Проаналізовано спроби керівництва Росії систематизувати ціннісно-світоглядні установки, що домінують у пропаганді, у кодифіковану державну ідеологію. У цьому контексті розглянуто підходи щодо її використання для індоктринації сфери освіти в Росії.
Висновки:
- Керівництво Росії намагається створити систематизовану ідеологічну основу для забезпечення політичної стабільності в державі, відвертання уваги від соціально-економічних викликів та виправдання агресивної війни проти України.
- Уніфікація та ідеологізація освітнього процесу в Росії має на меті зростити лояльність молоді до чинної влади, поліпшити якість соціального капіталу та соціальних ліфтів на тлі нездатності керівництва РФ гарантувати достатній соціально-економічний добробут.
- Активна участь в уніфікації підходів до формування наративу державної ідеології представників внутрішньополітичного апарату адміністрації президента РФ та наближених до неї аналітичних центрів, імовірно, значно посилить вплив С. Кірієнка у внутрішньополітичних процесах у Росії.
- Органам державної влади України, що відповідають за формування та реалізацію зовнішньополітичної діяльності, у комунікації із закордонними партнерами доцільно на рівні міжнародних організацій поставити питання про припинення співпраці з Росією в освітній сфері (освітніми установами різних рівнів та інституціями, що пропагують престижність освіти в Росії, зокрема закладами «Росспівробітництва»), тому що вона є інструментом пропаганди.
В. Путін 9 листопада 2022 р. підписав указ «Про затвердження Основ державної політики зі збереження та зміцнення традиційних російських цінностей»[1]. Документ має на меті чіткіше визначити морально-духовні цінності, про захист яких ідеться в інших концептуальних і нормативно-правових актах РФ, а також окреслити основні цілі, завдання та механізми виконання державної політики щодо їх збереження. Це перший окремий нормативно-правовий акт, який гарантує державний захист «традиційним уявленням» російського суспільства про власну історико-культурну та релігійну ідентичність, суспільні відносини, державу та її місце у світі в інтерпретації чинного керівництва РФ. Серед завдань, пов’язаних зі сферою освіти – «виховання в дусі поваги до традиційних цінностей як ключового інструменту державної політики у сфері освіти та культури, що необхідні для формування гармонійно розвиненої особистості».
Напередодні публікації цього указу в низці російських ЗМІ з’явилася інформація про розробку та плановане впровадження у ВНЗ Росії універсального академічного курсу в рамках навчальних програм усіх спеціальностей. У новому предметі гуманітарний блок дисциплін буде об’єднано навколо «російського ціннісного ядра». Головними кураторами цього проєкту є представники внутрішньополітичного напряму адміністрації президента РФ (АП), який очолює С. Кірієнко: голова управління із забезпечення справ Державної ради А. Харічєв, директор департаменту зі зв’язків з громадськістю Росатому та завідувач кафедри наукоємних галузевих регіональних проєктів (кафедра № 95) Національного дослідницького ядерного університету «МІФІ»[2] С. Полосін. Вони разом із деканом факультету політології Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (МДУ) А. Шутовим та заступницею виконавчого директора Експертного інституту соціальних досліджень зі стратегії та прогнозування (ЕІСІ) Є. Соколовою є авторами дослідження, на основі якого до березня 2023 р. буде створено програму предмета «Основи і принципи російської державності»[3].
Обговорення концептуальних рамок цієї дисципліни відбулося на Всеросійській науково-просвітницькій конференції з проблем світогляду та суспільних наук «ДНК Росії» (м. Сочі, 26–30 жовтня 2022 р.), а також під час круглого столу «ДНК Росії: світогляд і цінності нашої держави» (3 листопада 2022 р.), який організував ЕІСІ.
Уніфікація ціннісно-світоглядних домінант
Згадані автори дослідження[4] дійшли висновку про виключне місце уявлення про державу в колективному несвідомому, навколо якого формується психоемоційний стан людини. На думку дослідників, це означає, що «велич Росії» – це не лише ідеологема, але й «екзистенційна категорія»[5].
Автори сформували аналітичну модель «Пентабазис» – п’ять рівнів, навколо яких формується ідентичність людини, її поведінкова та світоглядна сутність, та яким притаманна конкретна домінанта, що, зокрема, вирізняє ідентичність росіян від інших етнокультурних спільнот:
- «країна» (патріотизм – праця, наука, спорт, гордість за героїчне минуле народу та досягнення й успіхи предків);
- «держава» (довіра до інститутів влади – державна служба як служіння, громадська участь у державних справах);
- «родина» (як у вужчому значенні – союз чоловіка та жінки, спільне проживання кількох поколінь родичів, так і в ширшому – народ РФ як «велика сім’я»);
- «суспільство» (суспільна злагода, уникнення розділів і конфліктів за віковою, етнічною, майновою та світоглядною ознакою);
- «людина» (творення, історія успіху, соціальні ліфти).
На основі цієї моделі автори пропонують створити конкретні морально-ціннісні установки, які потрібно запровадити у державну політику[6]. «Пентабазис» повинен бути основою для формування колективного образу майбутнього суспільства та держави, як окремого цивілізаційного проєкту, через усвідомлення історичного та культурно-звичаєвого контексту[7].
Водночас зазначене дослідження має узагальнений характер, наповнене пропагандистськими кліше та спирається на дані, що не є репрезентативними. Це означає, що його мета – підтягнути дані до необхідних практичних висновків.
Структура цієї концепції почасти подібна до синергетичного підходу соціальної інженерії, у якому об’єктами є три основні типи соціальних систем, що відрізняються рівнем складності та формують три рівні соціальної інженерії, а саме:
- макрорівень – складні соціальні системи, що розвиваються самостійно, яким притаманна складність вияву штучних соціальних процесів (суспільство, соціальні інститути);
- мезорівень – складні соціальні системи, що саморегулюються, у яких наявні як штучні, так і природні процеси (неформальні організації, політичні партії);
- мікрорівень – прості соціальні системи, у яких переважають штучні соціальні процеси, жорсткі вертикальні зв’язки (формальні організації, малі соціальні групи)[8].
Найважливішим аспектом синергетичного підходу є знаходження цілі розвитку соціальної системи, що можливо здійснити в ній самій. Для суспільства загалом таку ціль слід шукати в його системній пам’яті та культурі[9].
Індоктринація пропагандистськими наративами в освіті
Заплановане введення уніфікованого суспільно-гуманітарного курсу у ВНЗ Росії є продовженням низки подібних ініціатив з боку уряду та некомерційних організацій, діяльність яких курирує АП, спеціальні служби, державні монопольні підприємства та традиційні релігійні конфесії[10].
Так, з 1 вересня 2022 р. у загальноосвітніх навчальних закладах РФ впроваджено факультативний міждисциплінарний предмет «Розмови про важливе», у рамках якого подають тематичні уроки з історії, культури, етнології, релігієзнавства, що обґрунтовують унікальність та перевагу російської історико-культурної спадщини, виняткову роль Росії у світі, згубність морально-ціннісних впливів західної культури, а також нав’язують однобічне бачення історичних подій, особливо тих, що пов’язані з Другою світовою війною. Під час таких занять педагоги повинні пояснювати за допомогою пропагандистських штампів «причини» та «суть» т. зв. «спеціальної воєнної операції». Попри необов’язковий характер предмету, учні зобов’язані відвідувати цей факультатив, а за пропуск занять їхні батьки можуть отримати дисциплінарні та адміністративні покарання або ж опинитися під тиском адміністрації шкіл чи представників органів місцевої влади[11].
Державна дума РФ 14 вересня 2022 р. ухвалила законопроєкт № 192680-8 «Про внесення змін до федерального закону “Про освіту в Російській Федерації” та статтю 1 федерального закону “Про обов’язкові вимоги в Російській Федерації”» (у частині запровадження федеральних основних загальноосвітніх програм), відповідно до якого фактично уніфікуються освітні стандарти щодо викладання низки суспільно-гуманітарних дисциплін. Так, Міністерство освіти РФ буде розробляти федеральні основні загальноосвітні програми (ФОЗП).
Зміст та результати самостійно розроблених програм загальноосвітніх шкіл не повинні бути нижчими за відповідні федеральні стандарти. У початкових класах обов’язковими для використання стануть федеральні робочі програми з російської мови, літературного читання, навколишнього світу, а в середніх та старших класах – з російської мови, російської літератури, історії, суспільствознавства, географії та основ безпеки життєдіяльності. Ці програми та обов’язковий предмет початкової військової підготовки[12] у загальноосвітніх закладах РФ буде впроваджено з 1 січня 2023 р. Також запроваджується обов’язкова для виконання федеральна робоча програма виховання та федеральний календарний план виховної роботи[13]. До прийняття цього документу загальноосвітні школи в Росії мали право самостійно розробляти програми, лише беручи до уваги федеральні державні освітні стандарти, що мали переважно рекомендаційний характер. 31 жовтня ц. р. Міністерство освіти РФ запропонувало для обговорення проєкти ФОЗП, у яких, зокрема у програмі з історії для 11 класу, подано російське трактування «Революції Гідності» 2013 –2014 рр., окупації Кримського півострова в 2014 р., війни на Сході України та причин й перебігу т. зв. «спеціальної воєнної операції»[14].
Окрім цього, Міністерство освіти РФ планує запровадити федеральну освітню програму дошкільної освіти для занять з патріотичного виховання, «єдиним ядром» якої буде вивчення «історії та культури власної родини, великої та малої батьківщини»[15].
На початку жовтня ц. р. члени експертної ради ГО «Російське історичне співтовариство»[16], яку очолює академік РАН Ю. Петров, представили історико-культурний стандарт для неісторичних спеціальностей ВНЗ Росії, у якому викладено «єдине подання історії» для студентів[17]. Також заплановано збільшити кількість академічних годин викладання історії РФ зі 108 до 144. Про пропагандистський характер цих змін свідчить пояснення Міністерства науки та вищої освіти РФ, що мотивує це необхідністю «формування відчуття відповідальності за власну державу перед минулими та майбутніми поколіннями»[18].
Спроба підвищити лояльність молоді
Агресія РФ проти України засвідчила, що студентська молодь є однією з найменш лояльних до влади категорій населення в Росії. Згідно з опитуваннями, проведеними російською соціологічною службою «Левада-центр» після 24 лютого поточного року, молодь 18–25 років найменше підтримувала дії російської армії у війні проти України[19] та ідею т. зв. «референдумів» і «приєднання до Росії» Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей[20]. Ця ж вікова категорія найбільш активно підтримує ідею мирних переговорів для завершення російсько-української війни[21] та «добре» ставиться до США та України[22]. Разом зі значною міграцією молоді з Росії внаслідок повномасштабної агресії проти України з метою пошуку кращих соціально-економічних можливостей та уникнення часткової мобілізації, це свідчить про переважно низьку ефективність державної пропаганди, яку подають російські ЗМІ.
Формування та просування образу майбутнього повинно стати відповіддю з боку керівництва РФ на високу тривожність у суспільстві[23], що може замінити декларовану стабільність[24], яка була частиною суспільного консенсусу протягом періоду президентства В. Путіна.
Керівництво РФ також зацікавлене в подальшому зміцненні військового патріотизму[25], заснованого на ціннісному традиціоналізмі, що протиставляється ліберальним поглядам та практикам і виправдовує монопольне становище влади у житті держави[26].
У цьому контексті викликом для наративу влади є академічна свобода ВНЗ, особливо тих, що спеціалізуються на суспільно-гуманітарних дисциплінах. Із цим, зокрема, пов’язано тиск на керівництво низки провідних ВНЗ (кримінальні справи проти ректорів Московської вищої школи соціальних та економічних наук С. Зуєва та Російської академії народного господарства та державного управління В. Мау). Влада також скористалася виключенням Росії з Болонського процесу в квітні ц. р., що позитивно сприйняла частина консервативної науково-освітньої еліти Росії.
Деякі російські провладні політики публічно звинуватили студентів у нелояльності до влади у зв’язку з проведенням т. зв. «спеціальної воєнної операції». Так, депутат Державної думи та близький соратник глави Чеченської Республіки Р. Кадирова Адам Делімханов 6 жовтня ц. р. у своєму виступі на місцевому телебаченні Чечні погрожував притягти студентів вузів Росії «до відповідальності» «за осквернення та образу […] держави, […] гімну, […] президента»[27]. 19 жовтня голова комітету Державної думи з питань освіти Я. Лантратова звернулася до Міністерства науки та вищої освіти з проханням провести анкетування у ВНЗ, щоб виявити ставлення студентів до проведення «спеціальної операції» та з’ясувати «актуальні політичні та соціальні настрої серед студентства». Це стало відповіддю на повідомлення в російських ЗМІ щодо «трьох тисяч студентів “Вищої школи економіки”», які вимагали від керівництва університету дозволу на дистанційну участь у заняттях та академічні відпустки з метою міграції з Росії»[28].
Посилення впливу С. Кірієнка
Залучення першого заступника керівника АП РФ С. Кірієнка та наближених до нього осіб, зокрема пов’язаного з ним ЕІСІ, до уніфікації ідеологічних установок та формування системи індоктринації державною ідеологією у вищій освіті свідчить про посилення політичної ролі цього чиновника. С. Кірієнко, який має досвід роботи на посаді глави уряду РФ в період дефолту 1998 р., зарекомендував себе як «антикризовий менеджер» та фахівець із публічних комунікацій, особливо у рамках соціальної роботи з молоддю та формування «нового покоління управлінських кадрів».
Концепція «ДНК Росії» може бути втіленням поглядів С. Кірієнка, які значною мірою сформувалися під впливом ідей «московського гуртка методологів» – групи вчених та державних діячів, послідовників системи поглядів радянського філософа Георгія Щедровицького. Основною ідеєю цієї філософської течії є нерозривність мислення та діяльності. Відповідно до цієї концепції, думка є первинною щодо фактів та знань, тому образ майбутнього можна сформувати через його ігрове моделювання[29]. Син і послідовник основоположника цих поглядів Петро Щедровицький був радником С. Кірієнка під час перебування останнього на посаді повноважного представника президента в Приволзькому федеральному окрузі та керівника Росатому.
Реалізація проєктів, пов’язаних із розвитком потенціалу молоді, була важливим механізмом створення майбутніх управлінських кадрів, лояльних до чинного керівництва Росії, та сприяла формуванню позитивного іміджу самого С. Кірієнка. Так, у 2017 р. С. Кірієнко оголосив про створення онлайнової платформи «Росія – країна можливостей», на основі якої з’явилась однойменна автономна некомерційна організація. У рамках цієї ініціативи виконуються 20 проєктів, які мають сприяти реалізації соціальних ліфтів та розвитку соціального капіталу в РФ. Однією з ключових ініціатив є щорічний конкурс управлінських кадрів «Лідери Росії», переможці якого можуть взяти участь у програмі підготовки та перепідготовки кадрового резерву Росії Вищої школи державного управління Російської академії народного господарства та державного управління[30]. Як куратор т. зв. «ЛНР/ДНР» С. Кірієнко ініціював запровадження подібної програми «Лідери відродження» для тимчасово окупованих територій України. Мета цієї програми – створити нове покоління місцевої управлінської еліти. Саме внутрішньополітичний блок АП став ініціатором і куратором єдиного підходу до «патріотичного виховання» учнівської молоді, про який повідомили російські ЗМІ в травні ц. р.[31].
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
[1] Указ Президента Российской Федерации «Об утверждении Основ государственной политики по сохранению и укреплению традиционных российских духовно-нравственных ценностей». № 809. 09.11.2022. URL: http://www.kremlin.ru/acts/bank/48502
[2] Перцев А. «Молодые должны понимать, куда идет Россия». Медуза. 2022. 25 окт. URL: https://meduza.io/feature/2022/10/25/molodye-dolzhny-ponimat-kuda-idet-rossiya
[3] Васильева А., Винокуров А. Полный пентабазис. Коммерсантъ. 2022. 08 нояб. URL: https://www.kommersant.ru/doc/5652423
[4] Харичев А. Д., Шутов А. Ю., Полосин А. В., Соколова Е. Н. Восприятие базовых ценностей, факторов и структур социально-исторического развития России (по материалам исследований и апробации). Журнал политических исследований. 2022. №. 3. С. 9-19. URL: https://doi.org/10.12737/2587-6295-2022-6-3-9-19
[5] Там само, С. 17.
[6] Там само, С. 18.
[7] Див.: Эксперты ЭИСИ обсудили концепцию «ДНК России» как основу для формирования образа будущего страны. ЭИСИ. 2022. 3 нояб. URL: https://eisr.ru/news-and-announcements/eksperty-eisi-obsudili-kontseptsiyu-dnk-rossii-kak-osnovu-dlya-formirovaniya-obraza-budushchego-stra/
[8] Веселов А.В. Социальная инженерия: сущность и парадигмальная методология. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата философских наук. Специальность: 09.00.11 - Социальная философия. Москва, 2012. С. 24. URL: https://new-disser.ru/_avtoreferats/01005409719.pdf
[9] Там само, С. 25.
[10] Про реалізацію схожих ініціатив на прикладі тимчасово окупованих територіях див.: Бакальчук В. Знищення національної ідентичності неповнолітніх дітей і молоді в Криму як акт геноциду РФ в Україні. НІСД. 2022. 11 лист. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/znyshchennya-natsionalnoyi-identychnosti-nepovnolitnikh-ditey-i-molodi-v
[11] Славин А. «Нельзя говорить о величии страны, сидя в кабинетах, которые вот-вот развалятся». Meduza. 2022. 12 сент. URL: https://meduza.io/feature/2022/09/12/nelzya-govorit-o-velichii-strany-sidya-v-kabinetah-kotorye-vot-vot-razvalyatsya
[12] В школах со следующего учебного года введут начальную военную подготовку. Независимая газета. 2022. 09 нояб. URL: https://www.ng.ru/education/2022-11-09/8_8585_news1.html
[13] Семимильними кроками до тоталітаризму в Росії – Олег Охредько, експерт, аналітик ЦГП «Альменда». Альменда. 2022. 13 жовт. URL: https://almenda.org/semymylnymy-krokamy-do-totalitaryzmu-rosiyi/; https://sozd.duma.gov.ru/bill/192680-8
[14] Васильева А. Начальная патриотическая подготовка. Коммерсантъ. 2022. 31 окт. URL: https://www.kommersant.ru/doc/5644963?from=doc_vrez
[15] Будет создано единое ядро содержания дошкольного образования. Независимая газета. 2022. 16 нояб. URL: https://www.ng.ru/education/2022-11-16/8_8591_news1.html
[16] Головою ГО «Російське історичне товариство» є директор Служби зовнішньої розвідки РФ С. Наришкін. Ця організація з 2014 р. намагається реалізовувати ідеї створення таких уніфікованих курсів та підручників з історії Росії для середніх та вищих навчальних закладів.
[17] Петров Ю. Курс с акцентом. Известия. 2022. 12 окт. URL: https://iz.ru/1408657/iurii-petrov/kurs-s-aktcentom
[18] Герасимова Е. Вузы постепенно привыкают к мобилизационным реалиям. Независимая газета. 2022. 02 нояб. URL: https://www.ng.ru/education/2022-11-02/8_8581_result.html
[19] Конфликт с Украиной: октябрь 2022 года. Левада-Центр. 2022. 27 окт. URL: https://www.levada.ru/2022/10/27/konflikt-s-ukrainoj-oktyabr-2022-goda/
[20] Общественное мнение о будущем Херсонской и Запорожской областей Украины. Левада-Центр. 2022. 02 сент. URL: https://www.levada.ru/2022/09/02/obshhestvennoe-mnenie-o-budushhem-hersonskoj-i-zaporozhskoj-oblastej-ukrainy/
[21] Конфликт с Украиной: август 2022 года. Левада-Центр. 2022. 01 сент. URL: https://www.levada.ru/2022/09/01/konflikt-s-ukrainoj-avgust-2022-goda/
[22] Отношение к странам и их гражданам. Левада-Центр. 2022. 06 сент. URL: https://www.levada.ru/2022/09/06/otnoshenie-k-stranam-i-ih-grazhdanam/
[23] Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Суспільна думка» (ФОМ) протягом першого місяця повномасштабного вторгнення Росії в Україну, кількість тих, хто відчував тривожність, перевищувала 50 %, а одразу після оголошення 21 вересня ц. р. В. Путіним часткової мобілізації та загрози зростання ескалації, цей рівень сягнув понад 69 %. Див.: Доминанты. Поле мнений. Выпуск 42. Результаты еженедельных всероссийских опросов ФОМ. ФОМ. 2022. 28 окт. URL: https://fom.ru/Dominanty/14796
[24] Перцев А. Враг стабильности. Как образы будущего у президента и общества стали несовместимы. 2022. 18 нояб. URL: https://carnegieendowment.org/politika/88441
[25] Режим Путіна: перезавантаження-2018 / М. М. Розумний (заг. ред.), Я. В. Бережний, І. В. Валюшко, Р. В. Власенко, Д. М. Горєлов, В. С. Караваєв, А. В. Лепіхов, І. А. Павленко, В. О. Семененко, О. В. Снігир, Київ : НІСД, 2018. С.119.
[26] Там само, С.125.
[27] Депутат Госдумы от Чечни Адам Делимханов пригрозил выступающим против войны студентам. Кавказ. Реалии. 2022. 6 окт. URL: https://www.kavkazr.com/a/deputat-gosdumy-ot-chechni-adam-delimhanov-prigrozil-vystupayuschim-protiv-voyny-studentam/32067897.html
[28] В ГД предложили опросы в вузах для выявления отношения к спецоперации. РИА Новости. 2022. 19 октября. URL: https://ria.ru/amp/20221019/gosduma-1825137948.html
[29] Перцев А. Кремлевский мечтатель: кто формировал мировоззрение Кириенко. Московский Центр Карнеги. 2016. 26 окт. URL: https://carnegiemoscow.org/commentary/64928
[30] Плюснина М. В преддверии выборов Кремль наращивает финансирование общественных проектов. 2019. 17 сент. URL: https://web.archive.org/web/20210413043148/https://www.znak.com/2019-09-17/kak_ano_rossiya_strana_vozmozhnostey_sozdannaya_ukazom_putina_potratit_3_mlrd_subsidiy
[31] Винокуров А., Васильева А. Режим усиленного воспитания. Коммерсантъ. 2021. 24 трав. URL: https://www.kommersant.ru/doc/4825916?from=doc_vrez
Експертна аналітика в форматі pdf: