
Проаналізовано геополітичну динаміку в регіоні Африканського Рогу. Оцінено геостратегічне значення Сомалі та зацікавленість Туреччини в розширенні своєї присутності в регіоні.
Висновки
Сомалі має стратегічне значення як країна з виходом до ключових морських торгових шляхів до Суецького каналу. Крім того, природні ресурси країни, зокрема нафтові та газові родовища, збільшують важливість Сомалі для позарегіональних гравців.
Туреччина активно виявляє інтерес до Сомалі через стратегічне географічне розташування країни, природні ресурси та економічний потенціал. Анкара намагається збільшити свій вплив у регіоні за рахунок м’якої сили, гуманітарної допомоги, інвестицій в інфраструктурні проєкти, а також завдяки миротворчим зусиллям.
Вплив на Сомалі означає вплив на весь регіон Африканського Рогу. З огляду на це Туреччина поступово розширює свою присутність у Сомалі через оборонне співробітництво, зокрема інвестуючи в розвиток місцевих військових сил, що сприяє посиленню її впливу на політичну та безпекову ситуацію в країні та регіоні.
Останні роки регіон Африканського Рогу перетворюється на арену запеклої геополітичної боротьби, у центрі якої опинилася Сомалі. Ця країна, що переживає тривалий період внутрішньої нестабільності, є ключовою для реалізації безпекових та економічних інтересів як глобальних, так і регіональних гравців. Дедалі більша стратегічна значущість Сомалі зумовлена її географічним положенням, багатими природними ресурсами та потенціалом для впливу на торговельні маршрути.
Геостратегічне значення Сомалі та актуальна безпекова ситуація в регіоні Африканського Рогу
Сомалі має важливе значення як країна, розташована на перехресті ключових торгових шляхів між Індійським океаном і Червоним морем. Це забезпечує їй важливу роль у міжнародній торгівлі, оскільки географічне положення надає доступ до одного з найжвавіших морських шляхів, що з’єднують Європу, Близький Схід, Азію та Східну Африку. Сомалі має вихід до важливої Баб-ель-Мандебської протоки, через яку проходить значна частина світових нафтових і товарних вантажів.
Окрім цього, Сомалі володіє значними природними ресурсами, зокрема вуглеводнями, які ще не вповні досліджено. Є також потенціал для видобутку корисних копалин та можливості для рибальства, що забезпечує додаткову економічну цінність. Виявлення нових родовищ нафти й газу в прибережних водах Сомалі приваблює інвестиції та викликає інтерес з боку таких країн, як Китай, Туреччина та держави Перської затоки.
Упродовж десятиліть Сомалі переживає внутрішні конфлікти, що значно послаблюють центральну владу, внутрішню стабільність, а це своєю чергою негативно впливає на безпекову ситуацію в регіоні Східної Африки.
На сьогодні сухопутний кордон із Сомалі мають три держави – Джибуті, Кенія та Ефіопія. Кожна з них по-своєму залучена до конфлікту Сомалі та антитерористичної діяльності, зокрема проти салафітського угрупування «Аш-Шабаб». Ефіопія має найбільшу військову міць у регіоні Африканського Рогу [1], тому бере на себе головну відповідальність щодо підтримання миру, оскільки дестабілізація ситуації в Сомалі та поширення тероризму становить небезпеку для всіх держав регіону.
Ефіопія також зацікавлена в стабільності Сомалі для забезпечення економічної і транспортної інтеграції в регіоні. Для Ефіопії, країни без виходу до моря, Сомалі є важливим торговим партнером, особливо з огляду на можливість використовувати сомалійські порти для зовнішньої торгівлі.
Утім, взаємодія між Ефіопією та Сомалі ускладнюється низкою історичних чинників, що коріняться в минулих конфліктах та суперечностях між країнами. Одним з головних джерел напруженості є давній територіальний спір за регіон Огаден, який був предметом конфлікту під час Огаденської війни 1977–1978 рр., коли Сомалі намагалася захопити частину ефіопської території. Історичні ресентименти й далі впливають на дипломатичні та безпекові питання між державами.
Ще одним важливим чинником є підтримка Ефіопією незалежності Сомаліленду, самопроголошеного регіону на півночі Сомалі. По-перше, Сомаліленд, хоч і є самопроголошеною республікою, має відносну стабільність порівняно з рештою Сомалі, що робить його важливим партнером для Ефіопії в контексті забезпечення безпеки на південних кордонах. Сомаліленд фактично виконує роль буфера між Ефіопією та рештою нестабільного Сомалі, що дає змогу Ефіопії знижувати ризики, пов’язані з тероризмом і екстремізмом, такими як діяльність угруповання «Аль-Шабаб». Крім того, Ефіопія зацікавлена в підтримці Сомаліленду з економічних причин. У регіоні Сомаліленду розташовані важливі транспортні й торговельні маршрути, які можуть бути вигідними для Ефіопії. Використання портів Сомаліленду, як-от порт Бербери, може сприяти розвиткові ефіопської економіки, надаючи країні доступ до важливих морських шляхів і допомагаючи зменшити залежність від портів сусідніх країн, зокрема від Кенії.
01 січня 2024 р. Ефіопія та Сомаліленд підписали меморандум про взаєморозуміння, який надає Ефіопії доступ до Червоного моря через порт Бербери на 50 років в обмін на потенційне визнання незалежності Сомаліленду. Угода спричинила протест з боку уряду Сомалі, який звинуватив Ефіопію в порушенні суверенітету й територіальної цілісності та викликав свого посла в Аддіс-Абебі для консультацій. Країни та міжнародні організації також розкритикували угоду: США наголосили на необхідності поважати суверенітет і територіальну цілісність Сомалі; Євросоюз відзначив, що повага до суверенітету Сомалі є ключем до миру на Африканському Розі; Африканський Союз (АС) закликав до спокою та взаємної поваги, щоб знизити ескалацію напруженості між Ефіопією та Сомалі; а Єгипет, Туреччина, Кенія та інші країни також виступили із заявами, які попереджали про небезпечність дій Ефіопії.
Інтереси позарегіональних гравців: Туреччина
Активним гравцем у регіоні є Туреччина. У 1998 р. уряд Туреччини запровадив Політику африканської ініціативи, яка заклала основу для зростання впливу країни, особливо в Африці на південь від Сахари [2]. У 2005 р., який було проголошено в Туреччині Роком Африки, країна зробила важливий крок у реалізації поставлених цілей, ставши членом – спостерігачем АС. Від 2008 р., коли Туреччина отримала статус стратегічного партнера АС, її вплив і співпраця з Африкою значно зросли.
Можна виокремити кілька причин, які спонукають Туреччину вести активну зовнішню політику на африканському треку. По-перше, це прагнення диверсифікувати зовнішні зв’язки аби збільшити вагу країни на міжнародній арені, причому країни, яка проводить власний геополітичний курс (на відміну від ХХ ст., коли турецька зовнішня політика йшла переважно у фарватері США та НАТО). По-друге, – намір Туреччини розвивати військову співпрацю з африканськими країнами в рамках заявленої мети перетворення Туреччини на глобальну державу. По-третє, – прагнення турецьких компаній проникнути на африканський ринок.
Туреччина обрала Сомалі як ключового партнера для розширення своєї присутності в регіоні Африканського Рогу завдяки поєднанню зазначених геостратегічних та економічних чинників. Історично, з огляду на безпекову ситуацію, Сомалі тривалий час залишалося країною з обмеженою міжнародною присутністю позарегіональних держав, що дозволило Туреччині ввійти до регіону практично без конкуренції. Анкара успішно використовувала мʼяку силу та релігійний чинник для зміцнення довіри й розвитку партнерських відносин. Прагнучи посилити вплив, Туреччина активно надає гуманітарну допомогу, інвестує в інфраструктуру, охорону здоров’я та освіту.
Економічний потенціал Сомалі також має цінність для Туреччини. Неосвоєні природні ресурси, як-от нафта й газ, приваблюють турецькі компанії, що вже беруть участь у розвідці корисних копалин. Між Сомалі та Туреччиною діє угода, яка дозволяє проводити розвідку нафти й газу у винятковій економічній зоні Сомалі та передбачає також захист територіальних вод Сомалі. Міністр енергетики Туреччини Альпарслан Байрактар заявив, що компанія «Turkish Petroleum» має ліцензію на три ділянки (площею 5000 кв. км кожна) у водах Сомалі, де судно «Oruc Reis» буде проводити 3D сейсмічні дослідження [3]. У зв’язку із цим Анкара розглядала можливість відправити військові кораблі до берегів Сомалі для супроводу дослідницьких суден.
Одним з ключових аспектів, що обґрунтовують інтерес Туреччини до Сомалі, є військовий. У 2017 р. Туреччина відкрила в Могадішо Camp TURKSOM – свою найбільшу закордонну військову базу. На цій базі, будівництво якої обійшлося в 50 млн дол. і яка займає площу 4 кв. км, проводять навчання близько 1500 сомалійських солдатів одночасно.
У лютому 2024 р. Анкара та Могадішо підписали всеосяжну угоду щодо морської безпеки та оборони, яка визнає Збройні сили Туреччини партнером у забезпеченні морської безпеки Сомалі протягом наступних десяти років. Згідно з меморандумом про взаєморозуміння (MOU), Туреччина відновлюватиме, оснащуватиме та навчатиме сомалійський флот, отримуючи 30 % доходу від діяльності в економічній зоні Сомалі.
Відомо, що Туреччина веде переговори про створення майданчика для випробувань балістичних ракет та космодрому в Сомалі. Програма Анкари з балістичних ракет вимагає випробувань на великій дальності, а розташування Сомалі на східному краю материкової Африки забезпечує ідеальне місце для запуску ракет у напрямку Індійського океану [4]. Ба більше, близькість країни до екватора робить її відповідним місцем для космодрому, оскільки запуски поблизу екватора можуть збільшити дальність та ефективність космічних ракет. Угода про співпрацю у сфері оборонної промисловості, яку Туреччина й Сомалі уклали у 2015 р., допускає спільні проєкти з виробництва військової техніки.
Туреччина активно використовує своє партнерство із Сомалі для просування іміджу миротворця на міжнародній арені. Саме за посередництвом Анкари в грудні 2024 р. підписано угоду, яка врегулювала відносини між Сомалі та Ефіопією. Відповідно до документа, Сомалі та Ефіопія підтвердили суверенітет, єдність, незалежність і територіальну цілісність одне одного; сторони визнали «потенційно різноманітні вигоди, які може отримати Ефіопія з гарантованого доступу до моря та з моря без шкоди для територіальної цілісності Сомалі». Тепер країни обговорюватимуть «взаємовигідні комерційні домовленості… включаючи контракти, оренду та інші умови, які дозволять Ефіопії користуватися надійним, безпечним та стійким доступом до моря та з моря в рамках суверенної влади Сомалі». Технічні переговори за сприяння Туреччини розпочнуться наприкінці лютого 2025 р. і завершаться, як планують, до середини літа.
Присутність Туреччини в Африці, зокрема в Сомалі, значно посилилася на тлі зростання антизахідник настроїв та геополітичних змін у регіоні. Особливо після 2023 р. – перевороту в Нігері та фактичного завершення епохи Франсафрик – Туреччина активно заповнює вакуум, що утворився через ослаблення впливу Франції та інших західних держав. У цьому контексті Туреччина вже не просто конкурує з західними країнами, а й вступає в змагання з Китаєм та монархіями Перської затоки, які також посилюють активність в Африці. Анкара намагається позиціювати себе як стратегічного партнера, який не лише пропонує економічне співробітництво та допомогу в безпеці, але й демонструє альтернативу західному впливу в регіоні. Отже, на тлі змін у глобальній політиці, Туреччина робить ставку на багатосторонні відносини, пропонуючи країнам Африки більш збалансовану та незалежну зовнішньополітичну орієнтацію.
Дальший розвиток ситуації
Угода між Ефіопією та Сомалі за посередництва Туреччини частково поліпшила двосторонні відносини та зменшила безпосередній ризик військової ескалації, що є важливим кроком до стабілізації ситуації в регіоні. Однак документ, який має бути фіналізований навесні 2025 р., не розв’язує низку ключових технічних проблем. Зокрема, так само відкритим є питання попередньої угоди між Ефіопією та Сомалілендом, яка передбачала потенційне визнання незалежності Сомаліленду в обмін на доступ Ефіопії до порту Бербери. Цей аспект може створити значні виклики для реалізації нової угоди, якщо сторони не знайдуть компромісного рішення.
Додатково безпекова ситуація залишається напруженою через діяльність терористичних угруповань, які й далі становлять загрозу стабільності в Східній Африці. Попри зусилля, спрямовані на стримування терористичної діяльності, залишаються серйозні ризики нових спалахів насильства. Це вимагає постійної уваги з боку як АС, так і міжнародних організацій, зокрема ООН.
__________________________________________________________________________
[1] Див.: URL: https://www.globalfirepower.com/country-military-strength-detail.php?country_id=ethiopia
[2] Див.: URL: https://www.mfa.gov.tr/turkiye-africa-relations.en.mfa
[3] Див.: URL: https://www.aa.com.tr/en/africa/somali-president-welcomes-turkiyes-oruc-reis-seismic-vessel-for-oil-gas-exploration/3374805
[4] Див.: URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2024-09-10/turkey-wants-to-build-a-spacecraft-launchpad-in-somalia
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: