В аналітичній записці досліджується поточна енергетична криза в Молдові, спричинена припиненням постачання російського газу з 1 січня 2025 р., а також її вплив на внутрішньополітичну ситуацію в державі. Проаналізовано політичні мотиви Росії щодо використання енергетичного важеля для того, щоб дестабілізувати ситуацію в Молдові напередодні парламентських виборів 2025 р., зокрема через створення соціально-економічної напруги в регіоні Придністров’я. Йдеться про заходи молдовської влади щодо диверсифікації енергопостачання, а також про реакцію міжнародних партнерів на ситуацію, що склалася.
Висновки
Рішення про припинення постачання газу Молдові є черговим інструментом політичного тиску Росії, що спрямований на дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в державі напередодні парламентських виборів, які відбудуться в липні 2025 р. Створення штучної енергетичної кризи, що призводить до погіршення соціально-економічної ситуації, має на меті зниження рейтингу чинної проєвропейської влади на чолі з президенткою Маєю Санду та просування до молдовського парламенту політичних сил, лояльних до РФ.
Перед керівництвом Молдови постають складні виклики щодо подолання енергетичної кризи, забезпечення енергетичної безпеки держави через диверсифікацію джерел постачання, а також консолідації молдовського суспільства перед ризиками зовнішнього втручання у виборчий процес.
Події в Молдові мають важливе значення для України, Румунії та інших європейських партнерів, оскільки в разі успішної реалізації російського сценарію та формування в парламенті Молдови проросійської більшості є ризик не лише сповільнення євроінтеграційних процесів у країні, але й активізації додаткового джерела нестабільності на кордонах із сусідніми державами.
Критична ситуація в енергетичному секторі Молдови виникла наприкінці грудня 2024 р. після того, як Газпром офіційно оголосив про припинення постачання російського газу до країни з 1 січня 2025 р. Російська сторона обґрунтувала це рішення тим, що Молдова не виконала своїх платіжних зобов’язань, а також наявністю боргу в розмірі 700 млн дол. Однак міжнародний аудит 2023 р. встановив фактичну суму боргу на рівні 8,6 млн дол., яку Молдова погоджується сплатити [1]. У відповідь на початок кризи молдовська влада від 16 грудня 2024 р. запровадила режим надзвичайного стану в енергетиці, який має тривати 60 днів.
Ситуація ускладнюється завершенням дії договору про транзит російського газу територією України, укладеного між Газпромом, з одного боку, та Нафтогазом – з іншого. Важливо відзначити, що з грудня 2022 р. весь газ, який надходив з Росії до Молдови, спрямовувався виключно до Придністровського регіону (невизнаної «Придністровської Молдавської Республіки», ПМР) [2]. Протягом трьох десятиліть Росія фактично здійснювала безоплатне постачання газу до підконтрольного їй Придністров’я, намагаючись здійснити спроби перекласти його газовий борг на керівництво Молдови.
Енергетична залежність Молдови від РФ
Енергетична залежність Молдови від російських ресурсів значною мірою пов’язана з роботою Молдавської державної районної електростанції (Молдавська ДРЕС), що розташована в м. Дністровську на території ПМР. Ця електростанція весь час працювала на російському газі та забезпечувала до 80 % енергоспоживання Правобережної частини Молдови в зимовий період. Але, незважаючи на безкоштовне постачання газу для електрогенерації, тарифи на електроенергію для Кишинева встановлювались на рівні, наближеному до ринкового. Власне, надходження від продажу електроенергії становили значну частину бюджету Придністров’я.
Критична залежність від російського газу вже змусила Молдову шукати альтернативні джерела постачання електроенергії. Держава розпочала закупівлю електроенергії в Румунії, проте стикається з певними проблемами, зокрема це вища вартість електроенергії та недостатня пропускна спроможність ліній електропередачі (в обхід Придністров’я). Через це уряд Молдови ініціював будівництво нових ліній електропередачі для прямого з’єднання з Румунією, що має зменшити залежність від придністровської інфраструктури.
Незважаючи на наявність технічних можливостей продовжувати постачання газу альтернативним трансбалканським маршрутом (його потужності дають змогу задовольняти потреби Придністров’я), російська сторона свідомо обрала варіант припинення постачань.
Наслідки для населення
Припинення постачання російського газу з 1 січня 2025 р. спричинило масштабну енергетичну кризу в Придністровському регіоні. У перші дні січня всі котельні, що обслуговують багатоквартирні будинки, були відключені від газопостачання; сталося припинення централізованого гарячого водопостачання та відключення будинків з індивідуальним опаленням. Молдавська ДРЕС замість російського газу змушена використовувати обмежені запаси вугілля (за попередніми оцінками, їх вистачить лише до кінця січня 2025 р.). У Придністров’ї зупинила роботу вся місцева промисловість, запроваджено віялові відключення електроенергії. Крім того, були зафіксовані перебої з водопостачанням і перенавантаження енергосистеми регіону. Наразі електроенергією забезпечують лише побутових споживачів та критично важливі підприємства [3]. Постачання електроенергії на Правий берег Дністра припинено.
На території Правобережної Молдови ситуація з газопостачанням залишається не такою критичною. Компанія «Молдовагаз» повідомила про законтрактовані обсяги газу, яких має вистачити для забезпечення споживання до кінця березня 2025 р. [2]. Однак в умовах енергетичної кризи уряд Молдови запровадив низку заходів щодо економії електроенергії для некритичних споживачів, а також увів збільшені майже вдвічі нові тарифи на електроенергію. Комісія з надзвичайних ситуацій Молдови вжила заходів для забезпечення енергопостачання 14 населених пунктів у трьох районах, які були технологічно підключені до мереж Придністровського регіону [4].
Політичні мотиви Росії
Рішення про припинення постачання газу до Придністров’я є інструментом політичного тиску та шантажу, до якогоРосія вдається щодо Молдови та, опосередковано, України. З одного боку, політика Росії спрямована на створення умов для відновлення транзиту газу українською територією, що забезпечувало РФ дохід у понад 6 млрд дол. Тобто створення нинішньої критичної ситуації в Молдові може розглядатися як інструмент тиску для залучення західних партнерів (додатково до Угорщини та Словаччини) до переконання України скасувати обмеження на транзит російського газу.
З іншого боку, мотивація Росії полягає в спробах і надалі впливати на внутрішньополітичну ситуацію в Молдові напередодні парламентських виборів 2025 р. Цілеспрямоване створення енергетичної кризи, що призводить до підвищення тарифів на електроенергію та погіршення соціально-економічної ситуації, може сприяти зниженню рейтингу чинної влади на чолі з президенткою Маєю Санду. Короткостроковою метою такого впливу може стати чергова спроба просунути до молдовського парламенту політичні сили, лояльні до РФ та критично налаштовані до європейського курсу держави. На відміну від попередніх намагань Росії інспірувати протестні акції протягом 2023–2024 рр., поточна ситуація створює реальне підґрунтя для масового соціального невдоволення, особливо на Лівому березі Дністра. Це може бути використано Росією та проросійською опозицією для посилення впливу на електоральні вподобання населення напередодні виборів.
Майбутні парламентські вибори в Молдові повинні відбутися 11 липня 2025 р., тобто це станеться після того, як на президентських виборах у жовтні 2024 р. перемогу здобула Мая Санду. Результати цих виборів намагалися оскаржити проросійські сили, зокрема очільниця Гагаузької автономії Євгенія Гуцул, яка заявила про невизнання легітимності переобрання М. Санду на посаду президентки країни [5]. За попередніми опитуваннями, проєвропейська партія «Дія і справедливість» під керівництвом М. Санду має приблизно однакову електоральну підтримку з проросійськими силами [6]. Така ситуація створює ризики можливої втрати чинною владою парламентської більшості та необхідності формування коаліції (це особливо важливо, зважаючи на змішану – парламентсько-президентську – форму правління в Молдові).
На результати майбутніх виборів може вплинути демографічний фактор: у Придністров’ї проживає близько 300 тис. осіб, частина яких має переважно проросійські погляди, відповідно російська сторона може цим скористатися задля впливу на електоральний процес. У грудні 2024 р. Служба безпеки і розвідки Молдови представила доповідь [7], у якій були розкриті плани зовнішнього втручання у майбутні парламентські вибори (політична та виборча корупція, дезінформація, маніпуляції та організація вуличних протестів). Особлива увага приділяється молдовському олігарху Ілану Шору, засновнику забороненої проросійської партії в Молдові, якого слідство пов’язує зі схемами відмивання коштів для підкупу виборців на попередніх виборах. З огляду на це, молдовська служба безпеки посилює нагляд за організаціями, які можуть бути пов’язані із зовнішнім впливом з боку РФ.
Російська пропаганда і дезінформація
Енергетична криза в Молдові супроводжується активною дезінформаційною кампанією, яку РФ здійснює через проросійські телеграм-канали та регіональні пропагандистські ресурси. Основний наратив цієї кампанії полягає в перекладанні відповідальності за кризу виключно на Молдову, а також у створенні викривленого порівняння ситуації, що склалася на обох берегах Дністра [8]. Придністровські інформаційні ресурси намагаються мінімізувати сприйняття масштабів кризи, зосереджуючи увагу на проблемі з електропостачанням у Правобережній Молдові.
Інформаційні ресурси, підконтрольні Кремлю та «адміністрації» ПМР, зосереджують зусилля на дискредитації президентки Маї Санду та прем’єр-міністра Доріна Речана. Зокрема, поширюються твердження про нібито їхню відмову від переговорів з Росією щодо врегулювання енергетичного питання (це спростовує візит молдовської делегації до РФ наприкінці листопада 2024 р. з метою проведення переговорів щодо газопостачання).
Реакція влади Молдови та європейських партнерів
Молдовська влада активно протидіє дезінформаційній кампанії з боку Росії. Міністерство закордонних справ Молдови на початку січня 2025 р. вже двічі викликало представників російського посольства у зв’язку з поширенням дезінформації про енергетичну кризу. Одночасно і прем’єр-міністр Д. Речан, і президентка Молдови М. Санду публічно заявляли про готовність надати Придністров’ю гуманітарну допомогу (йшлося про системи на основі біомаси, генератори та медикаменти), а з боку АТ «Молдовагаз» надійшла пропозиція керівництву компанії «Тираспольтрансгаз» про допомогу в закупівлі газу через європейські платформи [9]. Разом із тим, т. зв. адміністрація Придністров’я продовжує відмовлятися від цих пропозицій, зберігаючи повну залежність у своїй риториці від впливу РФ.
Уряд Молдови реалізує політику з диверсифікації енергопостачання. Окрім закупівель із Румунії, Молдовагаз запроваджує тестові закупівлі природного газу з Болгарії через Трансбалканський газовий коридор. Також на початку січня цього року Молдова провела переговори з українською стороною щодо можливості постачання вугілля до країни, ураховуючи критичну ситуацію з паливом на Молдавській ДРЕС.
В умовах енергетичної кризи свою підтримку Молдові активізували й західні партнери. Зокрема, Єврокомісія звернула увагу на ситуацію в Придністров’ї, де населення стикається з серйозними перебоями в постачанні опалення, гарячої води та електроенергії. Європейська сторона закликала Тирасполь до співпраці з офіційною владою Молдови для забезпечення базових потреб місцевого населення [10]. Солідарну позицію щодо підтримки Молдови продемонстрували також держави Нордично-Балтійської вісімки (Nordic-Baltic Eight, NB8). Міністри закордонних справ Швеції, Норвегії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Литви, Латвії та Данії виступили зі спільною заявою [11], у якій описали припинення постачання російського газу як спробу дестабілізації політичної та економічної ситуації в Молдові. Держави висловили підтримку владі Молдови та заявили про готовність співпрацювати з Єврокомісією та іншими партнерами для посилення допомоги країні.
Список посилань
1. Moldova To Propose $8.6 Million Payment To Gazprom To Settle Debt That Moscow Says Exceeds $700 Million. 2023. 06 September. URL: https://www.rferl.org/a/moldova-gazprom-debt-russia-8-6-million-700-mil…
2. «Росія використовує енергію як зброю» – прем’єр Молдови про рішення «Газпрому» зупинити постачання газу. 2024. 28 груд. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-gazprom-moldova-gaz/33256251.html
3. Присяжнюк М. Що відбувається в Молдові після зупинки транзиту російського газу. 2025. 03 січ.
URL: https://lb.ua/world/2025/01/03/653502_shcho_vidbuvaietsya_moldovi_pislya.html
4. Молдова постачатиме газ до 14 сіл Придністров’я, куди «Газпром» припинив постачання – влада. 2025. 06 січ. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-moldova-gaz-prydnistrovja/33265391…
5. Ткаченко М. В Гагаузії заявили, що не визнають легітимність президентки Молдови Санду. 2024. 23 груд.
URL: https://zn.ua/ukr/WORLD/v-hahauziji-zajavili-shcho-ne-viznajut-lehitimnist-prezidentki-moldovi-sandu.html
6. Вибори 2025 у світі: які голосування матимуть значення для України. 2025. 09 січ.
URL: https://hromadske.radio/news/2025/01/09/vybory-2025-u-sviti-iaki-holosu…
7. Moldovan spy chief: Russia will try to interfere in 2025 parliamentary election, too.
URL: https://www.politico.eu/article/moldovan-spy-chief-russia-will-try-inte…
8. Сидоренко С. Навіщо Кремль морозить Придністров’я? Деталі та наслідки «газової війни» РФ проти Молдови. 2025. 03 січ. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2025/01/3/7201744/
9. Перун В. Молдова запропонувала допомогу Придністров’ю у закупівлі газу. 2025. 02 січ.
URL: https://lb.ua/world/2025/01/02/653364_moldova_zaproponuvala_dopomogu.ht…
10. EU to pro-Russian Moldovan separatists: Just take the gas. URL: https://www.politico.eu/article/eu-russia-moldova-separatists-gas-oil-g…
11. Joint Statement by Nordic Baltic countries on energy situation in the Republic of Moldova. 2025. 01 January.
URL: https://www.mfa.gov.lv/en/article/joint-statement-nordic-baltic-countri…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: