільш цитованими є російськомовний сайт Russia Today (більш ніж 6 млн посилань) та РИА Новости (5,6 млн посилань), незважаючи на  зміщення у другій половині 2014 р. акценту на роботу з іноземною аудиторією та запуск мультимедійного проекту Sputnik. Активно цитованими також є новинні ресурси LifeNews, Вести.ru, ТАСС, Sports.ru, «Эхо Москвы» та сайт газети «Комсомольская правда»[5].

Поява агресивного пропагандистського російського інформаційного продукту у медійному просторі США та країн ЄС останнім часом стала викликати занепокоєння зі сторони керівництва цих країн в контексті посилення на них прихованого інформаційного тиску, що було пов’язане медіа експертами саме з активізацією роботи каналу RT. Широкого розголосу набув проведений журналістом видання Business Insider експеримент над своєю свідомістю. Результатом тижневого перегляду новин у викладенні телеканалу RT став висновок про потужний інформаційний вплив на свідомість глядача, що має на меті створення й утвердження викривленого погляду на об’єктивні події як єдиного вірного та виключення будь-яких альтернативних тлумачень цих подій.

Реакцією на безпекові інформаційні виклики США стала активізація роботи в напрямку поліпшення якості роботи американських радіо- та телестанцій, що здійснюють мовлення за кордоном. Нещодавно Головою ради керуючих з питань мовлення ЗМІ США (BBG) був призначений медіаменеджер Е. Лак, що раніше очолював NBC News[6]. На нього покладаються наступні обов’язки: боротьба з російською пропагандою, підвищення якості таких відомих інформаційних ресурсів, як «Радіо Свобода», «Голос Америки», «ТВ Марті», «Радіо Марті», телеканал «Альхурра» та ін., що, зокрема, фінансуються Конгресом США.

 

Довідково: Загальний річний бюджет підвідомчих Раді керуючих з питань мовлення ЗМІ США 700 млн дол., з яких витрати на іномовлення з контентом для Росії та країни пострадянського простору витрачається біля 90 млн дол. Майже в чотири рази менше, ніж складає бюджет RT.

Реакцією на посилення інформаційного впливу РФ в європейському медіа просторі стали наміри лідерів країн ЄС посилити заходи протидії російській пропаганді. Результатом стало доручення Ф. Могеріні підготувати до червня 2015 р. план дій для «протидії дезінформаційній кампанії Росії»[7]. Першим кроком у цьому плані має стати створення «комунікативної команди», що оцінюватиме контент російських ЗМІ та «ідентифікуватиме випадки очевидної брехні», про які інформуватиме країни ЄС. Резонансною стала й заява головнокомандувача об’єднаними силами НАТО в Європі Ф. Брідлава, зроблена 22 березня ц.р. в Брюсселі стосовно того, що Захід повинен вжити більше зусиль для протидії російській пропаганді щодо конфлікту в Україні: «Необхідно негайно реагувати на дезінформацію, поширювану Росією в соцмережах… Потрібно розкривати факти дезінформації й демонструвати їх»[8]. Миттєва негативна реакція кремлівських чиновників із заявами про «невідповідність» намірів ЄС принципам свободи слова є підтвердженням руху у правильному напрямку[9].

 

Ще одним із каналів розповсюдження російського інформаційно-психологічного впливу на європейських громадян є невеликі європейські ЗМІ місцевого значення, фінансовані проросійськи налаштованими та фінансово підживлюваними з Кремля політичними силами. Місцева преса та інтернет-видання місцевого значення в багатьох регіонах Німеччини, Словаччини, Франції поміж повідомлень про події місцевого значення часто включають повідомлення, що транслюють точку зору російської пропаганди на світові події. Наприклад, чеське інтернет-видання 1 березня ц.р. розмістило брехливу статтю про «темну демократію Києва» – буцімто в Україні примушують зустрічати кортежі олігархів-чиновників на колінах[10].

 

Успіх російської антиукраїнської пропаганди у трансатлантичному інформаційному просторі можна пояснити наступними чинниками:

-      Російська пропаганда налаштована на конкретні історично сформовані групи з певним набором переконань та цінностей, що створюють підґрунтя для сприйняття ідей, які пропагує Москва. Зокрема, зводячи все до дискусії про геополітичне зіткнення США та Росії, росіяни намагаються виключити з дискусійних питань українців.

 

-      З метою посилення інформаційно-пропагандистського тиску на західне суспільство керівництвом РФ виділяються величезні технічні та фінансові ресурси, незважаючи на наростаючі економічні проблеми внаслідок санкцій проти РФ.

-      Російські інформагенції вдало експлуатують ідею свободи слова та інформації для впровадження дезінформації в американське та європейське суспільство з метою не просто викликати довіру аудиторії або переконати її у власній правоті (на відміну від класичної публічної дипломатії), а, розповсюджуючи теорії змови та неправдиві чутки, викликати сумніви, розгубленість, відчуття зневіри. За словами Т. Снайдера, відомого американського історика, професора Єльського університету: «мета російської пропаганди в тому, щоб показати, що правди, по суті, не існує»[11].

-      Російські спецслужби вже тривалий час вдало використовують наявні інформаційні ресурси ЗМІ РФ для проведення інформаційно-психологічних спецоперацій з метою маніпулювання суспільною свідомістю як громадян пострадянських країн, так і громадян країн євроатлантичного простору. Основою російської непередбачуваності на інформаційному фронті є нехтування норм етики, логіки, а подекуди здорового глузду, що унеможливлює будь-який діалог, а відсутність відповіді подається російськими ЗМІ як перемога.

-      Застосовуючи корупційні схеми, Росія активно використовує для своїх пропагандистських цілей спікерів, до думки яких прислухалось або прислухається суспільство (Німеччина – Гельмут Коль чи Ґергард Шрьодер; Франція – Марін Ле Пен тощо), а також активно залучає до творення позитивного іміджу Росії PR-агенції[12].

-      Низька професійність журналістики в Україні призвела до ситуації, коли світові медіа значну частину інформації про війну в Україні отримують із російських джерел. Фахівцями-експертами, що коментують події у західних медіа, часто є «совєтологи» чи дослідники Росії, котрі насправді мало компетентні у питанні України.

-      Російська пропаганда широко використовує будь-які дипломатичні можливості для донесення власних месиджів і підсилення інформаційного впливу. Зокрема, заяви очільника МЗС РФ М. Лаврова та ін. високопосадовців[13].

-      Ефективною маніпулятивною технологією масовою свідомістю громадян різних країн стала створена коштом російських олігархів, наближених до керівництва Кремля, так звана «Агенція інтернет-троллів».[14]

 

Основні інструменти інформаційно-психологічних впливів РФ

У психологічних операціях, які проводить агресор, використовуються ретельно відібрані повідомлення для різних цільових аудиторій (для внутрішнього «споживання», для українського суспільства, або ж спрямовані на дестабілізацію інформаційно-психологічного середовища західноєвропейського та американського суспільства):

а) викривлення фактів;

б) публікація та тиражування фейкових фото та відеоматеріалів; зображення, зроблені в інших військових умовах, кадри з художніх фільмів, що неначебто є свідченнями «звірячого поводження» української армії;

в) уславлення політичного керівництва Кремля та військової могутності Росії;

г) активне використання тези про те, що «розпад СРСР – геополітична катастрофа ХХ ст.» (активно застосовувалась у Грузії у 2008 р.);

д) героїзація російських військових («вєжлівиє люді»);

е) активне використання тези про націоналістично (радикально) налаштоване, «фашизоване» українське суспільство, що є досить ефективним для західної аудиторії (звернення до проблеми відродження фашизму та антисемітизму історично залишаються особливо чутливими для європейського суспільства);

є) використання образу дитини, що плаче має істотний вплив на будь-яку аудиторію (російські ЗМІ весь час акцентують увагу на тому, що на Донбасі гинуть діти)[15];

ж) особливо загрозливою є тенденція до введення до дискусії у ЗМІ питання про можливість застосування Росією ядерної зброї, переведення дискусії у площину «буденності» і т.д.

Необхідно констатувати, що реакція українських та зарубіжних ЗМІ на інформаційно-психологічну агресію РФ відбувається із значним запізненням та не відповідає означеним викликам. Вітчизняні ЗМІ продовжують «прямувати» за нав’язаними російськими ЗМІ сюжетними лініями, які, по суті, формують власний інформаційний порядок денний. Низька якість інформаційного контенту, який продукується українськими телеканалами, що здійснюють мовлення на закордонну аудиторію (державні УТР, Перший Ukraine та приватний канал Ukraine Today), обумовлює, у більшості випадків, відсутність зацікавленості до споживання такого інформаційного продукту.

 

Довідково: УТР здійснює цілодобову трансляцію українською, англійською та російською мовами на Північну та Південну Америку, Євразію та Україну мережами супутникового, ефірного та кабельного мовлення, а також через Інтернет. Технологічну трансляцію забезпечує державне підприємство «Укркосмос» (Національне космічне агентство України). Ще у 2010 р. Інститут Медіа Права за результатами проведеної громадської експертизи надав ряд рекомендацій для поліпшення якості роботи каналу, та керівництво ДТРК "УТР" ними знехтувало[16]. «Перший Ukraine» (міжнародна версія Першого національного, працює з грудня 2010 р.) 11 березня 2014 р. розпочав мовлення російською та англійською мовами, з того ж часу канал має транслюватися у відкритому доступі на території країн Європи та Азії, на території європейської і азійської частини Росії через супутник. Проте функція перегляду онлайн-мовлення на сайті каналу недоступна з незрозумілих причин. Обидва телеканали майже не відрізняються один від одного, що актуалізує питання про доцільність державного фінансування двох каналів.

«Ukraine Today» - міжнародний приватний (група «1+1 медіа») іномовний телеканал, що здійснює цілодобове мовлення англійською мовою з серпня 2014 р., веб-ресурс дозволяє окремо переглядати новини з різних частин світу. На сайті зберігається можливість перегляду каналу в прямому ефірі. Головний офіс Ukraine Today знаходиться в Києві. У створенні контенту беруть участь громадяни Великої Британії, Канади, США та кореспонденти з Європи та Північної Америки. Жодного разу не заплямував себе дезінформацією. Але аудиторією Франції та Британії було зафіксоване негативне сприйняття назви телеканалу, що віддзеркалює назву  Russia Today. 

 

На жаль, скрутне економічне становище України не сприяє створенню можливостей для ефективної протидії інформаційним загрозам. Зокрема, у США від нашої держави офіційно працює лише один журналіст агенції «Укрінформ» (у Вашингтоні), власних кореспондентів та знімальні групи за кордоном мають декілька приватних телеканалів («Інтер», «1+1»).

 

ВИСНОВКИ

- Викривлене розуміння війни в Україні громадськістю країн євроатлантичного простору загрожує повільною реакцією на російські злочини або ж повною її відсутністю. У цьому контексті проблемою залишається достатньо низька ефективність роботи Державного комітету телебачення і радіомовлення України, до компетенції якого належать питання іномовлення, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері телебачення і радіомовлення (зокрема, на виконання Рішення РНБО України від 28 квітня 2014 р., введеного в дію Указом Президента № 449/2014 від 01.05.2014, у частині розробки та прийняття Стратегії розвитку інформаційного простору України та нової редакції Доктрини інформаційної безпеки України). У демократичних країнах зазвичай питаннями іномовлення опікується міністерство закордонних справ.

- Просте реагування українських ЗМІ на ворожу пропаганду неефективне і сприймається аудиторією як українська пропаганда, посилює недовіру. Необхідно задавати тон дискусіям про Україну, враховуючи необхідність погодження комунікативної практики на всіх медійних рівнях. Українські ЗМІ не мають сьогодні у світі однозначно позитивного сприйняття. Неодноразові випадки оприлюднення вітчизняними ЗМІ недостовірної інформації, отриманої, у тому числі, від офіційних осіб дають підстави європейському та американському суспільству для сумнівів у відсутності пропаганди зі сторони України та підривають міжнародний імідж нашої країни.

- З метою запобігання подальшому збільшенню агресивного інформаційно-психологічного впливу на громадян необхідно враховувати наступне: аналіз реакції соціальних мереж на ту чи іншу подію впродовж 2014 р. дає підстави стверджувати, що найближчим часом наростатиме тенденція отримання споживачами інформації соціальними мережами (споживачі інформації ЗМІ будуть ділитись повідомленнями, тобто ставати опосередкованим розповсюджувачем інформації не за критерієм подачі інформації, а в залежності від того, наскільки трактування інформаційного приводу буде відповідати уявленню людини про подію та її звичної групи спілкування), що може активно використовуватись спецслужбами РФ для подальшої дестабілізації  суспільних настроїв як в Україні, так і поза її межами.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

- Особливої уваги та підтримки МЗС України потребує участь у створенні спільного інформаційного російськомовного телеканалу для країн ЄС та держав Східного партнерства у межах рішення, прийнятого на саміті Євросоюзу щодо розробки до червня 2015 р. Плану дій із побудови стратегічної комунікації з метою протидії постійним кампаніям дезінформації з боку Росії.[17] МЗС України також доцільно не полишати на міжнародному рівні лобіювання питання здійснення намірів країн Заходу позбавити ліцензій пропагандистські російські ресурси у межах національного законодавства країн ЄС та США.

- Міністерству інформаційної політики необхідно активізувати роботу з координації співпраці ЗМІ України та громадських ініціатив з метою об’єктивного та своєчасного реагування на інформаційну агресію РФ. Користуючись високим рівнем зацікавленості проблемами в Україні західних журналістів, потрібно налагоджувати контакти серед впливових західних медіа з метою надання точної та неупередженої інформації про перебіг подій в Україні.

- Міністерству інформаційної політики запропонувати проведення атестації фахівців прес-служб всіх міністерств та відомств України з метою виявлення рівня фаховості. Висока якість організації роботи прес-служб міністерств – одна з важливих запорук швидкої комунікації журналістів з офіційними джерелами інформації.

- Адміністрації Президента України продовжувати практику щотижневих інтерв’ю Президента України на центральних телеканалах держави.

- Оптимізації потребує система представлення для світового співтовариства доказів російської присутності в Україні. На сьогоднішній день є принаймні декілька ресурсів з цього приводу різного рівня офіційності та наповнюваності (розділ на сайті Мінінформполітики, сайти «Ukraine Under Attack» та «Доказ»), які в більшості своїй мають слабко структуровану інформацію з даного питання. Вбачається доцільним сформувати на базі одного з цих ресурсів єдиний цілісний архів бази доказів російської агресії в Україні. Представлена інформація має супроводжуватись вичерпними поясненням щодо належності тих чи інших речових доказів саме РФ, а сам ресурс має вестись не стільки українською, скільки англійською, німецькою, французькою та іспанською мовами (для відеоматеріалів, що поширюються в якості доказів присутності українською/російською мовами доцільно робити титрування англійською). Відповідне завдання доручити Міністерству інформаційної політики спільно з Міністерством оборони, Міністерством закордонних справ України, а також Службою безпеки України. Посилання на відповідний ресурс (примітний банер на головній сторінці) має бути на всіх сайтах органів державної влади України (всіх версіях сторінок).

- Національній Раді питань телебачення та радіомовлення України запропонувати українським мовникам найближчим часом розпочати формування експертного середовища для англомовних українських телеканалів із числа знаних поважних осіб – представників країн ЄС (популярних авторитетних політиків, аналітиків) шляхом їх запрошення до України та організовуючи їх поїздки на звільнені території Сходу країни, зустрічі з переселенцями. Залучення світової інтелектуальної еліти може стати ефективним чинником у формуванні позитивного іміджу нашої держави серед широкої громадськості країн трансатлантичного простору. Саме лідери думок у своїх країнах можуть змінювати ставлення до України в Європі.  

- Адміністрації Президента України розглянути можливість створення спеціального стипендіального фонду для журналістів, які хочуть писати про Україну, аби вони могли отримувати гранти на приїзд та проживання в Україні на час створення своїх матеріалів шляхом залучення коштів благодійних організацій та меценатів. Таким чином редакції світових медіа, що не можуть собі дозволити оплачувати спеціальних кореспондентів у Києві, проте мають представництва у Москві, матимуть змогу отримувати інформацію від своїх журналістів в Україні, а не з території країни-порушника міжнародного права.

- Міністерству освіти України необхідно здійснити розробку програми лобіювання відкриття кафедр україністики у вищих навчальних закладах країн ЄС та США, які готували б фахівців з питань України, котрі могли б надалі ставати спікерами в іноземних ЗМІ та опонувати заангажованим та упередженим колегам.

- МОН України необхідно провести моніторинг якості підготовки фахівців у галузі медіаіндустрії у вищих навчальних закладах України, уточнити кількість осіб, що працюють відповідно до отриманої освіти, уточнити кількість місць для навчання за даною спеціальністю на 2015 р. та визначити можливості покращення ситуації із фаховою підготовкою журналістів.

- Міністерство культури України могло б стати ініціатором організації всеукраїнського конкурсу на створення нових відеоігор просвітницької спрямованості. У довгостроковій перспективі відродження в Україні індустрії відеоігор має як потенційні фінансові переваги, так і відкриває додаткові можливості для створення позитивного іміджу України за кордоном та деконструкції історичних стереотипів про нашу країну, створених РФ.

- З метою розширення співпраці України з країнами ЄС в гуманітарній сфері було б доцільно розглянути перспективу створення просвітницьких проектів на кшталт Ґьоте-Інституту, Британської ради чи італійської спілки Данте Аліґ'єрі.

 

Відділ інформаційної безпеки та розвитку

інформаційного суспільства

(Т.В. Черненко)

№ 4, Серія «Інформаційні стратегії»

 



[3] Brand Analуtics - інструмент для проведення маркетингових досліджень та створення можливостей для управління репутацією в соціальних медіа. Система дозволяє відслідковувати всі згадування про заданий продукт, послугу, особу з усіх соцмедіа. Система автоматично визначає тональність висловлювань, формує ланцюжки обговорення, виокремлює найбільш важливі повідомлення та теми, визначає розмір аудиторії та географію повідомлень, з’ясовує тенденції та презентує інформацію у вигляді графіків та звітів. Важливою особливістю є робота в режимі реального часу.

[6] В одному з перших виступів після призначення Е.Лак порівняв загрозу від пропагандистського ефекту роботи RT з загрозою від існування терористичних угрупувань «Боко Харам» та «Ісламської держави». Головною причиною такої різкої заяви була реакція  BBG на постійні спроби RT нав’язувати американській аудиторії оцінки світових подій, що не відповідають дійсності. Російський телеканал вперше було названо пріоритетною загрозою інформаційній політиці США.

[12] 25 млн дол. було отримано «піарниками» компанії «Ketchum» у США від російського уряду. За повідомленням Reuters із посиланням на документи, отримані Міністерством юстиції США, у 2007 р., завдяки зусиллям «Ketchum», часопис «Тайм» визнав В. Путіна «Людиною року». http://www.novayagazeta.ru/politics/67000.html

[13] У Швеції викликав обурення лист, підписаний спікером Держдуми РФ С. Наришкіним. Лист містить попередження про «розпад Європи» та транслює думку про те, що збереження санкцій, криза в Україні та січневі теракти у Парижі загрожують «можливості мирного життя для більш, ніж 800 млн. європейців». Листа адресовано всім парламентам національних європейських держав, Європарламенту, Парламентській асамблеї ОБСЄ та Раді Європи.  http://www.newsweek.com/russian-parliament-warns-europes-longstanding-p…

[14] Столица политического троллинга http://www.mr7.ru/articles/112478/

[15] Широко розтиражоване зображення маленької дитини із вирізаною свастикою на ручці, опубліковане у соціальній мережі на інтернет-сторінці прокремлівської групи «Антимайдан», що супроводжується поясненням про те, що таким чином співробітники соціальної служби в Україні намагались принизити мати дитини, удову проросійського сепаратиста.