Системне суперництво КНР та Заходу: участь Канади

Поділитися:

Здійснено аналіз Індо-Тихоокеанської стратегії Канади та інших її кроків як реакції на зростання впливу Китайської Народної Республіки.

Висновки:

  1. Традиційно Канада солідаризується політичним баченням викликів у Індо-Тихоокеанському регіоні з найближчим союзником – США; з метою захисту власних інтересів і виконання союзницьких зобов’язань спрямовує додаткові ресурси на розширення присутності в регіоні.
  2. Попри активну економічну співпрацю, розходження між Канадою та КНР, як і у відносинах Китаю із Заходом у цілому, поступово зростають.

У листопаді 2022 р. Канада опублікувала нову «Індо-Тихоокеанську стратегію»[1] щодо розвитку відносин з країнами регіону. Стратегія передбачає: активізацію присутності держави в Індо-Тихоокеанському регіоні протягом наступного десятиліття; збільшення внеску в регіональний мир та безпеку; зміцнення економічного зростання та стійкості. Зазначено, що Канада як тихоокеанська держава не може ізолюватися від регіонального порядку денного та планує посилити військову присутність, зокрема збільшенням кількості дислокованих у регіоні фрегатів. Також Канада працюватиме на розширенням дипломатичної присутності в регіоні завдяки поповненню кола військових аташе. Для фінансування регіональних військових заходів передбачено виділити 400 млн канадських дол. (298 млн дол. США).

За словами міністерки закордонних справ Мелані Жолі, Канада планує употужнити інвестиції в розвідувальний альянс «Five Eyes» (США, Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія, Канада)[2].

Окремим пунктом стратегії окреслено позицію Оттави щодо Китайської Народної Республіки. Китай визначено як «зростаючу деструктивну глобальну силу». Цю тезу озвучила й М. Жолі в Бухаресті на дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО наприкінці листопада 2022 р. «Китай прагне перетворити міжнародний порядок на більш сприятливе середовище для власних інтересів та цінностей, які дедалі більше розходяться з нашими», – наголосила міністерка. За її словами, Канада, яка «зобов’язується використовувати нові військові активи» в Індо-Тихоокеанському регіоні для забезпечення регіонального миру та стабільності, планує найближчим майбутнім відправити більше військових кораблів до Тайванської протоки, щоб продемонструвати: води, на які претендує Китай, є міжнародними.

Хоча нова стратегія Канади передбачає жорстку позицію щодо Китаю, М. Жолі зауважила, що Оттава вірить у взаємодію з Пекіном у сферах спільного інтересу – зміни клімату, нерозповсюдження ядерної зброї, проблеми охорони здоров’я, зокрема запобігання пандеміям. Прикладом імовірності такої кооперації є Конференція з біорізноманіття (COP15), яка стартувала 8 грудня в Монреалі під спільним головуванням Канади та КНР.

У стратегії також зазначено: економіка Китаю пропонує «значні можливості для канадських експортерів». Варто зауважити, що КНР – другий найбільший торговельний партнер Канади. Минулого року двосторонній обсяг торгівлі склав 90 млрд дол. США. Частка КНР у канадському експорті становить 4,5 % (22 млрд дол.), в імпорті – 14 % (68 млрд дол.).

Таким чином, позиція Канади щодо КНР солідаризується з позицією канадських союзників – США, ЄС, Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії – і поєднує визнання Китаю як системного суперника та неуникної сторони переговорів щодо вирішення глобальних питань. Для Канади КНР становить можливість диверсифікації торгівлі, яка істотно залежить від США.

Жорстка позиція Канади виявилася й у звинуваченнях китайської сторони у шпигунстві. Зокрема, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив[3] про втручання Пекіну у федеральні вибори та у внутрішні справи держави. «Нам уже багато років відомо про постійні взаємодії представників китайського уряду з канадськими громадами, з місцевими ЗМІ, маємо повідомлення про незаконні китайські поліційні дільниці», – заявив Д. Трюдо. Восени правозахисна група «Safeguard Defenders» (Іспанія) повідомила у своєму звіті з назвою «Патруль і переконання», що у світі є близько 50 поліційних дільниць, які наглядають за китайськими громадянами та представниками китайської діаспори. Кілька таких відділків функціонує й на території Канади, запевняють правозахисники.

МЗС КНР розкритикувало ці закиди[4]: «Канадська сторона повинна негайно припинити очорняти Китай і вводити громадськість в оману», – заявив офіційний представник міністерства Чжао Ліцзянь. Він наголосив, що «Китай ніколи не втручається у внутрішні справи інших держав і виступає проти такого втручання з боку інших країн». Звинувачення канадської сторони «абсолютно безпідставні», додав він.

Розходження між Канадою та КНР, як і у відносинах Китаю із Заходом у цілому, поступово наростають, попри незмінну економічну співпрацю (до прикладу, близько 300 тис. канадських громадян живуть і працюють у Гонконзі). Водночас ціннісні розбіжності між КНР та західними державами, сприйняття одне одного як загрози не дають сподівань на гармонізування відносин у середньостроковій перспективі.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

[1] Див.: URL: https://www.international.gc.ca/transparency-transparence/indo-pacific-…

[2] Див.: URL: https://www.ft.com/content/b19721e8-7bfc-44f2-9f72-971a63d2bfac

[3] Див.: URL: https://www.theguardian.com/world/2022/nov/07/china-weaken-canada-democ…

[4] Див.: URL: https://russian.news.cn/20221201/909ad9d6053c431ab2599a7c7edec335/c.html

Експертна аналітика в форматі pdf: