«Реакція на події у світовій політиці та економіці за 14-21.01.2019. Ознаки посилення інтеграції Росії та Білорусі». Аналітична записка

Поділитися:

Резюме 

 

Протягом останнього часу спостерігаються тенденції до поглиблення інтеграції Росії та Білорусі на тлі прагматизації їхніх стосунків, які ускладнилися після взаємних звинувачень, пов'язаних із т.зв. «податковим маневром» (обнуління експортних мит на нафту і газ із одночасним суттєвим підвищенням податку на видобуток) – Білорусь називає нові виплати штучно завищеними, а РФ висловлювала занепокоєння через порушення на білоруській митниці.

 

Низка подій та заяв останнього часу свідчить про те, що Росія актуалізує питання Союзної держави та розглядає можливість нового формату цих відносин.

 

Агентство Bloomberg вважає, що президент РФ Володимир Путін, якому при владі залишилося не більше 5 років, шукає шляхи забезпечення свого подальшого впливу шляхом створення більш тісного союзу з сусідньою Білоруссю. У виданні стверджують, що просто вийти на пенсію в 2024 році російський президент не може, оскільки не впевнений в будь-яких гарантіях особистої безпеки, які міг би надати його наступник. Об'єднання може бути політично привабливим для Путіна,  зокрема тому, що він зможе взяти на себе значно посилену Вищу державну раду в 2024 р., зберігши значну частину своєї влади на все життя без зміни конституції. Крім того, на думку журналістів, мирне возз'єднання з білорусами також може бути використано як компенсація росіянам за недавній розрив з «дружньою Україною».[1]

 

І хоча Лукашенко публічно застеріг Росію від спроб поглинути Білорусь, а офіційний представник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що злиття Росії і Білорусі не є предметом обговорення, заперечення стосуються лише повного поглинання, а не більш глибокого сценарію інтеграції з Білоруссю. Наразі заяви, які лунають з Білорусі, свідчать, що під час двох зустрічей з Лукашенком в кінці грудня Путін поки що не зміг переконати білоруського президента піти по шляху такого об'єднання.

 

Наразі ми є свідками економічного тиску на Білорусь з боку Росії, а також публічних та непублічних торгів між цими двома країнами.