
Урочиста церемонія інавгурації 47-го Президента США Дональда Трампа відбулась у Вашингтоні 20 січня 2025 р. Після того як новообраний президент склав присягу, він виголосив традиційну промову-звернення, у якій пообіцяв «революцію здорового глузду» та оголосив про початок «захоплюючої нової ери національного успіху».
Висновки
Пріоритети адміністрації Трампа – Венса зосереджені на реалізації основних передвиборчих положень MAGA: безпека (захист кордонів, припинення надання притулку незаконним мігрантам, боротьба з картелями, поновлення смертної кари); добробут (відновлення енергетичного домінування, скасування «політики кліматичного екстремізму», спрощення дозвільної системи та регуляцій, розбудова критичної енергетичної структури, торговельна політика за принципом America First); очищення влади (реформування урядової бюрократії, відмова від вимог та обмежень політики DEI (різноманітність, рівність, інклюзивність) у федеральному секторі, упровадження практики ефективності через створення нового органу DOGE); повернення американських традиційних цінностей (захист від радикальної гендерної ідеології) тощо.
Зовнішня політика нової адміністрації буде нерозривно пов’язана із внутрішньополітичними імперативами, а Державний департамент на чолі з Марко Рубіо впроваджуватиме зовнішньополітичний курс, ураховуючи принцип America First. Посилення глобального суперництва з КНР, стримування та прагнення усунути залежність від Китаю в усіх критичних галузях США наразі є найбільш виразними рисами проголошених зовнішньополітичних планів.
Незважаючи на відсутність оголошеного чіткого плану дій нової адміністрації відносно війни в Україні, сьогодні можна визначити основні риси діяльності в цьому напрямі: прагнення до якнайшвидшого припинення воєнних дій в Україні та побудови стабільного миру в регіоні. Очікується зростання внеску європейських союзників США у цей процес.
Президент США Дональд Трамп у 30-хвилинній промові під час інавгурації анонсував «потік змін» і порятунок від «занепаду, спричиненого політикою його попередника Джо Байдена» [1].
Ключові тези цієї промови:
Безумовний пріоритет національного суверенітету, безпеки та захисту національних інтересів. Припинення використання уряду як інструменту тиску, що має забезпечити справедливість та баланс судової системи.
Відновлення довіри та ефективності федерального уряду, також і через припинення підтримки зовнішніх інтересів за рахунок власних громадян. Заснування нового Департаменту ефективності уряду (Department of Government Efficiency, DOGE), покликаного оптимізувати процеси управління, знизити рівень витрат та підвищити прозорість роботи державних структур.
Запровадження реформ у сфері міграції та безпеки, введення надзвичайного стану на південних кордонах США із негайним припиненням незаконних перетинів. Першочергові кроки передбачають: повернення принципу «залишайтеся в Мексиці» (remain in Mexico policy); визнання картелів терористичними організаціями; мобілізацію ресурсів задля ліквідації загрози з боку злочинних мереж.
Подолання інфляції у спосіб зниження державних витрат та активного використання енергоресурсів. Запроваджено надзвичайний стан в енергетичному секторі та розроблено плани збільшення обсягів видобутку нафти й газу з метою зниження цін та зміцнення економіки.
Повернення виробництва на територію США, відмова від екологічних обмежень на кшталт Зеленого нового курсу (Green New Deal) та мандату на електроавтомобілі (системи преференцій – 50 % від продажів електромобілів до 2030 р.) з метою підтримки традиційної автомобільної промисловості та промислового виробництва загалом. Припинення фінансування зарядних станцій на суму 5 млрд дол. США та скасування податкових пільг для електрокарів.
Зміни в системі зовнішньої торгівлі, уведення нових тарифів і мит для іноземних держав, заснування Служби зовнішніх доходів для контролю та уникнення «несправедливих економічних практик».
Скасування будь-яких форм урядової цензури та обмежень свободи слова, гарантування того, що державні структури (насамперед Міністерство юстиції) не використовуватимуть владу для придушення політичних опонентів.
Повернення традиційних цінностей та меритократії, відмова від соціальних практик, пов’язаних із конструюванням раси та гендеру (socially engineer race and gender into every aspect of public and private life), зміцнення традиційних суспільних цінностей.
Повернення глобального лідерства та впливу у світі, статусу «найвеличнішої та найшанованішої нації» (the greatest, most powerful, most respected nation on earth) через зміцнення міжнародного миру та безпеки. США прагнуть стати миротворцем та об’єднувачем (peacemaker and unifier), здатним зупинити війни, включно й ті, у яких не беруть участі.
Амбіційні плани щодо подальшого освоєння космосу, зокрема висадка людей на Марсі.
За кілька годин після інавгурації Президент США Дональд Трамп підписав перші укази, що охоплюють широкий спектр питань внутрішньої та зовнішньої політики. Серед них варто виокремити ті, які стосуються:
«скасування шкідливих виконавчих указів та дій» [2], що спрямоване на: припинення практик «різноманітності, рівності та інклюзії» (diversity, equity and inclusion (DEI)) в агентствах та установах федерального рівня; перегляд урядових програм боротьби з кліматичною кризою; реформування політики імміграційного контролю; скасування заборони на видобуток нафти і природного газу в окремих районах шельфу Арктики; скасування виключення Куби зі списку держав – спонсорів тероризму тощо (загалом скасовано 78 указів);
повного та детального перегляду всіх меморандумів з національної безпеки, ухвалених у період від 20 січня 2021 р. до 20 січня 2025 р., для виявлення шкоди національній безпеці, внутрішній стійкості та американським цінностям;
відмови від участі США у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) «через неадекватне управління пандемією COVID-19 та іншими глобальними кризами в галузі охорони здоров’я, неспроможністю прийняти нагально необхідні реформи та нездатність продемонструвати незалежність від неналежного політичного впливу держав – членів ВООЗ»;
розблокування енергетичного потенціалу Америки та запровадження надзвичайного стану в енергетичній сфері – зняття обмежень на виробництво та використання енергетичних ресурсів, заохочення розвитку енергетичної незалежності, скасування необґрунтованих екологічних обмежень на видобуток ресурсів;
виходу з Паризької кліматичної угоди;
запровадження надзвичайного стану на південних кордонах США, що передбачає створення фізичних бар’єрів (стіни) для запобігання та недопущення в’їзду незаконних мігрантів на територію Сполучених Штатів; розгортання додаткових сил, включно з армією та Національною гвардією; швидке видворення всіх іноземців, які порушили закони США;
обмеження на отримання американського громадянства за правом народження;
перегляду допомоги США для іноземних держав (запровадження 90-денної паузи з метою оцінювання ефективності програм та їх відповідності зовнішній політиці США);
заснування Департаменту ефективності уряду (DOGE) для модернізації федеральних технологій і програмного забезпечення з метою максимального підвищення ефективності та продуктивності уряду;
відновлення смертної кари на федеральному рівні.
Президентські укази не потребують схвалення Конгресу, а отже, можуть бути швидко реалізовані. Проте деякі з них мають перспективу оскарження в суді. Так, уже 21 січня ініціативна група подала позов проти нової адміністрації щодо повноважень DOGE, а спроба переглянути право на громадянство за народженням потенційно суперечить 14-ій поправці Конституції США.
Важливою для розуміння подальшого курсу зовнішньої політики нової адміністрації США є Перша політична директива Державному секретарю, яку Д. Трамп підписав одразу після інавгурації. Документ містить вказівку щодо «приведення політики, програм, персоналу та операцій Державного департаменту у відповідність до принципу “Америка перш за все”» (America First) [3].
Державний секретар США Марко Рубіо
Тоді ж, 20 січня, після інавгурації Дональда Трампа Сенат США затвердив Марко Рубіо на посаді державного секретаря Сполучених Штатів. М. Рубіо отримав двопартійну одноголосну підтримку (99 голосів проти нуля) і став першим посадовцем нового кабінету Д. Трампа, кандидатуру якого затвердили. Колишній сенатор від Флоріди, Рубіо має достатній досвід діяльності у сфері міжнародних справ (зокрема, працював у Комітеті з міжнародних відносин Сенату, обіймав посаду віцеголови Комітету з питань розвідки), репутацію «яструба», відомо про його жорстку позицію щодо Куби, Ірану та Китаю. У 2020 р. з боку КНР було запроваджено санкції, включно заборону на в’їзд до країни, стосовно М. Рубіо та ще 11 американських посадовців, які «поводилися кричущо в питаннях, пов’язаних із Гонконгом» [4].
Відповіді та зауваження, які Марко Рубіо надавав під час слухань у Сенаті 15 січня поточного року, можуть дати певне уявлення про його бачення зовнішньополітичного курсу нової адміністрації, що зосереджене на кількох основних тезах:
Підтримка ідеї вільної та необмеженої торгівлі за рахунок національної економіки призвела до скорочення чисельності середнього класу, кризи робітничого класу, руйнування промислового потенціалу США та передачі критичних ланцюгів постачання до рук суперників і противників. Нераціональна заповзятливість у забезпеченні максимальної свободи пересування людей спричинила історичну кризу масової міграції, що нині загрожує стабільності суспільств та урядів.
Глобальний порядок, що усталився після Другої світової війни, не просто застарів – зараз це зброя, що використовується проти США. Ефективне протистояння ризикам геополітичної нестабільності та глобальної кризи неможливе без сильної Америки, яка взаємодіє зі світом, ставлячи свої основні національні інтереси понад усе. Ставити національні інтереси понад усе – це не ізоляціонізм, це здоровий глузд.
Комуністичну партію Китаю прийняли у глобальний порядок, відтак КНР скористались усіма його перевагами, ігноруючи всі свої зобов’язання та відповідальність, щоб досягнути статусу глобальної наддержави за рахунок США та народу власної країни.
Диктатори із Москви, Тегерана, Пхеньяна сіють хаос і нестабільність, співпрацюють і фінансують радикальні терористичні групи, а потім ховаються за своїм правом вето в Раді Безпеки ООН або погрожують ядерною війною.
Залучена до світових справ сильна Америка, яка має чітку мету сприяти миру поза своїми межами, а також безпеці та процвітанню всередині країни, – це обіцянка, яка стане основною місією Державного департаменту США.
Важливим для європейських союзників є те, що М. Рубіо відданий ідеї трансатлантичного партнерства та подальшої участі США в НАТО. Новий держсекретар США в 2023 р. став співавтором закону, згідно з яким рішення Президента США про вихід із НАТО має бути схвалене двома третинами голосів у Сенаті або затверджене актом Конгресу.
Внутрішнім викликом для нового держсекретаря може стати ситуація звільнення десятків кар’єрних дипломатів через бажання команди президента Трампа різко обірвати зв’язки з попереднім демократичним керівництвом Держдепартаменту [5].
Позиція щодо України
Досягнення миру в Україні є пріоритетом для адміністрації Президента США Д. Трампа. «Однак цей процес буде складним і потребуватиме значних поступок з боку Києва та Москви», – заявив Марко Рубіо одразу після затвердження на посаді держсекретаря США.
Від початку російської агресії М. Рубіо закликав до підтримки України та називав В. Путіна вбивцею. З часом риторика сенатора дещо змінилася, він акцентував на необхідності перемовин, у 2023 р. навіть голосував проти пакета військової допомоги Україні.
На думку новопризначеного держсекретаря, адміністрація Дж. Байдена не змогла визначити кінцеву мету США у війні Росії проти України, а очікування стосовно того, що Київ поверне території до кордонів 1991 р., є нереалістичними.
Метою Путіна є нав’язування Україні нейтралітету й підготовка до можливого повторного вторгнення через кілька років. Такий результат, переконаний М. Рубіо, є неприйнятним як для США, так і для союзників.
Список посилань
1. The Inaugural Address. 2025. January 20. URL: https://www.whitehouse.gov/remarks/2025/01/the-inaugural-address/
2. Initial rescissions of harmful executive orders and actions. Executive order. 2025. January 20. URL: https://www.whitehouse.gov/presidential-actions/2025/01/initial-resciss…
3. America first policy directive to the secretary of state. Executive order. 2025. January 20. URL: https://www.whitehouse.gov/presidential-actions/2025/01/america-first-p…
4. China places sanctions on 11 US citizens including Marco Rubio and Ted Cruz. The Guardian. 2020. August 11.
URL: https://www.theguardian.com/world/2020/aug/10/china-sanctions-11-us-cit…
5. Scores of career State Dept. diplomats resign before Trump’s inauguration. The Washington Post. 2025. January 19. URL: https://www.washingtonpost.com/national-security/2025/01/19/trump-state…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика у форматі pdf: