Послання президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва до парламенту: основні тези

Поділитися:

Послання продемонструвало фактичний курс на подальшу консолідацію президентської влади К.-Ж. Токаєва та спробу сформувати новий суспільний договір між керівництвом держави та народом, що повинно гарантувати уникнення внутрішньополітичної дестабілізації на фоні нестабільної геополітичної ситуації.

Низка сигналів Послання щодо внутрішньополітичного порядку денного, а саме питання вивчення казахської та російської мови в школі, пошук іноземних інвестицій, зміцнення транзитного потенціалу, прагнення до фактичної демонополізації економіки, створення конкурентного середовища та підвищення транспарентності у відносинах між владою та бізнесом, а також доступ до землі мали також чіткий зовнішньополітичний характер та свідчили про збереження актуального статусу кво у відносинах з впливовими світовими та регіональними акторами.

1 вересня 2022 р. президент Республіки Казахстан (РК) Касим-Жомарт Токаєв виступив перед членами обох палат парламенту держави із другим у цьому році посланням до народу під назвою «Справедлива держава. Єдина нація. Благополучне суспільство»[1]. Промова глави Казахстану була присвячена переважно необхідності системних змін у державі, спрямованих на покращення соціального капіталу, подальшої лібералізації економіки, децентралізації державного та місцевого управління, підвищення відповідальності чиновників, зміцнення верховенства права через розширення незалежності та компетентності судів тощо.

Важливими сигналами про плани і бачення глави РК подальших політичних процесів в Казахстані на середньострокову перспективу стало оголошення про встановлення одно-термінової семирічної каденції президента, дострокових виборів глави держави цієї осені та – парламенту і масліхатів (місцевих і обласних рад), а також повне оновлення всіх політичних інститутів до середини 2023 р.

На відміну від попередніх послань, цього разу міжнародному становищу Казахстану президент приділив значно менше уваги, зосередившись натомість на геополітичних викликах, що постали перед Казахстаном.

Основні тези послання

  • Комплексному перезавантаженню державних інститутів буде передувати встановлення обмеження мандата Президента за один термін тривалістю 7 років без права переобрання – норму одноразового президентства. У такий спосіб планується знизити ризики монополізації влади.
  • У рамках політичної модернізації в РК центральне місце займає розвиток парламентаризму: нові механізми формування Парламенту та масліхатів за партійними списками та одномандатними округами.
  • Для реалізації реформ у державних інституціях будуть проведені дострокові вибори президента, парламенту та масліхатів РК, що дозволить до середини 2023 року буде здійснено перезавантаження та оновлення всіх основних політичних інститутів.
  • Держава повністю підтримуватиме економічну свободу, але водночас рішуче захищатиме громадян при надмірних коливаннях ринку.
  • Пріоритетами нового економічного курсу стануть: стимулювання приватної підприємницької ініціативи (відхід від «державного капіталізму» та надмірного втручання держави в економіку), розвиток конкуренції та забезпечення рівних можливостей всім, а також справедливий розподіл національного доходу.
  • «Перезавантеження» фіскального регулювання здійснюватиеться через прийняття у 2023 році нового Податкового кодексу, у якому буде прописано оновлення податкового адміністрування та забезпечення повну цифровізацію податкового контролю.
  • Триватиме передача до регіонів податкових надходжень та розширення реалізації «Бюджету народної участі» на міста районного значення та села.
  • Заохочуватиметься розвиток та формування прозорої співпраці між приватним сектором та державою, що здійснюється на конкурентній основі.
  • З урахуванням поточної геополітичної ситуації Казахстан стає найважливішим сухопутним коридором між Азією та Європою. Необхідно повною мірою використовувати можливості для перетворення РК в транспортно-транзитний вузол світового значення.
  • Відбудеться запуск системи добровільного медичного страхування.
  • Протягом двох років будуть побудовані та повністю оснащені медичні та фельдшерсько-акушерські пункти у 650 селах, у яких сьогодні немає медичних установ. 32 районні лікарні будуть модернізовані та перетворені на міжрайонні багатопрофільні заклади. Розвитку набуде телемедицина, спрямована на реалізацію у віддалених районах.
  • Мінімальну заробітну плату буде піднято з 60 тис. до 70 тис. тенге (близько 149 дол. США), а мінімальну базову ставку пенсії буде доведено до 70-120%.
  • Буде запроваджено можливість отримання візи строком на 10 років та вид на проживання для іноземців, що інвестували понад 300 тис. дол. США в економіку РК.
  • Через оптимізацію вертикалі центральних органів влади суттєво розширятимуться повноваження місцевих виконавчих органів. Важливою є максимальна відкритість державної служби стала для професіоналів із приватного сектору.
  • Відбудеться оновлення та оздоровлення суддівського корпусу, запровадження рівного статусу усіх суддів, зниження їх залежності від вищих колег, запровадження елементів виборності суддів Верховного Суду.
  • У контексті висновків із «Січневих подій», що трапилися цього року, для державної системи буде посилення покарання за заклики до масових заворушень. Водночас, буде проведено одноразову амністію для учасників протестів, котра не торкнеться головних організаторів заворушень, обвинувачених у державній зраді та спробі насильницької зміни влади, а також осіб, які вчинили терористичні та екстремістські злочини, рецидивісти та ті, хто застосовував тортури.
  • В основі ідеї «Нового Справедливого Казахстану» покладена ідея консолідації задля досягнення масштабних цілей, що є умовою для збереження суверенітету та територіальної цілісності держав. У сучасних геополітичних умовах потрібно послідовно зміцнювати державність Казахстану, твердо дотримуватися курсу реформ та оновлення.

Внутрішньополітичний та міжнародний контекст

Після «Січневих подій» цього року К.-Ж. Токаєв прагне консолідувати казахстанське суспільство задля  уникнення повторних соціальних невдоволень та можливості внутрішньополітичної дестабілізації в Казахстані. З огляду на проголошений курс на лібералізацію економічної політики, покращення соціально-економічного становища населення, а також декларовану спробу зміцнення верховенства права через розширення незалежності судів відповідальності правоохоронних органів, децентралізацію прийняття рішень і бюджетів, глава держави пропонує новий суспільний консенсус, в рамках якого легітимація його президентства буде забезпечена в обмін на пришвидшення економічного росту та подальшого соціального благополуччя. Цей сигнал спрямований особливо для тієї частини населення РК, що проживає поза великими містами та була провідною групою, що брала активну участь у масових протестах і зіткненнях із правоохоронними органами на початку січня ц.р.

Позачергові вибори  окрім зміцнення позицій безпосередньо президента повинні фактично провести очищення політичного поля (особливо серед членів парламенту від провладної партії «Аманат» та регіональних чиновників) від осіб, які могли би зберігати лояльність до Першого президента Н. Назарбаєва та представників «родини».

Водночас, основні сигнали Послання продемонстрували, що керівництво РК чітко розуміє потенційну загрозу зовнішнього втручання в разі повторення масових заворушень у Казахстані і враховує ризик повторення сценарію російської агресії проти України у випадку внутрішньополітичної дестабілізації в РК. Відтак, глава держави намагається демонструвати продовження «багатовекторної» зовнішньої політики та дотримання союзницьких відносин, задекларованих у двосторонньому Договорі між РК та РФ. Тому, очевидно, що низка ключових тез Послання була спрямовані безпосередньо в бік російського керівництва, як наслідок зустрічі К.-Ж. Токаєва та В.Путіна в Сочі 19 серпня ц.р.[2]:

  • Декларована необхідність вивчення казахської та російської мов у середніх школах покликана заперечити будь-яку критику рішення щодо введення викладання російської мови не з першого, класу, з а другого[3].
  • Надання ширших прав для іноземних інвесторів (вид на проживання та довгострокової візи) є сприятливим сигналом для російського бізнесу, який у такий спосіб може уникнути міжнародних санкцій, покладених на РФ за агресію проти України.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Фото: akorda.kz, НІСД

 

 

[1] Послание Главы государства К.-Ж. Токаева народу Казахстана «Справедливое государство. Единая нация. Благополучное общество». Официальный сайт президента Республики Казахстан. [1.09.2022]. URL: https://www.akorda.kz/ru/poslanie-glavy-gosudarstva-kasym-zhomarta-tokaeva-narodu-kazahstana-181130

[2] Характерним є, що після завірень президента РК про відсутність суперечок між Казахстаном та Росією, фактично після своєї поїздки до Сочі, 22 серпня ц.р., К.-Ж. Токаєв провів засідання Ради Безпеки РК, на якому розглядалося питання виробництва та закупівель озброєнь, а також експортного контролю у цій сфері (Див. Президент Касым-Жомарт Токаев провел заседание Совета Безопасности. Официальный сайт президента Республики Казахстан. 2022. 22 августа. URL: https://www.akorda.kz/ru/prezident-kasym-zhomart-tokaev-provel-zasedanie-soveta-bezopasnosti-2275424 ). Вже 27 серпня ц.р. на засіданні комісії з питань оборонної промисловості під головуванням прем’єр-міністра РК Аліхана Смаїлова було прийнято рішення про  призупинення експорту зрої до серпня 2023 р. на фоні повідомлень у ЗМІ про ймовірний продаж оборонної продукції з РК для України через посередників у Йорданії та Великій Британії (Див. Казахстан запретил экспорт оружия после скандала вокруг поставок в Украину. The Moscow Times. 28.08.2022. URL: https://www.moscowtimes.ru/2022/08/28/kazahstan-zapretil-eksport-oruzhiya-posle-skandala-vokrug-postavok-v-ukrainu-a23663 ). Через декілька годин після проголошення Послання К.-Ж. Токаєв провів телефонну розмову, де, зокрема, було обговорено оголошені президентом РК тези (див. Состоялся телефонный разговор Главы государства Касым-Жомарта Токаева с Президентом России Владимиром Путиным. Официальный сайт президента Республики Казахстан. 2022. 1 сентября. URL: https://www.akorda.kz/ru/sostoyalsya-telefonnyy-razgovor-glavy-gosudarstva-kasym-zhomarta-tokaeva-s-prezidentom-rossii-vladimirom-putinym-185754 ).

[3] Вайскопф А. Изучение русского языка в Казахстане: что поменял Минпрос. DW. 01.09.2022. URL:. https://www.dw.com/ru/izuchenie-russkogo-jazyka-v-shkolah-kazahstana-chto-pomenjal-minpros/a-62985781