Оцінка внутрішньополітичних тенденцій та зовнішньополітичних рішень РФ: березень 2019 року

Поділитися:

Резюме

  1. Зміни у законодавстві дозволятимуть російській владі довільно встановлювати, яка інформація є «недостовірною» чи «образливою». Практичне застосування норм законів означатиме спочатку вибіркове, а згодом і загальне застосування державної цензури до поширення будь-якої інформації в Інтернеті. Такі рішення варто розглядати як початок серйозної роботи Кремля над «помилками», які було зроблено після президентських виборів 2018 р. На думку фахівців ЦДПРФ, нові закони призведуть до поляризації російського суспільства: блокування об’єктивної інформації про стан справ у країні може зберегти цілісність електорату В. Путіна, проте прискорить радикалізацію громадян, які страждають від несправедливості, свавілля влади та бідності.
  2. Кадрові зміни у низці регіонів РФ продемонстрували відсутність єдиного цільового підходу Кремля до підготовки до Єдиного дня голосування 8 вересня ц.р. Звичайна заміна губернаторів, які або дискредитували себе, або знаходяться на посадах достатньо довго, «молодих технократів» не гарантує зміни ставлення громадян без корекції соціальної та економічної політики на федеральному рівні. У зв’язку з цим можна прогнозувати, що задля мобілізації своїх прихильників та підвищення рейтингу влади восени 2019 р. Кремль змушений втілювати короткострокові популістські рішення та жорстко придушувати будь-які опозиційні сили. Таким чином, керівництво РФ може перетворити регіональні голосування у вересні 2019 р., зокрема у Москві та Петербурзі, на непрямий вотум довіри В. Путіну. Тому підготовка до «керованих» виборів може стати проблемою, яка відволікатиме протягом травня-серпня увагу та ресурси Кремля від України.
  3. Росія активно просуває в Африці ідеї скасування/нейтралізації міжнародних санкцій, накладених унаслідок анексії Криму. Також, зростає імовірність провокування Росією воєнно-політичної напруженості у Чорному морі та ядерного шантажу у відповідь на готовність США прийняти нові санкції, спрямовані проти енергетичного сектору РФ та особистих статків В. Путіна.

У зв’язку з цим вносяться рекомендації щодо перешкоджання діям РФ із застосування законів «про неповагу до влади» на тимчасово окупованих територіях Криму; активізації дипломатичної роботи України з державами – регіональними лідерами Африки; збереження після президентських виборів курсу на посилення міжнародних санкцій проти РФ.

ОЦІНКА ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ РФ: БЕРЕЗЕНЬ 2019 

  1. Щодо прийняття законів про заборону поширювати фейкові новини та виявляти неповагу до влади в інформаційно-телекомунікаційних мережах.

    18 березня 2019 р. Президент РФ В. Путін підписав т. зв. пакет законів «про заборону/встановлення адміністративної відповідальності за поширення недостовірної суспільно значимої інформації» («фейкових новин») та обмеження/встановлення адміністративної відповідальності за поширення інформації, що виявляє неповагу до суспільства, держави, офіційних державних символів РФ[1],[2], прийнятих Держдумою 7 березня ц.р.[3] та схвалених 13 березня ц.р. Радою Федерації[4].

Схвалені закони передбачають:

  • заборону поширювати в інформаційно-телекомунікаційних мережах (у т.ч. в Інтернеті) «недостовірну інформацію», яка, на думку влади,  «створює загрозу заподіяння шкоди життю або здоров’ю громадян, майну, загрозу масового порушення порядку та громадської безпеки, загрозу створення перешкод функціонування або припинення функціонування об’єктів життєзабезпечення, транспортної або соціальної інфраструктури, кредитних організацій, об’єктів енергетики, промисловості або зв’язку», а також «образливу інформацію», яка «виражає в непристойній формі явну неповагу до суспільства, держави, офіційних державних символів РФ, Конституції РФ або органів, які здійснюють державну владу в РФ»;
  • повноваження Генпрокуратури РФ зобов’язувати  Роскомнагляд обмежувати доступ до інформаційних ресурсів, що поширюють таку інформацію;
  • обов’язок редакцій мережевих видань негайно видаляти інформацію за зверненням Роскомнагляду, а також обов’язок операторів зв’язку негайно обмежувати доступу до мережевого видання на вимогу Роскомнагляду;
  • встановлення адміністративної відповідальності за поширення «недостовірної інформації» у розмірі від 30 тис. до 1,5 млн рублів;

Зміни у законодавстві дозволятимуть російській владі довільно встановлювати, яка інформація є «недостовірною» чи «образливою». Практичне застосування норм законів означатиме спочатку вибіркове, а згодом і загальне застосування державної цензури до поширення будь-якої інформації в Інтернеті.

  1. Кадрові зміни в регіонах

Різке зниження рейтингів російської влади після оголошення про намір підняти пенсійний вік для населення трансформувалося у програш на виборах 2018 р. деяких провладних кандидатів у Хакасії, Володимирській обл., Хабаровському краї та Примор’ї. Продовження стагнації рейтингів влади у 2019 р. змушує Кремль завчасно проводити кадрові чистки з метою попередження нових поразок.

З 19 по 21 березня відбулися ротації серед керівників республік Алтай та Калмикії, а також Челябінської, Мурманської, Оренбурзької областей. У трьох з п’яти регіонів призначено осіб, безпосередньо підпорядкованих адміністрації президента РФ. У двох інших (Калмикія та Оренбурзька область) кадрові рішення були ухвалені як прояв заохочення лояльних до Кремля бізнес-груп та керівництва силовиків.

Основною причиною заміни губернатора Челябінської області Бориса Дубровського стало бажання Центру знизити суспільне невдоволення після вибухів у Магнітогорську (31.12.2018) та обмежити політичний вплив Віктора Рашнікова, власника найбільшого підприємства краю – ММК («Магнітка»), на якого до призначення працював звільнений губернатор. Т.в.о. губернатора було призначено першого заступника міністра енергетики Олексія Текслера, цілковито залежного від адміністрації президента РФ.  

Республіка Алтай. 20 березня Глава Республіки Алтай Олександр Бердников подав заяву про «добровільну» відставку Володимиру Путіну, який її задовольнив. Відставка висуванця місцевої еліти була підготовлена цільовою інформаційною кампанією, під час якої на його адресу висувалися звинувачення у приховуванні статків та нелояльності до партії влади. Т.в.о. глави регіону призначений висуванець внутрішньополітичного блоку АП РФ Олег Хорохордін[5].

Натомість у Калмикії з відставкою губернатор Олексія Орлова відбулося усунення від влади клану Кірсана Ілюмжинова (очолював край з 1993 до 2010 р.).  В.о. голови регіону президентським указом призначений 38-річний кікбоксер, екс-міліціонер Бату Хасіков, який через відсутність досвіду буде повністю керований з адміністрації президента РФ та МВС РФ.  

Заміна губернатора Мурманської області Марини Ковтун була зумовлена суспільним та медійним розголосом скандалу навколо налагодженої нею системи поборів з підприємців області. Проте кар’єра призначеного в.о. губернатора Андрія Чібіса вказує на те, що Центр не налаштований змінювати підходи до управління цим регіоном[6].

21 березня Путін прийняв відставку глави Оренбурзької області Юрія Берга, призначивши на його місце Дениса Паслера –  екс-голови правління підконтрольної Віктору Вексельбергу компанії «Т Плюс» (група «Ренова»)[7]. Таке рішення може бути зумовленим зацікавленістю групи «Ренова» у поглинанні найбільш привабливих підприємств теплопостачання.

Зовнішня політика

  1. Щодо активності РФ на африканському континенті

18 березня ц.р. в рамках підготовки до Ялтинського економічного форуму (18-20 квітня ц.р.) окупаційна адміністрація Криму повідомила про намір представників парламентів трьох африканських країн – Судану, Демократичної Республіки Конго та Нігер – лобіювати у своїх країнах рішення про скасування антиросійських санкцій та розвиток проектів економічного співробітництва з окупованим Кримом.

Ризики:

  • Хоча із зазначених трьох країн офіційно підтримав анексію Криму лише уряд Судану (відповідно до голосування по Резолюції ООН 68/262 щодо збереження територіальної цілісності України), а ДРК та Нігер виступили проти, подібні заклики до співпраці можуть свідчити про початок активної роботи російського бізнесу, пов’язаного зі спецслужбами та приватними військовими компаніями, у країнах Африки з метою нарощування міжнародної підтримки російської зовнішньої політики. Зокрема, за офіційними даними організаторів Ялтинського економічний форуму,  очікувалася участь делегатів з 30 африканських країн.
  • Політика Кремля спрямована на створення умов для скасування чи принаймні вихолощення санкцій, накладених у зв’язку з окупацією Криму. Африканські країни, в яких присутній значний інтерес ключових держав Європейського Союзу, можуть стати посередниками та прикриттям для російсько-французьких чи російсько-німецьких проектів.
  1. Щодо реакції Росії на нові санкції США

13 лютого ц.р. у Сенаті США був зареєстрований законопроект (Defending American Security from Kremlin Aggression Act of 2019), яким повинні бути введені нові санкції проти Росії. Законопроект пройшов у 2-му читанні комітет із закордонних справ, однак дату остаточного розгляду поки не призначили.

У разі, якщо законопроект буде ухвалено, на Росію буде додатково накладено серйозний пакет санкцій, у тому числі пов’язані з російською агресією в Україні.

Можливості:

  • Законопроект передбачає можливість визнання РФ державою, що спонсорує тероризм. Це відкриє можливості для подальшого накладення санкцій на Росію, а також тиску на неї на рівні міжнародних організацій. У разі надання Росії такого статусу Сполученими Штатами, це також зробить й частина інших країн Заходу, що поглибить ізоляцію РФ.
  • Суттєве обмеження фінансових ресурсів Росії шляхом заборони транзакцій із цінними паперами її суверенного державного боргу.
  • Підтримка України у вигляді низки санкційних заходів:

а) санкції у зв’язку з ув’язненням українських моряків під час інциденту поблизу Керченської протоки та після нього;

б) санкції у зв’язку із порушенням свободи судноплавства (порушення Конвенцій ООН «Про відкрите море» 1958 р. та «Про міжнародне морське право» 1982 р.). Накладаються на російські суднобудівні компанії. Кожні 180 днів Держсекретар США дає оцінку, чи порушує РФ свободу судноплавства у Керченській протоці та інших частинах світу. Санкції знімаються у разі, якщо РФ не порушує свободу судноплавства протягом останніх 3-х років та надає гарантії, що не буде порушувати її надалі;

в) санкції у зв’язку з розвитком енергетичних проектів РФ за її межами, що, у першу чергу, стосуватиметься газопроводів «Північний потік – 2» та «Турецький потік»;

г) координація зусиль з ЄС та стимулювання Європи посилити антиросійські санкції у зв’язку із ситуацією в Україні.

  1. Підготовка звіту про джерела доходів В. Путіна, у  т.ч. його статки, рахунки в банках, інвестиції, інші бізнес-інтереси та незаконні схеми відмивання грошей. Розкриття такої інформації, з одного боку, чітко визначить важелі впливу на самого В. Путіна, з іншого – значно посилить протестний потенціал всередині РФ.

Оскільки проект нових американських санкцій все ще знаходиться на розгляді профільного комітету Сенату США, існує ризик видалення з тексту положень, які відповідають інтересам України у разі різкої зміни зовнішньополітичного курсу після завершення президентських виборів.

Відповідно, можна передбачити активізацію лобістських зусиль РФ, спрямованих на пом’якшення тексту законопроекту за рахунок видалення «українського питання». Підставою для такої активності може стати нагадування американським політикам про загрозу «випадкового» зіткнення російських та американських сил у Чорному морі та «ядерної ескалації» внаслідок «українських провокацій» в Криму та Азовському морі.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Стосовно дії «законів про неповагу до влади» в тимчасово окупованому Криму.

  1. В умовах застосування на території АР Крим прийнятих в РФ вищезазначених законів Прокуратурі Автономної Республіки Крим, Головному управлінню Служби безпеки України в АР Крим та Головному управлінню Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі варто здійснювати належну фіксацію фактів порушення прав людини (зокрема, обмеження права на свободу слова) Росією на окупованих територіях.
  2. З метою посилення аргументації для введення санкцій відносно чиновників РФ, причетних до переслідувань на території АР Крим, Україна й надалі повинна використовувати усі можливі міжнародні судові й квазісудові механізми захисту прав та інтересів фізичних осіб на окупованих територія. Зокрема, йдеться про підготовку та передачу до Міжнародного кримінального суду Прокуратурою АР Крим відповідного повідомлення, посилення Міністерством юстиції України доказової бази про порушення права громадян України в Криму на свободу вираження поглядів під час підготовки/розгляду відповідних заяв України проти Росії до Європейського суду з прав людини, а також розгляду індивідуальних скарг українських громадян проти РФ у ЄСПЛ.   
  3. Водночас варто зауважити, що поширення недостовірної інформації (фейків) у ЗМІ постає нагальною проблемою в Україні, що особливо актуалізується в умовах війни з РФ.

Вирішення цього питання пропонується низкою законодавчих ініціатив. Зокрема, 12 березня 2019 р. був зареєстрований проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації (реєстраційний номер 10139 від 12.03.2019 р.)[8], у середині березня ц.р. відбувся витік у мережу Інтернет проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інформаційної безпеки України»[9], раніше зареєстровані законопроекти №2133а (передано на доопрацювання в комітет, готується на повторне перше читання), №6676 (проект відкликано) та №6688.

Доцільно зауважити, що вищезазначені українські проекти законів певною мірою містять не лише аналогічні пропозиції з прийнятими російськими законами, але деякі їх змістовні положення (норми) є більш жорсткими (див. Додаток). У зв’язку з цим рекомендуємо звернутися до народних депутатів з пропозицією відправити згадані законопроекти на доопрацювання, а у разі їх схвалення – застосувати щодо проектів право вето.  

Стосовно протидії російським зусиллям на Африканському континенті.

  1. Доручити МЗС повторно розіслати дипломатичними каналами по країнах Африки повідомлення про застосування санкцій у разі відвідання особами території Криму, особливо заходів, організованих РФ на кримській землі.
  2. Зважаючи на те, що Росія в Африці використовує можливості неформальної дипломатії підприємців – вихідців з радянських спецслужб та контакти, налагоджені з військовими режимами ще за часів СРСР, видається доцільним зосередити основні політико-дипломатичні зусилля на протидії РФ у країнах, які відіграють роль регіональних лідерів.

Зокрема, одним із найперспективніших напрямків є залучення на бік України Південноафриканської республіки (ПАР), оскільки попереднє керівництво, пов’язане особистими та корупційними зв’язками з РФ, усунуте, а новий президент Сиріл Рамапоза є прихильником поєднання у зовнішній політиці економічних та правозахисних підходів. Після виборів у серпні 2019 р. Рамапоза консолідує владу в країні та зможе вести самостійну внутрішню та зовнішню політику. Тому час між травнем та вереснем варто використати, щоб налагодити зв’язки з президентом ПАР та лояльною до нього частиною головної партії  – Африканського конгресу. У разі успіху Росії буде завдано іміджевого удару в рамках БРІКС, що створить сприятливі умови для поширення антиросійських настроїв серед країн Африки, які орієнтуються на ПАР. Цю роботу необхідно розпочинати у 2019 р., оскільки у 2020 р. ПАР очолить Африканський Союз.

Враховуючи це, варто вдатися до таких початкових кроків.

  • Підготувати лист-звернення Президента України до Президента ПАР із запрошенням до взаємовигідного політичного та економічного діалогу. Окремо варто відзначити роль президента у правозахисній діяльності у часи апартеїду та наголосити на цінності досвіду Африканського конгресу для боротьби з дискримінацією українців та кримських татар у тимчасово окупованому Криму.
  • З боку МЗС опрацювати ідеї звернення до ПАР щодо проведення спеціального форуму двох держав, які добровільно відмовились від своїх ядерних арсеналів (у 2019 р. минає 25 років з моменту відмови України та 30 років з моменту припинення ядерної програми ПАР). Запропонувати ПАР спільно запросити на форум представників Ірану, КНДР, США, Ізраїлю та ЄС для відкритої дискусії з питань ядерного роззброєння та ефективних гарантій безпеки та економічного розвитку для держав, які готові відмовитися від зброї масового знищення.
  • Доручити МЗС, Мінкульту спільно з громадськими організаціями підготувати візит до ПАР до дня Нельсона Мандели (17 липня) делегації українських правозахисників та представників Меджлісу кримськотатарському народу, українських та кримськотатарських митців та виконавців для проведення доброчинних акцій (концертів, вистав) на знак солідарності з ідеями та діяльністю першого президента ПАР, обраного після демонтажу режиму апартеїду.

Щодо позиції України стосовно нових антиросійських санкцій США

З огляду на складну внутрішньополітичну ситуацію в США, зокрема, протистояння між нижньою палатою Конгресу та президентом, може виникнути ситуація, коли законопроект Сенату про антиросійські санкції зазнає змін. Приводом для цього може бути невизначеність адміністрації нового Президента України щодо продовження політики стосовно РФ, започаткованої у 2014 р.

У зв’язку з цим рекомендуємо утриматися від прийняття рішень стосовно РФ, як демонструватимуть суттєву зміну в бік готовності до нових компромісів або до односторонньої ескалації (оголошення нових санкцій, ведення бойових дій чи демонстрації сили поблизу державного кордону РФ). 

 

Бурковський П. А.

Центр досліджень проблем Російської Федерації

Національний інститут стратегічних досліджень

квітень 2019 р.

 

[1] Федеральный закон от 18.03.2019 № 30-ФЗ "О внесении изменения в Федеральный закон "Об информации, информационных технологиях и о защите информации" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001201903180022?index=0&….

[2] Федеральный закон от 18.03.2019 № 28-ФЗ "О внесении изменений в Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001201903180010?index=0.

[3] В России принят закон о запрете распространения фейковой информации [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.dw.com/ru.

[4] Сенаторы поддержали пакет законов о запрете "фейк ньюс" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.interfax-russia.ru/print.asp?id=1013462&type=view.

[5] Глава Республики Алтай Бердников ушел в отставку https://www.rbc.ru/politics/20/03/2019/5c91de739a79477bd10fabbf

[6] Замглавы Минстроя Чибис возглавил Мурманскую область вместо Ковтун https://www.rbc.ru/politics/21/03/2019/5c9351309a79476e66e08d98

[7] Здоровье подвело: почему Берг ушел в отставку https://www.gazeta.ru/politics/2019/03/21_a_12256243.shtml?updated

[8] Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65657.

[9] Новий #6688 – танці на граблях [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://blogs.pravda.com.ua/authors/popova/5c8759309895d/.

Прикріплені файли