1. Ідея створення G-Global
В період 22-23 травня 2012 року відбувся візит першого
віце-прем’єр-міністра України В.І. Хорошковського до Республіки Казахстан. У відповідності з програмою візиту українська делегація, серед іншого, брала участь у роботі V Астанинського економічного форуму, в ході якої Президент Казахстану висунув ідею створення всесвітнього форуму
G-Global. Як повідомлялося в засобах масової інформації, на його думку, обговорення світових економічних проблем в форматі G-8 і G-20, - тобто, великої вісімки і двадцятки - вже вичерпало свої можливості. А приймати рішення з відновлення світової фінансової системи повинне більш широке коло країн.
З метою підготовки позиційних матеріалів, які можуть бути використані під час подальших переговорів з казахстанською стороною, Інститут провів аналіз ініціативи Президента Республіки Казахстан Н.А. Назарбаєва створити всесвітній форум G-Global.
1.1. Суть пропозиції
Комунікативний інтернет-майданчик G-Global (www.global.aef.kz) – це міжнародний віртуальний проект, спрямований на обговорення та вироблення механізмів щодо виходу зі світової фінансової кризи. До висловлення своїх думок з цього приводу на цьому інтернет-ресурсі запрошуються представники всіх держав, міждержавних та неурядових суб'єктів світової політики, а також окремі політики, громадські діячі, експерти та вчені. Вперше цю ідею глава Казахстану озвучив в грудні 2011 року на урочистостях, присвячених 20-річчю незалежності республіки. Тоді Н. Назарбаєв заявив, що «поки ніхто не зміг запропонувати світовій антикризовий план, який був би прийнятий усіма. На жаль, формати G-20 і G-8 демонструють неефективність світового антикризового плану. Я пропоную розширити число учасників в пошуках антикризових рішень для світу. Нову комунікативну площадку я пропоную назвати «проект G-Global. (…) Робочим майданчиком для нього може стати Астанинський економічний форум», – пояснив тоді президент.
Довідково: Астанинський економічний форум (АЕФ) – щорічний діалоговий майданчик для обговорення та вирішення глобальних проблем, який за своїми масштабами і охопленням не має прецедентів у всьому євразійському просторі. Щороку на Форумі, що проходить за підтримки та активної участі Президента Республіки Казахстан Н.А. Назарбаєва, збирається понад 8000 делегатів з 93 країн світу, включаючи лауреатів Нобелівської премії, лідерів держав, провідних політиків, журналістів, відомих вчених та представників бізнес-еліти, щоб обговорити питання, які стоять перед Казахстаном і всім світом. Основними організаторами форуму є Євразійський економічний клуб вчених і Уряд Республіки Казахстан. У травні 2012 року пройшов V Астанинський економічний форум.
Повторно цю ідею було згадано Президентом у квітні ц.р. на засіданні розширеної колегії Міністерства закордонних справ. Втім, це все ще були, здебільшого, ініціативи «внутрієвразійського ужитку». На даний час комунікативний майданчик G-Global об'єднує сотні тисяч відвідувачів з 147 країн світу. З метою популяризації даного проекту 24 травня 2012 року в м.Астані, в Палаці Незалежності відбулася урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу G-Global у рамках V Астанинського економічного форуму.
За рішенням конкурсної комісії, переможцями в номінації «Кращі рекомендації для великої двадцятки - G-20» комунікативного майданчика G-Global визнані С. Глазьєв, С. Байзаков, М. Єршов, Д. Мітяєв, Г. Фетисов – («група П'яти»), з рекомендацією «До стійкого зростання через справедливий світовий економічний порядок».
Довідково: Суть рекомендації стисло викладена авторами наступним чином.
«Реставрація» старої світової фінансової системи, яка фактично відбулася за останні три роки за рахунок перенесення приватних ризиків на глобальний (загальносистемний) рівень, експоненціального нарощування державного боргу в ряді провідних країн і відкладання назрілих змін «у довгий ящик» робить проблему переходу до нового світового економічного порядку все більш складною.
Безперспективність і небезпека консервації сформованих глобальних дисбалансів та накопичення латентних системних ризиків вимагають нового підходу до формування системи вимог щодо відновлення і підтримання довгострокової динамічної рівноваги за рахунок використання потенціалу співпраці в рамках G-20 на основі системи прозорих, справедливих і взаємозалежних принципів. Необхідні для цього структурні реформи мають ґрунтуватися не на оновлених ідеологічних фетишах «вашингтонського консенсусу», а на прагматичному взаємопов’язаному ребалансуванні глобальних валютних, капітальних, технологічних, товарних, ресурсних та інших ринків, при якому досягається багатокритеріальна оптимізація не в інтересах окремих учасників, а в цілях забезпечення стійкості і розкриття потенціалу розвитку G-20 і світу в цілому. Виходячи з цього в дослідженні сформульовані вимоги до емітентів світових резервних валют і реформування світової фінансової архітектури. У тому числі сформульовані передумови переходу до єдиної світової валюти, а також пропозиції щодо реалізації пілотного проекту з відпрацювання принципів її обігу в Євразійському регіоні, зокрема, в Казахстані. Пропозиції щодо реформування глобальної валютно-фінансової системи пов'язані із завданнями структурної перебудови економіки на основі нового технологічного укладу і генеруванням необхідних для цього довгострокових великомасштабних інвестицій.
Ідеологічна складова проекту полягає у використанні аргументів та пропозицій, що оприлюднюються на веб-сайті форуму G-Global для поширення та підтримки ідей, які висловлюються президентом Казахстану Н.Назарбаєвим або відповідають його баченню шляхів вирішення глобальних економічних проблем. Зокрема, звертає увагу, що цьогорічні переможці конкурсу на чолі з відомим прибічним євразійської інтеграції академіком РАН С. Глазьєвим, по суті, обґрунтували одну з попередніх ідей Н.Назарбаєва, який пропонував створити нову світову валюту (на противагу існуючій системі, в якій на цей статус претендує американський долар). Він заявив тоді, що людство за допомогою зміни світової валюти перейде з «дефекталізма» в «акметалізм» (пояснюючи останній термін, президент посилався на слово «акме», «яким стародавні греки позначали вищу стадію розвитку»). Н. Назарбаєв стверджував, що нова валюта стане основою для «світового самозростаючого багатства», яке, в свою чергу, буде рушійною силою нового світу.
З більш конкретними пропозиціями щодо всесвітнього форуму G-Global та глобальної перебудови світу перед представниками міжнародної спільноти Н. Назарбаєв виступив на V Астанинському міжнародному форумі 23 травня 2012 року. Цього разу ідея подальшого розвитку нового форуму була представлена президентом Казахстану в контексті бачення загальних принципів глобальних змін. У зв’язку з цим ним були запропоновані п'ять принципів G-Global: «Перше: еволюція, а не революція. Вважаю, що людство вичерпало ліміт на революції і світові війни ще в минулому столітті. Сьогодні вся мудрість людства полягає в тому, щоб зберегти наш світ, інакше – самознищення», – сказав Назарбаєв, відзначивши, що революції в ХХІ столітті припустимі тільки в сфері наукових знань і технологій.
Другий принцип, запропонований президентом Казахстану,– «рівність і консенсус». «У ХХІ столітті поділ країн на великі і другорядні, ведучі та ведені цивілізаційно застарілий», – вважає Н. Назарбаєв. «Альтернативами такої геополітичної практики є справедливі основи глобальної економіки, валютної системи та політики, які базуються на рівності усіх держав», – зазначив він. Н. Назарбаєв підкреслив, що «життєво важливо, щоб в перспективі глобальні рішення міжнародних асоціацій, міжнародних об’єднань та форумів, самітів приймалися тільки на основі консенсусу».
Третій принцип – «глобальна толерантність і довіра». Один з важелів виведення світової економіки зі стану рівноваги, рецесії є глобальна толерантність, а «без глобального довіри реальних узгоджених антикризових рішень досягти буде неможливо», – упевнений Н.Назарбаєв.
Четвертий принцип – «глобальна транспарентність». Світ у форматі G-Global – це транспарентне співтовариство націй, в якому не повинно бути жодних подвійних стандартів, що принижують гідність націй.
П'ятий принцип, за словами Н. Назарбаєва, «конструктивна багатополярність». «Створення багатополярного світу – це тренд глобального розвитку в ХХІ столітті», – упевнений президент Казахстану.
1.2. Практичні кроки щодо реалізації проекту
На відміну від ідеологічного оформлення пропозиції щодо G-Global (роль якого відіграють згадані принципи міжнародного співробітництва), організаційна сторона новоутворення практично не опрацьована і, скоріш за усе, саме вона стане предметом роботи Секретаріату Форуму в найближчі місяці.
Насправді, за проектом G-Global пропонується радикально розширити число учасників в пошуках антикризових рішень для світового співтовариства. Але це пропонується зробити не у вигляді створення нового органу обговорення цих проблем керівниками або повноважними представниками країн світу, а шляхом більш активного використання існуючого віртуального майданчика, де і вестиметься обмін думками експертів, учених, представників держорганів та провідних міжнародних організацій. Тобто в дійсності проект претендує на роль амбітного експертного джерела ідей та рішень. На даному етапі міжнародний комунікативний майданчик G-Global (www.global.aef.kz) – це, по суті, соціальна мережа світового рівня, в якій обговорюються важливі аспекти соціально-економічної інтеграції на рівні експертів, причому в дискусію може бути залучений кожен бажаючий, достатньо лише зареєструватися на g-global.aef.kz. Крім того, інтернет-ресурс «G-global» дозволяє розміщувати в своїй базі даних роботи і публікації зареєстрованих учасників. За словами Н. Назарбаєва, до теперішнього часу щоденна відвідуваність даного інтернет-ресурсу з моменту його відкриття зросла в 40 разів, понад 30 000 користувачів з 140 країн стали її постійними учасниками.
Таким чином, з практичної точки зору ініціатива Н. Назарбаєва щодо організаційної сторони справи відіграє рекламну роль, метою якої є популяризація даного інтернет-ресурсу, розширення кола його учасників та підвищення якості аналітичних матеріалів з тим, щоб дозволити G-Global стати доповненням до Астанинського економічного форуму, який повинен перейти від простого обговорення глобальних економічних проблем до підготовки практичних рішень і навіть рекомендацій для міжнародної спільноти.
Можна очікувати, що Секретаріат G-Global ініціюватиме підключення до обговорення глобальних економічних проблем на своєму інтернет-майданчику високопосадовців та провідних експертів з інших країн (перш за усе, країн Центрально-азійського регіону та інших країн СНД, а також іноземних аналітиків, які вже співпрацюють з Астанинським економічним форумом). У разі успішного розширення кола учасників G-Global можна очікувати організацію проміжних обговорень актуальних тем реформування міжнародної економіки, але, скоріш за усе, протягом перших 1-2 років такі заходи проводитимуться в рамках чергових засідань Астанинського економічного форуму.
В той же час, не можна виключити, що за певних умов казахстанська сторона спробує інституалізувати G-Global у вигляді форуму, в роботі якого братимуть участь керівники або офіційні представники різних країн світу і таким чином реалізувати проект «альтернативного форуму» (по відношенню до G-20). Адже на даний момент концепція створення та функціонування всесвітнього форуму G-Global ще відпрацьована недостатньо глибоко, у зв’язку з цим не можна зробити однозначних висновків стосовно того, наскільки вона буде альтернативною у порівнянні з такими форумами, як G-8 та G-20, з одного боку та Організацією Об’єднаних Націй (або установ, які входять до «родини ООН»), з іншого.
2. Політичні причини висунення ініціативи
Аналіз розвитку проекту G-Global, його подальшого просування та ідеологічного оформлення (перш за все, т.зв. «п’яти принципів G-Global») наштовхують на думку, що висунення ініціативи стосовно створення всесвітнього форуму G-Global слід розглядати в контексті зовнішньоекономічної та внутріполітичної ситуації, в якій знаходиться Казахстан.
У зв’язку з цим, звертає на себе увагу ідеалістичність та сумнівна реальність внесених пропозицій, які мають скоріше пропагандистський характер. В той же час, зрозуміло, що керівництво Казахстану занадто досвідчене, щоб не бачити, яке враження здійснюють усі згадані вище численні пропозиції «глобального масштабу». Отже, напрошується висновок, що головною метою усіх цих ініціатив виступає не стільки сподівання на можливість їх реалізації, скільки бажання постійно нагадувати про свою активну позицію у вирішенні глобальних проблем, що, по суті, є, якщо не прерогативою, то принаймні, обов’язком країн-регіональних лідерів.
Втім, задекларовані принципи можуть мати прихований підтекст більш прагматичного значення.
Перший з зазначених принципів навіяний, як можна зрозуміти, так званою «арабською весною» (ідеї якої поширилися по усьому ісламському світу, а отже, не можуть не турбувати керівництво країн з переважно мусульманським населенням саме «світського спрямування») та останніми подіями в Сирії. Таким чином, надається сигнал щодо неприйнятності таких підходів вирішення політичних проблем з боку казахстанського керівництва з одночасним натяком на готовність до м’яких реформ.
Причому, це скоріше гасло для внутрішнього, аніж зовнішнього використання, для якого більше підходять три наступних принципи, які, ймовірно, слід розуміти як адресоване міжнародній спільноті підтвердження готовності до м’яких реформ, але за умови збереження існуючої в країні політичної системи та відсутності відкритого тиску на неї з вимогами політичних змін. При цьому транспарентність, як випливає з наданих уточнень, означає зовсім не відкритість та прозорість влади та процедур прийняття політичних рішень, а, головним чином, відсутність т.зв. «подвійних стандартів», під чим, як правило, мається на увазі заклик не здійснювати на країну міжнародний тиск за ті порушення загальноприйнятих демократичних норм, на які не звертається аналогічної уваги по відношенню до інших країн (в яких такі порушення можуть бути більш жорсткими, але не викликають гострої реакції у зв’язку з політичним або економічним значенням відповідної країни). В даному випадку, можливо, йдеться про Узбекистан або Китай.
Що стосується вимоги консенсусу в прийнятті рішення, то, зрозуміло, що в існуючих умовах він абсолютно нереалістичний, про що свідчать розбіжності в підходах навіть серед невеликої групи країн, якими є Рада Безпеки ООН, «велика Вісімка» або Європейський Союз. Ще більш проблематичнішим є досягнення консенсусу серед усіх учасників міжнародних відносин (про що свідчить практика роботи ООН). Втім, практика прийняття рішень в ООН, незважаючи на попередню критику порядку її функціонування з боку Казахстану, все ж таки більше відповідає інтересам Казахстану та інших країн, які мають регіональні лідерські амбіції, але знаходяться поза складом G-8 та G-20 і не мають реального впливу на рішення провідних міжнародних установ, включаючи МВФ та Світовий банк.
Нарешті, висування принципу багатополярності (яка, насправді, вже існує у світі, в якому найбільш важливі рішення не можуть прийматися без згоди або, хоча б, мовчазного нейтралітету таких «центрів сили», як США, ЄС, Росія та Китай – про що свідчать ті ж самі події в Сирії та інших арабських країнах). В економічній сфері до таких «центрів прийняття рішень» все більше долучаються країни з ринками, що розвиваються (зокрема, країни групи BRICS). Втім, Казахстан, незважаючи на суттєві економічні здобутки (про що згадувалося вище) поки що не вважається серйозним «світовим гравцем». І декларування «принципу багатополярності», нарівні з демонстрацією «особливої думки» в рамках ЄврАзЕС, може розцінюватися у якості заявки на включення Казахстану до «другого ешелону» провідних країн світу (з претензією на роль виразника інтересів країн Центрально-азійського регіону).
2.1. Позиціонування Республіки Казахстан на світовій арені
Результати політичного та економічного розвитку Казахстану в останні роки приводять деяких спостерігачів до висновку про те, що існуючий в країні політичний режим, це, по суті, пострадянський варіант кемалізму, що, в принципі, дає країні реальні шанси повторити шлях Туреччини від стану «хворої людини Європи» до одного з регіональних лідерів з глобальними амбіціями.
Слід відзначити, що ситуація в регіоні ускладнюється активізацією зовнішніх центрів впливу – Росії, Китаю, США, ЄС, Ірану, Туреччини, а також недержавних міжнародних структур, таких як транснаціональні корпорації або міжнародний ісламістський рух. Логічною відповіддю на їх вплив та загрози, які виникають у зв’язку з цим, стає посилення казахстанського впливу в масштабі усього регіону, для чого у цієї країни є усі економічні підстави. Зокрема, за обсягом ВВП Казахстан значно випереджає найближчого конкурента (Узбекистан) з показниками за 2011 рік, відповідно, у майже 200 млрд дол. у порівнянні з близько 45 млрд дол. (за експертними оцінками). Тобто, маючи приблизно в два рази менше населення, Казахстан виробив продукції майже в 4,5 разу більше.
Відповідно вирізняються і якісні показники. Зокрема, в Казахстані показник ВВП на душу населення сягнув 13 тисяч доларів (за паритетом купівельної спроможності), при тому, що середньосвітовий показник складає приблизно 14 тисяч доларів, що вчетверо перевищує аналогічний показник для Узбекистану (який також виявляє певні амбіції регіонального лідеру) та вдвічі – для України. За ступенем відкритості економіки і її лібералізації Казахстан теж випереджає всі країни регіону.
Звертає на себе увагу той факт, що приблизно з березня ц.р. Казахстан пригальмував процес створення Євразійського економічного союзу. Незважаючи на заклики російської та білоруської сторін щодо необхідності прискорити здійснення кроків в цьому напрямку, Казахстан залишився на попередній позиції, яка передбачала розгляд чергового етапу створення згаданого інтеграційного об’єднання лише у 2015 році. З економічної точки зору така позиція обґрунтовувалася результатами аналізу, який засвідчив наявність цілої низки негативних наслідків більш глибокої інтеграції. Зокрема, питома вага експортних поставок до Росії з усіх країн-членів ЄврАзЕС скорочується: частка білоруського експорту в Росію протягом 2001-2010 рр. знизилася c 99,0 до 94,3 %, казахстанського – c 92,0 до 80,6 %, киргизстанського – c 60,1 до 55,9 %, таджицького – c 96,0 до 89,6 %. Втім, динамічно зростають експортні поставки російських товарів на ринки країн-членів ЄврАзЕС. В той же час, на внутрішньому ринку Казахстану спостерігалися такі явища як зростання цін на продовольчі і промислові товари, дефіцит нафтопродуктів тощо. Можна, однак, припустити, що такий підхід мотивувався також політичними причинами, серед яких – спроба пригальмувати «російський наступ» та продемонструвати наявність власної позиції у такому важливому питанні, що опосередкованим чином підтверджує «особливий статус» Казахстану.
Аналогічним чином діє Казахстан і на міжнародній арені за межами СНД. Зокрема, крім здійснення структурних реформ в системі ООН та введення єдиної світової валюти, Казахстан пропонує створення додаткових партнерств на регіональному та інших рівнях, в тому числі, Програму партнерства «Зелений Міст», яка розглядається у якості додаткового та практичного механізму співпраці між країнами, приватним сектором та міжнародними організаціями для переходу до «зеленої економіки».
У травні ц.р., на засіданні Ради іноземних інвесторів, президент Казахстану запропонував іноземним компаніям, що працюють в країні, взяти участь у відродженні «Великого Шовкового шляху» через територію Казахстану. Згідно очікувань, до 2020 року обсяг торговельних операцій між суміжними з Казахстаном країнами зросте в півтора разу і досягне одного трильйона доларів. Річний обсяг зовнішньої торгівлі між Китаєм і Європою, який зараз перевищує 500 млрд дол. при середньорічному зростанні у 8 % до 2020 року становитиме вже 800 млрд дол. Все це, на думку казахстанської сторони, може слугувати серйозною підставою для реалізації масштабного проекту, здатного замінити морський маршрут через Суецький канал.
Раніше Н. Назарбаєв неодноразово пропонував світовим лідерам перевлаштувати світ і виявляв своє невдоволення самітами «G-8» та «G-20». Він навіть пропонував азіатським країнам організувати свої заходи, якщо до його слів не прислухаються президенти провідних країн світу. В цьому ж ключі необхідно розглядати й висування голови казахстанського центрального банку Г. Марченко у якості претендента на вакантну посаду голови МВФ . Однак поки дієвої підтримки ці заклики не знайшли.
Довідково: В цьому контексті звертає на себе увагу згода колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Т. Блера бути консультантом з питань економічних реформ в Казахстані (про що нещодавно повідомила британська газета «Daily Telegraph»). Як відомо, ще у 2006 році, під час зустрічі з Президентом Казахстану Н. Назарбаєвим в Лондоні Т. Блер відвів Казахстану роль регіонального лідера. Така оцінка була з задоволенням сприйнята казахстанською стороною і тепер запрошення відставного політика світового рівня до консультування (якій, до того ж, особисто брав участь у роботі V Астанинського економічного форуму) може розглядатися у якості існування у керівництва Казахстану серйозних намірів здійснення практичних кроків щодо забезпечення регіонального лідерства.
2.2. Євразійські аспекти
У березні поточного року відбувся черговий саміт Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС). Як відомо, Росія хоче перетворити ЄврАзЕС на Євразійський економічний союз, і на саміті президент РФ Д. Медведєв заявив, що з реформуванням структури більше тягнути не можна. Проте головним підсумком стало рішення почекати з трансформацією – договір буде підписаний не раніше 2015 року. Хоча офіційних коментарів з цього приводу не було, білоруський президент О. Лукашенко заявив журналістам: «Раніше ми ухвалили рішення про перетворення ЄврАзЕС на Євразійський економічний союз з 2015 року. Росіяни запропонували прискорити цей процес. І білоруська сторона їх підтримала. Але Казахстан виступив категорично проти економічного союзу. Вони заявили про те, що не треба прискорювати цей процес».
Офіційних підтверджень або спростувань з боку Казахстану знову-таки не було. Проте, на думку експерта Російського інституту стратегічних досліджень Д. Александрова, ситуація виглядає наступним чином: «Так, затягується процес підписання остаточних документів, але у казахської сторони є своя логіка, тому що багато технічних питань вирішені не до кінця». Казахстанський економіст М. Каірленов вважає, що «сьогодні поспішати з інтеграцією справді не варто. Надто вже швидко пішли інтеграційні процеси, і мало що опрацьовано. Коли відбувається об'єднання, то найбільш уразливим стає населення. Звичайно, статистики кажуть, що у нас все добре, але непрямі ознаки, наприклад, зменшення зростання платежів по податках, показники недержавного сектору, який в основному забезпечує робочими місцями, говорять про явні ознаки кризи і стагнації. Інтегруватися в цих умовах – це значить нарощувати соціальну напруженість. І той факт, що Президент не поспішає з інтеграцією, відкладаючи вирішення питання до 2015 року, – більш ніж розумно».
В той же час, таку поведінку казахстанського керівництва можна розцінювати як бажання надати «м’який сигнал» своїм партнерам по ЄврАзЕС щодо небажання Казахстану лише мовчки слідувати в кільватері російської політики «інтеграційного прискорення», спрямованого на прискорення реставрації пострадянського єдиного економічного простору за будь-яку ціну. Якщо так, то спроби підвищення неформального міжнародного статусу Казахстану як одного з лідерів у вирішенні глобальних проблем можуть примусити партнерів по ЄврАзЕС з більшою увагою та розумінням поставитись до позиції казахстанської сторони.
2.3. Внутрішньополітична ситуація
Не виключено й те, що певну (хоча і не вирішальну роль) у висуванні гучної міжнародної ініціативи відіграв той факт, що саме в дні V Астанинського економічного форуму відбувався суд (він завершився 28.05.2012) над тепер вже колишніми високопоставленими поліцейськими області та міста Жанаозен. В грудні минулого року в м. Жанаозен відбулися масові заворушення після піврічного страйку нафтовиків, незадоволених низькими зарплатами. На придушення невдоволення були кинуті сили поліції і внутрішні війська, після дій яких в інтернеті з'явилися кадри з розстрілом поліцейськими людського натовпу. Поява альтернативної новини, яка активно обговорювалася в ЗМІ, певною мірою, відволікала увагу від трагічних подій піврічної давнини.
3. Перспективи створення всесвітнього форуму G-Global
3.1. Міжнародна реакція на ініціативу
При представленні даної ініціативи було зазначено, що відомі економісти, які прийняли участь у роботі Астанинського економічного Форуму порадили перейти від слів до діла та створити протягом найближчого часу Секретаріат форуму G-Global, який займеться організаційними питаннями, спрямованими на залучення нових учасників та практичним опрацюванням вироблених пропозицій. Оскільки конкретні імена таких радників названі не були, можна зазначити, що серед учасників V Астанинського економічного форуму, зокрема, були Нобелівські лауреати в галузі економіки – Р. Манделл, Р. Ауманн, К. Піссарідес; а також відомі «відставні» політики – У. Кок – Президент Мадридського клубу, колишній прем’єр-міністр Нідерландів, Р. Проді – колишній голова уряду Італії, а також вже згаданий вище Т. Блер. Між тим, активну підтримку новій ідеї Н. Назарбаєва висловили, головним чином, представники Казахстану та деяких інших країн регіону. Російські офіційні та експертні кола практично не відреагували на цю пропозицію, обмежуючись лише констатацією факту висування нової ініціативи.
Враховуючи те, що було заявлено з приводу G-Global, у спостерігачів спочатку з’явилося уявлення, що йдеться про створення нового суб’єкта міжнародних відносин, який повинен представляти голоси тих країн, які не увійшли до «групи Двадцяти» або, навіть, служити у якості альтернативи такому угрупуванню. У всякому випадку, саме з таким заголовком («G-GLOBAL ЗАМІСТЬ G-8 І G-20») подала цю новину газета «Голос Вірменії».
Аналогічної думки дотримується і заступник голови постійної комісії з економічних питань парламенту цієї країни В. Бостанджян: «Йдеться в тому числі і про можливості двох глобальних організацій – ООН і «великої двадцятки» (G-20), які стали в певному сенсі конкурентами. Проте перша застаріває і стрімко втрачає вплив, а друга, як показав саміт в Сеулі, поки що не здатна ефективно координувати світові процеси». Тому, на думку коментаторів, альтернативою однополярному управлінню світовою економікою може стати запропонований президентом Казахстану Н. Назарбаєвим проект G-Global, який передбачається створити на базі Астанинського економічного форуму.
Саме таке розуміння ініціативи Н. Назарбаєва, скоріш за все, і вплинуло на думку колишнього міністра закордонних справ Болгарії, а нині Генерального секретаря ЮНЕСКО І. Бокової, яка запропонувала винести ідею створення всесвітнього форуму G-Global для обговорення на глобальному саміті ООН зі сталого розвитку «Ріо+20». Цей саміт відбувся в Ріо-де-Жанейро у червні 2012 року, проте Казахстан не вніс на його обговорення цього питання, віддавши перевагу більш реалістичній та глибше опрацьованій ініціативі «Зелений міст», яку представив міністр охорони навколишнього середовища Казахстану Н. Каппаров. Таким чином, на практиці Казахстан демонструє доволі реалістичний підхід до своєї нової ініціативи, розуміючи обмеженість її ефективності та міжнародного значення.
В той же час, представники Євразійського економічного клубу вчених відвідали Мексику для представлення на Саміті G-20 (18-20 червня 2012) підсумкового документа V Астанинського економічного форуму – традиційного «Відкритого листа з рекомендаціями країнам-учасницям G-20 з оздоровлення та розвитку світової економіки», а також обговорення можливості проведення у третій декаді травня 2013 року в Астані Всесвітньої антикризової конференції на високому рівні .
У розробці Відкритого листа з рекомендаціями для керівників країн «великої двадцятки» G-20 крім учасників Форуму взяли участь понад 70 експертів з 40 країн світу, було отримано більше 200 повноцінних рекомендацій через віртуальний комунікативний майданчик G-Global. Рекомендації включають п'ять основних напрямків Мексиканського головування G-20 в 2012 році:
- економічна стабілізація та структурні реформи як основи для економічного зростання та зайнятості;
- зміцнення фінансової системи і розвиток фінансової інтеграції з метою сприяння економічному зростанню;
- вдосконалення міжнародної фінансової архітектури в умовах глобалізації;
- зміцнення продовольчої безпеки та вирішення проблем волатильності цін на товари;
- сприяння сталому розвитку зеленого зростання і боротьбі зі зміною клімату.
Аналогічні матеріали були передані Послом Казахстану при ООН Генеральному секретареві ООН Пан Гі Муну (з яким делегація Євразійського економічного клубу вчених також зустрілася на шляху в Мексику).
3.2. Альтернативні варіанти
В умовах загострення глобальної конкуренції, викликаного світовою фінансовою кризою, Україна має використовувати усі можливості для покращення свого міжнародного іміджу, зокрема:
- позиціонування себе, як активного члена світової спільноти;
- висування широкомасштабних ініціатив, спрямованих на вирішення глобальних проблем;
- демонстрацію наявності відповідного інтелектуального потенціалу, здатного як вирішувати глобальні проблеми, так і забезпечувати умови для діяльності в країні великих компаній (в т.ч. з іноземним капіталом);
- підтвердження тісної співпраці з провідними економічно розвинутими країнами світу та міжнародними економічними організаціями тощо.
У зв’язку з цим, участь українських експертів в роботі всесвітнього форуму G-Global може надати додаткові можливості для просування їхніх ідей в середовищі міжнародної (регіональної) спільноти.
Втім, з точки зору визначення пріоритетів у міжнародному співробітництві України з окремими країнами, інтеграційними об’єднаннями та міжнародними економічними організаціями важливим є розуміння місця G-Global в мережі аналогічних форумів, особливо, якщо існуватиме ймовірність висування альтернативних підходів щодо вирішення глобальних економічних проблем.
Крім того, при опрацюванні позиції України щодо ініціативи створення всесвітнього форуму G-Global бажано вивчити та врахувати позицію Російської Федерації, маючи на увазі, що без активної участі Росії в його роботі форум G-Global навряд чи матиме серйозний вплив на прийняття відповідних рішень і ризикує перетворитися на чергову маргінальну установу антиглобалістського спрямування. В той же час, роль, яку Росія намагається відігравати в G-8 та G-20, може змусити її віддати переваги саме цим міжнародним форумам, рішення яких мають, фактично, характер «прямої дії» і, з цього приводу, більш привабливі для політичного керівництва Росії.
Якщо ж ставити на меті реальний результат від такої роботи, слід звернути увагу на невикористані можливості, які випливають з участі представників України в таких існуючих регіональних форумах як Петербурзький (Росія), Криницький (Польща) та відповідні заходи в рамках Організ