28-29 березня 2012 р. у Делі (Індія) відбувся четвертий саміт лідерів країн БРІКС, основною тематикою якого було «Партнерство БРІКС в інтересах глобальної стабільності, безпеки і процвітання».
На сьогодні БРІКС є неформальним угрупованням, яке об’єднує Федеративну Республіку Бразилію, Республіку Індію, Китайську народну республіку, Російську Федерацію і Південно-Африканську Республіку. Загальна чисельність населення цих країн перевищує 3 млрд осіб, що складає 43 % населення світу, на них припадає 25 % світового товарообігу. Троє з цих держав володіють ядерною зброєю (РФ, Китай, Індія).
У ході саміту найбільше занепокоєння серед країн БРІКС викликала поточна глобальна економічна ситуація: низькі темпи економічного зростання, боргова криза в єврозоні у загальному підсумку не можуть не позначатися на економіках країн БРІКС, які у значній мірі спираються на зовнішню торгівлю. Як зазначено у Декларації саміту[1], надлишкова ліквідність внаслідок активних дій центральних банків розвинених країн в інтересах стабілізації національних економік перетікає в країни, що розвиваються, внаслідок чого зростає волатильність потоків капіталу і цін на сировинні товари. Таким чином, проблемою, що потребує негайного вирішення, було визначено відновлення довіри ринків і забезпечення глобального економічного зростання.
Виходячи з національних інтересів, була сформована тематика виступів національних лідерів. Так, президентом Російської Федерації Д. Медвєдєвим були запропоновані для обговорення питання прискорення реформування МВФ, у т.ч. щодо масштабів та умов участі у цій організації країн БРІКС; посилення енергетичної безпеки; вироблення спільної позиції щодо ситуації в Сирії. Крім того, Д. Медвєдєв наголосив на підтримці Індії, Бразилії і ПАР як кандидатів на зайняття місць непостійних членів Ради Безпеки ООН.
Президент Індії Пратібха Патіл зосередила увагу на проблемах глобального управління і реформування відповідних міждержавних інститутів, забезпечення міжнародної стабільності і безпеки, реалізації Цілей розвитку тисячоліття і забезпечення сталого розвитку. Широке обговорення викликала пропозиція індійської сторони щодо створення Банку розвитку БРІКС з метою акумуляції достатніх фінансових ресурсів для фінансування інвестиційних проектів у галузі інфраструктури і сталого розвитку в цих країнах. Особливої актуальності це питання набуває в умовах затримки процесів реформування МВФ і Всесвітнього банку.
Окремі експерти, зокрема американський аналітик Дж. Кіртон, вважають, що заява про створення Банку розвитку є тиском на зазначені міжнародні фінансові організації з метою посилення позицій країн БРІКС і своєрідним натяком, що фінансові ресурси, які є у розпорядженні цих країн будуть спрямовані не на посилення МВФ, яке є для Фонду нагально необхідним, а на власні потреби.
Особливого значення заява про створення Банку розвитку БРІКС набула напередодні виборів голови Всесвітнього банку. І хоча у Декларації саміту БРІКС висловлено підтримку усім кандидатам на зазначений пост від країн, що розвиваються, але фактично про висування або підтримку країнами БРІКС єдиної кандидатури мова не йшлась. Як і очікувалося, 16 квітня п.р. за підсумками голосування виконавчих директорів Всесвітнього банку головою організації було обрано ректора Дартмутського коледжу (США) Джима Ен Кіма, кандидатуру якого висував президент США Б. Обама.
Голова КНР Ху Цзіньтао визначив пріоритетними завданнями відновлення світової економіки, посилення глобального регулювання економічними процесами, а також зміцнення співробітництва країн БРІКС у сфері фінансів, торгівлі, охорони здоров’я, сільського господарства, науки і техніки тощо.
Серед найважливіших рішень Четвертого саміту БРІКС зазначимо такі:
1. Міністрам фінансів країн-членів доручено дослідити питання можливості створення Банку розвитку і надати відповідні висновки на саміті БРІКС у наступному році.
Важливим практичним кроком в напрямку посилення фінансової інтеграції країн групи стало підписання Угоди про надання взаємних кредитів у національних валютах, а також Угоди про підтвердження акредитивів. Відповідні документи у присутності лідерів країн підписали представники Внешэкономбанка (РФ), Банку розвитку Китаю, Експортно-імпортного банку Індії, Національного банку соціально-економічного розвитку Бразилії, Банку розвитку ПАР.
2. Сформовані спільні пропозиції до саміту «Великої двадцятки» (G20), який має відбутися у червні п.р. у Мексиці, а саме щодо необхідності:
- удосконалення координації макроекономічної політики, сприяння глобальному економічному відновленню, забезпечення фінансової стабільності, у т.ч. з використанням міжнародної валютно-фінансової архітектури;
- удосконалення міжнародної валютної системи у напрямку підвищення представництва та розширення можливостей країн, що розвиваються, з огляду на зростання їх економічної потужності та внесків у глобальне відновлення;
- прискорення реформування системи квот і управління в МВФ та визначення конкретних термінів реалізації кожного з етапів;
- вжиття заходів Всесвітнім банком стосовно збільшення притока фінансових ресурсів і спрямування їх на потреби розвитку країн, що розвиваються, з відповідним зниженням вартості запозичення і запровадженням інноваційних кредитних інструментів.
3. У зовнішньополітичній сфері визначено низку застережень, зокрема щодо неприпустимості:
- затягування врегулювання ситуації на Близькому Сході й у Північній Африці, у т.ч. арабо-ізраїльського конфлікту, яке має відбуватися на загальновизнаній міжнародно-правовій основі та завдяки активізації зусиль Ради Безпеки ООН;
- загострення ситуації в Сирії, поширення у цій країні проявів насильства і порушення прав людини. Розв’язання конфлікту має базуватися на мирних засобах, які стимулюють широкий національний діалог, та на повазі до незалежності, територіальної цілісності і суверенітету країни;
- переростання ситуації навколо Ірану у конфлікт;
- поширення незаконного наркотрафіку з Афганістану.
Також були визначені основні проблеми у сфері глобальної енергетичної і продовольчої безпеки, протидії змінам клімату (у першу чергу, шляхом забезпечення сталого зростання, а не через запровадження обмежень на розвиток), подолання бідності, стимулювання науково-дослідницьких розробок та інновацій тощо.
З метою ефективної реалізації завдань, визначених Декларацією саміту, було схвалено План заходів, який передбачає численні зустрічі експертів та представників різних міністерств і державних установ на найвищому рівні.
Враховуючи, що БРІКС є неформальною організацією, наразі відсутні ефективні механізми контролю за виконанням прийнятих рішень. Напередодні саміту в Індії було оприлюднено звіт дослідницької групи БРІКС про стан виконання зобов’язань, взятих країнами на попередньому саміті, що відбувся у Китаї 2011 р. Встановлено, що найвищий показник виконавської дисципліни має Індія з оцінкою «+1», тобто 100 % виконання зобов’язань. Бразилія і Китай мають по «+0,6» або 80 %, Росія – «+0,2» або 60 %. Найнижчу оцінку – «0» або 50 % має ПАР, яка приєдналася до групи лише на минулорічному саміті. Середня оцінка по всіх країнах БРІКС складає «+0,48» або 74 %. Більша частина завдань, визначена минулорічним самітом, стосувалася питань захисту довкілля і адаптації національних економік до кліматичних змін.
Підтримуючи практику, започатковану на Сеульському саміті G20 2010 р., напередодні Четвертого саміту БРІКС було проведено Діловий форум, у роботі якого брали участь майже 500 підприємців з 5 країн групи. На ньому розглядалися питання:
- покращення фінансових умов для збільшення обсягів торгівлі та інвестицій;
- співробітництво у сфері енергетичної безпеки з акцентом на «зелену» і відновлювану енергію;
- використання інформаційно-комунікаційних технологій та інновацій для покращення ділового партнерства;
- співробітництво у сфері «живих» знань (біотехнології, медицина, фармацевтика);
- роль БРІКС в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
Підводячи підсумки Четвертого саміту БРІКС, важливо зрозуміти, яке місце займає нині це угруповання в системі міжнародних відносин і чи може воно вважатися достатньо впливовим у системі глобального управління.
Якщо рік тому в оцінках експертів щодо діяльності та результатів саміту БРІКС лунав переважно скептицизм, то зміни, що відбулися за рік, змусили аналітиків змінити тональність виступів у напрямку більшої зацікавленості та поваги до нового міжнародного суб’єкта та його членів. Країни БРІКС зазнали чи не найменших втрат від світової фінансово‑економічної кризи і протягом останніх років відігравали помітну роль у відновленні глобальної економіки.
За сукупним економічним потенціалом (матеріальні, людські та фінансові ресурси) країни БРІКС займають одне з провідних місць у світі. Отже, прагнення посилити свій політичний вплив на глобальні процеси є цілком логічним. Потенціал подальшого розвитку БРІКС як міжнародної структури базується на спільних цілях країн-членів в економічній сфері (покращення умов ведення торгівлі, інвестиційної діяльності між країнами, захист ринків, застосування найефективніших механізмів співпраці у сфері науки, охорони здоров’я тощо) та зовнішній політиці (єдність поглядів на питання реформування міжнародних фінансових інститутів, удосконалення архітектури глобальної та регіональної безпеки на основі її неподільності, протидії тероризму і наркоторгівлі, прагнення скласти конкуренцію лідерству західних країн у геополітиці та ін.)
У той же час, існує низка чинників, що стримують реалізацію потенціалу БРІКС на міжнародній арені.
По-перше, країни мають значні відмінності у рівнях економічного розвитку, політичного устрою та за географічними регіонами, що визначає особливості формування національних інтересів та вибір пріоритетів розвитку, які можуть не співпадати.
По-друге, між країнами БРІКС існує жорстка конкуренція за лідерство і низка нерозв’язаних проблемних питань (зокрема, Китай та Індія мають спірні питання щодо кордону, протистояння у торгівлі, Росія має ускладнення у відносинах з Індією стосовно надання гуманітарної допомоги та ситуації навколо Пакистану). На думку аналітика Канті Байрай з Національного університету Сінгапуру[2], маючи певні проблеми у двосторонніх відносинах, країни БРІКС більше спілкуються із США, ніж одна з одною.
По-третє, кожна з країн БРІКС має нині низку внутрішніх проблем, обумовлених падінням популярності національного лідера. Це значно стримує підтримку населенням ініціатив щодо розвитку БРІКС.
Висновки
1. БРІКС як неформальне міжнародне угруповання має значний потенціал для розвитку та підвищення впливовості у геополітичній сфері. Для досягнення відповідної мети важливе значення має врегулювання проблемних питань у двосторонніх відносинах та стимулювання внутрішнього розвитку.
2. На сьогодні БРІКС не здійснює відчутного впливу на події, що відбуваються у сфері глобального управління. Про це, зокрема, може свідчити досить пасивна позиція групи щодо виборів голови Всесвітнього банку.
3. Важливим кроком на шляху посилення економічної інтеграції країн БРІКС має запровадження механізмів кредитування та розрахунків у національних валютах. Це здатне суттєво знизити залежність країн-членів від західних країн і, в першу чергу, від США.
4. Існує реальна перспектива розширення числа членів цієї міжнародної організації, зокрема, шляхом об’єднання із ШОС або залучення інших держав. Такий крок дозволить суттєво збільшити сукупний економічний потенціал БРІКС та його амбіції на міжнародній арені.
5. Україна на сьогодні не має чіткої позиції щодо БРІКС як перспективної міжнародної структури, розвиваючи лише двосторонні відносини з країнами-членами. Виходячи з того, що країни БРІКС займають переважаюче місце в географічній структурі зовнішньої торгівлі України, а також те, що Україна має спільні цілі із цією групою країн (зокрема, щодо прискорення темпів відновлення глобальної економіки, удосконалення механізмів глобального управління та посилення у них власних позицій тощо), доцільним вважається більш активне представництво України на заходах високого рівня БРІКС, а також інтенсифікація комунікацій у робочому режимі. З огляду на це Міністерству закордонних справ України за погодженням з Президентом України доцільно розробити комплекс відповідних заходів.
Відділ глобалістики та безпекових стратегій
(О. Резнікова)
[1] Електронний ресурс: http://www.voltairenet.org/Delijskaya-deklaraciya-BRIKS
[2] Електронний ресурс: http://forumblog.org/2012/03/building-brics-in-new-delhi/