Схарактеризовано поточну ситуацію у сфері національної безпеки і оборони Литовської Республіки в умовах російсько-української війни. Описано оцінку загроз національній безпеці держави в динаміці. Проаналізовано основні пріоритети й кроки у сфері зовнішньої політики і оборони Литви з огляду на наявні безпекові загрози.
Висновки
Литовська Республіка серйозно сприймає загрозу потенційної збройної агресії з боку Росії, передусім через наявність спільного кордону з мілітаризованою Калінінградською областю РФ та Білоруссю.
Литва сприймає нарощування військового потенціалу РФ, а також її збройну агресію проти України через призму підготовки Росії до тривалої конфронтації з державами – членами НАТО. З огляду на активну мілітаризацію РФ та її готовність застосовувати військову силу агресивна політика Росії є для Литви найпершою і найбільшою загрозою національній безпеці.
Задля забезпечення національної безпеки і оборони в умовах російсько-української війни Литовська Республіка спрямовує зусилля на одночасне посилення спроможностей власних збройних сил і розвиток співпраці з пріоритетними союзниками в рамах НАТО (передусім щодо їх скорішої і постійної присутності на своїй території). Крім того, Литва сприймає поточну військову допомогу Україні в протидії російській агресії як необхідний внесок у довгострокову спільну безпеку.
Оцінка загроз національній безпеці
Згідно з Національною стратегією безпеки Литовської Республіки від 2021 р., найбільша загроза національній безпеці держави походить від зростання авторитаризму, агресивності та імперіалістичних амбіцій Російської Федерації, які вона втілює за допомогою військових та гібридних засобів. Зростання впливу Росії на Білорусь, а також зміцнення політичної, економічної та військової інтеграції двох держав негативно впливають на середовище безпеки Литви та всього регіону. На тлі загострення протистояння між авторитарними державами і демократіями перші (зокрема РФ і КНР) кидають нові виклики державам Заходу та всій євроатлантичній спільноті [1]. Детальніша оцінка загроз і ризиків національній безпеці Литви [2] за останні роки демонструє зростання фокуса уваги на агресивну політику РФ і масштабування наслідків російсько-української війни.
Національна оцінка загроз від 2022 р. [3] визначила серед головних небезпечних тенденцій таке:
посилення військового потенціалу й агресивної політики РФ; використання нею військової сили як основного інструменту для впливу на міжнародній арені;
відповідність слабкого політичного режиму й агресивної політики Білорусі зовнішньополітичним інтересам Росії;
дедалі більша агресивність авторитарної зовнішньої політики, економічної та інформаційної діяльності Китаю.
Усе це супроводжується роботою російських і білоруських спецслужб проти Литви та її громадян, зокрема поширенням усередині держави російської пропаганди.
Згідно з оцінкою загроз від 2023 р. [4], на порядку денному для національної безпеки Литви постали такі питання:
війна РФ проти України та перетворення Росії на тоталітарну державу;
підготовка Росії до тривалого конфлікту з Україною та Заходом (водночас наголошено, що війна РФ проти України лише тимчасово зменшить російську військову загрозу в регіоні Балтійського моря);
ризик необмеженого доступу РФ до території Білорусі та отримання від неї військової підтримки в разі конфлікту з державами – членами НАТО;
зовнішня політика КНР після переобрання Сі Цзіньпіна; активізація в коротко- і середньостроковій перспективі китайсько-російської співпраці.
За результатами національної оцінки загроз від 2024 р. [5], першочергові небезпечні тенденції для Литви становлять:
відмова РФ від деескалації ситуації довкола України; продовження Росією підготовки до тривалої конфронтації з НАТО;
спроби Росії підірвати підтримку держав Заходу Україні; розвиток відносин РФ з державами Глобального Півдня для формування антизахідної коаліції;
збереження контролю Росії над Білоруссю; збільшення військового потенціалу останньої завдяки присутності російських військових і нестратегічної ядерної зброї РФ;
активізація розвідувальної діяльності Китаю проти Литви (зокрема в кіберпросторі); зростання інтенсивності інформаційних атак РФ проти Литви та сусідніх держав.
Пріоритетні питання національної безпеки і оборони
Пріоритетами оборонної політики Литви в умовах російсько-української війни є:
розвиток національних збройних сил;
надійні зобов’язання союзників щодо колективної оборони в рамах НАТО;
стійкість держави і суспільства;
дальшу підтримку України у протидії агресії РФ [6].
Розвиток національних збройних сил.
Литовська Республіка входить до групи держав – членів НАТО, які з кожним роком послідовно збільшують витрати на оборону. Показник у 2 % ВВП на відповідний сектор Литва досягла 2019 р.; 2022 р. він сягнув 2,46 % ВВП; 2023 р. – 2,54 % ВВП [7]. На 2024 р. Сейм Литовської Республіки затвердив оборонний бюджет на суму понад 2 млрд євро; цьогоріч передбачають досягти 2,75 % ВВП на оборону [8]. Більша частина бюджету спрямована на модернізацію збройних сил Литви (понад 45 % від усіх витрат) і посилення їхніх бойових спроможностей завдяки закупівлі нового озброєння та військової техніки. Литовська сторона вкладає інвестиції і в забезпечення належних умов для навчання військового персоналу НАТО та своїх збройних сил (на 2023–2027 рр. закладено 520 млн євро) [9]. А восени 2023 р. в литовському місті Рукла відкрито найбільший у регіоні Балтії об’єкт з обслуговування та ремонту різних типів військової техніки, що перебуває на озброєнні збройних сил Литви (зокрема бойових машин «Vilkas») [10]. Згідно з новою програмою зміцнення та розвитку системи національної оборони Литви, з 2025 р. держава планує виділяти на відповідний сектор мінімум 3 % ВВП [11].
Зобов’язання союзників щодо колективної оборони.
Литва разом з іншими державами східного флангу НАТО активно виступає за посилення передової присутності сил союзників на відповідній території. Пріоритетне значення для литовської сторони має військова присутність США і ФРН. Переговори щодо перебування на постійній основі німецької бригади в Литві тривають з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. До 2027 р. планують розгортання на литовській території бригади Бундесверу чисельністю від п’яти до шести тисяч військовослужбовців. Разом з тим литовська сторона послідовно виступає за швидше розгортання відповідних сил з огляду на безпекові потреби. Також тривають переговори з німецькою компанією «Rheinmetall» щодо будівництва заводу з виробництва артилерійських боєприпасів у Литві.
Американський військовий батальйон залишається в Литві на необмежений термін, допомагаючи модернізувати литовські збройні сили шляхом проведення військових тренувань. Литовська сторона тривалий час активно розвиває безпекову та оборонну співпрацю зі США. Литва є найбільшим покупцем американської зброї серед трьох держав Балтії, витрачаючи на це в середньому 1,3 млрд дол. США (до 20 % від запланованих оборонних закупівель) [12]. США є партнером Литовської Республіки в закупівлі нею протитанкових ракетних комплексів «Javelin», легких тактичних транспортних засобів JLTV, гелікоптерів «Black Hawk», артилерійських ракетних систем HIMARS.
Литва співпрацює із союзниками для впровадження ротаційної моделі протиповітряної оборони НАТО, погодженої на саміті у Вільнюсі 2023 р. Задля цього литовська сторона проводить спільні навчання своїх збройних сил з державами-членами Альянсу, зокрема Нідерландами. Також над територією Литви, Латвії та Естонії діє місія НАТО з патрулювання повітряного простору, яка підіймає винищувачі для перехоплення літаків РФ, що регулярно порушують правила польотів у міжнародному повітряному просторі над Балтійським морем.
Стійкість держави і суспільства.
Литовська Республіка спрямовує зусилля на збереження і посилення стійкості державних інституцій та суспільства; здатності населення захищати державу та чинити громадянський опір у разі потенційної агресії. Литовське суспільство зберігає стійку консолідовану позицію щодо зовнішньополітичних і безпекових пріоритетів держави. Згідно з результатами соціологічного опитування, проведеного в грудні 2023 р. на замовлення Міністерства національної оборони Литви, 89 % респондентів висловилися за членство держави в НАТО; 79 % опитуваних переконані, що Альянс може запобігти збройній агресії РФ проти Литви; 91 % респондентів підтримали військову присутність НАТО на литовській території. Також більшість учасників опитування назвали Німеччину, Польщу та США ключовими партнерами Литви у сфері безпеки.
Литовська Республіка здійснює заходи для підготовки мобілізації необхідних ресурсів держави; а також посилює кібербезпеку, захист критичної інфраструктури, протидію дезінформації та пропаганді. Це особливо актуально з огляду на велику кількість інформаційних атак проти Литви з боку РФ і Білорусі. 2023 р. литовські оборонні відомства виявили понад 3,5 тис. випадків ворожої інформаційної діяльності. Серед поширених пропагандистських наративів – звинувачення в бік Литви й НАТО щодо провокування ними Росії та Білорусі, планування державами-союзниками спроб військової агресії проти РФ тощо. Дезінформаційні кампанії також стосувалися дискредитації військового потенціалу Альянсу та Литви, економічної та збройної підтримки західних держав України.
З 2022 р. в Литві діє курс щодо громадянської освіти та навичок оборони, розрахований на учнів 9 класів – спільний проєкт Міністерства національної оборони; Міністерства освіти, науки та спорту; а також Союзу стрільців Литви. Курс спрямований на розвиток практичних навичок з питань безпеки, надання першої медичної допомоги, ознайомлення з тематикою оборони держави тощо. Передбачають, що відповідний курс у 2023–2024 рр. проходитимуть до 50 % учнів; у 2024–2025 – до 100 % учнів 9 класів.
Підтримка України.
Литовська Республіка демонструє сталу та активну підтримку територіальної цілісності України через надання їй всебічної і безперешкодної допомоги у відбитті збройної агресії РФ. Литва лобіює інтереси України на міжнародних майданчиках (ЄС, НАТО, ООН, ПАРЄ, ОБСЄ); підтримує запровадження комплексних і жорстких санкцій проти РФ; підтримує механізми з деокупації українських територій (зокрема – започаткування «Міжнародної кримської платформи»); і далі надає Україні збройну допомогу включно з бойовими літаками й ракетами дальнього радіуса дії. На 2023 р. Литва ввійшла до трійки держав, які надали Україні найбільші обсяги допомоги відносно розміру своєї економіки (0,5 млрд дол. і 0,74 % ВВП). На травень 2024 р. загальна сума військової підтримки литовської сторони Україні сягнула 616 млн євро (при цьому запланований обсяг довгострокової підтримки – 1 млрд євро) [13].
______________________________________________________________
[1] National Security Strategy of the Republic of Lithuania. 2021. URL: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/3ec6a2027a9a11ecb2fe9975…
[2] Національну оцінку загроз щорічно проводять Департамент державної безпеки Литовської Республіки (VSD) і Служба оборонної розвідки та безпеки при Міністерстві національної оборони Литовської Республіки (AOTD).
[3] National Threat Assessment. 2022. URL: https://www.vsd.lt/wp-content/uploads/2022/04/ANGL-el-_.pdf
[4] National Threat Assessment. 2023. URL: https://www.vsd.lt/wp-content/uploads/2023/03/ENG-2023-Gresmes-ENG-el_-…
[5] National Threat Assessment. 2024. URL: https://www.vsd.lt/wp-content/uploads/2024/03/GR-2024-02-15-EN-1.pdf
[6] National Defence: Facts and Figures. 2023. URL: https://kam.lt/wp-content/uploads/2024/04/Facts-and-Figures-2023.pdf
[7] Defence Expenditure of NATO Countries (2014–2023). URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2023/7/pdf/230707-de…
[8] Lithuanian defence budget: to strengthen Lithuanian Armed Forces fighting power and further modernization. 2023-12-06. URL: https://kam.lt/en/lithuanian-defence-budget-to-strengthen-lithuanian-ar…
[9] National Defence: Facts and Figures. 2023. URL: https://kam.lt/wp-content/uploads/2024/04/Facts-and-Figures-2023.pdf
[10] Lithuania opens a service facility for Vilkas vehicles. October 8, 2023. URL: https://defence-industry.eu/lithuania-opens-a-service-facility-for-vilk…
[11] Parliament passes National Defence enhancement and development programme. 2024-03-21. URL: https://kam.lt/en/parliament-passes-national-defence-enhancement-and-de…
[12] The U. S. battalion presence in Lithuania has no deadline, hears Laurynas Kasčiūnas meeting with U. S. Secretary of the Army Christine Wormuth. 2024-05-02. URL: https://kam.lt/en/the-u-s-battalion-presence-in-lithuania-has-no-deadli…
[13] Lietuva Ukrainai perdavė šaudmenų, antridronų ir bepiločių orlaivių. 2024-05-17. URL: https://kam.lt/lietuva-ukrainai-perdave-saudmenu-antridronu-ir-bepiloci…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: