Проаналізовано ключові положення Концепції гуманітарної політики Російської Федерації за кордоном, які відбивають реалії наростання конфронтації РФ із Заходом та прагнення російської влади використати російську культуру як інструмент відповідного протистояння.
Висновки
- Захист, збереження й просування традицій та ідеалів «руского міра» визнано завданням гуманітарної політики Російської Федерації за кордоном, яка є невід’ємною частиною зовнішньої політики Росії.
- Нібито притаманні російській культурі консервативні духовні цінності, «общинний характер розвитку», що виявляється в прагненні її носіїв до «соціальної справедливості та реалізації довгострокових цілей», подано як ідеологічну основу протистояння РФ з «неолібералізмом» Заходу.
Помітне прагнення залучити союзників у цьому протистоянні, принаймні на ідеологічному рівні, насамперед серед держав глобального Півдня[1].
- Визначено пріоритетом двосторонню співпрацю у сфері культури з т. зв. «Донецькою Народною Республікою» та «Луганською Народною Республікою», а також окупованими регіонами Грузії.
- Найбільшу увагу серед інструментів культурного впливу за кордоном приділено: просуванню російської мови (зокрема з використанням цифрових технологій) та російської освіти; наданню підтримки співвітчизникам за кордоном; збереженню позицій у міжнародних організаціях гуманітарного та культурного спрямування, зокрема в системі ООН; нав’язуванню вигідного Кремлю трактування історичних подій, насамперед періоду Другої світової війни.
5 вересня 2022 р. указом президента РФ було схвалено Концепцію гуманітарної політики Російської Федерації за кордоном (далі – Концепція)[2]. Документ базується на розумінні культури як певного активу в розпорядженні держави, який треба потужно використовувати для досягнення зовнішньополітичних цілей.
Гуманітарну сферу потрактовано як поле боротьби між центрами сили, а російську позицію традиційно презентовано як відповідь на загрози культурній самобутності через глобалізацію, «зростання кількості спроб принизити значення російської культури», «політизацію гуманітарної сфери і її використання як інструмента тиску на держави та певних осіб».
Двостороння співпраця в культурній сфері: розворот на Схід і Південь
Напрями двостороннього культурного співробітництва корелюють з поточними політичними пріоритетами. Традиційна першість належить території колишнього СРСР. Розвиток гуманітарних і культурних зв’язків з «прибалтійськими державами», Молдовою і Грузією поставлено в залежність від «дотримання прав російськомовного населення».
На тлі сухої констатації доцільності «збереження участі Росії в системі європейської культурної взаємодії» наголошено на слушності розширити двостороннє гуманітарне співробітництво з державами Азійсько-Тихоокеанського регіону.
На відміну від ухваленої 31 липня 2022 р. Морської доктрини РФ[3], у Концепції наголошено на значенні співпраці з Китаєм. Водночас у тій самій статті документа згадано співпрацю з Індією, «потенціал гуманітарної дипломатії у відносинах з Японією», потребу активізувати співробітництво з В’єтнамом, Лаосом та Монголією.
Окрему статтю Концепції присвячено потребі розвитку двостороннього гуманітарного співробітництва в регіоні Близького Сходу та Північної Африки. Названо, зокрема, Алжир, Єгипет, Ізраїль, Ліван, Лівію, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Сирію, Іран, Афганістан, а також Державу Палестину[4].
Згадано наявні широкі можливості для розвитку відносин з низкою держав Латинської Америки, серед яких Аргентина, Бразилія та Чилі.
Водночас, ураховуючи негативний досвід СРСР та сучасний стан російської економіки, розвиток двосторонньої співпраці з державами Близького Сходу, Африки та Латинської Америки поставлено в залежність від матеріальних та фінансових спроможностей.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
[1] Держави Азії, Африки та Латинської Америки з низьким або середнім рівнем доходу.
[2] Див.: URL: http://kremlin.ru/acts/news/69285
[3] Див.: URL: http://static.kremlin.ru/media/events/files/ru/xBBH7DL0RicfdtdWPol32Uek…
[4] Порядок згадування держав відповідно до тексту Концепції.
Експертна аналітика в форматі pdf: