В аналітичній записці йдеться про візит міністра закордонних справ Республіки Індія С.Джаяшанкара до РФ 25-29 грудня 2023 р., під час якого обговорювалися питання посилення економічної співпраці між Індією та Росією в умовах західних санкцій, накладених на кремлівський режим внаслідок агресії проти України.
Висновки:
Республіка Індія (РІ) продовжує використовувати свою нейтральну позицію щодо російсько-української війни для реалізації власних національних інтересів. Індія стає дедалі важливішим ринком для підсанкційної Росії, і намагатиметься отримувати від цього передусім економічну вигоду. Головна мета РФ – утримати та за можливості посилити політичну та економічну співпрацю з РІ в умовах, коли азійський напрямок залишається одним з небагатьох можливих для її зовнішньої діяльності.
С.Джайшанкар назвав індійсько-російські відносини такими, що не мають аналогів у світі. Водночас, візит до РФ свідчить про певне зниження статусу двосторонніх зв’язків: вже вдруге Н.Моді відмовився від традиційної щорічної (2000 - 2022 рр.) зустрічі з президентом РФ В.Путіним. Під час переговорів в Москві російська сторона висловила наполегливу надію на те, що наступного року такий формат буде відновлений і прем’єр-міністр Індії зможе відвідати Росію.
Під час зустрічей обговорювалося «українське питання»: президент Путін підкреслено подякував прем’єру Н.Моді за його намагання долучитися до мирного вирішення «конфлікту в Україні». Подібні комплементарні заяви свідчать про бажання сторін надати відносинам нового імпульсу та вирішити проблемні питання двостороннього співробітництва, зокрема – в галузі ВТС.
Однак, за результатами зустрічі не з’явилося жодних свідчень про усунення таких проблем. Натомість, індійською стороною був запропонований ряд механізмів, які були б вигідні в першу чергу Індії, як-от оптимізація оплати індійською стороною закупівель російських енергоносіїв. Деталі переговорів залишилися за лаштунками, відсутність офіційних заяв свідчить про те, що механізм поки що не знайдений.
24-29 грудня 2023 року міністр зовнішніх справ С.Джайшанкар здійснив візит до Росії. Він зустрівся президентом РФ, російським віце-прем'єр-міністром і міністром промисловості та торгівлі Д.Мантуровим (співголовою індійсько-російської комісії з двостороннього співробітництва), а також своїм колегою, міністром закордонних справ С.Лавровим.
На початку безпрецедентно тривалого візиту С.Джайшанкар зробив ряд гучних заяв про «випробуване часом партнерство між Індією та Росією, яке залишається стійким і за нових умов та продовжує відповідати духу спеціального та привілейованого стратегічного партнерства».[1]
Розвиток індійсько-російських відносин
Візит Джайшанкара припадає на період зміцнення торговельно-економічних зв'язків між Індією та Росією за останні кілька років на тлі агресії РФ в Україні. У виступі на засіданні двостороннього ділового діалогу 17 квітня 2023 року в Нью-Делі, Джайшанкар зазначив, що дві сторони вже перевищили мету збільшення двосторонньої торгівлі до 30 мільярдів дол. США до 2025 р., адже лише за період з квітня 2022 р. – до лютого 2023 року обсяг торгівлі досяг близько 45 мільярдів доларів, тоді як в 2010 – 2020 рр. торгівля між Росією та Індією в середньому становила 10 млрд. дол. США. Таке рекордне зростання забезпечили передусім закупівлі Індією здешевленої російської нафти та інших енергоносіїв, РФ перетворилася на основного партнера в галузі енергетики, випередивши Саудівську Аравію і стала основним постачальником нафти в РІ, її частка в індійському імпорті збільшилася від 0,2% (до лютого 2022 р.) до 45% у червні 2023 року. Під час переговорів в Москві С.Джайшанкар доповів, що у 2023 році рівень торгівлі між країнами досяг історичних значень, перевищивши 50 мільярдів доларів.
На додаток до торгівельно-економічних зв'язків, у 2023 р. також було досягнуто значного прогресу щодо морського співробітництва між двома країнами. Вони розглядають спільні проєкти у дослідженні нових транспортних коридорів, особливо Північного морського шляху та Східного морського коридору, який з'єднує порти Владивосток та Ченнаї. Міністр портів, судноплавства та водних шляхів Індії Сарбананда Соновал та міністр розвитку Далекого Сходу та Арктики РФ А.О. Чекунков обговорили це питання у Владивостоці, Росія, 13 вересня 2023 р.
Сторони приділяють увагу традиційним міцним між людським зв'язкам та співробітництву в галузі культури, від час візиту С.Джайшанкар поспілкувався з індійською громадою на спеціальному заході в Москві. Звертаючись до учасників зустрічі, міністр оцінив їхній внесок у розбудову міцної та стабільної співпраці між Індією та Росією та закликав спільноту і надалі сприяти контактам та співробітництву. С.Джайшанкар вкотре відзначив, що зв’язки між Індією та Росією багато в чому виняткові, якщо порівняти їх з відносинами між іншими великими країнами.
Персонально у С.Джайшанкара давні зв'язки з Росією. Вперше він опинився в Москві у семирічному віці разом із батьком, відомим індійським політологом К.Субраманьямом (фото перепустки на Червону площу за 1962-й рік у соцмережах оприлюднив сам Джайшанкар в перший день свого візиту). Дипломатична карєра нинішнього міністра закордонних справ також розпочалася в Москві, він працював секретарем посольства в СРСР).
27 грудня з індійським міністром зустрівся глава МЗС РФ С. Лавров. Це їхня сьома зустріч у 2003 році. Вони мали можливість поспілкуватися під час різних форумів – ШОС, БРІКС, АСЕАН, «Великої двадцятки». Лавров зазначив, що Москва і Нью-Делі тісно співпрацюють у різних сферах і вже мають спільні військово-технічні проекти, а надалі Росія готова здійснювати виробництво військової продукції в рамках програми «Виробляй в Індії».
Під час зустрічі С.Лаврова з індійським колегою також обговорювалися ситуації в Україні та в секторі Газа. Російський дипломат наголосив, що Москва знає про наміри Заходу заморозити «український конфлікт». Він цинічно заявив про намагання партнерів представити Україну переможницею, та згадав «здібності Заходу, насамперед США», оголошувати про «перемоги» – як це було у В'єтнамі, Афганістані, і в Іраку».
«Українське врегулювання» стало однією з головних тем зустрічі президента В.Путіна з міністром Джайшанкаром. Російський лідер високо оцінив зусилля індійського прем'єра Нарендри Моді у цьому питанні, відзначив увагу Н.Моді до подій у «гарячих точках», включно з Україною. В.Путін показово підкреслив, що він неодноразово інформував індійського лідера про ситуацію в Україні і додав, що йому відомо про намагання прем’єра Н.Моді зробити все можливе для мирного вирішення цієї проблеми» [2].
Економічний порядок денний зайняв помітне місце у перемовинах, В.Путін відзначив, що другий рік поспіль впевненими темпами зростає товарообіг, і вже за дев'ять місяців цього року індійсько-російська торгівля перевищила весь обсяг минулого року, основні товарні групи – енергоносії, насамперед, нафта, нафтопродукти, вугілля, але не тільки. Росія співпрацює з Індією у високотехнологічних галузях, підписані угоди з подальшої співпраці в галузі ядерної енергетики (об’єкт Куданкулам). Президент РФ відзначив, що, незважаючи на всі турбулентності у світі, стосунки з традиційними друзями в Азії, з Індією зокрема, розвиваються поступально. На зустрічі погодили відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю між Євразійським економічним союзом та Індією. Так само плідним є багатостороннє співробітництво, особливо враховуючи, що РФ у 2024 році прийматиме саміт розширеного БРІКС, і традиційно Індія та Росія продовжують координувати позиції в ООН, БРІКС, ШОС.
Проте надалі така координація привертатиме до себе увагу як прихильників, так і критиків цих «спеціальних» відносин. Твердження С.Джайшанкара про те, що «геополітичне та стратегічне зближення» між Індією та Росією в багатополярному світі, який «відновлює рівновагу» є проявом звичної риторики. Запрошення з боку В.Путіна Н.Моді відвідати Росію у наступному році та обіцянка індіського міністра, що щорічний саміт лідерів буде відновлено у 2024 р., означало, що обидві сторони працюють над усуненням певного «застою» у відносинах.
Проблемні питання індійсько-російських відносин
Візит С.Джайшанкара мав не просто пом’якшити ситуацію через відмову Н.Моді від особистої зустрічі з В.Путіним наприкінці року, але й вирішити певні проблеми двосторонніх відносин.
Проблемні питання стосуються передусім військово-технічної співпраці (ВТС). Відомо, що Російська Федерація відтермінувала постачання 3 з 5 ракетних комплексів С-400 «Тріумф», які мала поставити за контрактом 2018 р. Проблема полягає саме у спроможності РФ, оскільки Індія, після певних дискусій щодо можливого потрапляння під санкції США, отримала «зелене світло» на закупівлю С-400 (палата представників США схвалила відмову від санкцій ). Також РІ очікує на 4 фрегати з проєкту «Адмірал Григорович», два з яких мали бути побудовані компанією Goa Shipyard Limited в рамках передачі технологій з Росії, а також – на можливий лізинг ще одного атомного підводного човна проекту 971 «Акула» (Щука-Б) вартістю близько 3 мільярдів доларів США, який планується передати ВМС Індії (IN) до 2025 р. Таким чином, відзначають індійські військові аналітики, для Індії зберігати залежність від Росії щодо її потреб у військовому обладнанні було б не тільки нереалістично з огляду на технологічне ембарго з боку Заходу після нападу на Україну, але й шкідливо, враховуючі певні невдачі російської армії на фронтах в Україні. Настав час, вважають відомі експерти, відмовитися від своєї залежності від російського ВПК. [3]
Затримки у запуску місцевого виробництва за ліцензією російських автоматів «Калашников АК-203» на спеціальному підприємстві в Корві, штат Уттар-Прадеш, також викликали занепокоєння у військових колах РІ щодо здатності Москви вчасно постачати в Індію платформи для виробництва та інше обладнання за контрактом, або й взагалі, у перспективі, враховуючи західні санкції та їх наслідки [4]. Санкції поставили під загрозу можливості РФ у здійсненні активної ВТС з партнерами.
Ще у серпні 2022 р. російське конструкторське бюро «Рубін» відмовилося від участі в тендері на будівництво шести підводних човнів для ВМС Індії, пославшись на те, що пропозиція є нереалістичною. З іншої сторони, після початку повномасштабної війни в Україні Індія з власної ініціативи скасувала декілька угод в галузі ВТС з РФ: зокрема, РІ вирішила достроково завершити масштабну угоду із закупівлі російських вертольотів, яка була укладена близько 10 років тому (за нею Індія мала отримати 80 одиниць Ми-17В5, але після отримання 32-ї машини індійці у квітні 2022 р. скасували договір), РІ також відмовилася купувати 10 гелікоптерів Ка-31 у травні 2022 р.[5]
Привертає увагу в цьому контексті заява С.Лаврова після зустрічі с С.Джайшанкаром, у якій він офіційно визнав «наміри Індії диверсифікувати свої джерела постачання озброєнь», а також підтримав бажання Індії виготовляти потрібні їй речі у себе. Таким чином, РФ визнала право РІ на диверсифікацію співпраці в галузі ВТС.
Насправді, ці процеси вже відбуваються: за даними SIPRI, частка РФ в імпорті озброєнь до РІ впала від 69% у 2012-2016 рр. до 46% в 2017-2021. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну лише посилило таку тенденцію, Індія продовжує скорочувати обсяги імпорту російської зброї, хоча у короткостроковий період повністю позбутися залежності від РФ їй буде складно. Той факт, що поруч з Росією стратегічними партнерами-постачальниками зброї та військових технологій в РІ є США, Франція та Ізраїль, підтверджується успішними візитами Н.Моді до Вашингтона і Парижа влітку 2023 р., а також миттєве оголошення підтримки Ізраїлю після нападу Хамас 7 жовтня. (Довідково: нещодавно стало відомо, що почесним іноземним гостем на параді на День Республіки Індія цього року буде президент Франції Е.Макрон, тоді як президент США Дж.Байден відхилив запрошення).
Іншою проблемою залишається механізм оплати за постачання російських енергоносіїв, що протягом останніх місяців призвело до зменшення обсягів закупівлі та повернення РІ до традиційних партнерів з Близького Сходу. 
Західні санкції спричинили проблеми з організацією руху суден, їх страхуванням і платежами – не всі індійські банки можуть обробляти платежі в доларах США за російську нафту. Тому у липні 2023 р. Індія наполягла на оплаті в рупіях, через що двостороння торгівля енергоносіями, за оцінками самих російських нафтотрейдерів, майже розвалилася. Постачальники нафти з РФ не можуть укладати угоди в індійських рупіях через неофіційні попередження центробанку РФ, що він не прийматиме цю валюту. Індійські нафтопереробники спробували різні механізми розрахунків за російську нафту, в тому числі у юанях та дирхамах ОАЕ – як тимчасове рішення. Однак це не вирішило проблему: наприклад, ТОВ «Сахалін-1» не змогло відкрити рахунок у банку в ОАЕ у дирхамах. Відповідно, індійська державна нафтопереробна компанія ІOC не отримала шість вантажів російської нафти Sokol з кінця листопада по грудень, ці вантажі на танкерах зараз перебувають біля берегів Шрі-Ланки [6].
Російські постачальники висловили занепокоєння щодо високих витрат, пов’язаних з конвертацією коштів, а також ризиків через коливання обмінних курсів. Росія вже накопичила велику кількість індійських рупій, і хоче змінити механізм оплати, тим більше, що через дисбаланс у торгівлі РФ не здатна розраховуватись за індійські товари у рупіях (Індія імпортує з Росії значно більше).
Фактично, під час свого візиту С.Джайшанкар озвучив пропозицію, яка має вирішити обидві проблеми: російській стороні запропоновано вкласти накопичені рупії у спільні проєкти та інвестувати в індійську програму «Виробляй в Індії» (Make in India). Чіткої відповіді від кремлівських очільників отримано не було, пролунали лише заяви щодо подальшого обговорення таких опцій.
Візит міністра закордонних справ в РФ оцінений в Індії здебільшого позитивно, як вдалий крок на шляху до підтвердження «привілейованого стратегічного партнерства» (саме такий статус двосторонні відносини мають від 2010 р.). Важливість відвідин РФ С.Джайшанкаром можна зрозуміти з показових обставин: для Індії наприкінці року плідної дипломатії п’ятиденний візит видається надзвичайно довгим, тим більше, що кремлівське керівництво зазвичай взагалі не планує зустрічей високого рівня в період перед святковим сезоном. Так само незвичною для президента Росії В. Путіна є практика зустрічатися з іноземними чиновниками нижчого рангу, для С.Джайшанкара зробили вийняток.
Теплий прийом був надто показовим, враховуючи, що прем’єр-міністр Нарендра Моді вдруге пропустив щорічний саміт лідерів, що призвело до спекуляцій навколо стану індійсько-російських відносин після початку повномасштабної війни в Україні, навіть незважаючи на те, що Індія намагалась не критикувати Росію за агресію. Отже, основна мета місії С.Джайшанкара полягала в тому, щоб усунути розбіжності та отримати подальший зиск від співпраці з РФ [7].
Для Москви ситуація більш критична: візит індійського міністра засвідчив, що кремлівська влада готова йти на значні поступки, аби утримати Делі в якості одного з головних партнерів в умовах, коли західні санкції лише посилюються і «розворот до Азії» є вже не просто неминучим, а майже єдино можливим для російської зовнішньополітичної стратегії. Індія потрібна Росії сьогодні з точки зору як політики, так і економіки, тоді як для РІ політичний статус РФ значно знизився, і пріоритетом тепер є саме економічні вигоди за умов уникнення вторинних санкцій. Підтримка Росії у «боротьбі за мультиполярний світовий порядок» вже не настільки потрібна Індії, амбіції якої на світовій арені лише збільшилися після головування у 2023 р. в G-20.
___________________________________________________________________
[1] https://www.hindustantimes.com/india-news/indiarussia-ties-the-only-con…
[3] https://thewire.in/security/jaishankar-russia-materiel-defence
[4] https://thewire.in/security/russia-ak203-kalashnikov-ukraine-sanction
[5]https://defence-ua.com/news/rf_vtrachaje_svogo_najbilshogo_pokuptsja_zbroji_indija_vidmovilas_vid_rosijskih_mi_17-6989.html
[6] https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3792876-rosia-zitknulasa-z-serjoznimi-problemami-u-torgivli-naftou-v-azii-reuters.html
[7] https://www.thehindu.com/opinion/editorial/old-and-strong-india-russia-…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД