Результати виборів у Південно-Африканській Республіці та їх значення для держави, регіону та у глобальному контексті

Поділитися:

Аналітичну записку присвячено оцінці результатів загальних виборів 2024 року у Південно-Африканській Республіці.

 Висновки

  1. Парламентські вибори 2024 року в Південно-Африканській Республіці продемонстрували рекордно низьку явку виборців – 58,64%, що є найнижчим показником за 30 років. Африканський національний конгрес (АНК) вперше з закінчення режиму апартеїду в 1994 році втратив абсолютну більшість.

  2. Основними причинами зниження підтримки АНК стали економічні та соціальні проблеми: стагнація економіки, високий рівень безробіття та бідності, погана інфраструктура, часті відключення електроенергії та води, неефективна система охорони здоров’я. Попри це, понад 40% підтримки АНК свідчать про потужний символічний капітал цієї політичної сили як переможців системи апартеїду.

  3. Відсутність абсолютної більшості змусить АНК шукати коаліційного партнера. Пропозиція колишнього президента Табо Мбекі про створення уряду національної єдності може стати компромісним.

  4. Ймовірне зосередження нового уряду ПАР на розв’язанні внутрішніх проблем і зменшення уваги до міжнародних питань відкриватиме нові можливості для інших регіональних лідерів на півдні Африканського континенту. Крім того, це може призвести до зміни існуючого балансу у міжнародних організаціях Глобального Півдня, членом яких є ПАР (у першу чергу в БРІКС).

 Результати виборів

 29 травня 2024 року у Південно-Африканській Республіці відбулися парламентські вибори. Із 40,1 мільйона виборців проголосувало лише 16,2 мільйона (58,64%), що є найнижчим показником після падіння системи апартеїду. Явка на виборах у ПАР поступово знижувалася останніми роками. 2014 року проголосувало близько 73% зареєстрованих виборців, 2019 року — 66%.

 У виборах до Національної асамблеї — нижньої палати парламенту — брали участь 52 партії. «Африканський національний конгрес» (АНК), який очолює нинішній президент ПАР Сиріл Рамапоса, набрав 40,18%, що на 17% менше, ніж у 2019 р., та отримав 159 місць. Партія uMkhonto weSizwe (МК або «Спис нації») Джейкоба Зуми (президент ПАР 2009-2018 рр.) отримала 14,58% голосів і 58 місць. Опозиційний «Демократичний альянс», який очолює Джон Стенхьойзен, зміг покращити минулий результат лише на 1% порівняно з 2019 р. та здобув 21,81% (87 місць). «Борці за економічну свободу» колишнього голови Молодіжного крила АНК Джуліуса Малеми отримали 9,52% (39 місць).

 АНК, який був правлячою в країні партією з моменту запровадження демократичного устрою в 1994 році, вперше втратив абсолютну більшість. Причиною зниження його популярності є проблеми розвитку країни: стагнуюча економіка, високий рівень безробіття і бідності, погана інфраструктура, регулярні блекаути та відключення води, неефективна система охорони здоровʼя. Останні вибори продемонстрували, що ядро електорату АНК складає переважно сільське населення.

 Крім депутатів Національної асамблеї, 29 травня обиралися законодавчі органи девʼяти провінцій ПАР. Якщо раніше у 8 з 9 провінцій АНК зберігав більшість, то цього разу безсумнівний результат вдалось отримати лише у Лімпопо, Східному Кейпі та Північно-Західній провінції. У провінціях Фрістейт (51,9%), Мпумаланга (51,15%) АНК наблизився до небезпечної межі втрати більшості. Майже всюди партія втратила від 10 до 20% підтримки.

 Формування коаліції

 Результати голосування були оголошені 2 червня. Після цього протягом 14 днів новий парламент має сформувати уряд та обрати президента. У ПАР лідер партії, що перемогла на загальних виборах, стає новим президентом країни. Нинішній президент Південної Африки Сиріл Рамафоса заявив, що не піде у відставку через погані результати АНК на виборах. Однак за відсутності більшості партії доведеться протягом двох тижнів з дня голосування провести переговори для утворення коаліції з іншою політичною силою. Найбільш комфортним варіантом для АНК, вірогідно стала б коаліція з «Борцями за економічну свободу», партією, яка донедавна знаходилась в опозиції. Втім сумарно ці політичні сили не набирають необхідні 50%+1, а лише 49,7%. За такої умови доведеться шукати третього партнера з-поміж дрібніших партій.

 У той же час у серпні 2023 року у ПАР було укладено Багатопартійну хартію (Multi-Party Charter — MPC). До угоди доєднались «Демократичний альянс», Партія свободи Інката (IFP), Фронт свободи Plus (FF Plus) та дрібні партії на кшталт ActionSA, Незалежна національна громадська організація Південної Африки (ISANCO), Об’єднаний незалежний рух (UIM) і Національна партія Spectrum (SNP). Пізніше хартію підписали African Christian Democratic Party (ACDP), United Christian Democratic Party (UCDP), Gauteng-based Ekhethu People's Party (EPP), Unemployed National Party (UNP). Під час виборів 2024 року ці партії в сукупності отримали 119 із 400 місць у нижній палаті парламенту. Фактично, дрібніші політичні сили виступили одним фронтом із «Демократичним альянсом». При чому Партія свободи Інката здобула на виборах 3,85% (17 місць).

 Формування коаліції поставить перед АНК серйозні виклики. Показово, що колишній президент ПАР Табо Мбекі (1999-2008 рр.) запропонував сформувати уряд національної єдності на зразок того, що було утворено у 1994 році[1]. Цілком можливо, що до цього варіанта звернуться, якщо в ході переговорів назріє криза, і політичні сили не зможуть знайти компроміс протягом двох тижнів з дня виборів.

 Успіх чи провал коаліційних переговорів продемонструє здатність різних політичних сил співпрацювати та знаходити компроміси, що є критично важливим для стабільності демократії в Південній Африці. Якщо коаліція буде успішно сформована, це може зміцнити довіру громадян до політичної системи та забезпечити більшу політичну стабільність. У разі провалу переговорів або неефективності новоствореного уряду можливі нові вибори та подальша політична нестабільність.

 Соціально-економічні виклики

 Розподіл влади між коаліційними партнерами може суттєво вплинути на пріоритети уряду у вирішенні нагальних соціально-економічних проблем. Південна Африка відрізнялася політичною та відносною макроекономічною стабільністю протягом кількох років після падіння апартеїду та перших демократичних виборів 1994 р., але наразі стикається з серйозними труднощами, які загострились через пандемію COVID-19. Сьогодні ПАР — це найрозвиненіша, найдиверсифікованіша і продуктивна економіка на континенті. Республіка  з населенням понад 58 мільйонів чоловік і територією 1,22 млн кв.км, найбільший у світі виробник платини, ванадія, хрому і марганцю, яка втім має серйозні проблеми у соціально-економічній сфері. 

З 1994 року ВВП на душу населення в ПАР знизився приблизно на 20% у відносному вираженні. У 2018 р. економічне зростання склало 0,8%, у 2019 р. — 0,2% (до $350 млрд). Однак пандемія COVID-19 призвела до падіння економіки у 2020 році на 7(до $302 млрд). У 2023 р. спостерігалось незначне зростання економіки у 0,6%Хоча інфляція в ПАР є низькою і відсоткові ставки зберігаються на рекордно низькому рівні, безробіття в державі досягло рекордно високого рівняЦей показник в ПАР є одним із найвищих у світі — 32,9%, а серед молоді віком від 15 до 34 років він сягає 46,5%. Через поганий стан державної освіти важко знайти кваліфіковану робочу силу у багатьох технічних і професійних сегментах. Крім того, від ВІЛ/СНІД страждає приблизно кожен десятий житель Південної Африки, що є наслідком критичних проблем системи охорони здоров’я. 

У ПАР трапляються соціальних заворушень, триває нелегальна міграція некваліфікованої робочої сили із сусідніх держав та пов’язані з цим проблеми ксенофобії та злочинності. Крім того, у державі зберігається високий рівень корупції, та недостатня спроможність правоохоронної системи до протидії ним.

Регіональне і глобальне значення результатів виборів в ПАР

 Новий уряд, цілком ймовірно, зосередиться на розв’язанні внутрішніх проблем і менше уваги приділятиме зміцненню позицій держави на міжнародній арені. Це відкриє нові можливості іншим регіональним лідерам, таким як Нігерія чи Кенія з огляду на зміну у регіональному балансі сил. Зокрема, ці держави зможуть активніше долучатись до вирішення континентальних проблем, просувати як регіональні, так і міжнародні ініціативи. З іншого боку, ПАР завжди відігравала важливу роль серед інших держав так званого Глобального Півдня, зокрема в рамках таких об’єднань, як БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР). Зниження активності Південної Африки на міжнародній арені може змінити існуючий баланс в них.

Для України формування нового південно-африканського уряду може створити сприятливі умови для перезапуску двосторонніх відносин.

______________________________________________________________________

[1] Уряд національної єдності функціонував з 1994 по 1996 рр. за тимчасовою конституцією. 88-та стаття тимчасової конституції дозволяла будь-яким партійним обʼєднанням, які мають більше 20 місць у Національній асамблеї, вимагати більш, ніж 1 кабінетний портфель і увійти до складу уряду.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД