Головування Індії в G20: очікування та завдання

02.12.2022

Від 1 грудня 2022 р. Республіка Індія (РІ) переймає на себе головування в G20 – впливовому клубі найбільших економічних потуг. У записці проаналізовано основні цілі й принципи, на основі яких Індія планує здійснювати своє головування, а також – очікування від нього власне для Індії та для решти країн світу, зокрема й України.

Висновки

Республіка Індія переймає головування від Індонезії в G20 у вкрай складні для глобальної системи часи безпекових викликів різноманітного характеру – від змін клімату до ескалації конфліктів. Серед останніх виокремлюється російсько-українська війна – безпрецедентна за очевидного порушення міжнародного права та злочинів проти людяності. В РІ свідомі цього і неодноразово підкреслювали необхідність припинення агресії та повернення до дипломатичних засобів вирішення проблеми.
Індія має великий досвід балансування у міжнародній діяльності, паралельної участі в різноспрямованих міжнародних форматах, розвитку відносин стратегічного партнерства з державами-опонентами. Цей досвід використано і під час головування в G20, де від РІ залежить модальність відносин провідних центрів сили, країн, що зростають з державою – порушником норм міжнародного права – РФ.
Нейтралітет як основний принцип зовнішньополітичної діяльності РІ дозволяє таке балансування і створює додаткові вікна можливостей, а саме – переговори та консультації з державами, які мають різні позиції щодо розвитку міжнародного порядку, а інколи є антагоністами. У цьому контексті намагання сприяти закінченню російсько-української війни залишатиметься одним із пріоритетів головування, не тільки з практичної точки зору, але й для зміцнення іміджу РІ. Будь-яке посередництво між конфліктуючими сторонами зараховуватиметься в актив індійської дипломатії.
Головування в G20 розглядається в РІ як можливість демонстрації свого потенціалу держави не регіонального, а глобального рівня, залученої до вирішення головних проблем людства. В Індії розглядають цей рік як шанс для подолання розбіжностей і знайдення компромісів, і її незалежна позиція слугуватиме підґрунтям для цього.

Індія активно готувалася до свого головування в G20, взявши за гасло традиційну концепцію «весь світ – одна родина», а за логотип – також традиційне зображення – квітку лотоса, що символізує надію. Тобто, індійська місія має принести світу надію, зцілення і гармонію. Серед визначальних для року Індії в G20 заяв варто вважати звернення Н. Моді до В. Путіна під час саміту ШОС[1] у Самарканді із зауваженням, що «зараз – не час для війни», яке стало чи не найбільш цитованим за останні місяці в обговореннях політиків та експертів. Н. Моді сам вкотре повторив цей вислів у своєму програмному зверненні 1 грудня, присвяченому початку головування. Також лідер Індії зазначив: «У своїй роботі на посаді голови G20 ми спиратимемося на досягнення попередніх років, щоб отримати з них максимальну вигоду... Чи можемо ми прискорити фундаментальні зміни мислення з тем, щоб принести ще більше користі всьому світу? Я впевнений, що нам це до снаги».

Прем’єр-міністр Індії Н. Моді, від січня 2020 р. і дотепер, залишається одним з 13 найбільш впливових світових лідерів. Амбіції Н. Моді як лідера країни, що прагне більшої ваги у міжнародних справах, передбачають конкретні інструменти їх реалізації. В Індії розробили власне бачення місії головування у G20:

світ знаходиться у надзвичайно небезпечній фазі розвитку через такі виклики, як перехідний період після пандемії та російсько-українська війна;
через геополітичну та геоекономічну напруженість під сумнів поставлено інститут багатосторонності, що досі був гарантом глобальної стабільності;
зростаюча довіра до Індії: все більш сталим є уявлення про лідерські якості та здатність Індії як нейтральної країни протистояти тиску з різних сторін.

Пріоритети індійського головування в G20

Отже, в такому трикутнику «Світ – багатостороння дипломатія – Індія» розглядається місія РІ протягом наступного року. Пріоритети індійського головування вже визначено, вони передбачають широке коло питань, які належать до таких основних сфер:

безпека (боротьба із системними викликами, проявами тероризму, припинення конфліктів, енергетична та глобальна продовольча безпека);
економіка (забезпечення сталого розвитку після втрат внаслідок пандемії COVID-19, боротьба з економічною злочинністю та багатосторонні реформи світової економіки);
екологія (фінансування подолання наслідків кліматичних змін, досягнення більшого консенсусу щодо відповідальності за вуглецеві викиди, розвиток зеленої економіки, зниження ризику стихійних лих);
цифровізація (розвиток обміну технологіями, забезпечення цифровою інфраструктурою на широкому громадському рівні);
гуманітарні питання (розширення прав і можливостей жінок, охорона здоров’я, освітні та міжкультурні зв’язки, туризм тощо).

Індійські стратеги приділяють окрему увагу структурі G20: інклюзивне глобальне охоплення, увага до впровадження нових ініціатив, зокрема – підтримка організацій громадянського суспільства.

Навіть після грудня 2023 р., коли термін повноважень РІ закінчиться, вона продовжуватиме активно працювати ще один рік у рамках трійки[2] G20. Наступним головою G20 і важливою країною, що розвивається, є Бразилія, за деякими позиціями дуже близька до Індії. Нині до складу трійки входять Індонезія, Індія та Бразилія – три країни Глобального Півдня з економіками, що розвиваються. Така ситуація в трійці G20 склалася вперше. «Пріоритети нашого головування в G20 будуть сформовані під час консультацій не тільки з нашими партнерами по G20, але і з нашими «попутниками» з країн Глобального Півдня, які зазвичай залишаються непочутими», – зазначив Н. Моді.

Протягом року, починаючи з грудня 2022 р., окрім головного саміту, G20 організовує численні зустрічі на різних напрямах, а саме:

фінансовий трек із вісьмома робочими потоками (глобальна макроекономічна політика, фінансування інфраструктури, міжнародна фінансова архітектура, стійке фінансування, фінансова доступність, фінансування охорони здоров’я, міжнародне оподаткування та реформи фінансового сектору);
так званий Sherpa трек, що складається 12 робочих напрямів (боротьба з корупцією, сільське господарство, культура, сталий розвиток, цифрова економіка, працевлаштування, довкілля та клімат, освіта, новації в енергетиці, охорона здоров’я, торгівля та інвестиції, туризм);
10 груп із залученням представників приватного сектору / громадянського суспільства / незалежних органів («Бізнес 20», «Громадськість 20», «Наука 20», «Жінки 20», «Молодь 20» тощо).

Оскільки індійський уряд прагне до нестандартних підходів і використання власного досвіду трансформації у світовому масштабі (про що заявлено у вищезгаданій статті Н. Моді), він розглядає можливість залучення до вирішення проблем різного рівня не лише державні інституції, але й незалежні аналітичні центри та бізнес-організації.

Ще одним вікном можливостей для Індії на час головування в G20 є традиція запрошувати деякі гостьові держави та міжнародні організації на зустрічі та саміти G20. У поточному головуванні це будуть Бангладеш, Єгипет, Маврикій, Нідерланди, Нігерія, Оман, Сінгапур, Іспанія та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), а також Міжнародний сонячний альянс (ISA), Коаліція за стійку до катастроф інфраструктуру (CDRI). Той факт, що єдиною країною Південної Азії, яку запрошено, є Бангладеш, насправді розглядається як певне «недоопрацювання» з огляду на зобов’язання Індії зміцнити структуру співпраці у своєму регіоні.

Індійська команда у G20

Окремі надії покладаються на очільників індійської команди G20, до якої входять впливовий чиновник, колишній генеральний директор державної аналітичної агенції Niti Aayog Амітабх Кант, один з трьох «суперкратів» Індії (разом з персональним помічником Н. Моді Н. Мішра та радником з питань національної безпеки Аджітом Довалем), колишній державний секретар та посол Індії в США, відомий дипломат Харш В. Шрінгла. Головним координатором команди є міністр закордонних справ Індії д-р С. Джайшанкар.

У своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН головний індійський дипломат чітко дав зрозуміти, що питання довкілля, боргів, економічного зростання, продовольчої та енергетичної безпеки, а також реформи управління багатосторонніми фінансовими установами будуть пріоритетами на фінансово-господарському напрямі. С. Джайшанкара вважають архітектором політичного спрямування індійської стратегії. Деякі концептуальні підходи щодо зовнішньополітичної діяльності Індії в еру Моді викладено в його книжці «Шлях Індії: стратегії для невизначеного світу», в якій він пропонує розпрощатися з «політичним романтизмом» Дж. Неру та його послідовників та перейти до «безсоромного захисту національних інтересів».

С. Джайшанкар – не просто професіонал у галузі міжнародних відносин, який має докторський ступінь з ядерної дипломатії. Він є досвідченим дипломатом-практиком, який розпочав свою кар’єру в Москві ще за часів колишнього СРСР, працював у посольствах РІ на Шрі-Ланці, в Угорщині та Японії, був індійським послом у Чеській Республіці, Сінгапурі та КНР (з найбільшим терміном перебування посла РІ у цій країні – 4,5 роки) і зрештою – послом у США. Також працював на різних посадах в уряді Індії, міністерстві закордонних справ (очолював департамент Східної Європи).

Карколомні зміни у світі, на думку С. Джайшанкара, не залишають місця для етичних вагань. За таких обставин знайомі постулати Realpolitic про відсутність друзів і ворогів набувають нового виміру: у країни можуть бути лише партнери або «Frenemies», а національний інтерес має завжди пріоритет над будь-якими альянсами. Не потрібні стійкі союзи, які обмежують діяльність держави, натомість ситуативні об’єднання є більш корисними і життєздатними, що й доводить одночасна участь Індії в ШОС, БРІКС[3], QUAD[4], спрямована на вищу роль РІ у міжнародних відносинах.

Отже, під головуванням Індії можна очікувати поєднання жорсткого підходу до вирішення складних проблем з традиційним філософським баченням, притаманним Індії щодо «єдиної глобальної родини». Н. Моді пропонує спробувати змінити концептуальні підходи до ситуації, в якій «ми бачимо, як країни борються за території або ресурси; коли постачання товарів першої необхідності використовується як зброя, коли вакцини привласнюються малою частиною населення, коли мільярди людей залишаються у вразливому становищі». Для цього, на його думку, необхідна інклюзивність, амбітність і рішучість, щоб переформувати глобалізацію і зробити її людиноцентричною.

Індія використає головування в G20 як додатковий шанс для посилення власної стратегічної ваги, привернення глобальної уваги до своїх можливостей. Вона акцентуватиме свою діяльність не лише на вирішенні глобальних проблем людства (постпандемічний розвиток, зміни клімату, нерівномірність економічного зростання, продовольча криза тощо), але й на миротворчих зусиллях. Пріоритет переговорів над військовим зіткненням, співпраці – над конфронтацією є традиційним підходом для індійської дипломатії. В інтересах Індії – збереження балансу сил, що може сприяти її більш активному позиціюванню як посередника між Росією та Україною задля припинення війни.

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

[1] Шанхайська організація співробітництва (ШОС) – субрегіональна міжурядова міжнародна організація, утворена 15 червня 2001 р. у м. Шанхаї (КНР). Об’єднує 8 країн-членів – Індію, Казахстан, Киргизстан, Китайську Народну Республіку, Пакистан, Російську Федерацію, Таджикистан, Узбекистан.

[2] Орган, до складу якого входять представники від попередньої, чинної та наступної головуючої держави.

[3] Група, що об’єднує Бразилію, Росію, Індію, Китай та Південну Африку (БРІКС) – найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються. До 2010 р. – БРІК.

[4] Чотиристоронній стратегічний діалог з питань безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні за участі Австралії, Індії, США та Японії. Створений у 2007 році.

Олена Борділовська