«Реакція на події у світовій політиці та економіці за 1-14.01.2019. Протести «жовтих жилетів» у Франції». Аналітична записка

Поділитися:

Резюме 

 

12 січня у Франції відбулася вже 9-а хвиля протестів т.зв. «жовтих жилетів». Причинами протесту став комплекс проблем у Франції та Європі, які зростали і поглиблювалися протягом останніх років і не вирішувалися після виборів.

Формальним приводом для протестів стало анонсоване французьким урядом підвищення ціни на паливо внаслідок збільшення акцизу.

 

Однак рух швидко трансформувався з протидії підвищенню податку на паливо в ширші вимоги підвищити купівельну спроможність середнього класу. Вимоги учасників розширилися до відставки уряду та чинного президента Франції Еммануеля Макрона, рейтинг якого різко впав на тлі протестів.

 

Рух швидко набирає обертів і зараз його  відкрито підтримують кілька лідерів основних політичних партій і політичних рухів: від лівих (Жан-Люк Меланшон і Олів'є Безансно) і центристських (Жан Лассаль) до правих (Лоран Вокьє і Марін Ле Пен).

Рух «жовтих жилетів» у Франції вже став новим політичним явищем у сучасному політичному житті країни і навіть Європи чи світу. Значення протестів виходить далеко за межі Французької Республіки.

 

Протести перекинулися і в інші країни. Так, протягом грудня 2018 р. акції «жовтих жилетів» відбулись у Бельгії, Нідерландах, Греції, Великобританії, Ізраїлі, Польщі. В Єгипті заборонили продавати жовті жилети, щоб протести до них не дістались.

Деякі дослідники вважають французькі протести навіть однією з ілюстрацій глобальної кризи ліберальної демократії, локальними проявами якої є і Брекзіт у Великій Британії, праві сили в Угорщині та Польщі, популісти в Італії, Греції, Австрії.

 

На відміну від організованих протестів минулого, де основну роль відігравали французькі профспілки або політичні партії, особливість нинішніх французьких протестів полягає у їхній «горизонтальності». Рух не має формального лідера, та єдиної форми організації.

З організаційно-технічної точки зору кампанія «жовтих жилетів» розвивалася за схемою, вже апробованою під час «арабської весни» 2011 р. Це використання соціальних мереж і флешмобу для виступів, які спонтанно організовуються в різних місцях одночасно.

 

Основу руху складають білі французи з числа найманих працівників і самозайнятих, дрібних фермерів і ремісників, які мають нижчий, ніж середній, рівень доходу (1700-2000 євро). Переважна більшість протестувальників (56 %) — люди 35-64 років, мешканці сільської місцевості та невеликих міст. Для них навіть таке незначне, на перший погляд, здорожчання палива виявилося критичним і спонукало до протестів.

 

Занадто примітивно було б стверджувати, що інспіратором акцій протесту є Росія. Це було б і переоцінкою можливостей РФ, і певним приниженням національної гідності французів. Але Кремль активно підтримує і  використовує протестні настрої французів.

 

Наразі існує ціла низка  свідчень активного використання Росією подій у Франції для реалізації власних цілей у гібридному протистоянні з Заходом, зокрема:

- незвичайна активність проросійських акаунтів у Twitter, які підтримали рух «жовтих жилетів»;

- активна підтримка в соцмережах і в ефірі з боку деякі російські державні ЗМІ;

- оприлюднено низку аудіовізуальних матеріалів, які свідчать про участь у протестах осіб, які говорять російською мовою чи/та підтримують «ДНР»;

- дві політичні сили-антагоністи, які підтримали протести, – крайні праві з «Національного об'єднання» Марін Ле Пен та крайні ліві з «Нескореної Франції» Жан-Люка Меланшона – відомі також своїми неприхованими симпатіями щодо Росії.

 

Наразі у Франції триває розслідування щодо можливого впливу Росії на протестний рух. А 9 січня 2019 р. прес-секретар уряду Беньямін Гриву заявив, що рух «жовтих жилетів» отримує підтримку з-за кордону.

 

Ситуація у Франції несе низку як суто внутрішньополітичних, так і міжнародних загроз для України. Так, не виключені спроби наслідувати рух «жовтих жилетів» в Україні та проведення масових протестних акцій з економічними та політичними вимогами, особливо в контексті початку нового виборчого циклу в нашій країні.

 

Протести об’єктивно послаблюють Францію та ЄС в цілому, відкриваючи дорогу для приходу до влади у країнах ЄС радикалів і популістів різного спрямування. Внутрішні проблеми Франції значно обмежуватимуть її здатність впливати на формування міжнародного порядку денного й трансформацію Європейського Союзу.

 

Таке ослаблення грає на руку Росії у її глобальному протистоянні з Західним світом додає їй «аргументів» для її пропаганди щодо «скорого розвалу ЄС» чи «кризи західної цивілізації».

 

Найголовніше – ослаблення позицій Е.Макрона матиме негативні наслідки для України у зв'язку з роллю, яку Франція відіграє в «нормандському форматі», а також питанням консенсусу про збереження антиросійських санкцій Європейського Союзу

 

Детальне вивчення як глибинних причин і мотивів протестів у Франції,  так і механізмів поширення протестного руху (з використанням сучасних можливостей соціальних мереж та посилення ролі аудіовізуальних ЗМІ) зможе попередити можливе повторення в Україні деструктивних виступів на зразок французьких.

 

Важливе значення має дослідження ролі та інструментів впливу Росії на зародження та підтримку протестних виступів у Франції (а також – Британії, Греції та ін.), що допоможе вчасно ідентифікувати таке втручання у внутрішні справи та вжити своєчасних та адекватних заходів для зведення до мінімуму такого впливу.