Узагальнено підсумки саміту міністрів закордонних справ держав – членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) під головуванням Індії, що проходив 4–5 травня 2023 р. в м. Панаджі (штат Гоа, Індія) та мав узгоджувальний характер напередодні головної події – зустрічі лідерів держав, яка відбудеться в липні цього року.
Висновки
- Республіка Індія (РІ) уперше головує в ШОС від часу набуття повноцінного членства в цій Організації, що сталося 2017 р. Бачення своєї місії Індія традиційно пов’язує з основними пріоритетами власної зовнішньополітичної діяльності – створення інклюзивного, толерантного та безпечного міжнародного середовища. Так само як і в G20, РІ як головуюча сторона апелює до принципу «Весь світ – одна родина» та акцентує на міжлюдських контактах, культурній дипломатії, спільних наукових дослідженнях тощо.
- На відміну від формату G20, ШОС надає Індії більше можливостей для реалізації амбітних цілей свого головування, оскільки склад учасників дозволяє уникнути проблем під час обговорення таких критичних питань, як-от російсько-українська війна. Безпековий аспект співпраці передусім зводиться до боротьби проти тероризму. Проте на полях саміту міністри закордонних справ кількох країн-учасниць обговорювали можливості мирного плану для закінчення війни в Україні.
- Індія має вкрай складні відносини з двома сусідніми державами – Пакистаном та Китаєм, які водночас є партнерами по ШОС, та, безперечно, прагне покращувати ці відносини. Проте саміт 4–5 травня не передбачав серйозних двосторонніх переговорів, оскільки мав багатосторонній формат, а тому не зміг серйозно вплинути на перебіг розвитку відносин між цими країнами. Хоча, варто зауважити, на полях саміту все ж таки відбулась коротка протокольна зустріч міністрів закордонних справ Індії та Китаю, із міністром закордонних справ Пакистану переговорів не було.
- Індійська дипломатія відома своєю активною залученістю до багатосторонніх форматів і прагне використати свій принцип нейтралітету як робочий інструмент, зокрема й у роботі ШОС. Члени Організації не засудили агресію Росії, однак вони й не схвалюють російську воєнну інтервенцію. Лідери ШОС неодноразово підкреслювали непорушність територіальної цілісності, у такий спосіб надавали сигнал РФ про те, що кордони не можуть бути змінені в односторонньому порядку. Жодна країна не визнала російськими тимчасово анексовані українські території, включно з Кримом. Учасники формату уникали постачання зброї до Росії. Тому навряд чи можна вважати, що Шанхайська організація співробітництва підтримує РФ. Але слушним буде твердження, що ШОС допомагає Росії уникнути політичної та фінансової ізоляції.
Міністри закордонних справ країн Шанхайської організації співробітництва зустрілися 4–5 травня 2023 р. на саміті, що проходив під головуванням Індії в м. Панаджі (штат Гоа). Напередодні, 29 квітня – 3 травня цього ж року в тому самому місті відбулося узгоджувальне засідання Ради національних координаторів держав – членів ШОС.
Довідково. Шанхайська організація співробітництва була створена 2001 р. на базі «Шанхайської п’ятірки». До складу ШОС входять: КНР, Казахстан, Киргизстан, РФ, Таджикистан, Узбекистан. Індія та Пакистан приєдналися до Організації в 2017 р. Іран перебуває в процесі приєднання – ця країна у вересні 2022 р. підписала Меморандум про вступ до ШОС. Майбутні плани ШОС були озвучені на Самаркандській зустрічі глав держав у вересні 2022 р. Зокрема, йшлося про створення ефективних економічних і транспортних коридорів, подолання викликів, які виникли через зміну клімату, кризу продовольчої та енергетичної безпеки, а також про прискорення темпів інформатизації та цифровізації. У вересні 2022 р. Білорусь, яка з 2015 р. є країною-спостерігачем, а попередні п’ять років була партнером з діалогу, заявила про своє бажання стати повноправним членом ШОС. Крім Білорусі, статус держав-спостерігачів у ШОС мають Афганістан і Монголія, раніше такий статус мав Іран. Партнерами з діалогу Організації були дев’ять країн: Азербайджан, Вірменія, Єгипет, Камбоджа, Катар, Непал, Саудівська Аравія, Туреччина, Шрі-Ланка.
Порядок денний зустрічі міністрів закордонних справ у м. Панаджі був зосереджений на підготовці до цьогорічного засідання Ради голів держав, що відбудеться в липні. Зокрема, в центрі уваги перебувало узгодження проєктів 15 документів, які будуть прийняті на саміті та сприятимуть посиленню співпраці в галузях торгівлі, комерції, безпеки та гуманітарного співробітництва. Окремо обговорювався процес прийняття Ісламської Республіки Іран та Республіки Білорусь до ШОС як держав-членів. Учасники саміту обмінялися думками про актуальні регіональні та міжнародні проблеми, зокрема війну в Україні та ситуацію в Афганістані, проте деталі цієї розмови не повідомлялися. Як і очікувалося, на зустрічі обговорювалися питання багатосторонньої співпраці, а проблеми двосторонніх відносин, Індії та Пакистану зокрема, не стали предметом дискусій [1].
Протягом останніх п’яти років Індія сформувала бачення своєї ролі в діяльності ШОС і відповідно до них визначила пріоритети свого головування.
- Загальний підхід, відомий під назвою SECURE (Security, Economic Cooperation, Connectivity, Unity, Respect for sovereignty and Environment, SECURE). Згідно із цим підходом більшість заходів, які РІ організовує протягом року свого головування, відбуваються в межах зазначених напрямів та відповідно до індійських світоглядних засад.
- «Три стовпи» співробітництва країн – членів ШОС, які Індія, крім того, виокремила: стартапи та інновації; наука й технології; традиційна медицина (аюрведа).
- Акцент на тому, що Індія історично пов’язана з регіоном Центральної Азії. Цивілізаційно-культурна близькість має отримати нові можливості для взаємодії, передусім на рівні міжлюдських контактів.
- Унікальна ініціатива «Наукова програма ШОС для резидентів» під егідою Індійської Ради з міжнародних справ (ICWA): представник кожної держави може протягом місяця здійснити дослідження в галузях безпеки, геополітики, екології в індійських аналітичних центрах. Науковці з Казахстану, Киргизстану, РФ та Китаю вже скористалися цією пропозицією.
- Активна культурна дипломатія. Уже відбулася низка заходів: кінофестиваль ШОС у м. Мумбаї (27–31 січня 2023 р.) та участь держав – членів ШОС у традиційному ярмарку «Сурадж Кунд мела» поблизу м. Делі (3–19 лютого 2023 р.), туристичний ярмарок у м. Нойді (9–11 лютого 2023 р.). Священне для індусів м. Каші (Варанасі) визначене як перша культурна столиця ШОС.
- Сприяння розвиткові наукових досліджень серед молоді: організація спеціального Конклаву молодих учених ШОС (65 учасників) у м. Бангалорі.
- Індія, яка є однією з найбільш відомих держав із досягненнями в галузі традиційної медицини, має навіть спеціальне міністерство (AYUSH), намагається поширити свої знання в цій галузі. Зокрема, на базі Центру традиційної медицини (заснований під егідою ВООЗ 2022 р. в м. Гуджараті) реалізуються три різні програми для експертів.
- Так само як і в контексті головування в G20, велика увага надається програмам у галузі цифровізації, підтримки стартапів, особливо серед молодих підприємців.
- За ініціативою РІ вперше у межах ШОС відбудеться літературна конференція молодих авторів, які перекладали твори індійських класиків китайською та російською мовами.
- Індія, зважаючи на великий вплив релігії буддизму в регіоні, ініціювала виставку буддійської спадщини в Національному музеї в м. Делі (квітень 2023 р.)
За інформацією міністра закордонних справ С. Джайшанкара, за час головування РІ в ШОС вже проведено понад 100 зустрічей і заходів, у т. ч. 14 зустрічей на міністерському рівні. Індія зосередилася на співпраці з потенційними майбутніми членами, запрошуючи представників держав-спостерігачів та партнерів із діалогу ШОС на всі 15 подій, які відбуватимуться протягом року її головування. Статус партнера з діалогу також надає право брати участь у профільних заходах у рамках ШОС на запрошення держав-членів [2]. С. Джайшанкар також нагадав, що й надалі шукатиме підтримки держав-членів щодо давньої вимоги Індії – зробити англійську третьою офіційною мовою ШОС.
Засідання Ради міністрів закордонних справ та інші офіційні зустрічі відбулися 5 травня. Також на полях саміту було проведено кілька двосторонніх зустрічей: наприклад, напередодні офіційного засідання міністр закордонних справ Індії провів переговори з колегами із Китаю та Росії. Трирічне військове протистояння на лінії фактичного контролю (LAC) залишалося провідним в індійсько-китайських переговорах. С. Джайшанкар повідомив, що провів «детальну» дискусію з міністром закордонних справ Китаю Цінь Ґаном. Це друга зустріч міністрів після саміту міністрів G20 у м. Делі, який проходив у березні цього року. МЗС Китаю в заяві про переговори відзначило, що «поточна ситуація на китайсько-індійському кордоні загалом стабільна, обидві сторони мають продовжувати реалізовувати консенсус, знайдений лідерами двох країн, закріплювати досягнення, неухильно дотримуватися відповідних угод, підтримувати стійкий мир і спокій у прикордонній зоні» [3].
Перед початком офіційного засідання С. Джайшанкар також зустрівся з міністром закордонних справ Росії С. Лавровим та міністром закордонних справ Узбекистану Б. Саїдовим. Про зустріч з російським міністром коротко повідомлялося в контексті обговорення подальшої активізації «плідного співробітництва». Крім того, Лавров зустрівся також із китайським і пакистанським колегами: під час його переговорів з Цінь Ґаном у центрі уваги перебували китайські пропозиції щодо мирного врегулювання в Україні, з Б. Бгутто-Зардарі обговорювались подальші плани двосторонньої співпраці Росії та Пакистану в енергетичній та економічній галузях.
Двосторонньої зустрічі між міністрами закордонних справ Індії та Пакистану не планувалося, хоча індійсько-пакистанські відносини створили окрему інтригу під час зустрічі в Гоа. Візит міністра Б. Бгутто-Зардарі пакистанська преса заздалегідь назвала історичним – це був перший за останні 12 років візит до Індії очільника МЗС Пакистану. Досі не прийнято рішення про участь прем’єр-міністра цієї держави в майбутньому липневому саміті лідерів ШОС. Оскільки держави ШОС, Індія зокрема, виключили ідеологізовані та конфронтаційні підходи та взяли на себе зобов’язання будувати «міжнародні відносини нового типу» в дусі взаємоповаги, справедливості, рівності та взаємної вигоди, на візит покладалися певні сподівання. Напередодні свого від’їзду пакистанський міністр сказав, що він з нетерпінням чекає «двосторонньої взаємодії» з державами, які є частиною ШОС [4]. З іншої сторони, в Пакистані висловлюють побоювання, що Індія може використати своє головування в ШОС для політизації організації, водночас статус Кашміру залишається найбільшою проблемою двосторонніх відносин. Нещодавно Індія відмовила Пакистану в участі в семінарі «Внесок збройних сил ШОС у медицину, охорону здоров’я та боротьбу з пандемією». Це сталося через розбіжності щодо відображення Кашміру як окупованої території на карті. Своєю чергою, Ісламабад висловив незадоволення тим, що Делі в травні планує зустріч робочої групи G20 з туризму в столиці Кашміру м. Шрінагарі [5].
На другий день зустрічі С. Джайшанкар виступив із заявою щодо тероризму як основної загрози для регіону, натякаючи на причетність до цього Пакистану. В інтерв’ю індійським ЗМІ Б. Бгутто-Зардарі у відповідь зауважив, що Пакистан бореться з тероризмом, тому що хоче покласти йому край, а не тому, що індійський уряд так сказав, і закликав членів ШОС утримуватися від «використання тероризму як зброї для отримання дипломатичних балів».
Основні результати саміту
Після засідання Ради міністрів закордонних справ держав – членів ШОС відбулася церемонія підписання меморандумів про надання Державі Кувейт, Мальдівській Республіці, Республіці Союзу М’янми та Об’єднаним Арабським Еміратам статусу партнерів по діалогу. Ця подія, котра сталася 5 травня 2023 р., свідчить про стійку тенденцію до подальшого розширення Організації, що відповідає інтересам держав – засновниць ШОС – РФ і КНР. Російські ЗМІ наголошували, що головною метою візиту С. Лаврова було сáме сприяння розширенню кола учасників ШОС за звичайною процедурою – спочатку надання статусу партнера по діалогу.
Проте не лише російська, а й китайська та індійська дипломатія активно працюють у цьому напрямі з метою консолідації держав незахідного спрямування.
Тобто ШОС розглядають як проросійську організацію, що не зовсім точно. Індійські експерти, зокрема, надають таку оцінку: «Держави ШОС перебувають у морально-політичній скруті через російсько-українську війну... Позиція щодо “територіальної цілісності” України передбачає ризик поставити під загрозу зв’язки з Росією, тоді як збереження нейтралітету наражає їх на гнів Заходу. Немає ідеального вибору; кожен варіант має своє підводне каміння» [6].
Незалежно від результату (у середовищі ШОС панує думка, що війна може не мати реального переможця і натомість перетвориться на заморожений конфлікт), російська воєнна агресія проти України породжуватиме геополітичне протистояння, тому державам ШОС буде дедалі складніше дотримуватися нейтралітету. Окремі виклики в цьому контексті постають перед Індією, яка 2023 р. головує і в G20, і в ШОС. Усе частіше висловлюються експертні думки, що державі варто пом’якшити високі очікування щодо своїх головувань, оскільки глобального миру та взаєморозуміння, про які красномовно говорив прем’єр-міністр Індії Н. Моді, досягнути не вдалося. Натомість усе вказує на подальше погіршення геополітичного клімату та можливість ескалації конфліктів, включно й російсько-української війни. Пріоритети, зазначені Індією для головування, такі як боротьба з наслідками зміни клімату, сталий розвиток та реформа багатосторонніх інституцій, імовірно, відійдуть на другий план, зважаючи на погіршення глобальної ситуації.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Список використаних джерел:
[1] URL: http://eng.sectsco.org/politics/20230504/941565/Upcoming-meeting-of-the…
[2] URL: https://www.hindustantimes.com/india-news/foreign-ministers-meeting-to-…
[3] URL: https://www.thehindu.com/news/international/border-situation-is-stable-…
[4] URL: https://www.dawn.com/news/1750854/bilawal-departs-for-india-says-lookin…
[5] URL: https://www.dawn.com/news/1748960
[6] URL: https://indianexpress.com/article/opinion/sco-meeting-goa-west-wrong-gr…
Експертна аналітика в форматі pdf: